Название: Пирогов 2
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 261.36 Kb
Скачать файл: referat.me-3509.docx
Краткое описание работы: Микола Іванович Пирогов (1810 – 1881) Основи сучасної воєнно-польової хірургії заклав М.І.Пирогов. Свої спостереження і наукові дослідження з питань воєнно-польової хірургії він виклав у декількох роботах: "Початки загальної і воєнно-польової хірургії" (1864), "Звіт про відвідування військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії й Ельзасу" (1871), "Лікарська справа і приватна допомога на театрі війни в Болгарії й у тилу діючої армії".
Пирогов 2
Микола Іванович Пирогов
(1810 – 1881)
Основи сучасної воєнно-польової хірургії заклав М.І.Пирогов. Свої спостереження і наукові дослідження з питань воєнно-польової хірургії він виклав у декількох роботах: "Початки загальної і воєнно-польової хірургії" (1864), "Звіт про відвідування військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії й Ельзасу" (1871), "Лікарська справа і приватна допомога на театрі війни в Болгарії й у тилу діючої армії".
М.І. Пирогов — високоосвічений хірург-клініцист із болем у серце спостерігав похмуру картину організації допомоги пораненим у російській армії, особливо в обложеному Севастополеві: "Над табором мучеників, складених і звалених даремно, як потрапило, у солдатські намети, раптом вибухнула злива і промочила наскрізь не тільки людей, але навіть і матраци під ними. Нещасливі так і валялися в брудних калюжах. Можна собі представити, яке було з відрізаними ногами лежати на землі по трьох і чотирьох разом; матраци майже плавали в бруді; всі і під ними і біля них було наскрізь промочене; залишалося сухим тільки місце, на якому лежали, не рухаючись; але при найменшому русі їм приходилося потрапляти в калюжі, а коли хто-небудь входив у цей намет лазарету, то усі волали про допомогу і з усіх боків голосно лунали надривні пронизливі стогони і лементи, і зубний скрежет, і ті особливі стукотіння зубів, від яких б'є тремтіння. Лікарі і сестри могли допомагати не інакше, як стоячи на колінах у бруді. По 20 і більш ампутованих умирало щодня, а їх було усіх до 500" ("Севастопольські листи").
На величезному особистому досвіді, особливо в Кримську війну, М.І. Пирогов переконався, що "від адміністрації, а не від медицини залежить і те, щоб усім пораненим без вилучення була подана перша допомога, що не терпить зволікання". Під лікарською адміністрацією в польових умовах він розумів насамперед організацію сортування поранених, котра "...є головний засіб для надання правильної допомоги, до попередження безпорадності і шкідливої своїми наслідками безладдя... Якщо лікар у цих ситуаціях не припустить собі головною метою насамперед діяти адміністративно, а потім уже лікувально, то він зовсім розгубиться, і ні голова його, ні руки не зроблять допомоги".
Це зовсім не виходить, що гарною організацією, медичним сортуванням можна замінити хірургів, хірургічну допомогу як таку. Правильне проведення сортування покликане полегшити працю хірурга, зробити її більш продуктивною і поліпшити тим самим надання допомоги максимальній кількості поранених. "Правильне сортування поранених і рівномірний розподіл лікарської діяльності на всіх поранених на перев'язному пункті набагато важливіше, ніж усі похапцем і в метушні зроблені операції, від яких виграють тільки деякі".
М.І. Пирогов у 1847 р. при облозі аулу Салти вперше застосував наркоз на війні у вигляді інгаляцій хлороформу і ректального введення ефіру. Ефірний наркоз ознаменував початок нової епохи в розвитку воєнно-польової хірургії, значно розширив хірургічні можливості.
У 1854 р. він першим використовував гіпсову пов'язку на театрі воєнних дій у Севастополеві як засіб транспортної і лікувальної іммобілізації, що дало можливість ширше ставити показання до лікування поранених і, що зберігає кінцівки, істотно обмежити первинні ампутації, що вважалися основною операцією при вогнепальних переломах кісток і ушкодженнях суглобів.
М.І. Пирогов дав класичний опис травматичного шоку, що і зараз цитується в підручниках як неперевершене по точності, образності і повноті відображення клінічної картини цього важкого ускладнення вогнепальних ран.
За три роки до опублікування Лістером вчення про антисептику
М.І. Пирогов на клінічному досвіді установив роль інфекції ("міазмів") у розвитку ускладнень раней (1864). "Гнійне зараження поширюється не стільки через повітря, що робиться явно шкідливим при скупчуванні поранених у закритому просторі, скільки через навколишні поранені предмети: білизна, матраци, перев'язні засоби, стіни, підлога і навіть санітарний персонал".
Вперше в історії воєн він залучив для надання допомоги пораненим у бойових умовах сестер милосердя (медичних сестер), що потім брали участь практично у всіх великих війнах.
Сучасник М.І.Пирогова російський хірург К. Рейер заклав ідею первинної хірургічної обробки раней під час російсько-турецької війни 1877— 1878 р. Він розсікав вогнепальну рань, видаляв осколки і сторонні тіла і потім дренував її. М.І. Пирогов підтримав це прогресивне починання, що у сполученні з антисептичним методом значно поліпшувало результати лікування. Одна антисептика ще не вирішує проблеми. З цього приводу М.І. Пирогов писав: "Хто покриє рань тільки зовні антисептичною пов'язкою, а в глибині дасть розвитися ферментам і згусткам крові в разміженних і забитих ранах, той зробить тільки половину справи, і притім саму незначну". З іншого боку, він думав, що застосування антисептичного методу дозволить значно розширити хірургічну діяльність на передових етапах евакуації.
Прогрес воєнно-польової хірургії багато сторіч стримувався незнанням причин гнійних ускладнень ран, невмінням боротися з болем і значною крововтратою, попередженням ушкодження судин під час операцій. Відкриття XIX ст. створили сприятливі передумови для швидкого розвитку воєнно-польової хірургії. М.І. Пирогов упровадив загальне знеболювання при операціях у воєнно-польових умовах. Його фундаментальні дослідження з хірургічної анатомії кровоносних судин дали в руки хірургів ключ до попередження кровотеч під час оперативних утручань. Застосування гіпсової пов'язки сприяло впровадженню органозберігаючого принципу при лікуванні вогнепальних поранень.
Все це дає можливість стверджувати, що М.І. Пирогов являється основоположником воєнно-польової хірургії.
Похожие работы
-
Служба в Збройних Силах є чесний обов язок кожного її громадянина
Реферат на тему: “Служба в Збройних Силах є чесний обов’язок кожного її громадянина” Україна, як незалежна держава почала своє нове літочислення з 24 серпня 1991 р. В цей день Верховною Радою України було проголошено Акт про незалежність України, і на карті Центральної Європи з'явилася нова держава, котра з перших кроків взяла на себе турботу про власну безпеку.
-
М І Пірогов - засновник воєнно-польової хірургії
М.І.ІІірогов – засновник воєнно-польової хірургії Восени 1847року з столичною Петербургу відправився на Кавказ всесвітньо відомий професор М.І.Пірогов.
-
Організація хірургічної допомоги в україні
Організація медичної допомоги, в тому числі й хірургічної, громадянам України грунтується на закріпленому в ст.49 Конституції країни їх праві на безкоштовну державну медичну допомогу всіх видів. Хірургічна допомога — одна з найбільш масових форм медичної допомоги. Ця її особливість обумовлена великим поширенням хірургічних захворювань, природжених та набутих вад і травм як у нашій країні, так і в усіх промислово розвинутих країнах світу, з одного боку, та великими можливостями хірургії, досягнутими за період після Другої світової війни в лікуванні різних хвороб, корекції вад та навіть у заміні функціонально неповноцінних органів (трансплантація органів та ксе-нопротезування) — з другого.
-
М І Пирогов - засновник вітчизняної оперативної хірургії і топографічної анатомії
Микола Іванович Пирогов — засновник вітчизняної оперативної хірургії і топографічної анатомії. Основоположником топографічної анатомії є геніальний російський вчений Микола Іванович Пирогов. Праці Пирогова принесли йому світову славу і змінили уяву про те, як треба, вивчати топографічну анатомію.
-
Короткий нарис з історії хірургії
КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ ХІРУРГІЇ Хірургія одержала свою назву від двох грецьких слів, що означає "рука", і єрусо — "діло". У давнину хірургію розцінювали як рукоділля, вважаючи її ремеслом. З роками вона розвивалася, удосконалювалася і перетворилася на справжню науку, яка займає одне з чільних місць серед інших медичних дисциплін.
-
Історія розвитку охорони здоров я в Україні Особиста гігієна медичного персоналу
Реферат на тему: “Історія розвитку охорони здоров’я в Україні. Особиста гігієна медичного персоналу” Наприкінці XI ст. у бібліотеці Ярослава Мудрого нагромадилося уже багато творів, серед яких були книги медично-біологічного змісту, що описували цілий ряд лікувальних рослин, метали, опій, перебіг захворювань, будову людського тіла, тодішні уявлення про фізіологію людини.
-
Учені-біологи України 2
Учені-біологи України Сучасні досягнення біології є результатом наполегливої праці вчених, навіть короткі відомості про життя та діяльність яких становлять безперечний інтерес.
-
Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII XIX ст
Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII Розвиткові педагогічної думки в Росії у XVIII ст. передусім сприяли освітня діяльність і педагогічні погляди Михайла Васильовича Ломоносова (1711—1765), який виступав за демократизацію освіти, за народну школу. Він вважав, що система освіти повинна складатися з трьох ступенів державної безстанової школи: початкової, середньої — гімназії та вищої — університету.
-
Життя та твовчість М І Пирогова
Реферат на тему: ²Життя та творчість Микола Івановича Пирогова² Учениць 14-ї групи УГЛ КУ ім. Тараса Шевченка Пащинської Наталії та Білан Олени
-
Видатні українські вчені медики Амосов Філатов Стражеско
Реферат на тему: Видатні українські вчені медики: Амосов, Філатов, Стражеско” ілатов Володимир Петрович (1875-1956) офтальмолог, хірург Народився в селі Михайловка (зараз Пензенської області). Закінчив Московський університет (1897 р.). У 1897—1902 рр. працював у Московській очній клініці, в 1903-1911 рр. — в очній клініці Новоросійського університету в Одесі, з 1911 р. завідував цією клінікою та кафедрою очних хвороб, водночас з 1936 р. очолював організований ним Одеський науково-дослідний інститут очних хвороб та тканинної терапії.