Referat.me

Название: Передісторія розвитку Збройних Сил України ДАВНЬОСЛОВ ЯНСЬКЕ ВІЙСЬКО На початковому етапі схід

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 82.38 Kb

Скачать файл: referat.me-1109.docx

Краткое описание работы: Реферат на тему: Передісторія розвитку Збройних Сил України ДАВНЬОСЛОВ'ЯНСЬКЕ ВІЙСЬКО На початковому етапі схід­нослов'янської цивілізації воєн­на організація була родопле­мінною. Саме рід дбав про зброю та військове спорядження, за­безпечував охорону осель, горо­дищ від ворогів. Усі важливі во­єнні справи (ведення війни, укладення миру) вирішувалися на вічі.

Передісторія розвитку Збройних Сил України ДАВНЬОСЛОВ ЯНСЬКЕ ВІЙСЬКО На початковому етапі схід

Реферат на тему:

Передісторія розвитку Збройних Сил України

ДАВНЬОСЛОВ'ЯНСЬКЕ ВІЙСЬКО


На початковому етапі схід­нослов'янської цивілізації воєн­на організація була родопле­мінною. Саме рід дбав про зброю та військове спорядження, за­безпечував охорону осель, горо­дищ від ворогів. Усі важливі во­єнні справи (ведення війни, укладення миру) вирішувалися на вічі. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував воями (мал. 1) в бою воєвода або князь. Озброєння було різнома­нітним: списи різних видів (по два-три у кожного), сокира, лук (він був відомий слов'янам здав­на, проте не мав такого поширення, як, наприклад, у степо­вих народів). Пізніше слов'яни запозичили у готів меч. У ближньому бою використовували короткий ніж. Тіло захищали щитом. Кидали каміння за допомогою пращі. До бою військо йшло пішим ходом.

Про організацію та озброєність давньослов'янського війська III—IV ст. відомо небагато. Воно мало примі­тивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну, а тому часто програвало бої готам, аварам. Водночас сло­в'янські вої дивували світ своєю сміливістю, винахідли­вістю, самопожертвою, героїзмом, витривалістю. Знач­ний вплив на слов'янське військо, на його майстерність мали нормани (варяги). Згідно з «Повістю минулих літ» норманська династія розпочинається з князя Рюрика, який об'єднав Київ і Новгород. Варяги складали не­значну частину слов'янського війська і служили в ньому до половини XI ст. За цей час вони впровадили в україн­ське військо досконалішу зброю та обладунок (панцирі, металеві лаштунки на- тіло, шоломи на голову, довгий щит, меч, списи) і військове мистецтво (висока дисцип­ліна, упорядкування війська, взаємовиручка в бою).

Військова підготовка дітей починалася змалечку в сім'ї і зводилася до фізичного розвитку, формування навичок захищатися, воювати з ворогом (стріляти з» лу­ка, кидати камінь, долати перешкоди, веслувати).

УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО X—ХШ СТОЛІТЬ

У часи київської держави військо складалося з дру­жини князя та народного ополчення. До дружини вхо­дили місцеві люди з вищих верств суспільства. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими йти з ним на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, дозволяли привласнювати частину за­войованого майна, давали землі. Другою частиною вій­ська було народне ополчення — вої. Спочатку вої не ма­ли постійної військової організації, а збиралися лише для самооборони, коли нападав ворог. Пізніше князі Олег (?—912) та Ігор (?—945) почали брати воїв у похо­ди. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід: «Хай ідуть усі, хто тільки може хоч дрюк у руки взяти». В разі край­ньої небезпеки князі видавали ополченцям зброю зі сво­їх складів. Народне ополчення організовувалось і по­ділялось за територіальною ознакою на тисячі, їх на­зивали за місцем формування — володимирськими, київськими, чернігівськими і т.д. Дружини князя складалися з полків (по 100—200 чоловік), їх називали за іменем князя. Полк міг підрозділятися на менші частини.

Зброя княжої доби була двох основних видів: охоронна й зачіпна. До першої належали броня (панцир, кольчуга), шолом, щит, що служили для захисту тіла в бою. Зачіпна зброя — це списи, меч, шабля, сокира (топір) і лук зі стрілами (мал. 2). Списи були зброєю і піхоти і кінноти, мали різну назву (сулиця, рогатина), були різної довжини (від 1,5 до 2,5 м). На кінці списа

було залізне вістря у вигляді видовженого листка з отвором. Меч (скандинавського або східного походжен­ня) був двосічною (двогострою) зброєю, завдовжки до 1 м; носили його в піхві; він вважався знаком судової влади князя. Шаблю запозичено зі Сходу, від степових народів. Вона була значно легшою від меча, але довшою — до 1,2 м, гострою з одного боку і трохи викривленою (мал. 3).

За княжої доби були два основні роди війська: оруж-ники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир,

Мал. 3. Січна зброя княжої доби, знайдена на Київщині: 1-4— мечі; 5 — шабля; 6 і 7— ножі

шолом, щит, меч, спис, сокиру (мал. 4). Стрільці, або ж лучники, були озброєні тільки луками та стрілами. До кінця XI ст. українське військо було пішим. Головною ударною силою виступала важкоозброєна піхота (у панцирах, із щитами, списами). Кінноту вперше використа­ли Олег та Ігор у X ст. у походах на Візантію, на греків. Кіннота підрозділялася на важку (воїни у панцирах, шо­ломах, зі списами і щитами) і легку (стрільці з луків).

Бій з ворогом починав князь, першим кидаючи спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Луч­ники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом пі­хота поступилася місцем кінноті. Після того як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.

У княжу добу починає розвиватися й український військовий флот. Воєнні човни (судна) називали подіями (мал. 5). Були річкові і морські лодії; вони мали різні розміри і вміщували від 40 до 100 воїнів. Річковий флот боронив Київ на Дніпрі, Чернігів на Десні. Човни нерід­ко перетягували з однієї річки на іншу волоком. Так, у 907 р. князь Олег ходив на Царгород флотилією з 200 лодій (по 40 воїнів на кожній), а в 941 р. князь Ігор — на Візантію з флотилією до однієї тисячі лодій.

Війну князі найчасті­ше, проголошували уро­чисто, офіційно, через послів, а іноді й неспо­дівано нападали на во­рога, щоб не дати йому можливості підготува­тися до бою. В обороні військо було невеликим: від кількох сотень до кількох тисяч. У походи на Царгород, на Болгарію князі Олег і Святослав (?—972) брали по кілька десятків тисяч воїнів. Воїнів, які брали участь у боях, нагороджували відзнаками. Це були спеціальні шийні браслети — гривни, виготовлені з дорогоцінних металів та бронзи. Золотою шийною грив­ною, а також золотим ланцюгом нагороджували воєвод. Рядових дружинників відзначали гривною меншої вар­тості зі срібла або бронзи.

Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові тренуван­ня, маневри, навчання у війську не проводилися. Доро­слі в бою вдосконалювали свою військову майстерність. Дітей же змалечку в сім'ї знайомили зі звичаями наро­ду, виховували почуття вірності князю і громаді, поваги до полеглих у бою, привчали до коней. Хлопці мали зна­ти всі види зброї, вміти боротися, кидати спис, стріляти з лука, володіти мечем, шаблею, їздити верхи на коні, битися рукопаш. «Борба», «дужання» були улюбленими заняттями хлопчиків. Після такої підготовки підлітків брали у бойові походи. Так, князь Данило Галицький (1202—1264) навчав свого сина Лева (7—1301) ще з дитячих років військової справи, а юнаком Лев зі списом у руках вийшов на бій з угорським воєводою. У таких же традиціях Лев виховував і свого сина Юрія (?—1308).

Наприкінці X ст. князь Володимир (?—1015) звелів створювати при монастирях школи для дітей феодаль­ної знаті; в них здійснювалася загальноосвітня і війсь­кова підготовка.Військо підтримувало силу і могутність держави, обороняло її кордони

Похожие работы

  • Служба в Збройних Силах є чесний обов язок кожного її громадянина

    Реферат на тему: “Служба в Збройних Силах є чесний обов’язок кожного її громадянина” Україна, як незалежна держава почала своє нове літочислення з 24 серпня 1991 р. В цей день Верховною Радою України було проголошено Акт про незалежність України, і на карті Центральної Європи з'явилася нова держава, котра з перших кроків взяла на себе турботу про власну безпеку.

  • Правовий статус Товариства Червоного Хреста України

    Товариство Червоного Хреста України є добровільною гуманітарною організацією, діяльність якої ґрунтується на Женевських конвенціях від 12.08.1949 р. ратифікованих Україною 8.07.1954 р. а також двох додаткових протоколах до них від 8.06.1977 р., ратифікованих Україною 18.08.1989 р.

  • ЛІГА НАЦИЙ

    , міжнародна організація (заснована в 1919), що мала на меті розвиток співпраці між народами і гарантію миру та безпеки. Місцеперебування Женева. У 1934 СССР прийняв пропозицію 30 держав членів Ліги націй про вступ в цю організацію. У грудні 1939, після початку радянсько-фінляндскої війни 1939-40, Порада Ліги виключила з Ліги націй СССР (з Ліги націй вийшли Бразілія (1928), Японія, Німеччина (1935), у 1937 виключена Італія.)( Формально розігнана в 1946.)

  • Чорноморське козацьке військо

    - козацьке військо, створене російським урядом з колишніх запорозьких козаків восени 1787. В умовах підготовки Росії до війни з Туреччиною, відчуваючи потребу у військових контингентах, російський уряд вирішив сформувати з колишніх запорожців військо під назвою “Військо вірних козаків”. Відповідний царський указ виданий 22.1. (2.2.)1788.

  • Законодавство України про військову службу 2

    Назва реферату : Законодавство України про військову службу Розділ : Військова справа, ДПЮ Законодавство України про військову службу Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки лю­дей, регулюють соціальні відносини, забезпечують норма­льне функціонування та розвиток суспільства.

  • Трансформаційні процеси у військовій організації та національна ментальність

    Однією з важливіших проблем становлення української державності є будівництво сучасної воєнної організації суспільства. Вона привертає увагу не тільки військових теоретиків і практиків, а й широке коло громадськості. Це зумовлено тим, що проблема пов’язана з вирішенням загальнодержавних питань безпеки України як самостійної держави.

  • Військова присяга та військова символіка України 2

    Назва реферату : Військова присяга та військова символіка України Розділ : Військова справа, ДПЮ Військова присяга та військова символіка України Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові, Вітчизні існує з давніх-давен. На території сучасної України його започатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів.

  • Військова дисципліна 2

    Реферат на тему: ВІЙСЬКОВА ДИСЦИПЛІНА” ПЛАН Військова дисципліна, її суть і значення. Обов’язки військовослужбовців щодо дотримання військової дисципліни.

  • Президент України 2

    РЕФЕРАТ на тему: “Президент України” Президент України: забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; - звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

  • Статути Збройних сил України Права та обов язки чатового

    Реферат на тему: Статути збройних сил України Життя і діяльність Збройних Сил України визначають­ся військовими статутами, у яких викладено зміст загаль­них і посадових обов'язків військовослужбовців.