Referat.me

Название: Головний мозок 2

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 40.3 Kb

Скачать файл: referat.me-1811.docx

Краткое описание работы: Реферат На тему: „ГОЛОВНИЙ МОЗОК План. Визначення. Будова. Мозочок. Головний мозок (еncephalon) людини є не лише субстратом психічної діяльності, а й регулятором усіх процесів, які відбу­ваються в організмі. Прогресивний роз­виток головного мозку у вищих приматів, зумовлений трудовою діяльністю й вираз­ною мовою, дав змогу людині якісно ви­ділитись у тваринному світі.

Головний мозок 2

Реферат

На тему:

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

План.

1. Визначення.

2. Будова.

3. Мозочок.

Головний мозок (еncephalon) людини є не лише субстратом психічної діяльності, а й регулятором усіх процесів, які відбу­ваються в організмі. Прогресивний роз­виток головного мозку у вищих приматів, зумовлений трудовою діяльністю й вираз­ною мовою, дав змогу людині якісно ви­ділитись у тваринному світі.

Серед приматів абсолютна маса мозку людини є найбільшою. Велике значення має відносна маса мозку, тобто відношен­ня абсолютної маси мозку до маси тіла. Відносна маса мозку найбільша в людини (винятки: дрібні співучі птахи та деякі мавпи Нового Світу).

Індивідуальні коливання маси головно­го мозку сучасної людини, незалежно від її обдарованості, досить значні (найчастіше 1100 — 1700 г.). У таких межах була маса мозку І. П. Павлова (1653 г.), Д. І. Менде­лєєва (1571 г.) та інших великих людей. Поряд з цим маса мозку І. С. Тургенева (2012 г.), Байрона (1807 г.), І. Ф. Шіллера (1785 г.) перевищила максимальну масу, а мозок Анатоля Франса (1017 г.) мав мінімальну масу, відому для сучасної лю­дини.

Головний мозок міститься в порожнині черепа і в цілому повторює його форму.

У головному мозку людини розрізня­ють три частини, відмінні щодо еволюцій­ного минулого та функціонального значення: найдавнішу — стовбур головного мозку (truncusensephali) (охоплює дов­гастий мозок, міст і середній мозок); мозо­чок, черв'як якого також належить до ста­родавніх утворів, і передній мозок, який у процесі еволюції хребетних сформувався найпізніше.

Головний мозок розсі­кають дві глибокі щілини: поздовжня, яка ділить великий мозок (cerebrum) на пра­ву й ліву півкулі (hemisphcriumcerebri), і поперечна, яка відокремлює півкулі ве­ликого мозку від мозочка (cerebellum).

У кожній півкулі розрізняють лобовий, потиличний і скроневий полюси та верхньобічну, присередню и нижню поверхні, верхній, нижньоприсередній і нижньобічний краї. Поверхня півкуль мас велику кількість борозен (sulcicerebri) та зви вин (gуricerebri).


Мал. Головний мозок.

Верхньобічна поверхня кожної півкулі відповідно до рельєфу склепіння черепа випукла, а присередня плоска, що добре видно при розрізі головного мозку вздовж поздовжньої щілини В глибині цієї щілини помітно велику спайку головного мозку — мозолисте тіло (corpuscallosum).

Нижня поверхня головного мозку нерівна і є ніби відбитком внутрішньої основи черепа. Задня частина її - це поверхня стовбура головного мозку (головним чином моста й довгастого мозку) передня — поверхня лобових часток, роз ділена поздовжньою щілиною, з боків її виступають донизу і вперед скроневі частки півкуль.

На нижній поверхні лобових часток помітні веретеноподібної форми нюхові цибулини (bulbi оlfасtorii), що назад продовжуються спочатку в нюхові шляхи, а ще далі — в нюхові трикутники Позаду кожного нюхового трикутника визначаєть­ся передня продірявлена речовина (substantiaperforataanterior), яка має бага­то маленьких отворів для проходження дрібних судин у речовину мозку (це доб­ре видно під час видалення м'якої обо­лонки мозку). Між правою та лівою про­низаною речовинами розташоване зорове перехрестя (chiasmaopticum), нервові во­локна якого ззаду переходять у правий та лівий зорові шляхи, що діляться на присередній і бічний корінці.

Позаду зорового перехрестя міститься сірий горб (tubercinereum), що нижче і спереду переходить у лійку (infundibulum), на кінці якої ніби підвішений hy­pophysis. На основі черепа він міститься в гіпофізарній ямці турецького сідла.

Далі, прилягаючи одне до одного, лежать соскоподібні тіла (corporamamillaria), вкриті білою мозковою речовиною. Все­редині їх містяться ядра нюхового мозку. Безпосередньо за соскоподібними тілами розташована міжніжкова ямка (fossainterpeduncularis), обмежена з боків ніжками великого мозку (pedunculicerebri). Дно ямки пронизане багатьма отворами і діста­ло назву задньої продірявленої речовини (substantiaperforataposterior). З присередньої борозни кожної ніжки мозку ви­ходить окоруховий нерв.

Ще далі розташований міст (pans) — масивний утвір чотирикутної форми з поперечною посмугованістю й обмежений спереду від ніжок великого мозку і ззаду від довгастого мозку глибокими борозна­ми. З боків міст поступово переходить у середні мозочкові ніжки. З кожної мозочкової ніжки виходять корінці трійчастого нерва. Огинаючи ніжки мозку згори до­низу і ззаду наперед, справа та зліва ви­ходить дуже тонкий стовбур блокового нерва.

Позаду моста розташований довгастий мозок (medullaoblongata), який продов­жується в спинний мозок. По середній лінії довгастого мозку проходить передня се­рединна щілина, яка відділяє одну від одної праву й ліву піраміди довгастого мозку. Назовні й назад від кожної пірамі­ди розташований овоїдної форми утвір — олива (oliva). У борозні між пірамідою довгастого мозку та мостом з кожного боку виходить відвідний нерв, назовні від ньо­го — лицевий та присінково-завитковий нерви. За оливою видно корінці язико-глоткового, блукаючого й додаткового нер­вів. Нарешті, з передньої латеральної бо­розни між оливою та пірамідою виходить під'язиковий нерв.

Позаду і з боків від моста й довгастого мозку розташований мозочок. Бічні від­діли мозочка — півкулі мозочка (hemi-spheriumcerebellidextrumetsinistrum) — детально можна вивчити з боку нижньої поверхні головного мозку. Півкулі мо­зочка ніби порізані багатьма щілинами, які ділять поверхні півкуль на масу лис­точків.

Щоб легше зрозуміти будову й краще оцінити взаємозв'язок окремих частин головного мозку, доцільно розглянути ут­ворення цих частин в онтогенезі.

Мозочок ( cerebellum) розташований під потиличною часткою великого мозку в зад­ній черепній ямці. Він складається з правої та лівої півкуль (hemispheriicerebelli), що добре розвинулися лише у ссавців, та закладеного між ними черв'яка (vеrmiscеrеbеlli), який є більш давнім утвором мозочка.

Мал. Стовбур головного мозку і частина проміжного мозку.

Поверхня мозочка ніби порізана вели­кою кількістю щілин (fissuraecerebelli), що ділять його речовину на багато плос­ких дугоподібних зігнутих листків (foliacerebells). Найбільша горизонтальна щіли­на (fissurahonzontalis) проходить по ек­ватору мозочка i ділить його поверхню на верхню i нижню. У межах кожної поверх­ні розрізняють частки й часточки мозочка. Однойменні часточки обох півкуль відме­жовуються однією й тією самою борозною i їм відповідає певна часточка черв'яка.

Мозочок складається з білої i сірої ре­човини. Біла речовина (мозочкове тіло) залягає в товщі мозочка та у вигляді білих смужок проникає в кожну часточку. Сіра речовина утворює кору мозочка (cortexcerebelli), а також ізольовані парні клітинні скупчення, закладені в товщі білої речовини, — ядра мозочка зубчасте ядро (nucl. dentatus), коркопо­дібне (nucl. emboliforims), кулясте (nucl. globosus) i ядро вершини (nucleusfastigii) (присереднє ядро мозочка).

Мозочок зв'язаний з розташованими вище та нижче нього частинами централь­ної нервової системи за допомогою трьох пар ніжок.

Нижні ніжки мозочка (pedunculi сегеbellaresinfеriores) з'єднують мозочок з дов­гастим мозком. В них проходять: задній спинно-мозочковий шлях (до кори черв'я­ка); дорсальні та вентральні зовнішні дуго­подібні волокна (до кори півкулі); волок­на оливо-мозочкового шляху (до зубчас­того ядра) і волокна присінково-мозочкового шляху (переважно до ядра намету).

Верхні ніжки мозочка (pedunculi сеrebellaressuperiores) зв'язують мозочок з середнім мозком і мають вигляд правого та лівого тяжів, які йдуть, розходячись від мозочка до середнього мозку. В їхній товщі проходять волокна шляхів: перед­нього спинно-мозочкового (до кори черв'я­ка); мозочково-горбкового та мозочково-червоноядерного.

Середні ніжки мозочка (pedunculi сеrebеllarеsmedii) — масивні тяжі, які не­суть у своєму складі численні волокна, що йдуть від ядер моста до кори мозочка. Ці волокна є другою ланкою зв'язків кори (плаща) великого мозку з мозочком.

Завдяки нервовим зв'язкам мозочка із спинним і головним мозком він може здійснювати високу координацію доціль­них довільних рухів тіла. Ця функція мо­зочка має велике значення при локомоції, якій, як відомо, належить вирішальна роль в еволюції багатьох форм вищих хребетних. Крім того, в мозочку міститься один з центрів автономної нервової системи.


Література:

1. „Анатомія людини”, О.І.Свіридов, Київ, Вища школа, 2001

Похожие работы

  • Нейронна теорія Нервова система Біла та сіра речовини мозку Ядра Кора Нервові волокна Нерв

    Реферат Тема: Нейронна теорія. Нервова система. Біла та сіра речовини мозку. Ядра. Кора. Нервові волокна. Нервові вузли. Нервові закінчення. ПЛАН Нейронна теорія.

  • Кісткова система людини

    Нервова система – це сукупність органів , які утворюються нервовою тканиною, що регулюють і координують функції всіх частин організму , здійснюють як взаємодію між ними , так і зв’язок організму з навколишнім світом . Чим би ми не займались , наша нервова система незримо бере участь в кожній нашій дії . Це найскладніша і найважливіша сітка управління і зв’язку в організмі людини.

  • Фізіологія судинної системи

    фізіологія судинної системи Кругообіг крові – безперервний рух крові по судинах. Серце виштовхує кров періодично. Швидкість руху крові залежить не тільки від різниці тисків, але й від ширини кровоносного русла. Хоч аорта є найширшою судиною, але вона одна в організмі і нею протікає вся кров, що виштовхується лівим шлуночком.

  • Тип хордові високоорганізовані тварини Загальна характеристика 2

    Назва реферату : Тип хордові – високоорганізовані тварини. Загальна характеристика Розділ : Біологія Тип хордові – високоорганізовані тварини. Загальна характеристика

  • Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функції організму

    РЕФЕРАТ на тему: Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функції організму” План Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функцій організму.

  • Будова нервової системи Головний мозок

    БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ГОЛОВНИЙ МОЗОК Головний мозок - вищий відділ нервової системи людини (мал. 15). Міститься у черепній коробці й через великий потилич­ний отвір переходить у спинний мозок. У головному мозку розріз­няють

  • Тип Хордові Загальна характеристика середовища існування Різноманітність хордових

    Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Різноманітність хордових. Тип хордових об’єднує тварин, різноманітних за зовнішнім виглядом, розміром, способом життя та характером середовища. Географічно вони поширені по всій земній кулі. До типу відноситься 40 тисяч видів, які живуть на суходолі, в океанах, морях і прісних водоймах.

  • Головний мозок загальний огляд розвиток стовбур

    Реферат на тему: Головний мозок: загальний огляд, розвиток, стовбур План 1. Загальні відомості про головний мозок. 3 2. Будова головного мозку. 3 Література. 3

  • Мозок Різновиди та будова

    Будова та функції спинного мозку. Спинний мозок – нижній відділ ЦНС, розташований в хребетному каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку, а внизу закінчується конічним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки.

  • Орган система органів

    Тема: Орган, система органів” ПЛАН Визначення, що таке орган. Принципи будови органів. Загальна характеристика системи органів. ПОНЯТТЯ ПРО ОРГАН, СИСТЕМУ ОРГАНІВ ТА ОРГАНІЗМ