Стародавні костюми

У першій половині XVII ст. у французькому костюмі підкреслювали природність пропор­цій, ліквідуючи підбивки та вертюгадени, замінивши жорсткий корсет еластичним. Зави­щена талія (була модною до 1645 року) та широке декольте надавали жіночому костю­му «воєнізованого» вигляду, тотожного мушкетерському силуету. Спідниця стає рівною, зборки переміщуються на боки та назад. Зникнення нашивних смуг та розрізів компен­сується ліпним оздобленням з шнурів, розеток, бантів; замість суцільно мереживних ко­мірців поширювались відлогі полотняні коміри з нешироким мереживом по краях; манже­ти носили і мереживні, і полотняні з мереживним оздобленням.

1. Жіночий народний костюм. Перша пол. XVII ст.

Розстібна приталена кофта з баскою, вузьким рукавом, вели­ким відкладним коміром та манжетами з полотна; довга спід­ниця на накрохмалених нижніх спідницях; фартушок; чере­вики; хустка.

2—3. Жіночі костюми. Перша пол. XVI І ст.

Силует костюма XII —XV століть формувався під впливом готики: прагнення до витонче­ного, вертикально витягнутого, худорлявого силуету стимулювало поширення вузького об­лягаючого одягу і у чоловіків, і у жінок. Кольорова гама була переважно яскравою, з кон­трастним поєднанням двох, трьох або чотирьох кольорів. Найширше використовувався жовтий колір (як геральдичний).

3 розвитком торгівлі та текстильного ремісництва на всій території Європи поширювалися нові тканини — легкі тафта, камка, фуляр, важка парча, а з XIV ст. — майже невідомий доти у Європі оксамит.

У XIII ст. відбувся остаточний перехід від суцільнокроених рукавів до вставних. Вперше з'явився розстібний одяг (переважно чоловічий) з застібками та шнурівками спереду, ззаду чи на боках. Відрізний одяг був ще у XII ст., але широке запровадження його поча­лося наприкінці XIV ст., саме тоді у жіночому платті застосовуються виточки, з'являються коміри — стоячі або відкладні з вилогами шаллю.

1. Франко-бургундський чо­ловічий костюм. XVст.

Для жіночих костюмів італійського типу XV — початку XVI ст. характерні підкреслення природних пропорцій тіла, м'які широкі плечі за рахунок низько приспущених буфів ру­кавів, завищена талія. Спідниці носили воронкоподібні, у складках, ліфи — на шнурівці спереду або ззаду. Модним було біляве чи руде волосся. Брови та волосся на чолі часто вибривали.

1. Жіночий костюм. XV— перша чверть XVIст.

Сорочка з високимпризбираним коміром, рукава її вигляда­ють у прорізах та незшитих суцільно проймах рукавів плаття; плаття з відрізною завищеною талією на шнурівці, рукав з цільнокроєним воронкоподібним манжетом; ювелірні при­краси — камея та венеціанське намисто.

2. Жіночий костюм. Друга чверть XVIст.

Плаття з парчі; у розрізах рукавів та декольте виглядає шов­кова сорочка; талія на природному місці підкреслена юве­лірним ланцюжком, що закінчується розеткою з коштовними каменями; намисто з венеціанського скла або коштовних каменів; нескладане віяло з пір'я.

3. Жіночий костюм.XV— початок XVIст.

1. Стародавня Греція. Жіночий костюм. V— IVст. до н. є.

2. Стародавній Рим. Костюм сенатора. IIст. до н.е.— 1 ст. н. є.

3. Стародавній Рим. Жіно­чий костюм. IIIст. н.е.

Найспецифічнішою рисою німецьких костюмів першої половини XVI ст. була строката декоративність, захоплення розрізами овальної, еліпсовидної чи ромбовидної форми на рукавах, поєднання в єдиному костюмі розмаїтих яскравих кольорів. Ще зберігався го­тичний вигнутий силует з навмисно випнутим животом. Декольте і глибокі вирізи ліфа прикривали вставками. Спідниці з вузькою воронкою призбирували на талії. Тільки у Німеччині шляхетні дами випускали з боків та ззаду з-під плоских капелюшків волосся.

1. Жіночий костюм. Перша пол. XVI ст.

Відрізне у талії плаття з невеликими буфами по всій довжині рукавів, ліф з трикутним розрізом до пояса на шнурівці та вставкою; спідниця укладена в круглі складки, які підбиті у верхній частині ватою та підшиті полотном; квадратне де­кольте прикрите сорочкою, зборки високого коміра якої підтримує шийна ювелірна прикраса; поверх чепця надяг­нутий берет.

2. Жіночийкостюм. Перша пол. XVI ст.

Відрізне нижнє плаття з вузькими рукавами, в яких внутріш­ній шов має розрізи; верхнє плаття з квадратним деколь­те, оздобленим рюшем; спідниця має трикутний розхил за французькою модою; рукава типово німецькі — вузькі звер­ху з широкими обшлагами (виготовлені з більш коштовної тканини чи хутра); хустка-чепець; ювелірний ланцюжок з дзеркальцем, що підкреслює лінію талії; кольє з підвіскою.

3. Жіночийнародний костюм. Перша пол. XVI ст.