Соціальна пенсія Призначення і страхування пенсій Органи які здійснюють пенсійне забезпечення

Реферат на тему:

Соціальна пенсія. Призначення і страхування пенсій. Органи, які здійснюють пенсійне забезпечення.

План:

1. Соціальна пенсія: поняття, коло осіб, кому призначається, розміри.

2. Призначення і страхування пенсій.

3. Органи, які здійснюють пенсійне забезпечення.

До введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5.11.1991 р. поняття “соціальна пенсія” було взагалі відсутнє в пенсійному законодавстві. Введення соціальних пенсій в законодавство України викликано необхідністю забезпечити усіх непрацездатних громадян хоча б мінімумом засобів до існування. Вони призначаються і виплачуються непрацездатним громадянам, крім інвалідів з дитинства, які з будь-яких причин не набули права на трудову пенсію. Це таким громадянам: (ст.93)

1) інвалідам І та ІІ груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам ІІІ групи;

2) особам, які досягли віку: чоловіки – 60 років, жінки – 55 років;

3) дітям – у разі втрати годувальника (маються на увазі діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років).

Перелік медичних показань, що дають право на одержання соціальної пенсії на дітей-інвалідів віком до 16 років, визначається в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.

Розмір соціальної пенсії залежить від різних факторів. Згідно ст. 94 Закону соціальні пенсії призначаються в таких розмірах:

При наявності одночасно права на соціальну пенсію і надбавку на непрацездатних членів сім’ї до пенсії за віком або по інвалідності за вибором того, хто звернувся, призначається пенсія або надбавка.

При призначенні та виплаті соціальних пенсій застосовуються ті ж правила, що і до трудових пенсій.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватись у будь-який час після виникнення права на пенсію. Виплата пенсій здійснюється з Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов’язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пенсії не підлягають оподаткуванню.

Поряд з державним пенсійним забезпеченням трудящі мають право укладати договори добровільного страхування додаткової пенсії. Джерелом для виплати додаткової пенсії в системі Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) є страховий фонд, який складається на 50% з особистих внесків трудящих і на 50% - з коштів державного бюджету України.

Підприємства та організації за рішенням адміністрації та профспілкового комітету, якщо це передбачено колективним договором (угодою), а також колгоспи та інші кооперативи за рішенням загальних зборів можуть відшкодовувати працівникам за рахунок власних коштів, призначених для оплати праці, повністю або частково внески, сплачені ними за договорами добровільного страхування додаткової пенсії.

Пенсії призначаються районними (міськими) відділами соціального захисту населення. Відділ соціального забезпечення діє на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.93 р., №678 , яка затвердила Положення про районний, районний в місті Києві та Севастополі, відділ соціального захисту населення. В цьому Положенні визначені структура відділу, перелік питань, якими займається відділ, коло службових обов’язків службових осіб відділу, взаємодія відділу і підприємств та громадян, встановлена відповідальність службових осіб відділу.

Відділи соціального захисту населення зобов’язані давати роз’яснення з питань призначення пенсії, а також сприяти заявникові в одержанні необхідних документів. Разом з тим, вони мають право вимагати документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.