Название: Азовське море
Вид работы: реферат
Рубрика: География
Размер файла: 33.6 Kb
Скачать файл: referat.me-59789.docx
Краткое описание работы: Реферат на тему: Площа Азовського моря – 39 тис. км2, об'єм води – 290 км3. Пересічна глибина – 7,4 м, максимальна – 15 м. Азовське море – наймілководніше серед морів Землі.
Азовське море
Реферат
на тему:
Азовське море
Площа Азовського моря – 39 тис. км2 , об'єм води – 290 км3 . Пересічна глибина – 7,4 м, максимальна – 15 м. Азовське море – наймілководніше серед морів Землі.
Улоговина моря за рельєфом нагадує блюдце з рівним і плоским дном. Південні береги погорбовані, обривисті, західні – переважно низькі. Піщана коса – Арабатська Стрілка, відокремлює від моря затоку Сиваш. На північному заході розташовані Обитічна, Бердянська та Білосарайська затоки, відокремлені від моря піщано-черепашниковими косами. Найбільша затока — Таганрозька.
![]() |
Захід сонця. Арабатська Стрілка |
Формування водної маси Азовського моря відбувається, головним чином, за рахунок водообміну з Чорним морем. Значну частину вод дає річковий стік, переважно Кубані і Дону. Витрачається вона переважно на випаровування. За рахунок атмосферних опадів до моря надходить щорічно води втричі менше, ніж випаровується.
Температура води в Азовському морі протягом року біля поверхні коливається від 32°С (у липні) до 1°С (у січні-лютому). Максимальні літні температури бувають лише в деяких мілководних районах біля узбережжя, а пересічно вони не перевищують 28°С. Середня температура у липні-серпні дорівнює 24-25°С, а взимку – близька до 0°С.
Замерзання починається у грудні, як правило, з найопрісненішої Таганрозької затоки. Дрейфуюча крига при сильних зимових штормах утворює тороси. Скресання починається з кінця лютого у південній частині.
Солоність вод Азовського моря знижується від Керченської протоки (тут поблизу дна вона досягає 17,6 ‰ ) до Таганрозької затоки (до 8-4‰ ), середня солоність моря наближається до 14‰.
У морі під впливом вітрів та притоку річкових вод виникає колова течія, спрямована проти годинникової стрілки.
В Азовському морі при відносно нескладному рельєфі дна з одноманітними глибинами і своєрідній солоності видовий склад рослинного і тваринного світу бідніший, ніж у Чорному морі, але продуктивність біомаси надзвичайно велика.
Серед рослин переважають діатомові водорості, бурі, червоні, зелені водорості, морська трава, мікроводорості.
Тваринний світ нараховує близько 400 видів – від одноклітинних до риб і ссавців. Останні представлені в Азовському морі одним видом дельфінів –азовкою. Промислове значення мають тюлька, хамса, бички, оселедець, судак, кефаль, камбала, осетрові та інші. Багато прісноводних видів риб, а також риби з Чорного моря заходять сюди для нересту. Для відтворення і розширення видового складу рибних багатств, особливо осетрових, створюються штучні нерестовища й рибоводні заводи.
Своєрідною унікальною затокою є Сиваш. Відокремлена від моря вузькою Арабатською стрілкою і з'єднана невеликою Генічеською протокою, вона живиться водами Азовського моря. Через інтенсивне випаровування вода в затоці є дуже солоною (в середньому 60 ‰) і часто доходить до стану ропи (200 ‰ ). У суху пору року поверхня лиманів виблискує соляною кіркою, як ковзанка із штучним льодом.
Дно Азовського є перспективним для видобутку нафти та природного газу.
Неоціненною є здатність моря зміцнювати і поліпшувати здоров'я людей. Тепле і лагідне море, яскраве і ніжне сонце, напоєне пахощами трав і морською вологою повітря, унікальні лікувальні грязі заохочують сюди щороку тисячі людей. Велика кількість баз відпочинку та санаторіїв зосереджена на Азовському узбережжі Арабатської Стрілки, в районі Бердянська – великого грязевого курорту.
Господарська діяльність людини значно погіршила природний стан моря. Великої шкоди завдають викиди в моря стоків промислових підприємств, міських каналізаційних мереж, тваринницьких комплексів, змиті з полів мінеральні добрива та отрутохімікати тощо. Це призводить до скорочення видового складу органічного світу моря, а також поширення бактерій, які викликають захворювання у людей.
Азовське море мало надзвичайно сприятливі умови для розвитку рибної фауни завдяки доброму прогріванню, освітленню, перемішуванню вод, а також притоку значної кількості прісної воли. Річкові води не тільки знижували, але й приносили з собою 300 тис. т різних поживних речовин, необхідних для планктону, яким живиться риба. Після спорудження гідротехнічних комплексів на річках Кубань і Дон більша частка води почала затрачатися на зрошення, а отже, зменшився притік прісної води в море. Вода в Азовському морі стає солонішою через збільшення притоку води з Чорного моря (раніше середня солоність азовських вод становила 11 ‰). Це призвело до погіршення кисневого режиму, скорочення кормової бази для риб, погіршилися умови для розмноження оселедців, осетрових тощо. Організми, які звикли до меншої солоності, відступають до Таганрозької затоки й зменшуються в чисельності.
З іншого боку в море починають проникати і ширше розповсюджуватися чорноморські організми. Збільшення притоку чорноморської води в придонні шари зменшує можливості для перемішування і, таким чином, погіршує кисневий режим біля дна. Це призводить до розширення районів заморів і суттєвого падіння запасів цінних промислових риб.
Література
1. Андрєєв А. Г., Гук В. И. Новые данные о морфологии и неотектонике Подольской рифогенной зоны // Мат-лы по геологии, гидрогеологии и геохимии Украины, Казахстана, Алтая и Забайкалья. – 1970. – № 6. – С. 27-35.
2. Выржиковский Р. Р. Новая гряда сарматских рифовых известняков на Подолии (геол. исследования в долине р. Каменки в 1926 г.) // Вісник Укр. геол. комітету, 1928. – Вип. ІІ.
3. Геренчук К. И. Подольские толтры (геоморфологический очерк) // Изв. ВГО, 1949. – Т.81. – Вып.5. – С. 530-536.
4. Геренчук К. И. Геоморфология Подолии // Учён. зап. Черновицкого ун-та, сер. геол.-геогр. Наук. – 1950. – Т. 8. – Вып. 2. – С. 89-111.
5. Гофштейн И. Д. Неотектоника Западной Волыно-Подолии. – К.: Наук, думка, 1979. –156 с.
6. Давиташвили Л. Ш. К экологии животных рифовой фации среднего миоцена Украины // Проблемы палеонтологии, 1937. – № 2-3.
7. Денисик Г. І. Товтри України // Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С. 79-80.
8. Знаменська Т. О. Товтровий кряж та його місце в структурі південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи // Геологічний журнал, 1976. – Т. 36. – Вип. 5. – С. 54-62.
9. Знаменская Т. А., Чебаненко И. И. Блоковая тектоника Волыно-Подолии. – К.: Наукова думка, 1985. – 152 с.
10. Ковалишин Д., Каплун І. До питання про формування рельєфу і ландшафтів Подільських Товтр // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія.– 1998. – № 2. – С. 38-42.
11. Коржик В. П. Карст Товтр Чернівецької області // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С. 100-103.
12. Королюк И. К. Подольские Толтры и условия их образования. // Труды ИГН АН СССР, геол. сер., 1952. – Т. 110. – № 56. – 140 с.
Похожие работы
-
Походження Землі
Реферат Походження Землі ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА Земля — одна з дев'яти планет Сонячної системи. Як і всі планети, вона обертається навколо Сонця, а також навколо своєї осі. Земля являє собою величезну кулю, сплюснуту біля полюсів, поверхня якої на дві третини вкрита водою, а на одну третину — сушею. Шари повітря, що оточує Землю, становлять її атмосферу.
-
Внутрішні води України
Реферат на тему: Внутрішні води України До поверхневих вод належать річки і канали, озера і водосховища, болота. В Україні нараховується майже 4 тис. малих річок (завдовжки до 100 км), 123 – середніх (100-500 км), 14 – великих (понад 500 км). Річки є найактивнішою ланкою серед вод суші. Вони повертають у море більшу частину опадів, є основним джерелом води для господарських та побутових потреб людини, а також транспортними шляхами та джерелом енергії.
-
Росія Географічне положення природно-ресурсний потенціал населення
Реферат на тему: Росія. Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення Площа -17 075,4 тис км Населення - 148,3 млн чоловік. Столиця - Москва.
-
Мінливість стоку основних річок басейну Чорного моря
Багаторічна Басейн Чорного моря займає значну частину Євроазійського континенту, його площа становить – 2, 5 млн.км2 [ 6 ]. На цій території розміщується повністю або частково 17 країн з населенням понад 200 млн. чоловік [ 7 ]. Територія басейну характеризується великою різноманітністю природних умов та рівнем господарської освоєності території.
-
Головні річки України
Реферат Річки України Р І Ч К И У К Р А Ї Н И Річка—природний водяний потік, який протікає у проробленому їм руслі. Початок річки називають істоком. Місце, де вода впадає в іншу річку, озеро або море називають гирлом. Основними характеристиками річок є довжина, ширина та глибина русла, нахил водної поверхні, швидкість течії, величина течії води.
-
Тихий океан
Березнівська експериментальна ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Р Е Ф Е Р А Т на тему: “Тихий океан” Виконала: Торгун Олена учениця 7-Б класу м. Березне – 2001
-
Атлантичний океан
Реферат на тему: Атлантичний океан Площа океану – 91,7 млн.км.2 Максимальна глибина – 8742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Кількість морів – 16. Найбільші моря – Саргасове, Карибське, Середземне. Найбільша затока – Мексиканська. Найбільші острови та групи островів – Великі Антильські, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія.
-
Північний Льодовитий океан
Реферат на тему: Північний Льодовитий океан Площа океану – 14,1 млн. км2. Максимальна глибина - 5527 м. Кількість морів – 11. Найбільші моря – Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта. Найбільша затока – Гудзонова. Найбільші острови і групи островів – Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля.
-
Індійський океан
Реферат на тему: Площа океану - 76,2 млн. км2. Найбільша затока – Бенгальська. Максимальна глибина – 7729 м. Найбільші острови – Мадагаскар, Шрі-Ланка. Кількість морів – 11. Найпотужніші течії – Південна Пасатна, Мусонна, Західних вітрів, Сомалійська. Найбільші моря – Аравійське, Червоне.
-
Чорне море
. Моря України Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини. Море займає площу 420,3 тис. км2, об'єм водної маси становить 547 тис. км3, що перевищує об'єми Каспійського у шість, а Балтійського – у 16 разів, хоча за площею всі три моря майже однакові.