Название: Модальність суджень
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 13.53 Kb
Скачать файл: referat.me-4384.docx
Краткое описание работы: Модальність – характеристика судження, яка визначається принципом розрізнення об’єктивно можливо, дійсного і необхідного. Йдеться про об’єктивну модальність. А формальну логіку цікавить передусім логічна модальність, яка полягає в ступені встановленої достовірності думок завдяки тому чи іншому різновиду судження.
Модальність суджень
Модальність суджень
Модальність – характеристика судження, яка визначається принципом розрізнення об’єктивно можливо, дійсного і необхідного.
Йдеться про об’єктивну модальність. А формальну логіку цікавить передусім логічна модальність, яка полягає в ступені встановленої достовірності думок завдяки тому чи іншому різновиду судження.
За об’єктивною модальністю судження поділяються на судження необхідності, дійсності та можливості.
Наприклад: „Після весни настане літо” (судження необхідності); „Літо в цьому році тепле” (судження дійсності); „В теперішньому тисячолітті людство може назавжди відмовитися від війн” (судження можливості).
За логічною модальністю, тобто залежно від ступеня їх доведеності, судження поділяється на проблематичні (ймовірні) і достовірні.
Проблематичне судження – судження, в якому щось стверджується чи заперечується в певним ступенем припущення. Наприклад: „Причиною масової загибелі огірків, мабуть, є низька температура”. Проблематичні судження треба відрізняти від суджень можливості. Вони фактично є судженнями про судження.
Достовірне судження – судження, що містить знання, обґрунтовані, перевірені практикою.
Наприклад: „Тварини дихають киснем”. Складне судження – судження, до складу якого входять два і більше суб’єктів, або два та більше предикатів, або два та більше і суб’єктів, і предикатів. Складні судження поділяються га безумовні та умовні.
Безумовні судження поділяються на єднальні, розділові, поділяючі та множинні.
В єднальних судженнях, а відміну від простих, наявне твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше ознак. Оскільки в єднальних судженнях може йтися як про один предмет, так і про множину (повну чи неповну) предметів, то вони, так само, як і прості, поділяються на одиничні, загальні і часткові.
У предикаті розділового судження, як і в предикаті єднального, вказується на дві чи більше ознак. Проте, на відміну від єднального в розділовому судженні не стверджується, о всі ці ознаки належать предметові судження.
Поділяючі судження належать до розділових. Їх специфіка полягає втому, що в них дається повний перелік різновидів предмета думки.
У множинних судженнях суб’єкт завжди є складним, а предикат може бути як складеним, так і простим. Наприклад: „Залізо, свинець та деякі інші метали тонуть у воді”.
Умовне судження – судження, в кому відображається залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин і в якому підстава і наслідок з’єднуються з допомогою логічного сполучника „якщо, то...”.
Наприклад: „Якщо всі метали перебувають у твердому стані, то це стосується і ртуті”. В умовному судженні треба розрізняти підставу і наслідок.
Так, у наведеному прикладі підставою служить думка „якщо всі метали є твердими тілами”, а наслідком – „то і ртуть є твердим тілом”.
Для розуміння сутності умовних суджень важливо осмислити зв’язок між підставою і наслідком: залежність наслідку від підстави і підстави від наслідку.
Похожие работы
-
Поділ суджень за модальністю
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ Реферат на тему: “Поділ суджень за модальністю” Виконала студентка групи Ю-22 Кінащук Оксана Викладач: Ганущак М. В.
-
Види модальності в логіці 2
Види модальності в логіці План 1. Деонтична модальність. 2. Атлетична модальність. Деонтична модальність (“обов’язок” /грец. ) – виражений в судженні припис в формі поради, побажання, правила поведінки чи наказу, які зумовлюють людину на конкретні дії. До них відносять різні нормативні висловлювання, в тому числі і норми права, тобто офіційно прийняті уповноваженим органом загальнообов’язкові правила поведінки, які регулюють правові відносини в соціальному середовищі, невиконання яких веде до застосування юридичних санкцій. елементами правової норми є такі явно чи неявно виражені в ній компоненти:
-
Контрольна робота з логіки
Практичні завдання При допомозі колових схем покажіть відношення між поняттями: повітря, атмосфера, кисень. и є демонстративним даний умовивід (міркування)?
-
Складні судження
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Складні судження” Виконала студентка Групи Ю-22 Іваночко Наталія Викладач: Ганущак М. В. КОЛОМИЯ’99
-
Загальна характеристика суджень
Контрольна робота З логіки Зміст Вступ Загальна характеристика суджень Структура судження Судження і речення Про роль запитання в судовому пізнанні
-
Судження 2
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ на тему: “СУДЖЕННЯ” Виконав студент групи Ю-21 Кривий Василь Викладач: Ганущак М. В. КОЛОМИЯ’99 ПЛАН 1. Загальна характеристика суджень.
-
Поняття гіпотези Її структура і види
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Поняття гіпотези. ЇЇ структура і види” Виконала студентка групи Ю-21 Якубовська Альона Викладач: Ганущак М. В.
-
Позитивна економіка
має справу з фактами (уже відібраними і які перейшли на рівень теорії) і вільна від суб'єктивних оцінних суджень. Позитивна економіці намагається формулювати наукові уявлення про економічне поводження. На противагу цьому, нормативна економіці уособлює оцінні судження якихось людей щодо того, який повинна бути економіка або яку конкретну політичну акцію варто рекомендувати, базуючись на визначеній економічній теорії або на визначеному економічному відношенні.
-
Логіка як наука і її значення 2
І. Лекція: Логіка як наука і її значення. План Логіка і її предметне смислове поле застосування і існування. Історія логіки як науки. Значення логіки в роботі юриста.
-
Логіка Давньої Греції
Реферат на тему: Логіка Давньої Греції Попередники логіки Арістотеля у Давній Греції: Термін «логіка» походить від давньогрецького слова «логос» , що означає «слово (або «речення», «висловлювання) і «смисл» (або «поняття, «судження). У Стародавній Греції цей термін був одним із основних філософських термінів.