Название: Люблю рідну матусю

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 21.48 Kb

Скачать файл: referat.me-3221.docx

Краткое описание работы: Мета: виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки-України. Розширювати духовний світ дітей. Вчити виявляти увагу до рідних. Ознайомлювати з народними звичаями, традиціями і обрядами.

Люблю рідну матусю

Люблю рідну матусю

Мета: виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки-України. Розширювати духовний світ дітей. Вчити виявляти увагу до рідних. Ознайомлювати з народними звичаями, традиціями і обрядами.

Свято проводиться у другу неділю травня. В класі святково прибраний стіл. На столі образ матері Божої, прикрашений українським вишитим рушником, а біля нього свічка. На стінах висять картини з краєвидами України, а також ті, що зображають матір і дітей; конкурсні малюнки дітей.

Вчитель: у травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято матері.

Ще у 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс. Вона втратила матір. Смерть була раптова і передчасна. Анна боляче пережила трагедію і звернулася з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати Матір.

Ідею Анни підхопили у світі. Вперше в Україні, у Галичині, це свято відзначали у 1929 р. У цей день у національному одязі люди йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках ішли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, сміх і жарти були адресовані матерям.

А у родинному колі діти готували для матерів подарунки, приємні дійства, і, найголовніше, намагалися бути чемними та слухняними.

Це свято повернулось до нас нині й уособлює в собі три найдорожчих образи: матері Божої, матері-України і рідної неньки.

Учень: Ой маю я три матері

Ой маю я три матері, та всі три хороші –

Три матері, три квіточки, як три красні рожі.

Перша мати – Непорочна, як лілея біла,

Із Дитятком-Немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна Ненька-Україна.

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

Ой маю я три матері, та всі три хороші,

Три матері, як три квітки, як три красні рожі.

К. Вагилевич.

Звучить молитва “Отче наш…”

Вчитель: Слово “мати” – вічне і неповторне, як світ. Земна жінка від Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб просити сина свого єдинородного простити наші провини.

1 учень: У нас у городі зацвіли лелії –

Із них я найкращу зірву для Марії,

Бо вона, пречиста, повна благодати,

Матінка Ісуса, твоя й моя мати.

2 учень: О свята ненько, чиста леліє,

В тобі спасіння, наша надіє!

Охороняй нас від зла, маленьких,

Пригорни в ласці душа чистенькі.

Діти виконую духовну пісню “Станьмо згідно”

Вчитель: В цей день люди йдуть у храм Божий, несуть квіти, співають пісні, славлять ту земну жінку, що народила Сина Божого. Відбуваються богослужіння за здоров’я матерів.

На одній з височин Кременецьких гір розташоване місто Почаїв. Скажіть, чим воно знамените? Чому туди з’їжджається щоденно багато людей?

Так, діти, знамените вона Почаївською лаврою. Дуже давно на Почаївській горі, за народними переказами, сталося чудо: появилася Матір Божа. Із залишеного нею сліду на камені за струменіло чудодійне джерело. На цьому місці побудували церкву. Реліквією лаври є ікона Божої Матері, яку оспівали в народних легендах.

Учень: Моя прабабуся народилася і живе у Почаєві. Вона знає народну легенду “Почаївська Мати Божа”. Я хочу попоросити, щоб вона розповіла її нам.

Бабуся: Послухайте, любі діти, легенду, яку мені ще моя бабуся розповідала:

- Ой зійшла зоря вечоровая

Над Почаєвом стала.

Виступало турецьке військо,

Як та чорная хмара.

Турки з татарами брами облягали,

Намірились монастир звоювати,

Служитель церкви вийшов

Та слізами умиває:

- Ой рятуй, рятуй, Божая Мати,

Монастир загибає!

І вийшла, вийшла Божая Мати,

На хресті вона стала,

Кулі вертала, турків вбивала,

Монастир врятувала.

І ми всі люди до Бога вдаряймо,

Матері Божій поклін віддаймо.

Звучить мелодія “ Ave Maria». Учениця, звертаючись до образу Божої матері, говорить молитву. Діти запалюють свічки.

Учениця: Молю тебе, Мати, щирими словами:

Змилуйся над нами.

Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

Поможи нам вчитись, чесно працювати.

Щоб була потіха для рідної мами –

Змилуйся над нами.

Дай нам оминути всяку злу пригоду,

Дай рости на користь рідному народу.

Вчитель: В образі матері осягаємо розумом рідну Україну, мальовничу і прекрасну, страдницьку, але невмирущу; Україну – край смутку і краси, радості і печалі; Україну – розкішний вінок з ружі і барвінку, з її милозвучною мовою, задушевною піснею, чарівною вишивкою.

Мама: Вам, діточки мої любі, ще й те треба знати,

Що, крім мене, другу маму мусите кохати,

Бо та друга всім нам мати, вона нас ростила,

Хлібом, сіллю і водою нас кормила.

А та мати – Україна. Любіть її, діти,

Прикрасіть її собою, як красиві квіти.

Вчитель: Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає давнини. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, рідну пісню.

Діти виконують пісню “Виростеш ти, сину” (слова В.Симоненка, музика А.Пашковича).

1 учень: Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах.

2 учень: Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній,

Україна в рідній школі,

Майбутності ясній.

3 учень: Україна в ясних зорях.

В сонці, що над нами,

І в очах добрячих, ясних

Рідненької мами.

Діти виконують пісню “О, Україно” (слова М.Вороного, музика Я.Ярославенка).

4 учень: Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україно, це – моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато – одна.

5 учень: Світи сонце, світи ясне

На міста та села,

Щоб наша рідна Україна

Все була весела.

Звучить українська народна пісня “Ой у лузі червона калина”.

6 учень: Мій отчий дім!

Ти лав усе мені.

Моя Вкраїна, піснею багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

Вчитель: Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. В одному арабському прислів’ї говориться, що Бог створив на світі матерів, щоб заступали Бога там, де його нема. Мати – це перше слово, яке з радістю, з усмішкою вимовляє дитина. Мати – це слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Мати любить свою дитину, завжди розуміє її, подасть руку допомоги, розділить її радість і смуток.

Діти виконують пісню “Рідна мати моя”
(слова А.Малишка, музика П.Майбороди)

Учень: Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами:

“В світі усе починається з мами.”

Вчитель: Мама. Найдорожче слово на світі. Де б ти не був, що б ти не робив, вона завжди освітить твій шлях ніжним серцем, відданим тобі. У дні важкі і дні на щастя щедрі, - вона завжди з тобою.

1 учень: Є немало мам у світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша –

Хто така? Скажу вам я –

Рідна матінка моя.

2 учень: Я прокидаюся рано –

І зразу, хоч ще не встаю,

Тільки спросоння погляну –

Бачу матусю свою.

3 учень: Мати – досвітня пташина,

Здосвітку вік не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене.

4 учень: Мати – то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне,

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

5 учень: Ще в колисці немовля

Слово “мама” вимовля –

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові.

6 учень: “Мати”, “матінка”, “матуся”

Називаю тебе я,

Рідно ненечко моя!

Вчитель: Дорогі мами, ми з дітьми дуже старанно готувались до вашого дня і в дарунок підготували вірші, пісні, інсценізації, танці, смішинки. Просимо послухати, подивитись і оцінити наші старання.

Інсценізація вірша В .Лучука “Тільки мама”.

Син: Я на ковзанку піду!

Мама: А коли до хати?

Ведучий: Тільки мама вміє так

Лагідно спитати.

Син: На ходу сніданок з’їм!

Мама: Так не слід робити!

Ведучий: Тільки мама може так

Лагідно сварити.

Син: В снах літаю до зірок...

Мама: Час вставати, сину.

Ведучий: Тільки мама збудить так

Лагідно дитину.

Діти виконують танок “Дощик”. Українську народну пісню “Летіла зозуля”. Проводиться конкурс на кращого знавця прислів’їв і пісень про маму.

Вчитель: Мати – всьому початок. Мати – берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тим центром, який єднає всю рожину. Коли її не стає, все в хаті розладжується. Недаремно один поет сказав “Вмерла мати – погас вогонь, що грів усю хату ...” .

Діти! Коли станете дорослими, не забувайте своїх матерів, які вас народили і все роблять для того, щоб виросли ви справжніми людьми. Любіть, захищайте і будьте патріотами нашої рідної України і хай вічно у вашому серці живе і допомагає вам Матір Божа.

Учень: Три матусі

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов’їна –

Рідна Україна.

І у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа мати – наша Ненька,

Мати всьому світу.

Л.Полтава

Вчитель: А вам, любі матері, доброго здоров’я, земного щастя. Хай біда і горе ваші родини обминає, а мати Божа вас охороняє.

Спасибі вам за участь у нашому святі.

Учень: Поклін тобі, кохана,

В цей день великий, люба ненько,

За ті важкі години ранні,

За золоте твоє серденько,

Що все віддало в любім зриві,

Щоб тільки ми були щасливі!

Дарунків, золота не маєм,

Щоб до ніг тобі зложити,

Однак тут спільно присягаєм,

Що, доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Тобі дамо, кохана ненько,

Щоб діти всі цілого світу

Тобі співали “Многая літа!”

Учасники співають “Многая літа”. Діти вручають матерям квіти.

Вчитель: Дорога класна родино, свята є сімейні, релігійні, національні, державні... Свято Матері стосується і сімї, і церковної громади, і кожної нації, і великої держави, бо вшановує людину, від якої залежить життя суспільства, його поступ. Нехай же цей день об’єднає нас у вдячності за минуле, у сподіванні радісного завтра!