Название: Опис рослин Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 17.96 Kb
Скачать файл: referat.me-2228.docx
Краткое описание работы: Реферат з біології на тему: “Опис рослин: Копитняк європейський Рожа лікарська, алтея лікарська Фіалка запашна” Копитняк європейський (Asarum europaeum), копитень, підгорішник.
Опис рослин Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна
Реферат з біології
на тему:
“Опис рослин:
Копитняк європейський
Рожа лікарська, алтея лікарська
Фіалка запашна”
Копитняк європейський (Asarumeuropaeum), копитень, підгорішник.
Родина хвилівникових — Аristolochiaceae.
З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листя цієї рослини.
Поширений майже по всій Україні. Росте в тінистих листяних, рідше у хвойних лісах, найчастіше під кущами ліщини.
Копитняк європейський — багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Листки цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито (звідси й така назва рослини), на довгих черешках. Рослина покрита коротенькими волосками з трьома низовими лускатими листками й звичайно з двома нирковидно-серцевидними довгочерешковими зимуючими темно-зеленими листками. Квітки одиночні, на короткій пониклій ніжці, оцвітина ззовні бурувата, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйцевидними, всередині загнутими, загостреними частками, тичинок дванадцять. Плід — коробочка. Цвіте рослина в квітні. Листя цієї рослини збирають під час цвітіння, а коріння з кореневищем — рано навесні. У рослини гіркий смак і гострий, неприємний (особливо, якщо розтерти яку-небудь її частину), специфічний, досить сильний запах, трохи схожий на запах валеріани. Кореневище отруйне, так що його треба досить суворо дозувати.
Як відомо з народного досвіду, копитняк регулює функціональну діяльність шлунка й менструації, а також е сечогінним, протизапальним, почасти серцевим, відхаркувальним, антиалкогольним і блювотним засобом.
У науковій медицині копитняк раніше застосовували як блювотний засіб, а тепер ним не користуються.
У народній медицині порошок з кореня копитняка жінки вживають для регулювання менструацій: 0,2—0,5 г порошку (на кінчику складаного ножика) всипають у чарку молока і вживають раз на день натщесерце.
Відвар кореня копитняка на воді або на козячому молоці часто вживають при мізерних менструаціях, для поліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах і ентеритах, хворобах печінки та жовтяниці.
Для боротьби з жовтяницею краще змішувати копитняк з пісковим цмином порівну (взяти 1 столову ложку суміші на склянку окропу, вживати по 1 столовій ложці З рази на день).
Відвар копитняка вживають і при серцевих хворобах, як заспокійливий засіб, а особливо корисно давати його дітям, коли їх судомить (відвар: 1 /2 чайної ложечки на склянку молока, вживати по 1 /2 чайної ложечки раз на день).
Корисно вживати копитняк і від глистів (у порошку, по 0,2—0,5 г) та від гарячки. Столова ложка відвару копитняка, змішана з склянкою горілки, може спричинити в людини, яка хворіє на алкоголізм, огиду до спиртових напоїв.
Щоб приготувати препарат, який вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті, треба змішати копитняк з листям розхідника й травою нетреби звичайної.
Зовнішньо застосовують листя в свіжому вигляді й потовчене — від наривів, відвар листя — також як примочку при хворобах очей, настойкою цієї трави на оцті натирають місця, уражені коростою.
Рожа лікарська, алтея лікарська (Althaeaofficinalis), дика рожа, калачики аптечні, маковійник, дикий мак.
Родина мальвових — Malveceae.
З лікувальною метою використовують коріння рослини.
Трапляється в середній і південній смугах Європейської частини СНД, в тому числі майже всюди на Україні, а щена Кавказі й у Середній Азії. Росте на вологому й частіше пухкому ґрунті (поблизу боліт і річок), її часто вирощують у квітниках поблизу будинків або в палісадниках.
Це багаторічна рослина, з коротким вертикальним кореневищем і простим, рідше розгалуженим, м'ясистим довгим коренем. Досягає 1,5—2 м заввишки, має прямі повстисто-волохаті сірувато-зелені стебла, що ростуть від кореня кущем. Листки чергові, з довгими черешками, нижні — яйцевидні, п'ятилопатеві, а верхні —довгасто-яйцевидні, трилопатеві, густоопушені. Квітки блідо-рожеві, великі, на коротких квітконіжках, по кілька в пазухах верхніх листків і на вершечку стебла. Плоди дрібні, схожі на диск (калачик, як кажуть у народі). При дозріванні розпадаються на 15—18 частин.
Коріння збирають восени або рано навесні. Головний стрижневий, здерев'янілий корінь звичайно відкидають і залишають тільки нездерев'янілі пухкіші й молодші бокові корені та прикореневі нарости, так звані мочки, що виявляють особливо ефективну лікувальну дію при дизентерії. Корінь рожі лікарської не має смаку, з Нього виділяється багато слизу, коли його пожувати або потовкти й розвести водою.
Слиз, що е в корінні рожі лікарської,— дуже цінний обволікальний, протизапальний і відхаркувальний засіб. Слизові речовини рожі лікарської пом'якшують смак гострих і кислих речовин у ліках і зменшують подразнення при запальних і виразкових процесах на слизових оболонках.
Ліки з самої рожі лікарської застосовують так: зовнішньо — для полоскання й промивання при запаленні й виразках слизових оболонок (у роті, носі, на статевих органах), при грипі й ангіні, всередину їх вживають при катаральних явищах у дихальних органах, у шлунково-кишковому тракті, в сечових шляхах, при жовтяниці й нетриманні сечі та при холері.
Фіалка запашна (Violaodorata), фіалка пахуча, кінські копитця, підлісок.
Родина фіалкових – Vialaceae.
З лікувальною метою використовують траву й коріння цієї рослини.
Поширена майже по всій території Радянського Союзу, в тому числі й на Україні. Росте в лісах, між чагарниками, її часто розводять і як декоративну рослину.
Фіалка запашна — багаторічна рослина з повзучим, дуже розгалуженим кореневищем. Листки в неї прикореневі, надовгих черешках, округло-овальні, серцевидні, жовто-зеленого кольору. Квітки темно-фіолетові, дуже пахнуть, і саме запахом і кольором своїх квіток ця фіалка відрізняється від триколірної фіалки (триколірних братків).
Цвіте ця рослина рано навесні. Збирають її навесні та влітку, з квітками, листям і корінням, сушать у тіні.
В запашній фіалці, особливо в її корінні, багато сапоніну, відхаркувальної речовини й алкалоїду віоліну, який також діє на огранізм як відхаркувальний засіб, подібно до того, як діє іпекакуана в менших дозах. Тому вона допомагає при легеневих захворюваннях, які супроводжуються виділенням мокротиння, та при коклюші. Коклюш лікують так. Хвору дитину напувають відваром фіалки, а жмаками цієї рослини, поки вони ще теплі (або й самою відвареною травою, також іще теплою), обкладають дитині верхню частину грудей і оббинтовують їх так, щоб вийшло щось схоже на зігрівальний компрес (тривалість компресу — 1—1½ години). Це треба робити вранці і ввечері (на ніч). Відвар треба дитині давати через кожні 2 години, протягом усього дня, по столовій ложці. При такому лікуванні протягом 3 діб коклюш перестане мучити дитину (особистий досвід автора).
Хворій дитині у віці 7—10 років можна давати по 2—3 столові ложки відвару. Дуже корисно підсолоджувати відвар медом. Пити його треба теплим.
Таке саме лікування дає добрі наслідки й при подагрі. Відвар або настойку запашної фіалки вживають усередину при емфіземі легень, ревматизмі й при нетриманні сечі.
Корисні ліки з запашної фіалки й при піску в сечовому міхурі та в нирках, але вони будуть ще кращими, набагато ефективнішими, якщо їх виготовляти не з самої тільки запашної фіалки, а з суміші цієї рослини з стручками квасолі, косами (волоссям) з кукурудзи, листям мучниці та з бруньками берези (всього порівну). Цієї суміші треба брати по 2 столові ложки на 2—4 склянки окропу й настоювати 20 хвилин, вживати по 2—3 столові ложки 3 рази на день.
Відваром із запашної фіалки добре полоскати горло при грипі, ангіні та інших запаленнях слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.
Похожие работы
-
Барвінок малий Vinca Minor L
БАРВІНОК МАЛИЙ БАРВИНОК МАЛЬІИ VINCA MINOR L. Родима барвінкові Невисокий, 30 — 60 см заввишки, вічнозелений напівкущик з повзучими пагонами. Листки супротивні, шкірясті, цілокраї, зверху блискучі. Квітки сині, поодинокі, пазушні, правильні, лійковидні, 5-членні. Цвіте в травні — червні. Плід — листянка.
-
Конюшина повзуча конюшина польова копитняк європейський
Реферат на тему: КОНЮШИНА ПОВЗУЧА КОНЮШИНА ПОЛЬОВА КОПИТНЯК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНЮШИНА ПОВЗУЧА (в'язiнь, горiшки, дика команиця, конюшина бiла, лугер бiлий, сiре зiлля, тройнячок)
-
Характеристика рослин верес вероніка лікарська вовконіг європейський вовчуг польовий
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ВЕРЕС ВЕРОНІКА ЛІКАРСЬКА ВОВКОНІГ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВОВЧУГ ПОЛЬОВИЙ ВЕРЕС (верес звичайний, вересень, вереск, верис,
-
Характеристика рослин алтея лікарська анемона дібровна анемона лісова
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: АЛТЕЯ ЛІКАРСЬКА, АНЕМОНА ДІБРОВНА, АНЕМОНА ЛІСОВА АЛТЕЯ ЛІКАРСЬКА (алтей, гордівля лікарська, гордовля, калачики, мальва,
-
Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна
Реферат з біології на тему: Актинідія коломікта, астрагал шерстистоквітковий” Актинідія коломікта – Actinidia colomicta Max. Російська назва – актинидия коломикта.
-
Меліса лікарська миколайчики плоскі ильнянка лікарська
Реферат на тему: МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА , МИКОЛАЙЧИКИ ПЛОСКІ, МИЛЬНЯНКА ЛІКАРСЬКА МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА (лимонна трава, медова трава, маточник, роївник) Melissa officinalis
-
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.
-
Валеріана лікарська та пагорбова вербена лікарська
Назва реферату : Валеріана лікарська та пагорбова, вербена лікарська Розділ : Біологія Валеріана лікарська та пагорбова, вербена лікарська ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА
-
Опис рослин кропива жалка кукіль звичайний кульбаба лікарська купина запашна
Реферат на тему: Опис рослин: КРОПИВА ЖАЛКА, КУКІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ, КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА, КУПИНА ЗАПАШНА КРОПИВА ЖАЛКА (жалива мала) Urtica urens Однодомна однорiчна трав'яниста рослина, вкрита жалкими волосками, родини кропивових. Стебло прямостояче, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки супротивнi, цiлiснi, елiптичнi, гострi.
-
Лікарські рослини та їх застосування копитняк європейський малина звичайна мати-й-махуча
Лікарські рослини та їх застосування (Копитняк європейський, Малина звичайна, Мати-й-мачуха) Копитняк європейський — Asarum europaeum Народні назви: копитень, під-горішник, підлісник.