Название: СНІД - чума ХХ століття
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 24.24 Kb
Скачать файл: referat.me-2254.docx
Краткое описание работы: ВИСТУП: СНІД-чума ХХ століття” ВІЛ/СНІД : характеристика та шляхи попередження В кінці ХХ ст. людство зіткнулося з появою нової вірусної хвороби - СНІДУ (синдрому надбаного імунодефіциту). Цим терміном позначено кінцеву стадію ВІЛ-інфекції (вірусу імунодефіциту людини) - збудника СНІДУ.
СНІД - чума ХХ століття
ВИСТУП:
„СНІД-чума ХХ століття”
ВІЛ/СНІД : характеристика та шляхи попередження .
В кінці ХХ ст. людство зіткнулося з появою нової вірусної хвороби - СНІДУ (синдрому надбаного імунодефіциту). Цим терміном позначено кінцеву стадію ВІЛ-інфекції (вірусу імунодефіциту людини) - збудника СНІДУ.
Вперше, офіційно СНІД, як хворобу було визнано у 1981 році в США. За думкою американського вченого Роберта Галло, ВІЛ виник дуже давно і розповсюджувався в ізольованих від зовнішнього світу групах корінного населення Африки. Економічне освоєння територій і розширення контактів сприяло розповсюдженню вірусу в інших регіонах.
В теперішній час ВІЛ - інфекція зареєстрована практично в усіх країнах світу. Згідно міжнародним даним за час розвитку епідемії до 2002 року було інфіковано понад 36 млн. дорослих і дітей, з яких 16 млн вже померло від СНІДу. Щоденно у світі інфікується ВІЛ близько 7000 осіб, 9 осіб з 10 не знають, що вони уражені вірусом.
Наша держава має найвищий ступінь розповсюдженості хвороби серед республік колишнього СРСР. Найбільш уражені ВІЛ - інфекцією жителі Одеської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської областей, АР Крим, міст Києва і Севастополя. Хвороба уражає переважно молоде покоління - найбільш активну у репродуктивному і прцездатному відношенні верству населення. Це одна з найхарактерніших ознак СНІДу - вплив на суспільно корисне життя молодого, здорового прошарку людей.
Україна займає перше місце в Європі за числом ВІЛ-інфікованого молодого покоління - юнаків та дівчат віком від 15 до 24 років (1,3% юнаків та 0,6 дівчат)
За даними міжнародних організацій, лікування ВІЛ/СНІДу є найбільш дорогим з усіх видів медичної допомоги. Мільйони доларів витрачають провідні наукові заклади світу на вивчення хвороби, розробку діагностичних і лікувальних препаратів, створення анти-СНІД вакцини, але поки що - безрезультатно.
Збудник СНІДу - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який викликає (синдром) клінічних ознак, які обумовлені глибоким ураженням імунної системи організму. Стійкість цього вірусу у зовнішньому середовищі невисока. Він гине при температурі + 100 С миттєво, при + 56 С протягом 30 хвилин, швидко руйнується під дією спирту, ефиру, ацетону, пероксиду, водню, хлоровмістких препаратів та сонячних променів. Збудник СНІДу виявляється в різних біологічних рідинах організму, в найбільших концентраціях він присутній в крові і спермі. ВІЛ уражає живі клітини (лімфоцити) і розвивається в них. Живі клітини використовуються як "інкубатор", в якому відбувається їхній поділ і розмноження. Розміри ВІЛ дуже малі: на лінії довжиною в 1 см може розміститись близько 100 тис. вірусних частинок. Вірус повільно викликає тривалу хворобу з певним латентним періодом (час з моменту ураження до проявів хвороби) від 1 до 15 років. При цьому людина, яка заразилася, відчуває себе здоровою, являючись джерелом розповсюдження хвороби.
Початковими, найбільш характерними ознаками є одночасне збільшення 2-3 груп лімфатичних вузлів, слабкість і швидка втома, тривала (більше 1-2 місяців) підвищена температура тіла без поважних причин, нічна пітливість, швидке зниження ваги тіла, гнійно-запалювальні висипи на слизовій оболонці ротової порожнини, статевих органів і шкіри, та ін. Встановлення діагнозу СНІД потребує обов’язково лабораторного підтвердження. ВІЛ не живе в організмі тварини. Для своєї життєдіяльності і розмноження він потребує у клітинах людини і тому не може передаватися від тварини до людини. Отже отримати ураження вірусом, який викликає СНІД, можливо тільки від людини, яка є сама джерелом ВІЛ-інфекції.
Ураження може відбуватися у випадку, коли вірус потрапив в організм завдяки крові, спермі або піхвовим виділенням ВІЛ-інфікованої людини. Отже, можна говорити про три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
- статевий;
- парентеральний (проникнення вірусу в кров);
- вертикальний (від ВІЛ - інфікованої матері дитині).
Проникнення вірусу в організм можливе у таких ситуаціях:
1. При ін’єкційному введенні наркотиків (спільне користування одним шприцом та голкою), при виготовленні наркотику з додаванням до розчину крові, при розборі наркотику різними шприцами з однієї спільної посудини.
2. При використанні нестерильних хірургічних інструментів, а також інструментів, для здійснення татуювання і персінгу.
3. При незахищених сексуальних контактах з ВІЛ-інфікованим партнером або партнершею.
4. Під час пологів і годування грудним молоком від ВІЛ-інфікованої матері дитини.
Статистика захворювань СНІДу в США показує, що 15% хворих заразились статевим шляхом, 80% при вживанні наркотиків, 3% - при переливанні крові, 1% склали діти хворих батьків, і лише 1% випадків фактор зараження не встановлений.
Групи ризику:
- гомосексуалісти (75%);
- наркомани, які вводять наркотики внутрівенно.
3. Жінкам секс бізнесу (імовірність зараження збільшується тривалістю статевого зв’язку: за три роки інфікується приблизно - 45-55% жінок і 35-45% чоловіків зараженого подружжя).
4. Особи, що часто змінюють статевих партнерів, вступають у випадкові статеві стосунки.
5. Новонароджені, у яких матері хворі на СНІД (серед дітей, які народилися від заражених матерів, інфікованими виявляється 25-35%, годування інфікованою жінкою дитини приводить до зараження у 25-35%).
6. Реципієнти крові і препаратів крові (передача вірусу при переливанні зараженої крові приводить по статистиці до зараження у 80-100% випадків). За зараження і розповсюдження ВІЛ/СНІДом громадяни України несуть відповідальність відповідно до Кримінального Кодексу України (ст.130,131).
Физиологические эффекты алкоголизма
Информацию на эту тему радостной не назовешь, но и обойти ее тоже нельзя. Ознакомимся с тем, что способен сделать алкоголь с нашим организмом.
· Кровь. Алкоголь угнетает продукцию тромбоцитов, а также белых и красных кровяных телец. Итог: малокровие, инфекции, кровотечения.
· Мозг. Алкоголь замедляет циркуляцию крови в сосудах мозга, приводя к постоянному кислородному голоданию его клеток, в результате чего наступает ослабление памяти и медленная психическая деградация. В сосудах развиваются ранние склеротические изменения, и возрастает риск кровоизлияния в мозг. Алкоголь разрушает связи между нервными клетками мозга, вырабатывая в них потребность в алкоголе и алкогольную зависимость. Разрушение клеток мозгаи дегенерация нервной системы, порой приводят к пневмонии, сердечной и почечной недостаточности или органическому психозу. Белая горячка – состояние, сопровождающееся крайним возбуждением, психическим помешательством, беспокойством, лихорадкой, дрожью, быстрым и нерегулярным пульсом и галлюцинациями, которое часто возникаетпри приеме большого количестваалкоголя после нескольких дней воздержания.
· Сердце. Злоупотребление алкоголем вызывает повышение уровня холестерина в крови, стойкую гипертонию и дистрофию миокарда. Сердечно-сосудистая недостаточность ставит больного на край могилы. Алкогольная миопатия : дегенерация мышц в результате алкоголизма. Причины этого – не использование мышц, плохая диета и алкогольное поражение нервной системы. При алкогольной кардиомиопатии поражается сердечная мышца.
· Кишечник. Постоянное воздействие алкоголя на стенку тонкого кишечника приводит к изменению структуры клеток, и они теряют способность полноценно всасывать питательные вещества и минеральные компоненты, что заканчивается истощением организма алкоголика.
Болезни , связанные с неправильным питанием и витаминной недостаточностью, типа цинги , пеллагры и бери-бери , вызываемые пренебрежением к еде ради пьянства. Постоянное воспалениежелудка и позже кишечника с повышенным риском язвы.
· Печень. Учитывая, что 95% всего поступающего в организм алкоголя обезвреживается в печени, ясно, что этот орган страдает от алкоголя больше всего: возникает воспалительный процесс (гепатит ), а затем и рубцовое перерождение (цирроз ). Печень перестает выполнять свою функцию по обеззараживанию токсических продуктов обмена, выработке белков крови и другие важные функции, что приводит к неизбежной смерти больного. Цирроз – болезнь коварная: она медленно подкрадывается к человеку, а потом бьет, и сразу насмерть. Десять процентов хронических алкоголиков страдают циррозом печени, и 75% людей, страдающих циррозом печени, - алкоголики или были ими. Пока цирроз не разовьется в достаточной степени, симптомов почти нет, потом алкоголик начинает жаловаться на общее ухудшение здоровья, потерю аппетита, тошноту, рвоту и проблемы с пищеварением. Причиной заболевания является токсическое воздействие алкоголя.
· Поджелудочная железа. Больные, страдающие алкоголизмом, в 10 раз больше подвержены вероятности заболеть диабетом, чем непьющие: алкоголь разрушает поджелудочную железу – орган, продуцирующий инсулин, и глубоко извращает обмен веществ.
· Кожа. Пьющий человек почти всегда выглядит старше своих лет: его кожа очень скоро теряет свою эластичность и стареет раньше времени.
· Желудок. Алкоголь подавляет продукцию муцина, выполняющего защитную функцию по отношению к слизистой желудка, что приводит к возникновению язвенной болезни.
Характер влияния алкоголя на организм человека давно и подробно изучен физиологами и медиками. Что касается подростков, то острое алкогольное отравление приводит, например, по данным В. И. Демченко (1980), к значительным изменениям деятельности сердечно-сосудистой системы проявляющимся в:
- побледнении кожных покровов,
- - акроцианозе,
- - тахикардии и приглушенности сердечных тонов.
Характерным проявлением алкогольного отравления является многократная рвота. Даже единичное употребление небольших доз спиртных напитков сопровождается у подростков выраженными проявлениями интоксикации, особенно нервной системы. Наиболее тяжелые отравления наблюдаются у лиц с отягощенным анамнезом, на фоне органической церебральной недостаточности или сопутствующей соматической патологии.
Значительно менее однозначно можно описать характер влияния алкоголя на психику подростка. В целом клиническая картина выраженного опьянения подростка выглядит в большинстве случаев так:
- - кратковременное возбуждение сменяется затем общим угнетением,
- - оглушеностью,
- - нарастающей сонливостью,
- - вялостью,
- - замедленной бессвязной речью,
- - потерей ориентации.
Если же обратиться к субьективным данным, к данным опросов, то при всей их некоректности (обычно одновременно опрашиваются и те, кто недавно познакомился со спиртным, и те, кто имеет определенный опыт алкоголизации; не всегда проверяется, верно ли понял опрашиваемый ребенок вопрос исследователя и т.п.) можно констатировать, что в субьективных переживаниях, особенно в самом начале знакомство с алкоголем, преобладающую роль играют отрицательные или безразличные ощущения. Из опрошенных Т.М. Богомоловой (1928) 605 школьников 6-16 лет во время употребления спиртных напитков у 41,1% отмечались неприятные и тяжелые соматопсихические ощущения, у 35,6% - безразличное состояние, у 23% - приятное состояние. По данным Михайлова (1930), после выпивки головная боль отмечалась у 61,2%, тошнота – у 8,4%, рвота – у 14,8%, подавленое состояние у 3,6%, слабость у 12,4% опрошеных. На вопрос о самочувствии в опьянении И. Канкаровичем (1930) были получены у школьников следующие ответы:
- - подьем настроения – 47,8%
- - безразличное состояние – 18,4%
- - упадок настроения – 6,1%
- - физическое недомогание – 27,6%
По данным В.Ф. Матвеева с соавторами (1979), при первых употреблениях алкоголя 53% подростков испытывали отвращение. Со временем, с увеличением “стажа” употребления алкоголя, обьективная картина, однако, разительно меняется. Более 90% опрошенных подростков с двухгодичным и большим “стажем” употребления считали, что опьянение сопровождается у них ощущением прилива сил, чувством довольства, комфорта, повышением настроения, то есть в высказываниях начинают появляться те атрибуты психического состояния, которые обыденное сознание часто приписывает к действию алкоголя.
Похожие работы
-
Синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) Умовно до хронічної специфічної інфекції можна зарахувати синдром набутого імунодефіциту (СНІД), що став відомий з 1981 p. Це вірусне захворювання, яке уражує імуногенні клітини, внаслідок чого в організмі розвиваються опортуністична інфекція та специфічні пухлини. Хвороба спричинюється ретровірусом — вірусом імунодефіциту людини типу І (ВІЛ І).
-
СНІД і шлунково-кишкові хвороби та захворювання печінки
РЕФЕРАТ: СНІД І ШЛУНКОВО-КИШКОВІ ХВОРОБИ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ Майже половина нагинаючи проявів синдрома придбаним імунодефіцитом (СНІД) проходить на легені.Близько 85% всіх легеневих інфекцій при СНІДі представляє собою пневмонію. Хворі скаржаться на довготривалий (6-8 тижнів) період задишки і сухого кашлю, таким хворим трудно зробити глибокий вдох.
-
Катування Погроза вбивством
Реферат на тему: 1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі,—
-
ВІЛ інфекція по Богородчанському району
Пошукова робота ВІЛ інфекція по Богородчанському району Синдром набутого імунодефіциту – СНІД (син: синдром набутої імунної недостатності, ВІЛ - інфекція).
-
СНІД 4
Газета “Монд” повідомляє, що СНІД – це не лише трагедія, пов’язана зі здоров’ям населення, СНІД – це щораз більша економічна катастрофа для Африки. Там живе біля 23 мільйонів ВІЛ-позитивних осіб, а щороку від цього вірусу помирає 2 мільйони, отже “епідемія СНІДу невдовзі задушить розвиток Африки”. Африканські компанії боряться з проблемою щораз більшої кількості прогулів або смертей своїх працівників через СНІД.
-
Снід його профілактика та діагностика
РЕФЕРАТ на тему: СНІД: його профілактика та діагостика” Профілактика СНІДУ Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування неубезпечених статевих зносин.
-
Передача вірусу СНІДу
Реферат на тему: Передача вірусу СНІДу” СНІД – інфекційне захворювання, що викликається лімфотропними вірусами, які вражають імунозалежний ланцюжок імунної системи, при цьому організм стає сприйнятливий до інфекційних захворювань, пухлин.
-
Про вдосконалення організації медичної допомоги хворих на ВІЛ інфекцію та попередження професій
Про вдосконалення організації медичної допомоги хворих на ВІЛ інфекцію (СНІД) та попередження професійного зараження медичних працівників на ВІЛ інфекцію
-
Алкоголізм наркоманія ВІЛ СНІД як соціальні проблеми характеристика та шляхи попередження
ТЕМА: "" 1. Пияцтво та алкоголізм як соціальне зло. Алкоголізм - це пристрасть до алкоголю, при якій виникають виражені психічні розлади, змінюються взаємовідносини в колективі і сім’ї, спричиняється шкода суспільним і особистим інтересам людей.
-
Природньо-соціальні небезпеки
ЗМІСТ ВСТУП 1. Природно-соціальні небезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Висновки Список використаної літератури ВСТУП За походженням небезпеки поділяють на такі групи: