Referat.me

Название: Стан укр преси та ин периодичн видань в 20 ти роки 19 ст

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 17.19 Kb

Скачать файл: referat.me-2884.docx

Краткое описание работы: Таблиця. 1. Числовий розвиток української преси в 1917—22 рр. (В.Ігнатієнко) Роки Число назв Нових назв у році Наддніпрян- щина Наддністрян- щина поза межами

Стан укр преси та ин периодичн видань в 20 ти роки 19 ст

Таблиця. 1. Числовий розвиток української преси в 1917—22 рр. (В.Ігнатієнко)

Роки

Число

назв

Нових

назв у році

Наддніпрян-

щина

Наддністрян-

щина

поза межами

України

Газети

Журнали

Російською мовою

виходило на Україні

назв

комуністична

преса укр. мовою

комуністична

преса рос. мовою

1917

172

151

106

21

45

84

88

751

----

4

1918

252

223

218

15

19

125

127

321

1

6

1919

243

182

173

49

21

154

89

222

21

30

1920

139

71

79

36

24

72

67

151

63

120

1921

181

64

77

55

49

60

121

188

75

169

1922

168

51

43

68

57

68

100

287

43

146

Стан української преси та інших періодичних видань в 20-ті роки.

З революцією 1917 року преса та інші періодичні видання україн­ською мовою на Україні (як на Наддніпрянщині, так і на Наддністрянщи­ні) сильно зросла. Але особливо ці тенденції були помітні на Наддніпрянщині. Протягом пер­ших років по революції (1917 —1919 роки) кількість пресових органів на Україні, що виходять українською мовою, постійно збільшувалася. Видання української преси почали з’являтися не тільки в центрах, а також і в другорядних осередках і навіть у глухих провінціальних пунктах (як Тараща на Київщині або Широке на Катеринославщині і т. п.). Українська преса, журнали в цей час стаювали дуже різноманітними щодо напрямків і змісту.

Але коли в 1919 році в Україні було створене Всеукраїнське державне видавництво, багато редакцій не тільки радикального, але й демократичного напрямку, “за их хулиганские выходки против большевизма», закривались або вливались у видання більшовиків. У цей період з’явилися численні органи змішаного напрямку. Це в основному були видавництва просвітянського та культурного характеру.

Раптове зменшен­ня, що настає в розвитку української преси в 1920 році, пояснюється московською окупацією України. Більшовицька влада монополізує всі видавничі засоби в своїх руках і видає лише свою офіційну, себто партійно-комуністичну, пресу. Внаслідок такої комунізації преси на Україні тут зберігає свої позиції преса російською мовою. Коли в перші роки революції кількість органів російською мовою значно зменшувалася (з 751 в 1917 році до 222 у 1919 році), то під москов­ським пануванням на Україні кількість їх зростає (зі 151 в 1920 році до 287 в 1922 році).

Умови виходу газет та інших періодичних видань істотно впливали на їх зміст, на можливість відображення в них настоїв і поглядів різних соціальних верств. Зникнення зі сторінок періодичних видань матеріалів, які вміщувалися в них за інших умов, як і закриття ряду видань, переконливо свідчили про політичні і суспільні відносини в Україні в 20-ті роки.

Комуністична преса на Україні, як своїм змістом, так і зовніш­нім виглядом, від самого початку являла виразні ознаки занепаду. За останнє десятиліття ця комуністична преса на Україні переживала деякі зміни — вона то «українізувалася», то «дезукраїнізувалася»; значно мінялося також і число назв.

За відомостями «Радянського Книгаря», вже в 30-тих роках на Радянській Україні видавалося 1126 газет, у тому числі: центральних — 30, обласних — 14, районних і місь­ких — 382, великотиражних (при підприємствах і колгоспах) — 700.

Із загальної кількості 426 газет (без великотиражних) українською мовою виходило 373, решта видавалися мовами національних мен­шостей (російською, єврейською, німецькою, польською, болгар­ською, молдавською, татарською й грецькою). Як не велике число газет в Радянській Україні, воно все ж не свідчить ні про загальний розвиток української преси, ні про її національно-український харак­тер. Уже наступні — 1933 і 1934 — роки значно змінили наведені в «Радянськім книгарі» дані щодо преси не на користь українців.

Слід однак відмітити що українські періодичні видання все-таки мали певний розвиток в 20-тих роках. Він в основному забезпечувався західноукраїнськими та еміграційними виданнями.

Використана література

1. Українська культура. Лекції за редакцією Д.Антоновича. – К. Либідь, 1993.

1. Преса Української РСР. 1918-1985. - К., 1986.

2. Бібліографія української преси 1816—1916. - К., 1930.

3. Ігнатієнко В. Українська преса (1816—1923): Іст.-бібліогр. етюд. - К., 1926.

Похожие работы

  • Назви релігійних свят у посланнях А Шептицького

    Назви релігійних свят у посланнях Андрея Шептицького Оригінальні релігійні твори відрізняються частотністю вживання власних назв, серед яких особливе місце належить теонімам, антропонімам, топонімам, назвам біблійних осіб та релігійних свят. Щодо останніх, то вони займають одне з провідних місць в ономастиконі листів – послань митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

  • Поняття свобода преси визначення зміст структура

    Реферат з журналістики Свобода преси найчастіше визначається як право поширювати ідеї, думки, інформацію через друковане слово без обмежень з боку влади; право, що гарантує захист і "лежить в основі усіх інших політичних свобод" та прав людини. Свобода преси є не просто гарантом, а "головним гарантом конституційності демократичного ладу".

  • Партійно-радянська преса України

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА ПРЕСА УКРАЇНИ: ЗЛЕТИ НА ФОНІ ПАДІННЯ ДЕЩО З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ Перемога “робітничо-селянської” більшовицької революції в Росії у жовтні 1917 року справила величезне враження на українське суспільство, адже переважна кількість національної території країни відносилася до Росії, а отже, події в метрополії прямо впливали на долі її населення.

  • Конституціоналізм і свобода преси

    Реферат з журналістики Свобода преси вважається однією з основних конституційних свобод. Найбільш важливою передумовою існування свободи преси та інших полі-тичних свобод є саме конституціоналізм, бо "регулювання основних засад журналістики правом здійснюється через конституційні норми" [1].

  • Медовий рік української преси як історичний факт

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: МЕДОВИЙ РІК” УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ – як історичний факт (від березня 1917 р. до березня 1918 р.) В кінці лютого - на початку березня 1917 року історія України і всієї Європи повернула свій хід вбік від століттями наїждженого шляху. В Росії було повалено самовладдя.

  • Початок занепаду вільної української преси

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПОЧАТОК ЗАНЕПАДУ ВІЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ (період Гетьманщини в Україні) ПОЧАТОК ЗАНЕПАДУ

  • Патенти

    КОНТРОЛЬНА РОБОТА з предмету Патентно-ліцензійне право” на тему: ПАТЕНТИ” ПЛАН 1. ДЖЕРЕЛА ПАТЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 2. ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТIВ

  • Преса Донбасу на початку минулого століття

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПРЕСА ДОНБАСУ ВІД ЗАРОДЖЕННЯ ДО 1917 р. Територія, яку нині займають Донецька та Луганська області, довгий час належала до Катеринославської губернії (нині Дніпропетровська область). Тому початком місцевої журналістики слід вважати 1838 рік, коли за рішенням царського уряду в семи губерніях Малоросії почали видаватися офіціозні газети губернських управ

  • Преса країнської діаспори у міжвоєнний період

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПРЕСА УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД Ми включаємо в історію української преси україномовну періодику діаспори, тобто газети й журнали що систематично подавали новини, коментарі тощо про Україну и про життя українців як за кордоном, так і в Галичині, і у Великій Україні.

  • Преса України у період 2-ї світової війни

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ГУРТОК МОЛОДИХ ЖУРНАЛІСТІВ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПРЕСА УКРАЇНИ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.) Історичне тло розвитку української преси часів другої світової війни ще й досі викликає ідеологічні суперечки, й доволі гострі. В українському суспільстві існують дві полярні точки зору на цю проблему.