Название: Психологічні передумови вивчення української літератури п ятикласниками
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 15.21 Kb
Скачать файл: referat.me-3301.docx
Краткое описание работы: Психологічні передумови вивчення української літератури п ятикласниками Усі вчителі знають, що працювати з учнями 5-го класу важко. Трапляється, що в пўятикласників знижується успішність, вони нібито починають гірше вчитися. Це відчувається часом і на уроках літератури: учні читають недостатньо виразно, слабо усвідомлюють зміст прочитаного, не вміють виділити в ньому основне, відчувають труднощі при переказуванні.
Психологічні передумови вивчення української літератури п ятикласниками
Психологічні передумови вивчення
української літератури п ¢ ятикласниками
Усі вчителі знають, що працювати з учнями 5-го класу важко. Трапляється, що в п¢ятикласників знижується успішність, вони нібито починають гірше вчитися. Це відчувається часом і на уроках літератури: учні читають недостатньо виразно, слабо усвідомлюють зміст прочитаного, не вміють виділити в ньому основне, відчувають труднощі при переказуванні. У цих недоліках звинувачують звичайно вчителя початкових класів, та, по суті, вину треба покласти на вчителя 5-го класу, який не зважив на психологічні особливості учнів і на рівень їх підготовки.
П¢ятикласники мало здатні до тривалого зосередження. У них переважає мимовільна увага, схильність легко перекидатися думкою від одного предмета до іншого, що випадково впав у вічі. Щоб змусити дітей працювати весь урок, ми намагаємося викликати в них активний інтерес до предмета: вводимо різноманітні заняття, пропонуємо почитати вголос, послухати, як читають інші учні, продекламувати вірш напам¢ять, ведемо бесіду, задаємо самостійну роботу тощо.
Якщо п¢ятикласник на уроці відволікається від занять, захоплюється сторонніми справами, розмовляє із сусідами,- значить, робота не привертає його уваги: може, він не розуміє змісту прочитаного або його бентежать якісь важливіші, з його погляду, справи. Менш за все допомагають тут окрики чи нотації. Повернути учня до роботи на уроці можна, тільки зацікавивши його новим прийомом занять чи якимсь дорученням йому особисто. У дітей цього віку розвинута уява, образне мислення. Прочитане вони конкретизують в образах і картинках, зміст яких відповідає їхньому попередньому досвіду. Тому й трапляється часом, що п¢ятикласник уявляє літературного героя в теперішній обстановці, співчуває матері-кріпачці (Т.Шевченко ²На панщині пшеницю жала...²), що вона змушена була брати дитину із собою на роботу, а не залишити в дитячому садку.
Щоб не траплялося такого ²осучаснення² чи інших перекручень у сприйнятті змісту прочитаних творів учнями, ми намагаємося унаочнювати викладання і збагачувати запас уявлень, що є в дітей (їх попередній досвід). Тому потрібно показувати репродукції і діафільми, розглядати ілюстрації у підручнику, вести бесіди про те, що бачили й знають учні, організовувати різного роду екскурсії.
Проте спиратися лише на мимовільну увагу учнів, розважати їх надто частою зміною занять і демонстрацією багатьох наочних посібників не варто. В учнів 5-го класу вже є деякі навички логічного (понятійного) мислення: вони вміють відокремити головне від другорядного, встановити причину й наслідки події, елементарно поєднати між собою предмети в групи (береза, дуб, верба-дерева). Ці елементарні навички логічного мислення треба розвивати і на уроках літератури, ведучи учнів від окремих предметів і явищ до узагальнень, доступних дітям такого віку. В результаті систематичної роботи п¢ятикласники можуть оволодіти такими абстракціями як обов¢язок, почуття, думка, свідомість, характер людини, добро і зло, можуть засвоїти такі теоретичні поняття як казка, загадка, прислів¢я, оповідання, засоби художнього зображення тощо.
Розвиток понятійного мислення йде поступово, разом із прищепленням учням навичок тривалого зосередження, довільної уяви. П¢ятикласників треба вчити думати, оперувати не лише конкретними уявленнями, а й загальними поняттями. Це досягається в результаті планомірних і цілеспрямованих занять. Будь-який поспіх тут неприпустимий.
Коли п¢ятикласник читає книгу, він живе разом з її персонажами, хвилюється за улюбленого героя й ненавидить його ворогів. Мистецтво учень сприймає як безпосереднє життя, герої твору для нього-живі люди, що жили, чи живуть і зараз, художній твір-розповідь про них. Від п¢ятикласника часто чуємо запитання : ²А що потім було?² і подібні.
Цим наївно-реалістичним характером сприйманням літератури пояснюється й помітна байдужість п¢ятикласників до художньої форми твору. Сяк-так проглядаючи пейзажі й міркування автора або й зовсім їх пропускаючи, діти поспішають довідатися, що далі сталося з героєм, чим усе закінчилося. Увагу п¢ятикласника приваблюють події, сюжет твору в його оголеному вигляді.
Саме в цьому віці цікавлять школярів пригодницькі повісті й оповідання, фантастика, розповіді про подорожі, ²зоряні війни²,- взагалі твори з гострим і чітко вираженим сюжетом.
П¢ятикласники сприймають явища насамперед почуттям. Тому, зокрема, багато важить емоційність уроку. Інтерес і любов до літератури, закладені в цьому віці, залишаються в душі учнів на все життя. І навпаки, на жаль, саме тут, біля початку літературної освіти учнів, найлегше назавжди відвернути їх від літератури. Усе в руках вчителя. Про це ми повинні пам¢ятати, розпочинаючи уроки в 5-му класі.
Похожие работы
-
Організаційні вміння і навички
. Чимало вчителів обмежує проблему формування організованості учня тим, що починає урок так званим оргмоментом — перевіркою готовності класу до роботи, протягом уроку часто вдається до зауважень щодо порядку на парті. Це спрощений і неефективний підхід. Чому саме? Організованість у. навчанні не можна-зводити лише до таких-зовнішніх виявів.
-
Впровадження особистого орієнтовного навчання
Впровадження особистого орієнтовного навчання Співробітництво вчителя й учня, їхня співдружність і співтворчість значною мірою забезпечують створення „ситуації успіху” сприятливих умов для розкриття творчих можливостей дітей, ведуть до істотної гуманізації освіти. Відомий психолог Л.Виготський зазначав, що в співробітництві дитина виявляється сильнішого і розумнішого, ніж у самостійній роботі, вона піднімається вище за рівнем інтелектуальних труднощів, розв’язаних нею.
-
Особистісно орієнтоване навчання
ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВНЕ НАВЧАННЯ На сучасному етапі вчителі біології та інших дисциплін використовують у процесі навчання особистісно-орієнтований підхід до кожного учня.
-
Розвиток пізнавальних здібностей та інтересів учнів у процесі вивчення географії
ТЕМА ДОСВІДУ: РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ” Проблемне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає все більш цікавим для учителя і учня. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату.
-
Бесіда діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу
Реферат з педагогіки БЕСІДА — ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ВИКЛАДУ І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.
-
Вивчення пізнавальних інтересів та формування творчої активності на уроках фізики
Міністерство освіти України РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Вивчення пізнавальних інтересів та формування творчої активності на уроках фізики” Вчитель фізики ЗОШ №5 імені Т.Г.Шевченка
-
Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики
Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики. Розучування в школі українських пісень на уроках музики. У час духовного відродження українського народу постає актуальною проблемою вивчення національної музики, зокрема популярного і масового жанру – пісні. У всі часи вона не тільки вбирала та відтворювала реальне життя людей, але й зміцнювала їхній дух у важкі хвилини.
-
Види опитування
Реферат на тему: ВИДИ ОПИТУВАННЯ Контроль за засвоєнням вивченого звичайно починається із перевірки домашнього завдання. Її можна здійснювати в різних формах.
-
Звіт про педагогічну практику з 10 02 92 по 22 03 92 студентки філологічного факультету
про педагогічну практику з 10.02.92 по 22.03.92 студентки філологічного факультету Деценко І. П. Педагогічну практику проходила у 115-й школі м. Києва. У школі було створено всі умови для проходження. практики. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку.
-
Організація самостійної роботи учнів 3
Реферат на тему: ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ Розвиток навичок самостійної роботи учнів на уроках іноземної мови - важливий компонент навчально-виховного процесу. Навчити учня вчитися, самостійно здобувати знання й удосконалювати навички та вміння - таке завдання стоїть перед кожним учителем.