Название: Волошка синя деревій звичайний калина звичайна
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 227.47 Kb
Скачать файл: referat.me-4266.docx
Краткое описание работы: Волошка синя Centaurea cyanus Волошка синя, або польова — однорічна рослина з родини складно-цвітних, яка росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу і зокрема всюди на Україні та в Західному Сибіру.
Волошка синя деревій звичайний калина звичайна
Волошка синя - Centaurea cyanus
Волошка синя, або польова — однорічна рослина з родини складно-цвітних, яка росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу і зокрема всюди на Україні та в Західному Сибіру.
Вся рослина сіропухнаста, з прямостоячим гіллястим стеблом, заввишки ЗО—60 см. Листки в неї чергові, сидячі, лінійно-ланцетні. Кошики квіток на довгих квітконосах. Крайові квітки в кошику, лійкоподібні, сині або голубі, нерівномірно п'ятизубчасті, а серединні — трубчасті, фіолетові. Сім'янка з чубком із цупких волосинок. Цвіте волошка в червні — липні. Квітки збирають зразу ж, як тільки розпукаються квіткові кошики, сушать квітки (без їхніх кошиків) у темному місці, яке добре провітрюється. У науковій медицині волошки сині вживають тільки у вигляді легкого сечогінного засобу.
У народній медицині цю рослину вживають як жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб: від водянки, жовтяниці, при запаленні нирок і сечового міхура та при простуді; якщо ж ці хвороби супроводжуються спазмами то відвар синіх волошок має й проти спазматичний вплив.
Відвари крайових квіток синіх волошок часто застосовують у вигляді примочок для очей при деяких хворобах цього органа як протизапальний, а іноді й припікальний і дезинфікуючий засіб. Цю рослину зовнішньо і внутрішньо застосовують у формі відвару з її квіток також і при особливій хворобі очей, яка називається курячою сліпотою. При цьому лікуванні треба дотримува--тися дієти: часто вживати в їжу печінку при загальному посиленому харчуванні риб'ячим жиром.
Способи застосування. Відвар: одна чайна ложечка на склянку окропу; вживати по ]/4 склянки, три рази на день: зовнішньо застосовувати як примочку.
Деревій звичайний –
Achillea millefolium
Стебла у деревію звичайного прямі, звичайно-прості, пружні і, подібно до листків, більш або менш шерстисто-волохаті, заввишки до 50 см. Ця рослина пускає підземні пагони. Листки двічі пірчасто-розсічені, з суцільним стриженьком і з частками, по обидва боки надрізаними. Квітки трубчасті й язичкові, в дрібних кошиках, зібрані вгорі рослини в щитковидну волоть, мають біле, рідше червонувате або рожевувате, з фіолетовим відтінком, забарвлення; пахучі; на смак гіркі.
Деревій містить у собі багато ефірної олії, і тому пахнуть не тільки квітки, але й листя його. В ньому багато в'яжучих речовин, є гірка екстрактивна речовина, органічні кислоти та інші речовини. Є в цій рослині також і вітаміни А і С та фітонциди (речовини, що вбивають шкідливих хвороботворних бактерій.Головна дія деревію звичайного на організм — надавати крові здатності зсідатися. Ця рослина відома була ще в давнину, в часи Діоскоріда, який називав її herbavulnenaria, тобто рановою травою, травою для загоювання ран і проти всяких кровотеч (жіночих, наприклад).
Маючи в собі гіркоту, деревій корисний для апетиту, при різних хворобах шлунка (проносах, запорах та ін.), а особливо при спазмах. Що ця рослина підвищує апетит, це можна підтвердити й практикою птахівництва: дрібно посічена трава деревію з товченим ячменем і перцем—приправою є апетитним кормом для індичат. Дуже ласі до цієї трави й кролі та інші домашні тварини.
Крім того, деревій має потогінні й сечогінні властивості, тому ліки з цієї рослини часто вживають у народі при жовчнокам'янійхворобі, при хворобах печінки, при гострому бронхіті, нічному нетриманні сечі, при геморої, проти масових чиряків (тобто для поліпшення порушеного обміну речовин), від жіночих хвороб (зміцнює органи тіла й регулює їхню функціональну діяльність) та в інших випадках. Відвари, настойки, а також і свіжий сік з трави деревію вживають всередину у вищезазначених випадках від усіх кровотеч, а як засоби, що містять у собі вітамін С, ці препарати вживають також і від недокрів'я. Як зовнішній засіб, деревій особливо ефективний при ранах і навіть на запалених частинах шкіри, якщо до них прикладають свіжопотовчене листя або мазь із нього.
Калина звичайна –
Viburnum
opulus
Калина звичайна — кущова рослина або невелике деревце з родини жимолостевих. Росте по лісах і чагарниках помірної зони
Раніше для лікувальної мети з-за кордону виписували кору сливолистої калини, але тепер своя калина цілком замінює імпортну лікарську сировину.
Калина досягає 5 м заввишки. Листки у неї трилопатеві, гілки голі, суцвіття не густе, віночки білі. Плоди ягодоподібні, овальні, яскраво-червоні, з однією кісточкою. Запах слабкий, неприємний, смак у ягід і в кори гіркий і терпкий. Кора має зеленувлто-сірий колір.
У науковій медицині застосовують рідкий екстракт, рідше відвар з кори калини, як кровоспинний (при маткових та інших внутрішніх кровотечах) і як проти спазматичний та заспокійливий засіб. Шкідливих і побічних явищ від вживання цих ліків не помічено.
У народній медицині простий відвар з кори калини вживають при внутрішніх і навіть при носових кровотечах. Як зміцнювальний і заспокійливий засіб, згущений відвар з калинової кори .(замість готового екстракту) жінки вживають при всіх труднощах вагітності й запобігають викидневі.
Цей засіб корисний також і для дітей від спазмів. Дорослі п'ють відвар з калинової кори від мокротинної ядухи та від простуди. Крім того, при золотусі застосовують згущений відвар з калинової кори в суміші з відваром ромашки, зроблений, як мазь (у відношенні 1 :4) проти шкірних хворобливих явищ золотухи. Цим відваром також напувають, як чаєм, і купають у ньому дітей, хворих на золотуху. Відвар або чай з калинових ягід вживають від кашлю.
Сирі ягоди, коли їх їсти, діють як проносний засіб; свіжим соком з них видаляють прищі на обличчі. Не парені, свіжі калинові ягоди, потовчені й змішані з медом і розведені водою, п'ють від простуди; парені ягоди з медом — смачний напій. Калинові ягоди з цукром, які почали вже бродити («грати») вживають від підвищеного кров'яного тиску. Способи застосування. Відвар: 10,0—200,0; по одній столовій ложці, три рази на день. Екстракт (є готовий в аптеках): 20,0; по 20—40 крапель, три рази на день.
Похожие работы
-
Характеристика рослин деревій звичайний дерен справжній дзвоники скупчені
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ДЕРЕН СПРАВЖНІЙ ДЗВОНИКИ СКУПЧЕНІ ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ (білоголовник, деревій, кашка, кревавник,
-
Цикорій дикий цикута отруйна цмин пісковий
Реферат на тему: ЦИКОРІЙ ДИКИЙ, ЦИКУТА ОТРУЙНА, ЦМИН ПІСКОВИЙ ЦИКОРІЙ ДИКИЙ (батiжок, волошка городня, голубiй, петровi батоги, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка,
-
Волошка синя - Centaurea cyanus L
ВОЛОШКА СИНЯ - Centaurea cyanus L. Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae Як виглядає волошка? Однорічна трав'яниста сіро-зелена пухнаста рослина 30—60 см заввишки. Стебло її гіллясте, спрямоване догори. Листки ланцетно-лінійні, нижні дещо лопатеві, верхні цілокраї. Кошики верхівкові, на довгих квітконіжках.
-
Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні
Реферат на тему: КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА КМИН ЗВИЧАЙНИЙ КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА (фасоля) Phaseolus vulgaris Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.
-
Любисток лікарський рута пахуча
Волошка синя— Centaurea cyanus Однорічна або дворічна сіро-пухнаста трав'яна рослина. Стебло пряме, гілчасте, заввишки 30—80 см. Листки лан-цетолінійні, нижні — черешкові, верхні — сидячі. Квітки зібрані в суцвіття — кошики на довгих ніжках, крайові квітки лійкоподібні, сині, нерівномірно п'ятизубчасті, а середні — трубчасті, фіолетові, з тичинками і маточкою.
-
Характеристика рослин воловик лікарський волошка синя вороняче око звичайне в язіль плямисти
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ ВОЛОШКА СИНЯ ВОРОНЯЧЕ ОКО ЗВИЧАЙНЕ В'ЯЗІЛЬ ПЛЯМИСТИЙ ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ (блекота, булав, воловик звичайний, вологлiд, серпоріз,
-
Брусниця звичайна буркун лікарський буряк звичайний
Назва реферату : Брусниця звичайна, буркун лікарський, буряк звичайний Розділ : Біологія Брусниця звичайна, буркун лікарський, буряк звичайний БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА
-
Калачики лісові калина звичайна калюжниця болотна
Реферат на тему: КАЛАЧИКИ ЛІСОВІ КАЛИНА ЗВИЧАЙНА КАЛЮЖНИЦЯ БОЛОТНА КАЛАЧИКИ ЛІСОВІ (мальва лiсова, жинзівер, жинзевір, зензевiр, мальва дика, пацірник дикий, просвирник, проскурець)
-
Материнка звичайна мачок жовтий медунка лікарська
Реферат на тему: МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА , МАЧОК ЖОВТИЙ, МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА (блошниця, зiновка, духовий цвіт, душинка, душиця, крушельниця,
-
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.