Referat.me

Название: Юрисдикційний імунітет України

Вид работы: дипломная работа

Рубрика: География

Размер файла: 14.33 Kb

Скачать файл: referat.me-60171.docx

Краткое описание работы: Законодавство України майже не регулює питання про зго­ду держави на юрисдикцію, за винятком норм Законів Украї­ни "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про міжнародний комерційний арбітраж" та ст. 425 Цивільного процесуального кодексу України за назвою: "Позови до іноземних держав.

Юрисдикційний імунітет України

Законодавство України майже не регулює питання про зго­ду держави на юрисдикцію, за винятком норм Законів Украї­ни "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про міжнародний комерційний арбітраж" та ст. 425 Цивільного процесуального кодексу України за назвою: "Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет", де зокрема зазначено, що пред'яв­лення позову до іноземної держави може бути допущене лише за згодою компетентних органів відповідної держави. Відсут­ність національного нормативно-правового акта про імунітет держави та її власності є причиною недосконалості норм про регулювання питань юрисдикції та імунітету від неї. У ст. 1681 проекту Цивільного кодексу України вказано, що сторони мо­жуть передбачати своєю угодою компетенцію іноземного суду. Угода, відповідно до цієї норми, має бути оформленою пи­сьмово. Певною мірою зазначені питання запропоновано вре­гулювати у ч. 5 проекту Господарського процесуального ко­дексу України, яка присвячена й питанням судового імунітету.

Вирішуючи питання про згоду щодо зустрічного позову, слід мати на увазі, що законодавство України сформувалося під впливом законодавства колишнього СРСР. Розділ VI Ос­нов цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік містив ст. 61 під назвою: "Позови до іноземної держави. Дип­ломатичний імунітет". Вона мала таку ж редакцію, як і відповідні статті цивільних процесуальних кодексів колишніх союз­них республік, у т. ч. й ст. 425 Цивільного процесуального кодексу України. Стаття 61 не розмежовувала основний та зустрічний позови, а у коментарі до неї зазначалося, що пред'явлення позову іноземною державою не свідчить про зго­ду цієї держави на те, щоб до неї у процесі, який уже виник, був пред'явлений зустрічний позов. За судом не визнавалося право приймати таку зустрічну вимогу без прямої згоди іно­земної держави-позивача по основному позову1 . Вчені Украї­ни, роз'яснюючи ст. 425 Цивільного процесуального кодексу України, зазначали, що звернутися до іноземної держави з позовом, зокрема зустрічним, можна лише за згодою компе­тентних органів цієї держави (І. Беленчук).

Питання дипломатичного імунітету у цивільному судочин­стві, крім вказаних норм, регулювали норми "Положення про дипломатичні та консульські представництва іноземних дер­жав на території СРСР", затвердженого Указом Президії Вер­ховної Ради СРСР від 23 травня 1966 р. та міжнародних договорів за участю колишнього СРСР, а саме Віденської кон­венції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 p., Віден­ської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 p., до якої СРСР приєднався в 1989 p., двосторонніх консуль­ських конвенцій, укладених свого часу СРСР з іноземними державами (наприклад, з Великобританією і Північною Ірлан­дією, Японією, Францією). Виникло питання, котре так і не було вирішене остаточно, про узгодження змісту статей 31 і 32 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961p. із загальним правилом щодо необхідної згоди на зустрічний по­зов, який містили коментарі до національного законодавства.

Сьогодні в Україні ситуація не змінилася, її національне законодавство, а саме ні ст. 425 Цивільного процесуального кодексу України, ні норми зазначеного Положення про дип­ломатичні представництва та консульські установи держав в Україні, не вказують чітко на необхідність обов'язкової згоди щодо зустрічного позову. Позиція вчених, висловлена у ко­ментарі до ст. 425 вказаного Кодексу, не є джерелом права, анорми деяких міжнародних договорів за участю України, на­приклад, п. З ст. 32 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961p., суперечать її національному законодавству.

Похожие работы

  • Дослідження території України

    Перші географічні відомості про Україну належать стародавнім грекам. Так, Геродот (бл. 484 – бл. 425 рр. до н. е.) описав природні умови півдня України і життя скіфів, які заселяли цю територію. Цю територію описував також Гіппократ (460-370 рр. до н. е.). Описи півдня України наводять у своїх працях видатні античні географи Страбон (66 р. до н. е. – 20 р. н. е.)„ Птолемей (90 – бл. 160 рр.), римський натураліст Пліній Старший (23-79 рр.).

  • Внутрішні води України

    Реферат на тему: Внутрішні води України До поверхневих вод належать річки і канали, озера і водосховища, болота. В Україні нараховується майже 4 тис. малих річок (завдовжки до 100 км), 123 – середніх (100-500 км), 14 – великих (понад 500 км). Річки є найактивнішою ланкою серед вод суші. Вони повертають у море більшу частину опадів, є основним джерелом води для господарських та побутових потреб людини, а також транспортними шляхами та джерелом енергії.

  • Американсько-українські відносини

    Сучасні Перший етап українсько-американських відносин 25 грудня 1991 р. – 23 листопада 1994 року, це час дипломатичного дебюту нашої держави у відносинах з Сполученими Штатами Америки. Даний етап назначений трьома чинниками: ядерний фактор, процес міжнародного визначення України та перші кроки на світовій арені.

  • Зона мішаних лісів

    Реферат на тему: Мішані ліси України (Зона мішаних лісів) У північній частині України знаходиться зона мішаних лісів (20% території країни). Її південна межа проходить приблизно по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів.

  • Головні річки України

    Реферат Річки України Р І Ч К И У К Р А Ї Н И Річка—природний водяний потік, який протікає у проробленому їм руслі. Початок річки називають істоком. Місце, де вода впадає в іншу річку, озеро або море називають гирлом. Основними характеристиками річок є довжина, ширина та глибина русла, нахил водної поверхні, швидкість течії, величина течії води.

  • Соціальна сфера склад та призначення

    Реферат на тему: План Суть соціальної сфери і інфраструктури та їх роль у житті суспільства Структура соціальної сфери: галузі та види діяльності Необхідність та можливість державного регулювання соціальної сфери

  • Лісостеп та степ України

    Реферат на тему: Лісостепова та степова зони України Лісостепова зона України Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини. Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Ше­петівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.

  • Билеты к экзамену по географии для 11-го класса

    Білет № 1 1. Будова літосфери та її рухи. Внутрішні сили Землі. 2. Загальна характеристика внутрішніх вод і водних ресурсів України. 3. Складіть типовий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох держав.

  • Фізико-географічне положення України

    Розробка уроку на тему: Фізико-географічне положення України. 8 клас (Фізична географія України, 8 кл.) Мета: дати оцінку географічному положенню України, ознайомити з площею, чисельністю населення, крайніми точками, географічним центром України; розвивати уяву, пам’ять, вміння робити висновки, порівнювати; розвивати вміння працювати з підручником, картою, складати схеми; виховувати патріотизм, почуття гордості за свою Батьківщину.

  • Машинобудування 5

    ВСТУП Машинобудування є великою комплексною галуззю обраної промисловості України. В ній зайнята понад третина промислового персоналу. Машинобудування є основою технічного і технологічного прогресу.