Початки Давньоруської держави. Київ – вихідна точка нової державної організації. Військова організація Давньоруської держави. Значення торгівельних центрів. Варязькі дружини та їх значення. Територія Руської держави. Організація Давньоруської держави.

Походження і розселення східнослов’янських племен, спосіб життя. Слов'яни та скандинави. Походження назви "Русь". Київська Русь, її ранньофеодальний характер та політичний розвиток. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку Київської Русі.

Зміст норманської, хозарської, панюркської, автохтонної теорій походження Давньоруської держави. Історія розвитку землеробства, ремісництва, торгівлі та політичної системи Київської Русі. Визначення причин феодальної роздробленості в період 1146-1246 рр.

Концепції походження держави Київська Русь та її назви. Перші князі, їх зовнішня та внутрішня політика. Розквіт Київської держави за часів Ярослава Мудрого. Державний лад, господарство, торгівля. Початки політичного розпаду держави. Володимир Мономах.

Підкорення Київської Русі варягами. Початок князювання на Русі. Міжнародна політика князя Олега, Ігоря та Ольги, їх відмінні особливості. Особливості візиту Ольги до Константинополя. Політична діяльність Ольги після прийняття на Русі християнства.

Тривале князювання Ярослава Мудрого як апогей могутності Київської Русі. Внутрішня економіка держави. Зовнішня політика Ярослава та досягнення у внутрішній політиці. Русь на вершині культурного злету. Софія Київська як центр давньоруської освіченості.

Основные сходства и различия конфликтов на Кипре и в Нагорном Карабахе. Исторические события до начала конфликтов и их анализ. Причины начала нагорно-карабахского конфликта. Модель единого варианта в урегулировании кипрского и карабахского конфликтов.

Дитячі роки Олексія Розумовського. Одруження з царівною Єлизаветою Петрівною, отримання високого соціального статусу. Опікання духовенства й православної церкви. Участь у відновленні гетьманства в Лівобережній Україні. Значення реформ Розумовського.

Герб и флаг Китая. Государственный и политический строй Китая. Традиции и обычаи Китая. Похоронный обряд. Достопримечательности. Тайвань. Шанхай. Тринадцать могил. Великая китайская стена. Гонконг. Тибет. Национальная кухня Китая. Императорская кухня.

Этапы восстания "желтых повязок", которое нанесло Ханьской империи удар, от которого она так и не смогла оправиться. Особенности восстановления Вэйского царства, характеристика формирования феодализма в Китае. События эпохи Троецарствия и империи Цзинь.

Анализ административной системы и политических действий, направленных на увеличение могущества Китая правителя Чжу Юаньчжана. Разделение Северной и Южной частей империи вследствии переноса ее столицы в Пекин. Причины ослабления минской династии.

Основні суперечності китайського суспільства і його напівколоніальне положення, роздрібненість як найголовніша перешкода національного відродження. Масові кампанії протесту проти урядової політики, революційні події, боротьба комуністів та гомінданівців.

Описание положения Китая после Синьхайской революции. Предусловия создания революционной базы в Гуандуне и развития коммунистического движения. Причини и ход революции 1925-1927 годов. Анализ внутренней и внешней политики правительства Чан Кайши.

Государственный строй империи Сун зиждился на политических устоях, унаследованных от прежней династии, и новая власть, стремившаяся упрочить свое положение, по традиции обращалась к истокам конфуцианства, придавая свою трактовку его первозданной мудрости.

Образование раннефеодальных империй Суй и Тан. Экономико-политические различия между Севером и Югом во второй половине VI в., объединение Китая. Аграрные отношения VI—VII вв. Рост городов, отделение ремесла от сельского хозяйства, развитие торговли.

Китайское общество в III в. Развитие феодальных отношений на основе кризиса рабовладельческого общества империи Хань и разложения первобытного строя племен на Севере. Великое переселение народов, нашествие кочевников. Противостояние Севера и Юга.

Религия и идеология Китая в период раннего средневековья. Синкретизм - важнейшая черта средневековой идеологии, синтез "трех учений": конфуцианства, религиозного даосизма и китайского буддизма. Усиление буддийских монастырей как социального института.

Социальная и государственная структура феодального общества Китая. Внешняя политика и внешние отношения государства. Организация экзаменов трех степеней как одна из важнейших функций государственного аппарата. Культура Китая в средневековый период.

Цикл подъема, обеспеченного мощью ханьской государственности, возвестившей эру добродетельного правления и установившей относительный социальный мир, ослабление центробежных тенденций, давно канул в Лету. Китай погрузился в пучину анархии и хаоса.

В XII в. на территории Китая сосуществовали четыре государства, на севере - чжурчжэньская империя Цзинь, на северо-западе - тангутское государство Западное Ся, на юге - Южносунская империя и государственное образование Наньчжао (Дали) в Юньнани.