Referat.me

Название: Грошові реформи їх суть спрямування

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 17.96 Kb

Скачать файл: referat.me-2976.docx

Краткое описание работы: Контрольна робота з курсу “Політекономія” Грошові реформи, їх суть, спрямування. Відповідь: Грошова реформа — це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

Грошові реформи їх суть спрямування

Контрольна робота

з курсу “Політекономія”


1. Грошові реформи, їх суть, спрямування.

Відповідь:

Грошова реформа — це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

Є два основних методи проведення грошових реформ:

метод блокування банківських рахунків на заздалегідь ви­значений строк або навіть на невизначений час. Це дає змогу уряду мати свободу дій і відповідні кошти, які повертаються власникам лише тоді, коли виробництво пройде стадію норма­лізації і розпочне зростати;

метод списання готівки та коштів населення на банківських рахунках та одночасної заміни їх на нову грошову одиницю за єдиним або ж диференційованим співвідношенням.

Напівреформа 1960 р., якою було проведено конфіскаційний обмін грошей. Це проявилося у конфіскації доходів народу (до 50 %), деваль­вації карбованця, що приховувалося зміною масштабу цін і зменшенням золотого вмісту карбованця.

Водночас половинчатість реформи 1965 р. дала змогу деяким господарникам формувати фіктивну рентабельність, через яку вдавалося отримувати кошти на утворення часто незароблених фондів матеріального заохочення, що в кінце­вому рахунку не тільки не дало можливості досягти бажаної мети реформи, а й поклало початок руйнуванню економіки та зародженню загальної кризи тогочасної системи. Отже, тогочасний обмін 10 старих карбованців на 1 новий не підвищив його купівельну силу, а просто перетворив у звичайний карбованець з його обмеженою купівельною здат­ністю.

Сталінська реформа 1947р. включала чотири компоненти: деноміналізацію старих грошей, їх обмін у пропорції 10:1 на нові; відповідне коригування граничного рівня роздрібних цін; пільговий обмін вкладів в ощадкасах; скасування карткової системи та ліквідацію подвійної системи торгівлі, суть якої полягала в діяльності звичайних магазинів та «комісійних», де товари продавалися без обмежень, але за підвищеними цінами.

Головне завдання реформи — вилучити значну масу гро­шей з обігу. При таких збереженнях держава вигравала двояко з одно­го боку, можна було просто нехтувати офіційними особистими збереженнями і надати їм пільговий режим, а з іншого — населення мало зрозуміти, що ощадкаса — надійне сховище збереження готівкових грошей. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Успішною «сталінська» реформа стала ще й тому що в той час роздрібний товарооборот суворо контролювався Центром.

Грошова реформа 1922-1924 рр. викликана двома причинами: по-перше, величезними втратами у першій світовій і громадянській війнах; по-друге, потребою подолати руйнівні наслідки безгрошового обігу часів «воєнного комунізму» та експе­риментів впровадження прямого продуктообміну.

Одним з перших позитивних моментів запровадження в обіг червонця став випуск облігацій хлібної позики. Перебува­ючи у вільному обігу, вони виконували функцію досить стійкої й авторитетної грошової одиниці, яка була забезпечена дер­жавними фондами хліба. На такій же основі оберталися золоті й срібні сертифікати, які були різновидом паперових грошей, забезпечених відповідним запасом благородних металів, їх ще називали товарними грошима.

Серед найважливіших передумов цієї реформи були: швидкий розвиток вільної торгівлі (приватної, державної, коо­перативної); досягнення активного зовнішньоекономічного ба­лансу (позитивне сальдо досягло 300 млн золотих карбо­ванців); здійснення реформи цін, що допомогло нагромадити певні запаси товарів, а на ринку встановити рівновагу попиту й пропонування.

При цьому червінець вводився в обіг не декретом, а в процесі витіснення знецінених «радзнаків». На відміну від них червінець на 25 % забезпечувався золотом, короткостро­ковими зобов'язаннями й одержав міжнародну підтримку. Тому емісія червінців не могла проводитися довільно; йому доводилося боротися із золотими монетами царської чеканки.

Отже, реформа ставила за мету зробити гроші точним вимірювачем затрат і результатів суспільного виробництва, з тим щоб вони забезпечували постійне стимулювання еко­номічних інтересів товаровиробників, користувалися довірою, виконували всі свої функції і були захищені від знецінення.

Щоб зупинити знецінення грошової одиниці, уряд напри­кінці 1922р. розпочав паралельне впровадження в грошовий обіг банкнот, які за золотим паритетом відповідали курсу: 1 крб. = 1 фунту стерлінгів. Червонець був конвертованою валютою, безпосередньо обмінювався на зо­лото та інші валюти. Однак як стабільна грошова одиниця він проіснував лише до 1925р. Волюнтаристські дії керівництва країною щодо проведення індустріалізації, орієнтованої на важку та оборонну промисловість, підірвали ринкову рівновагу і вже на кінець 1927 р. фінансово-кредитну систему довели до розвалу.

Зараз також розширюється самостійність та самофінансу­вання державних підприємств, стрімко розвивається приват­ний сектор та кооперація, законодавче допущена вільна діяль­ність іноземного капіталу. Водночас наявні й принципові від­мінності:

а) реформи 20-х років мали справу з знеціненням рубля, нині ж подібна ситуація лише започатко­вується;

б) індекс інфляційного процесу в 20 —50% абсолютно не зрівняний з неконтрольованим піднесенням цін у 1921— 1923 рр.;

в) у той час не існувало ні значних трудових збережень, які потрібно було захистити, ні нагро­маджень тіньової економіки, які слід було вилучити.

Отже, за певної подібності становища спосіб та методи проведення «ленінської» реформи не можуть бути прийнят­ними сьогодні.

Прихильники грошової реформи в Україні посилаються на високу ефективність реформи 1947 р. в ФРН. Вона полягала втому, що того­часна незабезпечена маса грошей, що сягала 400% від необхідної кількості, була вилучена з обігу й обміняна за курсом 100 рейхсмарок = 6,5 нових марок. Отже, це була грошова реформа конфіскаційного типу.

Що стосується України, то інфляція вже в першій половині 1991 р. понад 30 млн чоловік поставила за межу бідності, а в 1993 р. в такому становищі опинилося понад 90% населення. Тому грошову реформу було проведе­но з позицій захисту інтересів та нагромаджень населення, вона супроводжувалася диверсифікацією народного господар­ства, введенням в обіг української грошової одиниці, митниці та розширенням взаємовигідних стосунків з усіма країнами світу.

2. Хто може обмежувати потенційні права власника?

а) держава;

б) власник;

в) держава і власник;

г) ні держава, ні власник.

Відповідь: а

3. Фактурна ціна – це…

а) ціна купівлі-продажу при визначених умовах постачання;

б) ціна, встановлена для визначення гатунку чи якості основного товару.

Відповідь: б

4. Попит – це…

Відповідь :

Попит – це потреба в певному товарі, що зебезпечена грошима.

5. Підприємство виготовило 50 тис. магнітофонів за рік. Собівартість одного магнітофона 90 грн., а магнітофони реалізуються за ціною 150 грн. Визначити як зміниться прибуток підприємства при умові збільшення собівартості на 15% ?

Відповідь:

При собівартості магнітофона 90 грн., прибуток підприємства за 1 магнітофон становить 60 грн. А загальний прибуток за 50 тис. магнітофонів дорівнює 3 млн. грн.

Якщо собівартість збільшиться на 15%, то в грошовому вигляді собівартість дорівнює 103,50 грн. за один магнітофон.

Отже, прибуток за один магнітофон дорівнює 46,50 грн.

А загальний прибуток за 50 тис. магнітофонів дорівнює 2 млн. 325 тис. грн. Він зменшиться на 675 тис. грн.

Похожие работы

  • Національна грошова система невіддільна від реального стану економіки країни Вся багатогранність

    Національний банк України Львівський банківський інститут Кафедра банківських дисциплін КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: “Грошові реформи” Виконала: студентка 304-БС групи

  • Класифікація грошових реформ

    Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Вони значно різняться за своїми цілями, глибиною реформування грошових систем, методами стабілізації валют тощо.

  • Грошова маса 2

    Міністерство освіти і науки України Луцький державний технічний університет РЕФЕРАТ На тему: ГРОШОВА МАСА Підготував: студент групи МО-12 Ткачук Михайло

  • Моделі грошових реформ

    7.2. . За характером проведення грошові реформи поділяються на три типи: 1. Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспекту  впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Обмін старої валюти на нову здійснюється у співвідношенні 1:1.

  • Грошові агрегати НБУ та їх характеристика

    Реферат на тему: Грошові агрегати НБУ та їх характеристика В умовах ринкової економіки гроші функціонують у різноманітних формах на основі внутрішньої взаємодії, притаманної грошовим функціям. Вони не автономні і можуть бути теоретично обґрунтовані лише як складові елементи єдиної грошової системи.

  • Грошова реформа в Україні

    (2-16 вересня 1996 року) Макроекономічна ситуація в Україні напередодні реформи. Здійснилась і вже стала надбанням української історії одна з найважливіших для нашої молодої держави подій. На пятому році незалежності Україна отримала чи не найсуттєвіший атрибут незалежності  постійну, повноцінну грошову одиницю  гривню.

  • Грошові одиниці України

    У зв’язку з введенням української національної валюти походження окремих грошових одиниць цікавить не тільки спеціалістів, а й широкі верстви населення.

  • Грошовий оборот і грошові потоки

    ТЕМА. Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. Суб’єкти грошового обороту:

  • Грошова система 4

    ТЕМА. ГРОШОВА СИСТЕМА. Грошова система ¾ це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Елементи грошової системи України:

  • Грошово-кредитна система України

    РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Грошово – кредитна система України Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозвязку становлять