Название: Украинская символика
Вид работы: реферат
Рубрика: Международные отношения
Размер файла: 65.24 Kb
Скачать файл: referat.me-233543.docx
Краткое описание работы: 1.Вступ. 2.Українська державна символіка . 3.Висновок. ВСТУП Історія національно-визвольних рухів свідчить , що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел історії та симантики національної символіки . Це цілком природно , бо національні символи - не випадкові значки і барви .
Украинская символика
ПЛАН
1.Вступ.
2.Українська державна символіка .
3.Висновок.
ВСТУП
Історія національно-визвольних рухів свідчить , що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел історії та симантики національної символіки . Це цілком природно , бо національні символи - не випадкові значки і барви . Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов ` язані з його духовністю , з його прагненням до єднання , готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів .
Українська державна символіка
Українська державна символіка,-як у скіфських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР,-
відображує традиційну українську символіку , що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства . Ключем до її розуміння є чільний їїсим- вол , нині відомий під назвою «Тризуб» .
Перша літописна згадка про тризуб як про вели-кокнязівський знак стосується ХХст.Його зображен-
ня відоме із печатки Святослава Ігоревича.Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря ,а з іншого -тризуб.
Тризуб символізує туж саму трійцю життєтворчих енергій , що й хрест та шестикутна зірка , тобто
Мудрість , Знання і Любов(або Вогонь, Воду й Жит- тя).Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної
церкви ,на плитах Успенської церкви у Володимирі-
Волинському , його зображення знайдено на варязь-
кому мечі ,в гербі французької королеви Анни , на
надробку св.Еріка у Швеції та ін.
Тризуб на час прийняття Руссю-Україною христи-янства був настільки популярним , що хрест дове-лось об ` єднати з ним в один знак ,- для сприйман-
ня широкими верствами народу .Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт , на маківках Володи-мирського собору (де тризуб уже ледь помітний).
Кожен символ ставить акценти на різних аспек-тах світобудови , графіка кожного знаку лаконічна
чітка і промовиста . Якщо хрест концентрує увагу назначимості для світобудови третьої сили , то тризуб , відображаючи як триєдність світобудови , так і троїстість полум ` я-енергії , принцип вогню
і поступу .
У прямих предків сучасних українців-слов ` янсь-
кого племені полян ,званих також «русь» і «сколо- ти» , як і у їхніх попередників , паувала триком-понентна структура суспільства і була поширена легенда про походження полянської(Київської) дер-жави від трьох братів ,що «сіли» на трьох київсь-
ких горах.Зверхники полян-русів , київські князі,
так само , як і царі скіфів , карбували на своїх монетах знак Трійці- Тризуб .
Поряд з офіційною функцією державного і релі-гійного символів Тризуб має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберега .Тризуб зоб-ражався як в орнаментах тканин , килимів , карбу-вання , так у рукописних текстах книг ,на монетах
і печатках , на ювілірних виробах ,державних від-
знаках , підвісках і навіть на посуді.
Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає , на жаль , у XVII ст. разом із заміною рукописів друкованими книжками . Однак у народному побуті найменш денаціоналізованих , гірських районів України він живе й досі.Так у Карпатах , під Різдво чи Йордань , селяни деяких сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба .
Крім містичного знака-тризуба українська дер-жавна символіка включає жовто-блакитні барви.
На відміну від однозначного слова «колір»,сло-во «барва» багатозначне . В старовину воно озна-чало не лише певний колір , але й уніфікований одяг,тобто належність до певної групи людей .Один з діалектних варіантів слова«барва» набув значен-
ня матеріального барвника , це слово «фарба» , інший «варна» - зберіг лише його друге значення: певної групи людей.
У давніх аріїв було три барви (варни): біла -
старшина , жреці - правителі , яких звали рахмани
(брахмани) ; червоно - малинова - воїни (шатри , кшаттії) ;чорна - сіячі та скотарі (вайш ` ї і шуд-
ри).
Запорожці , як люди , що повністю присвятили себе священній війні за Україну , дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів - зодягались у червоно-малиновий одяг і мали , мрім мирного жов-то-блакитного , бойовий , червоно-малиновий стяг;
гетьман мав срібно-білого прапора ,військово-маг-
натськи формування - червоно-білого ,а військово-
народні -червоно-чорного .Оскільки гетьман у пев-
них ситуаціях мав виступити то від старшини , то
від козацтва ,то від селян , а то й від усіх зра-
зу - він мав бунчуки білого , червоного , та чор-ного кольорів.Біло-червоно-чорна символіка кольо-
рів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції вишивати червоно-чорним по бі-лому ,що символізує єдність усіх груп (барв,варн)
у одному народі .
Можна наводити чимало пикладів популярності біло-червоно-чорної барви на Україні , але жоден зцих традиційних кольорів не став державною бар-вою в силу двох причин . Перша полягає в тому , що ця барва є спільною для десятків націй і на-родностей ,які розвинулися з єдиної давньоарійсь-
кої спільності ,а друга - в тому , що за цими ко-
льорами протягом тисячоліть , міцно установилася соціальна функція . В українців національною бар-вою стала інтегруюча релігійна блакитно - жовта .
Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка національна і державна діяльність.
Коли ж нація почала оживати ,- відродилась і сим-
воліка .Національна барва з ` являється по всій Ук-
раїні і ,насамперед , у розписах церков та у цер-ковних речах -ризах , фарбованій різьбі іконоста-
сів . Ця барва оживає також у творах мистецтва - мініатюрах і прикрасах , у масовому виготовленні жовто - блакитних тканин , у гербах українських земель . Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотолтою підковою і золотим кавалерським хрес-том .
Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною блакитно-
жовтою барвою ,яка виразно виявилася за середньо-
віччя , коли почалась повсюдна фіксація та форма-лізація національної символіки . Як відомо ,Київ-
щина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі , Галичина - золотого лева на голу-бому полі.Так на землях України узаконилась одна-кова національна барва . Збіг досить промовистий,
якщо зважити,що ці землі на той час не були об ` єд
нані в єдиній Український державі .
Жовто-блакитна барва була наствльки усвідом-леною як національна українська , що узаконення Центральною Радою жовто - блакитного прапора як
державного символа , яке сталось 22 березня 1918р., не викликало ні в Україні , ні в Росії жодного сумніву , що до правомврності цього акту.
Висновок
Сьогодні наш прапор майорить на вершинах Гімалаїв ,
Ельбрусу і Кіліманджаро , а жовто - блакитна барва , як Укра-
їнська національна символіка , утвердилась на всіх материках
планети.
Похожие работы
-
Зовнішня політика сучасної Росії
Етапи еволюції теорії зовнішньої політики сучасної Росії. Інтенсивний пошук нової зовнішньополітичної концепції після розпаду СРСР та здобуття суверенітету. Російська політична практика. Зовнішня політика Росії при Путіні як продовження політики Єльцина.
-
Україно-румунські відносини
Історіографія питань взаємовідносин України та Румунії. Проблеми поділу кордону, етносоціальні питання та політично-економічні відносини на сучасному етапі. Спрямування зовнішньополітичної стратегії країн на залучення до процесу європейської інтеграції.
-
Україна-Румунія: співробітництво в гуманітарній сфері
Державна гуманітарна політика. Правова база гуманітарного співробітництва України та Румунії. Роль культурно-інформаційного центру в українсько-румунських відносинах. Міжнародна наукова конференція "Україна-Румунія-Молдова". Українська меншина в Румунії.
-
Європейський союз: процес формування та перспективи розвитку
Склад та функції Європейського Союзу, його утворення в 1993 році відповідно до Маастріхтського Договору. Активність міжнародних компаній країн на північноамериканському ринку. Сучасні компоненти соціальної ринкової економіки. Перспективи розширення.
-
Вступ України до СОТ: переваги та недоліки
Членство у СОТ - системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. Можливі наслідки після вступу України до СОТ.
-
Організація Об'єднаних Націй по промисловому розвитку (ЮНІДО)
Взаємодія держав в період швидкого розвитку науково-технічного прогресу та необхідність створення міжнародних організацій. Функції та комплексні послуги ЮНІДО і її фінансові ресурси. Представництво організації на місцях та співробітництво з Україною.
-
Світовий порядок як система
Глобалізація, зростання взаємозалежності держав у політичному, економічному, соціальному, культурному та інших аспектах. Полярність у сфері міжнародних відносин, поняття гегемонії та гегемоніальність держав. Проблематика формування світового порядку.
-
Роль України в ЮНВТО
Всесвітня туристська організація (ЮНВТО) як спеціалізована установа ООН. Співробітництво України з Всесвітньою туристською організацією. Українська делегація на сесії Генеральної асамблеї ЮНВТО. Визнання туристичного потенціалу України на світовому ринку.
-
Роль України в системі ООН
Короткі історичні відомості створення Організації Об'єднаних Націй (ООН). Україна як один із засновників ООН. Участь незалежної України в офіційних засіданнях ООН. Здійснення соціальних і економічних реформ в Україні під впливом представництва ООН.
-
Конкурентоспроможність національної економіки
Сучасна світова економічна система. Конкурентоспроможності національної економіки: підходи та методики. Міжнародна конкурентоспроможність країни. Експортний потенціал країни. Наближення економіки України до світових та європейських господарських процесів.