Referat.me

Название: Інтерв`ю з художницею М. Шкарупою

Вид работы: статья

Рубрика: Культура и искусство

Размер файла: 16.33 Kb

Скачать файл: referat.me-179467.docx

Краткое описание работы: Діалог мистецтвознавець-художник.

Інтерв`ю з художницею М. Шкарупою

«Діалог мистецтвознавець – художник. Марина Шкарупа»

МАРИНА ШКАРУПА

В своїй творчості Марина Шкарупа поєднує кіно і мистецтво, і саме через це в художніх колах вона відома радше як митець, який займається кіно, хоча ці два напрямки її творчості не можна сприймати окремо один від одного. Кіно і живопис міцно переплелись в її свідомості, як своєрідний наслідок її творчої біографії. Перший потяг до живопису пані Марина відчула в десять років, в літньому таборі в Феодосії. Там, в музеї Айвазовського, вона була надзвичайно захоплена його маринами й сама почала пробувати себе у пейзажі. Але згодом до неї прийшло розуміння, що прості мариністичні сюжети вже не є для неї аж такими цікавими, що більше її тягне до чогось глибшого, абстрактнішого, до архаїчних матерій та первинних світових сутностей. Живопис ніколи не був для художниці самоціллю, всесвітня слава в ролі живописця теж особливо її не приваблювала. Марина Шкарупа з дитинства мріяла про славу серйозного вченого природознавчих напрямків. Можливо, саме цим можна пояснити те, що вона не раз намагалась покинути живопис, здобути раціональнішу професію, досягти матеріальної стабільності: пані Марина працювала у галузі IT, потім - піар-агентом, згодом отримала роботу артдиректора ефіру на телебаченні. Саме ця остання творча робота, оформлення телевізійного ефіру, підштовхнуло художницю після восьмирічної паузи знову взятись за пензель.

Перша її виставка була присвячена радше кіно, ніж живопису і відбулась в 1994 році у Центрі Сучасного Мистецтва, в Києво-Могилянській Академії. На виставці був представлений змонтований ролик, в якому чергування протилежних за змістом відео сюжетів (війна и мирний час) було взято за основу. Запуск ролику проводився так, що одночасно на всіх екранах з`являлось зображення з особливим спізненням, через що глядач міг бачити сюжет від початку до кінця одномоментно, опиняюсь ніби в безчасовому просторі. Згодом відбувалось співпадіння, і на моніторах з`являлись сцени або лише війни, або лише миру. Таким чином автор втілював концепцію про боротьбу добра та зла у світі.

Можна сказати, що Марина Шкарупа мислить певними відеорядами, цілими серіями. Для втілення своїх задумів їй замало одного полотна, для повного виплескування емоцій потрібна ціла серія картин, схожих на кадри одного й того ж фільму.

Марину Шкарупу можна назвати досить раціональним художником, інтуїтивна компонента в її творчості, звичайно, дуже розвинута, але на її полотнах складно знайти бурхливі емоції та пориви. Звичайно, про повний прагматизм її картин і мови бути не може, але вони не є хаотичними і незрозумілими. Глибокий символізм безсумнівно присутній в творах Марини Шкарупи, стояти перед її картинами можна дуже довго і з часом знаходити в них все більше і більше нових смислів, послань до глядача. Головне відчуття, яке залишається від цих полотен – це спокій. Коричнево-сіра гама картин навіває роздуми, глибокі рефлексії та переживання. Мистецтво Марини Шкарупи це скоріш мистецтво для естетичного та інтелектуального осмислення, аніж для яскравого, чуттєвого сприйняття.

Цікаво прослідкувати також зміну творчих уподобань художниці впродовж її життя. Марина Шкарупа перепробувала багато різноманітних технік: писала аквареллю, займалась графікою, але найближчою для неї все одно була олія. Щодо жанрів і течій можна простежити теж саме: своєрідний розвиток від пейзажів до постмодерного живопису. Взагалі для пані Марини постмодерн є найближчою течією, але трактує вона його досить своєрідно. Її полотна звертаються до минулого, шукаючи проміжну ланку між часовими просторами. В своїй творчості художниця працює з архетипами людської підсвідомості, використовуючи для цього досить своєрідні засоби. На полотнах зображені антропоморфні та зооморфні мотиви, що розміщені в повторювані ряди. В кожному ряді розташовано окремий сюжет, який не пов`язаний з іншими, але має щось спільне з ними в цілому – час. Це все є досить зрозумілим, якби не один елемент – дитячий примітивізм на передньому плані картини. Все це разом ніби поєднує в нашій свідомості сучасність та глибоке архетипічне минуле. На картинах Марини Шкарупи зіштовхуються два світи: сучасний, що швидко рухається в часі, та інший, що існує позачасово, світ першосутностей, який є захованим глибоко в підсвідомості. Цим пані Марина вміло підводить глядачів до теми першопочатків, які несвідомо люди шукають в собі увесь час. Цими першопочатками є невідривна від нас історія, первісна культура, яка саме й поклала початок формуванню поняттю естетичного, моралі, релігії, цінностей.

Важливою частиною роботи художниці також є робота з наскальним живописом, який в тій чи іншій мірі відображений в її творах. Ще одним широко розповсюдженим в її полотнах елементом є рівносторонній квадрат і переважаюче розкреслення полотна на окремі горизонтальні сектори, в яких відображаються, як я вже казала вище, різноманітні події. Все разом це створює враження холодного, спокійного космосу, не дивлячись навіть на теплу кольорову гаму. Виникає враження абсолютної гармонії: сучасність переплітається з далеким архетипічним минулим, створюючи нові форми, можливо – форми саме нашого покоління.

Творчість Марини Шкарупи, як і будь-якого іншого художника, залежить в певній мірі від зовнішніх каталізаторів. Гештальт-проектом може бути будь-яке емоційне враження художника, яке пройшовши через свідомість художника виливається в художній образ. В основі полотна завжди лежить певна першопочаткова ідея, захоплення чимось, емоція. Марину Шкарупу у цьому контексті можна радше віднести до малоемоційної форми пізнання світу. Її картини є відображенням її внутрішньої гармонії з собою, з світом, зі своєю творчістю. За словами пані Марини, вона не може писати в моменти найбільшого емоційного напруження, коли всередині вирує ураган почуттів. Для того, щоб ці почуття вилились в живопис потрібен певний час на обміркування та зосередження. Звичайно, такий спосіб письма має свої недоліки, наприклад те, що на полотнах Шкарупи ми не знайдемо бурхливого виру емоцій, що захоплює нас і змушує співпереживати. Але позитивна сторона є набагато глибшою – живопис пані Марини змушує глядача замислитись, спробувати зрозуміти ту ідею, яка вкладена в нього. Незворушний спокій і гармонія, ідилічне поєднання часів – от що найбільше вражає нас в живописі Марини Шкарупи. Ця художниця з дуальним складом розуму, яка завжди прагнула до серйозного наукового пізнання, виражає в своїх картинах лише глобальні загальнолюдські теми, що торкаються глибокого шару підсвідомості її глядачів. Живопис пані Марини гармонійний, оптимістичний, дещо жіночий. Вона не прагне змінити чи перевернути світ, вказати глядачам дорогу чи змінити їх, вона просто малює, відображає свій погляд на світ, донести певний message до своїх глядачів. І, здається, в неї це непогано виходить.

Похожие работы

  • Единый художественный рейтинг

    План Введение 1 О рейтинге 2 Описание рейтинговых категорий 3 Отзывы 4 Некоторые издания Список литературы Введение «Еди́ный худо́жественный ре́йтинг» — рейтинг, введённый в 1999 году Профессиональным союзом художников; один из инструментов формирования цивилизованного арт-рынка[1].

  • Андрей Рублев Троица

    Андрей Рублев. «Троица». Трое прекрасных юношей сидят за столом. Вокруг головы у каждого – сияние. За плечами – крылья. Это ангелы. Они сидят молча и неподвижно. Они глубоко задумались о чем-то. Трудно передать словами те чувства, которые выражают их лица, руки, наклон головы. Доброта, согласие, нежность , печаль… Кисть художника лучше, полнее слов рассказала о чувствах юношей.

  • Серж Лифар як художник

    РЕФЕРАТ на тему: Серж Лифар як художник Ім'я Сержа Лифаря, визначного діяча балетного мистецтва, видатного танцюриста та хореографа-новатора, відтворювача і директора (на протязі тридцяти років) балетної трупи парижської Гранд Опера, - широко відомо на Заході. На батьківщині Лифаря, у Києві про нього почали говорити порівняно нещодавно: вийшло кілька книжок його пера та про нього, засновано Міжнародний конкурс артистів балету його імені, відкрито меморіальні дошки.

  • Діалог Україна-Європейський Союз минуле сучасне майбутнє

    С.М. Костюк Чернівецький державний університет. Діалог Україна - Європейський Союз:минуле, сучасне, майбутнє. “Європейський вектор” української дипломатії є одним із приорітетних і стратегічно важливих для нашої держави. В документі “Основні напрями зовнішньої політики України”, прийнятому Верховною Радою України ще в 1993 році, підкреслюється, що перспективною метою української зовнішньої політики є членство України у Європейських Співтовариствах, а також західноєвро-пейських або загальноєвропейських структурах.

  • Український фольклор та його місце в сучасній культурі

    Усна нематеріальна традиційна культура, специфіка та етапи її становлення та розвитку в Україні. феноменів традиційної народної культури, що були актуалізовані в ХХ сторіччі. Зусилля держави і громадськості, спрямовані на підтримку етнокультури.

  • Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття

    Культурософське обґрунтування та визначення категорії "українські етноси". Колонізація як форма існування етносу та її вплив на діалог культур українських етносів. Інтеграція та адаптація як форма існування етносу в межах соціальної групи (козаччина).

  • Михайло Демцю

    Народився в середині минулого століття, 1953, у Львові. Закінчив Львівське художнє училище. Певний час працював дизайнером. Свою виставкову діяльність  почав у 1987 року. Виставлявся в багатьох країнах світу. Його картини відвідували престижні зали Німеччини, Франції, Голландії. І його завжди чекають з нетерпінням.

  • Федотов

    Замечательный художник-реалист был зачинателем критического направления в русской живописи. Его творчество оказало огромное влияние на художников- передвижников.

  • Анализ картин известных художников

    ЭРМИТАЖ: Тициано Вечеллио (1477-1576). «Святой Себастьян» (Италия около 1570) Холст, масло. 210x115.5 см (221 зал) Эта картина написана в последние годы жизни художника, когда он обращается к теме противодействия мира и людей. Его картины становятся более насыщенными и яркими.

  • Адаптація та асиміляція як основні форми існування етносу в полікультурних вимірах соціуму

    Формування духовної культури України. Хронологічні рамки утворення і територіальне розташування як найважливіші проблеми самоідентифікації етносу. Адаптація мистецьких здобутків візантійської культури по відношенню до давньоруського художнього контексту.