Название: Перестріч гайовий перстач білий перстач гусячий
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 27.01 Kb
Скачать файл: referat.me-4582.docx
Краткое описание работы: Реферат на тему: ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ, ПЕРСТАЧ БІЛИЙ, ПЕРСТАЧ ГУСЯЧИЙ ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ (брат-і-сестра, братики, братки, братчики, день-i-нiч, жовтушка, зебрій, iван-i-марiя, мар'янник, сестрички)
Перестріч гайовий перстач білий перстач гусячий
Реферат на тему:
ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ,
ПЕРСТАЧ БІЛИЙ,
ПЕРСТАЧ ГУСЯЧИЙ
ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ
(брат-і-сестра, братики, братки, братчики, день-i-нiч,
жовтушка, зебрій, iван-i-марiя, мар'янник, сестрички)
Melampyrum nemorosum
Однорiчна трав'яниста напiвпаразитна рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, до 50 см заввишки, опушене бiлуватими волосками. Листки простi, супротивнi, короткочерешковi. Квiтки двостатевi, неправильнi, золотаво-жовтi, трохи пониклi, в пазухах великих приквiткiв, зiбранi в однобiчнi колосо-китицеподібнi суцвiття, верхнi приквiтки пiд час цвiтiння яскраво-фiолетовi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.
Росте в мiшаних лiсах, по чагарниках.
Для виготовлення галенових препаратiв зiбрають траву пiд час цвiтiння рослини.
Трава перестрiчу гайового мiстить алкалоїди, глiкозиди.
Галеновi препарати застосовують при захворюваннях серця, шлунково-кишкового тракту, алергiчних реакцiях, для лікування ран, екземи, корости, дiатезу.
Внутрiшньо - настiй трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 д ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - настiй (3 ст ложки сировини на 1 л окропу, настоювати 2 год) служить для обмивання i мiсцевих ванн.
Симптоми отруєння: нудота, блювання, пронос, болi в животi, болi за грудиною, порушення дихання.
Лiкування: промивання шлунка, активоване вугiлля, послаблюючi сольовi засоби, кофеїн, розчин камфори олiйний 20% - 2 мл пiд шкiру, при спазмах коронарних судин валiдол або нiтроглiцерин пiд язик.
ПЕРСТАЧ БІЛИЙ
(п'ятиперстник, п'ятипал)
Potentia albа
Багаторiчна трав'яниста рослина з товстим здерев'янiлим кореневищем, родини розових. Прикореневi листки - пальчастороздiльнi, з довгими черешками, зверху - темно-зеленi, голi, зiсподу - срiблястоволосистi. Квiтконоснi стебла тонкi, висхiднi. Квiтки двостатевi, п'ятипелюсткові, правильнi, зiбранi в рiдкi пiвзонтики; пелюстки бiлi. Цвiте у травнi - червнi. Плід складається з горiшкоподібних сiм'янок.
Росте у лiсах, чагарниках, на узлiссях Карпат.
Для медичних потреб заготовляють траву або цiлу рослину з корiнням.
Рослина мiстить полiфеноли, мiкроелементи (кобальт, марганець, нiкель, срiбло, золото, елементарний йод, анiон йодистої кислоти).
У клiнiчних умовах встановлено, що водний настiй рослини є ефективним засобом для лiкування тиреотоксикозу. Крiм того виявлено позитивний вплив цiєї рослини при лiкуваннi простудних захворювань, кашлю, бронхiальної астми, гіпертонічної хвороби, стенокардiї, миготливої аритмiї i порокiв серця, панкреатиту, жiночих захворювань, виразкової хвороби шлунка i дванадцятипалої кишки.
Внутрiшньо - настiй (10 г сировини на 200 мл окропу), приймати по 1 ст ложцi тричі на день пiсля їди.
При стенокардiї, тиреотоксикозi, бронхiальнiй астмi треба взяти 20 г трави п'ятипалу з кореневищем, залити 400 мл окропу i настоювати 10 годин, процiдити i пити по 50 мл тричі на день до їди. Вживати треба не щодня: два днi пити, два днi перерва i т.д. Курс лiкування триває 56 днiв. Настоянка - (30 г сухої трави і коріння подрібнити і залити 200 мл очищеної сливовиці або 30% розчином спирту. Настоювати у темному місці протягом 4 тижнів. Пити по 30 крапель тричі на день за 15 хв до їди.
Зовнішньо - для швидшого загоювання рани присипають порошком із трави перстачу бiлого. Можна використати настій трави перстачу білого (1:10 залити окропом настояти 50 хв) використовувати для примочок, промивання ран, спринцювань.
ПЕРСТАЧ ГУСЯЧИЙ
(бiлонiг, бiлочник, гусяча лапка, гусятник, гусячка, жабник,
золотник, м'якуш, пристрiтник, пов'язок, трава гусяча)
Potentilla anserina
Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Основне стебло вкорочене, з розеткою прикореневих листкiв, iз пазух виходять довгi, до 40 см завдовжки, повзучi укорiнюванi в вузлах пагони. Листки непарноперистi, овальні або видовженi. Квiтки правильнi, двостатевi, 1 - 2 см у дiаметрi, золотаво-жовтi, одиничнi, на довгих квiтконожках, що виходять з прикореневої розетки або з повзучих пагонiв. Цвiте у травнi - серпнi. Плід складається з горiшкоподібних сiм'янок; зав'язь i сiм'янки голi.
Росте на берегах рiчок, у вологих мiсцях, на луках.
Для медичних потреб заготовляють траву, кореневище, рiдше - плоди. Траву збирають пiд час цвiтiння, кореневище - весною, з появою листя, або восени, коли листя зiв'яне; плоди - восени.
Трава кореневище мiстять сапонiни, флавоноїди, кумарини, гiркоти, дубильнi речовини, аскорбiнову кислоту, смоли, ефiрнi олiї, мiкро- та макроелементи.
Галеновi препарати проявляють болетамувальні, кровоспинні, в'яжучі, мають сечогiнні, спазмолiтичні властивостi, розслаблюють гладку мускулатуру кишечника, жовчного мiхура.
Застосовують при гастритах, холециститах, бронхiтах, ентеритах, колiтах, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, кровотечах. Свiжий сік трави перстачу нусячого та жита посiвного застосовують при жовчнокам'янiй хворобi, гепатитах.
Для мiсцевого лiкування використовують свiжий сік i настiй трави при гiнгiвiтах i стоматитах, кровоточивочті ясен, трiщинах, виразках на язицi, зубному болю, висипах на шкiрi - промивають рани.
Внутрiшньо - настiй трави перстача гусячого (3 ст ложки сировини на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день.
Зовнiшньо - мiсцевi ванни, обмивання, примочки i полоскання з настою трави (4 ст ложки сировини на 500 мл води, кип'ятити 5 хв, настоювати 5 год, процiдити). Наносити на пошкодженi дiлянки шкiри.
Похожие работы
-
Охорона рослин народами світу
Реферат З етноботаніки на тему: Охорона рослин народами світу” Кожний народ в тій чи іншій мірі зобов’язаний турбуватися охороною навколишнього середовища, адже це його сьогодення і майбутнє. Не обійшла охорона і рослин. Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що людина більше програє від того, коли втрачає певні види рослин, ніж виграє.
-
Самосил гайовий свербіжниця польова синяк звичайний
Реферат на тему: САМОСИЛ ГАЙОВИЙ, СВЕРБІЖНИЦЯ ПОЛЬОВА, СИНЯК ЗВИЧАЙНИЙ САМОСИЛ ГАЙОВИЙ Teucrium chamaedrys Дубровник обыкновенный Невеликий пiвкущик родини губоцвiтих, до 40 см заввишки. Стебла з висхiдної основи прямi, чотириграннi, негусто опушенi простими волосками. Листки надрiзанозубчастi, супротивнi, з клиноподібною основою, звуженою в короткий черешок.
-
Поняття про ліки тваринного походження
Реферат на тему: Поняття про ліки тваринного походження Продукти домашніх і диких тварин, птиці, риби, комах, окремі тваринні організми споконвіку знаходили широке застосування в практиці народного лікування усіх народів. Зумовлювалось це, з одного боку, багатовіковим досвідом, вивчення їх дії на організм, з другого – ілюзорними уявленнями про життя і смерть, про здоров'я і хворобу.
-
Про зовнішній вигляд медичної сестри у лікувально-профілактичному закладі
«Цей лікар, який добре розуміє сутність використання системи, яка виключає будь-які силуванні засоби, добре знає, що його кращими помічниками є сестри... Часто вони впливають на хворих ліпше, ніж найкращий лік. Лікар їм може доручити інколи делікатні завдання, довіряти в Їх руки щастя хворих, і насамперед, звичайно, догляд за цими хворими»
-
Женьшень 3
Реферат на тему: ЖЕНЬШЕНЬ (корінь життя, людина корінь) Panax ginseng Багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Коренева система женьшеня складається з короткого вертикального кореневища (так званої шийки) і власне кореня; корінь жовтувато-білий, товстий, м'ясистий, мало галузистий, часто буває схожий на фігуру людини.
-
Розвиток у дітей інтересу до вивчення української мови
Курсова робота з педагогіки «Розвиток у дітей інтересу до вивчення укураїнської мови» ПЛАН 1. Роль позакласної робити в розвитку інтересу до вивчення української мови.
-
Етикетки
Реферат на тему “” Данилюк Марії група 2П11 Ліки, що відпускається з аптеки, оформляється етикетками. В даний час діють єдині правила оформлення ліків, що готуються в аптеках. Етикетки для оформлення ліків і внутріаптечної заготівлі в залежності від способу їхнього застосування підрозділяються на внутрішні, зовнішні, для ін'єкцій.
-
Фенхель звичайний фіалка триколірна фізаліс звичайний
Реферат на тему: ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ, ФІАЛКА ТРИКОЛІРНА, ФІЗАЛІС ЗВИЧАЙНИЙ ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (морач) Foeniculum vulgare Багаторiчна або дворiчна гола сиза рослина родини селерових. Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, галузисте. Листки черговi яйцеподібно- трикутнi; нижнi листки черешковi, верхнi - сидячi.
-
Хміль звичайний холодок лікарський хрін звичайний
Реферат на тему: ХМІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ, ХОЛОДОК ЛІКАРСЬКИЙ, ХРІН ЗВИЧАЙНИЙ ХМІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (винниця, гімей, хмелена, хмелина, хмелячник, хмельник, хмилина, хміль)
-
Флора і фауна літом
Флора і фауна літом Астрономічним початком літа вважають 21 або 22 червня — день літнього сонцестояння. У цей день у північній півкулі нашої планети встановлюється найдовший день і найкоротша ніч. Кінцем літа астрономи вважають 22 вересня — день осіннього рівнодення.