Название: Революція 1905-07 року
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 18.52 Kb
Скачать файл: referat.me-2766.docx
Краткое описание работы: Революція 1905-07 року Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії. Передумови: (2 категорії) Об’єктивні Утворені в результаті життя країни
Революція 1905-07 року
Революція 1905-07 року
Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії.
Передумови: (2 категорії)
Об’єктивні Утворені в результаті життя країни 1. Назрівання революційної ситуації А. Криза верхів та низів Б. Революційна активність мас 2. Конфлікт між рівнем розвитку виробничих сил та виробничих відносин |
Суб’єктивні Утворені в результаті діяльності людини 1. Наявність партій, цілій та програм 2. Наявність класу в країні, який здатен виконати задачі революції |
Причини:
1. Невирішення аграрного питання, що призвело до того що 65% всієї землі належало поміщикам (3 млн. чол.) а 35% (100 млн. чол.) селянам
2. Феодальні пережитки
3. Загострення стосунків між пролетаріатом та буржуазією. Висока експлуатація робітників
4. Національне гноблення російських окраїн
5. Сполучення самодержавного капіталістичного і національного гноблень з поліцейською сваволістю
6. Монархія. В більшості країн конституційна, а в Росії абсолютна.
За характером: буржуазно-демократична революція
Основні завдання:
1. демократичні перетворення (республіка)
2. знищення поміщицького землеволодіння
3. ліквідація національних нерівностей
4. проведення демократичних перетворень у соціальній сфері.
Національна особливість: буржуазно-аграрна, знищення поміщицького землеволодіння.
Основні рушійні сили:
Пролетаріат, буржуазія, селянство, поміщики, царат.
Форми боротьби: виступи, страйки, демонстрації, мітинги, окремі озброєнні повстання, спалювання, грабунок поміщицьких маєтків.
.
Основні події революції:
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
1 1
ІV період 4 2 V період
3 3
2 4
5
ІІІ період 5 6
1
2 3 4 5 6 7 8 9
ІІ період 5
4
2 3
1
І період 6
5
4
3
2
1
Перший період революції. Зима 1905 року
(розгойдування мас. Початок організованого руху)
1. 09.1.05 – початок революції, кривава неділя в Санкт-Петербурзі
2. 10.1.05 – озброєна сутичка, загальна стачка в Москві
3. 12.1.05 –розстріл демонстрації в Ризі. Хвиля тривалих страйків та політичних демонстрацій на підприємствах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава
4. 17.1.05 – страйк металургів Новоросійського товариства в Юзівці. Кривава сутичка страйкарів з військами в Миколаєві
5. 18.1.05 – хвилювання в Варні
6. 22.2.05 – зруйнування селянами цукрового заводу на хуторі Михайловському.
Другий період революції. Весна-літо 1905 року
(піднесення революційного руху, досягнення певних результатів. Початок озброєння учасників)
1. березень-травень – селянські виступи в 45 повітах
2. 12.5.05 – Івано-вознесенська стачка
3. літо – масові стачки та демонстрації => озброєні сутички з поліцією та військами в Катеринославі, Харкові, Миколаєві, Луганську
4. 14.6.05 – повстання на панцирнику “Потемкин”
5. 6. 8.05 – маніфест про створення Державної Думи.
Третій період революції. Осінь 1905 року
(подальше заглиблення революції, її приближення до найвищої форми боротьби – збройного повстання)
1. 26.9.05 – початок страйку друкарів у Саратові
2. 4.10.05 – початок загально жовтневого страйку
3. 8-10.10.05 – страйк залізничників Катеринославської та Курско-Харково-Севастопольської доріг
4. 10.10.05 – 15 тис. мітинг в Харкові
5. 16.10.05 – криваві бої в Одесі
6. 17.10.05 – маніфест Миколи ІІ “Про вдосконалення державної влади”
7. 18-19.10.05 – політичні демонстрації в українських містах з приводу маніфесту
8. 31.10.05 – Марковська республіка
9. 11-15.11.05 – збройне повстання моряків в Севастополі.
Четвертий період революції. Зима 1905 року
( поразка повстання, але об’єднання в боротьбі всіх революційних сил)
1. 7.12.05 – збройне повстання в Москві
2. 12-18.12.05 – збройні повстання робітників в Харкові, Горлівці
3. 17.12.05 бій між озброєними робітниками та урядовими військами в Єнакієве, Дебальцево
4. 18.12.05 рішення припинити боротьбу в Москві
5. 17-21.12.05 – повстання селян у Великих Сорочинцях Миргородського повіту Полтавської губернії.
П’ятий період революції. 1906-07 роки (спад революції )
1. 27.04.-08.07.06 – діяльність першої державної думи
2. 19.08.06 – створення військово-польових судів
3. 6.11.06 – указ про вільний вихід селян із громад. Початок Столипінської аграрної реформи
4. 9.1.07 – страйки робітників Харкова й Катеринослава на відзначення роковин “кривавої неділі”
5. 20.02.-3.06.07 – діяльність другої державної думи
6. 3.06.07 – царський маніфест про розпуск Думи, та зміну виборчого закону. Поразка революції.
Причини поразки:
1. відсутність озброєння та непрофесіоналізм її учасників в військовому ділі
2. відсутність централізованого керівництва
3. відсутність масової підтримки в інших регіонах країни
Результати революції:
1. полегшення становища пролетаріату
2. поновлення ради міністрів
3. створення Державної Думи.
Похожие работы
-
Кримська війна
1. Передумови і причини Кримської війни загострення "східного питання" було викликано протиріччями між Росією та її противниками в боротьбі за переважний вплив на Балканах і на Близькому Сході.
-
Деколонізація
1922 – Палестина знаходилась під управлення Великобританії 1943 – отримання незалежності Сирії та Лівану 17 серпня 1945 – незалежність Індонезії 2 вересня 1945 проголошення Демократичної республіки В’єтнам
-
Початок занепаду вільної української преси
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПОЧАТОК ЗАНЕПАДУ ВІЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ (період Гетьманщини в Україні) ПОЧАТОК ЗАНЕПАДУ
-
Чехівський Володимир Мусійович
ЧЕХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МУСІЙОВИЧ (Чеховський; 20.7.1876 - бл. 1938) - визначний український політичний і церковний діяч, ідеолог УАПЦ, професор. Н. у с.Горохуватці Київського повіту Київської губ. у родині священика. У 1896 закінчив Київську духовну семінарію, в 1900 - Київську духовну академію, одержав ступінь кандидата богослов'я (у 1905 присвоєно звання магістра).
-
Революція 1905 року
РЕВОЛЮЦІЯ 1905 РОКУ У січні 1905 року вибух страйк робітників на Путиловському заводі в Петербурзі. Вони вимагали 8-годинного робочого дня, встановлення мінімуму платні, поліпшення умов праці, визнання представництва робітників. Вимоги
-
Світ на початку ХХ ст
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. На кінець XIX —початок XX ст. населення нашої планети становило близько 1 млрд. 300 млн. чоловік. Найбільш населеною була Азія — понад мільярд жителів, У Європі проживало 300 млн. чоловік, а у Північній Америці (США та Канада) -81 мільйон.
-
Британський політик Клемент Еттлі
Британський політик Клемент Еттлі ЕТЛІ , КЛЕМЕНТ РІЧАРД Attlee, Clement Richard) (1883 1967), британський державний діяч, лідер Лейбористської партії. Народився 3 січня 1883 в Лондоні. Закінчив Університетський коледж Оксфордського університету, в 1905 дістав право на адвокатську практику. У 1913 1923 викладач і лектор по соціальних науках в Лондонської школі економічних і політичних наук.
-
Науково-технічна революція і світове господарство
Реферат на тему: Науково-технічна революція і світове господарство Протягом усієї історії людство перебуває в стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти, напри, вклад, в галузі енергетики шлях від набуття вміння застосування вогню до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту - від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів або літаків.
-
Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
Реферат на тему: ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Марксизм виник у 40-х pp. XIX ст. як напрям класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу.
-
Глобальні проблеми людства Міжнародні соціальні проблеми
Реферат на тему: Глобальні проблеми людства Міжнародні соціальні проблеми Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства з усією природою планети. Науково-технічна революція привела, з одного боку, до формування у людства всеохоплюючої системи знань і технологій, з другого - до збільшення антропогенного впливу на природу.