Название: Світова енергетика

Вид работы: реферат

Рубрика: География

Размер файла: 155.11 Kb

Скачать файл: referat.me-60128.docx

Краткое описание работы: Реферат на тему: Світова енергетика Енергетика - основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні про­цеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною базою.

Світова енергетика

Реферат

на тему:

Світова енергетика

Енергетика - основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні про­цеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та транспортування енергоносіїв, виробництво та пе­редачу електроенергії і тепла. Більшість виробничих об'єктів системи знаходяться під контролем одних і тих самих угруповань капіталу. В світовому господарстві ' це великі транснаціональні корпорації.

робота енергетики оцінюється за показниками рівня забезпеченості країн носіями, рівня енергоспоживання в окремих країнах, пропорціями паливно-енергетичного балансу країн і світу в цілому. Як енергоносії людство використовувало мускульну силу, деревину, рушійну енергію Сонця тощо. В наш час основними енергоносіями стали вуглеводи і сполуки (нафта, газ, вугілля) та ядерне паливо. Як альтернативні джерела май­бутнього розглядається енергія Сонця, геотермічна енергія Землі, водень, термо­ядерна енергія.

Енергозабезпечення світу станом на початок 90-х років за розмірами споживання становило 11 млрд тонн умовного палива (т.у.п.) у вугільному еквіваленті.

Найбільші енергоспоживачі: США - 25 % енергоспоживання світу, Росія - близько10 %, Китай - 9 %, Японія - 5,5 %, ФРН - 7,3 %. Енергоспоживання України

(близько 3 %) співмірне з показниками Великобританії, Франції, Канади та Індії.

Споживання енергії в світі особливо швидко зростало в другій половині XX ст. У цей період енергетика розвивалася випереджаючими темпами, енергомісткість виробництва (тобто затрати палива та електроенергії на одиницю продукції) на пер­ших етапах НТР була високою. На межі 80-90-х років темпи приросту енергоспо­живання знизилися - світ ступив на шлях впровадження енергозберігаючих техно­логій, тобто технологій, які забезпечують зниження енерговитрат.

Протягом XX ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного балан­су світового господарства.

Якщо в першій половині XX ст. в енергобалансі світового господарства пер-важало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні десятиліть; провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважають, що на початку XXI ст. їх частка зни­зиться, водночас збереже значення споживання вугілля і дещо збільшиться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії.

Паливна промисловість. Основні географічні закономірності видобутку . перерозподілу енергоносіїв можна простежити за таблицею 4.

Отже, основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни Перське: затоки, а також Китай); в Англо-Америці (США і Канада); в Північній Євразі; (Росія, а також за окремими видами палива Азербайджан, Туркменістан, Узбеки стан, Казахстан). В Європі краще забезпечені енергоносіями Великобританія, ФРН, Польща, Норвегія. Основними ж споживачами є СІЛА, Канада в Північній Америці, провідні країни Західної та Центральної Європи, Японія, Китай, а серед краї; СНД - Росія та Україна.

Світовий видобуток і споживання енергоносіїв, 1992р.

Таблиця

Видобуток		Споживання
Регіон
млн т.у.п.	%	млн т.у.п.	%
Весь світ	11485	100,0	10948	100,0
Європа (без Росії)	1675	14,5	2700	24,7
Росія	1603	14,0	1096	10,0
Азія (без Росії)	3733	32,6	3111	28,4
Африка	724	6,3	288	2,6
ПівнічнаАмерика	2707	23,6	3039	27,8
Латинська Америка	795	6,9	558	5,1
Австралія та Океанія	246	2,1	154	1,4

Не всі країни мають власні енергоресурси. Цілком ними забезпечені тільки США, Росія, Китай, Великобританія, Канада, Австралія. Досить велика група країн покриває потреби власним паливом частково, наприклад, ФРН, Україна, Польща, Індія, Аргентина, Мексика, ПАР та ін. Але чимало з-поміж промислове розвинутих країн і таких, що практично не мають своїх енергоресурсів. Це Японія, Італія, Шве­ція, Республіка Корея, не кажучи вже про малі промислове розвинуті країни світу.

Провідною галуззю енергетики є нафтова промисловість. Трива­лий час у другій половині XX ст. економіка Європи, США та Японії розвива­лась за рахунок дешевої нафти, видобуток якої в країнах, що розвиваються, кон­тролювався нафтовими транснаціональними корпораціями. Але після створення в 1960 році Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК*), що взяли видобуток і продаж нафти в свої руки, ера «дешевої нафти» минулася, нафтовим монополіям довелося ділитися прибутками. До того ж ускладнилися умови видобутку. Наф­тодобувні фірми працюють у дедалі менш освоєних районах, значна частина нафти видобувається на морському шельфі, часом на великих глибинах. Політична нестабільність і конфлікти, особливо на Близькому Сході, також до­дають проблем у нафтовому бізнесі.

Видобуток нафти в 1990-1994 роках становив 3,5 млрд тонн на рік. У геогра­фи нафтової промисловості (мал. 20) вже десятки років провідним є регіон низького Сходу, на який припадає 1/4 світового видобутку нафти. Найбільше її видобувають у Саудівській Аравії (щорічний видобуток коливається в межах по-над 400 млн тонн), Ірані (до 200 млн тонн), ОАЕ, Іраку, Кувейті. Майже 1/5 видобутку дають країни Північної Америки: США (понад 350 млн тонн), Мексика, Канада. Зберігає значення нафтова промисловість СНД, де із понад 400 млн тонн видобутку 9/10 припадає на Росію. Серед країн Європи вирізняються Норвегія та Великобританія; в Азії - Китай (понад 170 млн тонн) та Індонезія; в Африці -Нігерія, Лівія, Єгипет, Алжир; в Південній Америці - Венесуела.

В ОПЕК входять Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кувейт, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Венесуела Еквадор, Індонезія, Лівія, Алжир, Нігерія, Габон.

Основні потоки нафти ідуть з Близького Сходу в Японію (мал. 21) та США: з Країн Латинської Америки - в США, з Південно-Східної Азії - в Японію; з Африки - в Європу. Знизився вивіз нафти з Росії, паливне господарство якої переживає кризу.

Значення природного газу в енер­гобалансі світу різко зросло в другій половині XX ст. (2,2 трлн м³ ). Найбільший видобуток мають країни СНД (36 % світового), зокрема Росія і Туркменістан; США (1/4 видобутку), а також Нідерланди, Великобританія, Нафтовий термінал Норвегія в Європі; Канада в Америці; Індонезія та країни Перської затоки в Азії, Алжир в Африці.

Вугільна промисловість - найстаріша серед паливних галузей. Во­на базується на величезних запасах вугілля, що є в світі, покриває майже 1/3 по­треб світу в енергоносіях. У 1994 році було видобуто 3,5 млрд тонн вугілля в пе­рерахунку на кам'яне. За останні десятиліття різко змінилася географія видобут­ку. Понад 1/3 вугілля світу дає Китай, 1/4 - США, близько 1/6 - країни СНД, де основні потужності мають Росія, Україна та Казахстан. Понад 250 млн тонн вугілля видобуває Індія, а Австралія, ПАР та Польща мають показники, близькі до цього. Торгівля вугіллям порівняно невелика, вивозять в значних розмірах йо­го тільки США, Австралія, ПАР, Польща, Росія, Казахстан та Канада,

Електроенергетика. Рівень розвитку електроенергетики - один з найваж­ливіших показників науково-технічного прогресу. Обсяги виробництва електро­енергії та її виробництво на душу населення опосередковано визначають еко­номічний потенціал та економічний рівень розвитку тієї чи іншої країни.

У 1994 році світове виробництво електроенергії перевищило 12 млрд кВт • год, 2/3 її виробляється на теплових (ТЕС), 1/6 - гідравлічних, 1/6 - на атомних елек­тростанціях. Теплові станції використовують як паливо переважно вугілля та мазут, оскільки нафта та газ більш цінні енергоносії. Будівництво ТЕС порівняно де­шеве, але несприятливим є екологічний вплив - забруднення атмосфери та тепло­ве забруднення. Гідроелектростанції, навпаки, дорогі в будівництві, але дають де­шеву енергію, їх будівництво залежить від запасів гідроресурсів, які зосереджені в гірських районах Азії та азіатської частини СНД, Північної та Південної Амери­ки, екваторіальної Африки.

Роль атомних електростанцій безперервно зростає. Станом на 1995 рік у світі вже працювало 428 реакторів загальною потужністю 358 млн кВт, 108 реакторів 30 % потужностей) було в США, 55 (17 % потужностей) - у Франції, 49 (10 % потужностей) - в Японії, більш як по 10 реакторів мали ФРН, Канада, Великобританія, Росія, Україна, Швеція та Республіка Корея (кожна з країн 4-6 %світових потужностей АЕС). В окремих країнах частка електроенергії, що виробляється на атомних станціях, винятково велика. Так, у Франції АЕС виробляють 3/4 електроенергії країни, в Бельгії та Литві - 3/5, в Україні, Швеції, Угор-

щині, Словаччині і Республіці Корея - понад 1/3. Видобуток урану для атомнго енергетики світу зосереджений у невеликій групі країн: Канаді, ПАР, Австралії СІЛА, Нігері, Франції, ФРН, Україні, Казахстані, Узбекистані.