Название: Хронічний обструктивний бронхіт Типові клінічні прояви Методи діагностики
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 19.11 Kb
Скачать файл: referat.me-2001.docx
Краткое описание работы: РЕФЕРАТ на тему: Хронічний обструктивний бронхіт. Типові клінічні прояви. Методи діагностики. Організація догляду за хворими Хронічний обструктивний бронхіт
Хронічний обструктивний бронхіт Типові клінічні прояви Методи діагностики
РЕФЕРАТ
на тему:
“Хронічний обструктивний бронхіт.
Типові клінічні прояви.
Методи діагностики.
Організація догляду за хворими ”.
Хронічний обструктивний бронхіт – це дифузне, прогресуюче нейтрофільне запалення бронхів, пов’язане з тривалим подразненням повітряносних шляхів шкідливими агентами, характеризується перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, склеротичними змінами в глибоких шарах бронхіальної стінки і перібронхіальної тканини, супроводжується гіперсекрецією слизі, порушенням очищувальної і захисної функції мукоциліарного апарату бронхів, проявляється постійним, або періодичним кашлем з виділенням харкотиння не менше 3 місяців в році на протязі останніх 2 літ, з повторним спалахом запального процесу в бронхах, що призводить до стійких обструктивних порушень вентиляції і формування легеневого серця.
Клінічні критерії обструктивного бронхіту (по Вотчалу Б.Е.)
Про порушення бронхіальної прохідності свідчать наступні ознаки:
1. Поява задишки, переважно експіраторного характеру при фізичному навантаженні і при виході з теплого приміщення на холод.
2. Виділення харкотиння після тривалого і виснажливого кашлю.
3. Наявність сухих, свистячого характеру хрипів, що виникають переважно на видосі, особливо форсованому.
4. Подовження фази видоху. Наявність скритого бронхоспазму виявляється з допомогою проб з форсованим видихом (в положенні стоячи) та проби Вотчала Б.Е. (в лежачому положенні).
Оцінка важкості захворювання
По рекомендації Європейської респіраторної спілки визначена важкість ХОБ по значенню ОФВ:
1. Легка ступінь – ОФВ – 70%;
2. Середня ступінь – ОФВ – 59-69%;
3. Важка ступінь – ОФВ – менше 50,0%.
Діагностика ХОБ
1. Початок захворювання пацієнти пов’язують з яким-небудь “простудним” захворюванням. Однак, при даному анамнезі вдається вияснити, що ранковий кашель викликаний необхідністю “ранкового туалету бронхів”, виникає у них вже давно. З роками кашель стає постійним, зменшується у літні місяці. Збільшується виділення слизисто-гнійного харкання. Появляється задишка, переважно експіраторного характеру на початку при фізичному навантаженні, а потім і в спокої. Хворі зауважують періодичне погіршення здоров’я, особливо в холодний і сирий час року, пов’язують це погіршення з ГРЗ, грипом.
Задишка та кашель з виділенням слизисто-гнійного харкотиння зберігаються і в період ремісії. Часто спостерігається і бронхоспазм. На відміну від не обструктивного хронічного бронхіту вентиляційна здатність легень в фазі ремісії не нормалізується, продовжують вислуховуватися поодинокі сухі свистячі хрипи.
Детальний аналіз виявляє активне або пасивне куріння тютюну, вплив виробничих інгаляційних шкідливих факторів або забруднення навколишнього середовища.
2. Показники клінічного аналізу крові: ШОЕ у багатьох хворих змінюються мало. Може появлятися лейкоцитоз і зсув формули вліво. Через еритрацитозу, згущення крові і дихального ацидозу ШОЕ сповільнена і нерідко дорівнює “0”.
Дослідження харкотиння використовують у діагностиці: поява гною в харкотинні, лейкоцитів, клітин згущеного епітелію. При обстеженні хворих використовують рентгенологічне обстеження, бронхоскопію.
Лікування ХОБ повинно включати розділи:
1. Навчання пацієнтів. Активна участь хворих в лікувальному процесі – одна з головних умов ефективного лікування ХОБ. Це досягається шляхом інформування пацієнтів про природу хвороби, лікувальних заходах, формулюванню спільно з хворими реалістичної мети лікування, складання індивідуальної програми виздоровлення і навчання пацієнта основним принципом самоконтролю (моніторинг з допомогою “Пікфлоуметра”). При тісному співробітництві пацієнта з лікарем, лікар може розробити план лікування у відповідності до змін пікової швидкості видиху (ПШВ) по пікфлоуметру, що дозволить хворому в певній мірі самостійно коректувати своє лікування. При цьому план лікування будується на основі допустимих змін ПШВ для пацієнта. Показники ПШВ пацієнт регіструє самостійно ранком і вечором і порівнює їх з нормальними стандартами, які додаються до апарату.
2. Припинення куріння.
3. Усунення інгаляційної дії шкідливих факторів виробництва.
4. Базисна терапія хронічної обструктивної хвороби легень включає в себе ряд моментів:
І. Протизапальна та антибактеріальна терапія;
ІІ. Бронходилятаційна терапія;
ІІІ. Глюкокортекостероїди;
IV. Муколітики;
V . Стабілізатори імунної системи.
Похожие работы
-
Покази та протипокази для видалення зубів
ПОКАЗИ ДО ВИДАЛЕННЯ ЗУБА І.Загальні: 1)Одонтогенний хроніосепсис і одонтогенна хронічна інтоксикація. 2)Одонтогенні захворювання будь-якого органу або системи органів.
-
Онкологія
Курси підвищення кваліфікації медичних сестер терапевтичних дільниць при Коломийській ЦРЛ реферат Слухач циклу Сумарчук Марія Василівна Коломия, 2001р.
-
Хронічна неспецифічна інфекція
Хронічна неспецифічна інфекція, як і гостра, є сутністю не нозологічною, а клінічною. Між гострою (гнійною та гнильною) і хронічною неспецифічною інфекцією нема чіткої різниці. Головними критеріями, які кладуться в основу цього розмежування, є менші прояви запального процесу та триваліший перебіг хронічного інфекційного захворювання чи інфекційного ускладнення травми (рани, перелому та ін.) порівняно з гострими формами хірургічної неспецифічної інфекції.
-
Історія хвороби Хронічний гранулюючий періодонтит 36 зуба
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Ім. Данила Галицького Кафедра стоматології дитячого віку Зав.каф.: проф. Смоляр Н.І.
-
Гепатити
Коломийське медичне училище ім. І.Я.Франка Методична розробка теоретичного заняття з внутрішніх захворювань на тему: “ГЕПАТИТИ” м.Коломия 2001 р.
-
Хронічний гломерулонейрит Сучасні методи дослідження Догляд за хворими
ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕЙРИТ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ Хронічний гломерулонефрит Хронічний гломерулонефрит – хронічне дифузне захворюванням нирок для якого характерна наявність імунологічних і клініко-морфологічних змін, передусім у клубочках.
-
Хронічна недостатність кровообігу
Визначення. Етіологія. Основні клінічні стадії і проблеми хворих. Принципи лікування. Догляд за хворими з ХНК. 1. Хронічна недостатність кровообігу – патологічний стан при якому робота серця не забезпечує потребу організму в кисні спочатку при фізичному навантаженні а пізніше і в стані спокою.
-
Здоров я людини на клітинному рівні
Реферат на тему: Здоров я людини на клітинному рівні Людина щаслива, коли вона, її рідні – здорові. Стан людини, фенотипові ознаки визначає генотип, тобто сукупність генів, що отримані від батьків. А гени – це ланки ДНК, які відповідають за синтез білків. І білки відповідають за ознаки. Таким чином: хромосома → ген → білок → ознака, це ті закономірності, що вивчає наука генетика.
-
Хронічний абструктивний бронхіт Типові клінічні прояви Методи діагностики Організація догляду
Курси підвищення кваліфікації медичних сестер терапевтичних дільниць при Коломийській ЦРЛ реферат Слухач циклу Бандурка Світлана Богданівна Коломия, 2001р.
-
Програмний гемодіаліз у лікуванні хронічної ниркової недостатності
ПРОГРАМНИЙ ГЕМОДІАЛІЗ В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ ХРОНІЧНОЇ НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ. М.М.Шутєв, Т.Я.Шляхта, І.Е.Калабіга Науковий вісник УжДУ, 1997, 4 випуск.