Название: Гострі отруєння
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 20.61 Kb
Скачать файл: referat.me-5376.docx
Краткое описание работы: РЕФЕРАТ на тему: “Гострі отруєння” Отруєння. Отруєння – група захворювань, обумовлена, впливом на організм отрут різного походження. Можуть бути гострими, хронічними, виробничими, харчовими, лікарськими й ін.
Гострі отруєння
РЕФЕРАТ
на тему:
“Гострі отруєння”
Отруєння.
Отруєння – група захворювань, обумовлена, впливом на організм отрут різного походження. Можуть бути гострими, хронічними, виробничими, харчовими, лікарськими й ін.
Будь-яка хімічна речовина, внесена чи прикладена до тіла, здатна зашкодити здоров'ю чи позбавити життя. Печінка видаляє деякі отрути з крові. Більшість з отрут можуть бути розділені на ті, що руйнують, як, наприклад, соляна, азотна, і сірчана кислоти; дратівні, включаючи миш'як і сульфат міді; наркотики, як, наприклад, опіум, і чадний газ; і наркотично дратівні - з будь-яких речовин рослинного походження, включаючи карболову кислоту і тютюн.
Отрути, що руйнують, усі обпалюють і знищують частини тіла, з яким вони приходять у контакт; дратівні отрути викликають дратівний ефект у шлунку і кишках; наркотики впливають на головний і спинний мозок, породжуючи заціпеніння; наркотично дратівні отрути можуть викликати інтенсивне роздратування і, нарешті, діють як наркотики.
При отруєннях отрутами, що не руйнують, основні зусилля починаються, щоб видалити отруту з організму якомога швидше промиванням шлунка. Для деяких що руйнують і дратують отрут є хімічні протиотрути.
У більшості країн продаж отрут приватним особам ретельно контролюється законом і, загалом, тільки кваліфіковані і зареєстровані фармацевти і практикуючі лікарі можуть наготовлювати з них ліки. Проте, промислові і сільськогосподарські отрути попадають у ріки, моря і на землю, і, як наслідок, у харчові продукти.
Загальні принципи надання невідкладної допомоги
при гострих отруєннях
Невідкладна допомога при гострих отруєннях полягає в сукупному проведенні наступних лікувальних заходів: прискореному виведенні токсичних речовин з організму; специфічної терапії, що сприятливо змінює перетворення токсичної речовини в організмі чи зменшуючій його токсичність; симптоматичної терапії, спрямованої на захист і підтримку тієї функції організму, що переважно уражається даною токсичною речовиною.
На місці події необхідно установити причину отруєння, з'ясувати вид токсичної речовини, її кількість і шлях надходження в організм, по можливості довідатися час отруєння, концентрацію токсичної речовини в розчині чи дозування в лікарських препаратах.
При отруєннях токсичними речовинами, прийнятими усередину, обов'язковим і екстремальним заходом є промивання шлунка через зонд. Для промивання шлунка використовують 12 – 15 літрів води кімнатної температури порціями 300 – 500 мол.
При важких формах отруєнь у хворих, що знаходяться в несвідомому стані (отруєння снотворними препаратами й ін.), промивають шлунок повторно 2 – 3 рази в першу добу після отруєння, тому що в зв'язку з різким уповільненням усмоктування в стані глибокої коми в шлунково-кишковому тракті може зберігатися значна кількість не всмоктаної токсичної речовини. По закінченню промивання в шлунок вводять 100 – 150 мол 30% розчину сульфату натрію чи вазелінової олії як проносний засіб. Не менш важливо раннє звільнення кишечнику від токсичних речовини за допомогою високих сифонових клізм.
У коматозному стані хворого, при відсутності кашлевого і ларингеального рефлексів, з метою запобігання аспірації блювотних мас у дихальні шляхи промивають шлунок після попередньої інтубації трахеї трубкою з роздувною манжеткою.
Протипоказане призначення блювотних засобів і блювоти роздратуванням задньої стінки в маленьких дітей (до 5 років), у хворих у сопорозному чи несвідомому стані, а також в отруєних припікальними отрутами.
Для всмоктування речовин, що знаходяться в шлунково-кишковому тракті токсичних, застосовується активоване вугілля з водою (у виді кашки по одній столовій ложці усередину до і після промивання шлунка) чи 5 - 6 таблеток карболену.
При інгаляційному отруєнні потрібно, насамперед, винести потерпілого на чисте повітря, укласти, забезпечити прохідність дихальних шляхів, звільнити від одягу, що стискує, дати інгаляцію кисню. Лікування проводять у залежності від виду, що викликало отруєння речовини.
При влученні токсичних речовин на шкіру необхідне обмивання шкірних покривів проточною водою.
Гострі отруєння, зумовлені укусами змій і отрутних членистоногих.
Укуси змій.
Укуси змій викликають гостре отруєння, обумовлене специфічною дією зміїної отрути – продукту отрутних залоз змій. Найбільш небезпечні для людини отрутні змії належать до наступних 4 сімействам: 1) морським зміям, що живуть у прибережних водах Індійського і Тихого океанів; 2) аспідам (середньоазіатська кобра й ін.); 3) ямкоголовим зміям (щитомордники – азіатський, східний, скелястий і ін.); 4) гадюкам (гюрза, піщана ефа, гадюка звичайна, степова гадюка, гадюка Радде, кавказька гадюка, носата гадюка). Основні діючі початки отрут – токсичні білки, на частку яких приходиться більш 60% сухої маси отрути. У тіло жертви отрута вводиться за допомогою двох зубів. Зуби, що обламалися, відразу ж заміняються запасними, у зв'язку, з чим видалення отрутних зубів не знешкоджує змію.
При надання першої допомоги постраждалому відразу ж після укусу повинний бути забезпечений повний спокій у горизонтальному положенні. Розкриття ранок натисненням і почате в перші ж хвилини енергійне відсмоктування вмісту ранок ротом дозволяють видалити від 20 до 50% введеної отрути. Відсмоктування ротом проводять протягом 15 хв (для обличчя, що робить першу допомогу, воно зовсім не небезпечно), після чого ранку дезінфікують звичайним способом і накладають на неї стерильну пов'язку, що у міру розвитку набряку періодично послабляють, щоб вона не урізалася в м'які тканини. Накладення на уражену кінцівку джгута набагато збільшує як місцеві, так і загальні прояви хвороби, часто веде до гангрени, підвищує смертність. Протипоказані розрізи, припікання, введення в область укусу перманганату калію й інших сильних окислювачів і всі місцеві впливи, що травмують. Поширення отрути в організмі значно сповільнюється при ранній іммобілізації ураженої частини тіла шинами, після чого потерпілого випливає, можливо, швидше доставити на носилках у найближчу лікувальну установу.
При укусах аспідів необхідне введення сироватки «Антикобра» у дозі до 300 мол і більш.
Укуси отрутних членистоногих.
Укуси скорпіонів викликають гострий болісний біль у зоні влучення отрути. Виразність почервоніння і набряку в зоні поразки варіює в дуже великих межах. Іноді в зоні ужаления виникають поверхневі міхури з рідиною. Симптоми загального отруєння організму відзначаються лише в окремих потерпілих, переважно в дітей дошкільного віку. Спостерігаються загальне нездужання, головний біль, запаморочення, блювання, біль в області серця, задишка, серцебиття.
Укуси каракурта не викликають скільки-небудь вираженої місцевої реакції на отруту, але супроводжуються значним і своєрідним отруєнням організму. Протягом 5-20 хвилин розвивається різко виражена м'язова слабість, порушення ходи, з'являються різкі болісні болі в кінцівках, поперековій області і животі.
Укуси інших павуків і сколопендри супроводжуються слабкою місцевою реакцією на отруту і не вимагають спеціального лікування.
Ужаления ос і бджіл супроводжується різко локальною болючою реакцією, появою в зоні поразки помірного почервоніння і набряку. Важкі загальні отруєння – судороги, утрата свідомості, блювота – спостерігаються лише при множинних ужаленнях (смертельні наслідки зареєстровані при декількох сотнях ужалень).
ЯК ДІАГНОСТУВАТИ ГОСТРЕ ОТРУЄННЯ У ДІТЕЙ
У немовляти не запитаєш, що він з'їв і де в нього хворіє, тому при наявності хоча б найменших підозр на можливість отруєння (знайшли відкритий пухирець з ліками, розмазаний по туалетному столику лак для нігтів і т.п.) необхідна гранична уважність. У випадку з грудними дітьми отруєння проковтнутими отруйними речовинами найчастіше виявляються на підставі зіставлення симптомів захворювання і констатації того факту, що відповідний токсический препарат зник. Симптоми отруєння, природно, залежать від речовини, яким воно викликано, і від того, яке кількість цієї речовини потрапило в організм. Однак найбільш загальними ознаками є:
нудота, блювота, різка слабість, біль у животі, запаморочення, алергійні шкірні висипання (при отруєнні жарознижуючими засобами й антибіотиками, побутовою хімією);
сонливість, запаморочення, млявість, апатія, слабість (при отруєнні седативними і снотворними препаратами, алкоголем);
приступи психомоторного порушення, м'язові посмикування, занепокоєння, порушення координації, галюцинації, судороги (характерні для отруєнь антидепресантами й ін. психотропними препаратами, протитуберкульозними засобами - изониазид, чи тубазид; рослинними алкалоїдами, такими як атропін, ефедрин і т.п., бензином і ін. похідними нафти, ацетоном, засобами для знищення комах);
блювота з домішкою крові, слинотеча, різкий біль у горлі, видимий набряк і/чи білий наліт у порожнині рота, сеча червоного кольору (отруєння їдкими кислотами і підставами: оцтовою есенцією, нашатирним спиртом і т.п.).
ЩО ВАРТО РОБИТИ ПРИ ПІДОЗРІ НА ГОСТРЕ ОТРУЄННЯ У ДІТЕЙ
1. Негайно викликати «швидку допомогу».
2. До прибуття лікаря, якщо дитина не випила якої-небудь кислоти (наприклад оцтової) чи їдкої підстави (наприклад каустичної чи соди миючого засобу на її основі), йому варто давати якнайбільше води. Кількість промивної рідини для дітей до року - 1 л (до 5 років - 3-5 л).
3. Укладете дитини обличчям униз на колінах дорослого, сидячого на стільці. Голова дитини повинна знаходитися нижче, ніж інше тіло, живіт варто злегка притискати. У такім положенні дитині вводять у глотку вказівний палець, обгорнений у чисту носову чи хустку шматок марлі, щоб викликати в нього блювоту.
4. Дайте дитині активоване вугілля (з розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла).
5. Частину, що залишилася, токсического чи речовини блювотну рідину, а також пакувальний матеріал варто зібрати і разом з дитиною відправити в найближчу лікарню.
ЧОГО НЕ СЛІД РОБИТИ ПРИ ПІДОЗРІ НА ГОСТРЕ ОТРУЄННЯ
1. Ні в якому разі не втрачайте часу - викликайте лікаря і починайте надавати першу допомогу.
2. Неприпустимо до прибуття лікаря давати дитині які б те ні було протиотрути, проносні чи ліки (за винятком активованого вугілля).
3. Не давайте дитині молока - за винятком тих випадків, коли отруйною речовиною послужила кислота. Молоко (традиційне «народне» засіб при отруєннях) може збільшити і без того серйозну ситуацію, прискоривши перехід отруйного речовини в кров дитини. (При отруєнні кислотою, навпроти, варто дати постраждалому якнайбільше молока, додавши в нього чайну ложку харчової соди.)
4. Не ховайте від лікаря і людей, що роблять невідкладну допомогу, обставини, при яких відбулося отруєння, походження і кількість отруйної речовини, що могло потрапити в організм дитини.
ЯК ЗАПОБІГТИ КРИТИЧНІЙ СИТУАЦІЇ
1. Зберігаєте дитячу аптечку окремо від дорослої, причому і ту, і іншу - у місці, абсолютно недосяжному для дитини.
2. Будьте гранично акуратні, коли вам приходиться давати дитині ліки. Особливу увагу звернете на:
- назва препарату;
- термін його придатності;
- призначення лікаря (необхідна лікарська форма, дозування, кількість і час прийомів ліки протягом доби).
3. Не зберігаєте отруйні речовини в доступному для дитини місці (косметику і парфумерію - на туалетному столику, миючі засоби - на раковині, оцет - на нижній полиці кухонного столу, ацетон і гас - на відкритій поличці і т.п.).
От, власне, і всі запобіжні заходи. Залишається тільки дивуватися, що далеко не всі батьки і далеко не завжди їх дотримуються.
Похожие работы
-
Не бактеріальні харчові отруєння
“Не бактеріальні харчові отруєння” План Грибні інтоксикації 2. Інші немікробні інтоксикації 3. Харчові інтоксикації продуктами, які тимчасового набувають отрутної властивості
-
Бактеріальні та не бактеріальні харчові отруєння
“Бактеріальні та не бактеріальні харчові отруєння” Для систематизації харчових отруєнь був розроблений ряд класифікаційних схем, з яких найбільш обґрунтованою і повною є класифікація, запропонована К. С. Петровським, а саме на харчові отруєння мікробної і немікробної природи і невстановленої етіології.
-
Харчові отруєння та їх профілактика
“Харчові отруєння та їх профілактика” Харчовими отруєннями називають такі захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їхнього виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок змісту там різних токсичних речовин.
-
Горицвіт весняний жовтоцвiт весняний заячий мак купавник
Реферат з біології на тему: ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (жовтоцвiт весняний, заячий мак, купавник, польовий крiп, стародубка, чорногорка) Adonis vernalis Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебла численнi, голi або злегка опушенi, простi або розгалуженi, до 20 см заввишки. Низовi листки бурi, лускоподібнi; серединнi - сидячi.
-
Інфекції отруєння Імунітет
Інфекції, отруєння. Імунітет. Інфекція – це взаємодія патогенних мікробів (при сприятливих умовах) з організмом людини, тварини або рослини, внаслідок чого виникають інфекційні захворювання.
-
Облік реєстрація та розслідування нещасних випадків професійних захворювань і професійних отру
єнь на підприємствах, в установах і організаціях Гострі професійні захворювання Хронічні професійні захворювання Повідом-лення “Екстрене повідомлення про гостре отруєння (захворювання на виробництві)”
-
Гостре і хронічне отруєння спиртом етиловим Допомога при отруєнні
Тема: „Гостре і хронічне отруєння спиртом етиловим. Допомога при отруєнні” 1. Тема: Гостре і хронічне отруєння спиртом етиловим. Допомога при отруєнні
-
Болиголов плямистий борщівник європейський та мохнатий
Назва реферату : Болиголов плямистий, борщівник європейський та мохнатий Розділ : Біологія Болиголов плямистий, борщівник європейський та мохнатий
-
Гострі отруєння нейролептиками
Реферат на тему: ГОСТРІ ОТРУЄННЯ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ Проблема гострих медикаментозних отруєнь є важливою не тільки для лікарів-реаніматологів, але й для психіатрів, оскільки в клініці гострого та резидуального періодів спостерігається поліморфна психопатологічна симптоматика.Перебіг гострих отруєнь нейролептиками поділяється на гострий період і період резидуальної симптоматики.
-
Рицина звичайна ріжки маткові родіола рожева
Реферат на тему: РИЦИНА ЗВАИЧАЙНА, РІЖКИ МАТКОВІ, РОДІОЛА РОЖЕВА РИЦИНА ЗВАИЧАЙНА Ricinus communis Однорiчна рослина (в культурi) родини молочайних. Стебло прямостояче, порожнисте. Листки великi, черговi, пальчасторозсiченi. Квiтки одностатевi, однодомнi, зiбранi в китицеподібнi суцвiття.