Referat.me

Название: Громадянське суспільство та держава

Вид работы: доклад

Рубрика: Государство и право

Размер файла: 17.42 Kb

Скачать файл: referat.me-33895.docx

Краткое описание работы: Громадянське суспільство-система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що сформувалися та перебувають у відносинах між собою та державою. Ознаки громадянського суспільства. Становлення громадянського суспільства.

Громадянське суспільство та держава

ДОПОВІДЬ

На тему: "Громадянське суспільство та держава"


ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Громадянське суспільство — система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у певних відносинах між собою та державою,поза безпосереднім втручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

Отже, виходячи з визначення можна видялити певні ознаки громадянського суспільства:

- не існує до держави і поза державою

- формується в правовій державі;

- не включає державу;

- функціонує автономно від держави;

- складається із суб'єктів — вільних і рівноправних громадян і об'єднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;

- має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;

- справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;

- має право вимагати від держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;

- формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого.

- Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;

- розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб нав'язування державної волі.

- має високий рівень розвитку економічної, соціально, правової культури тощо;

- відносини між членами громадянського суспільства є вільними та незалежними від держави;

- високий рівень правової культури населення;

- здійснюється через органи місцевого самоврядування та інші об'єднання громадян;

- людина є основною соціальною цінністю.;

Так, не кожне суспільство можна назвати громадянським суспільством, адже воно формується лише в розвинутій правовій державі. Початок формування громадянського суспільства у країнах Європи і Америки припадає на XVI—XVII ст.ст. треба зазначити, що саме в США та західноєвропейських країнах (Франція, Англія) почав розвиватися цей феномен.

Можна виділити три етапи становлення громадянського суспільства, кожний із яких супроводжувався істотними змінами економічних відносин, суспільного і державного ладу, розвитком свідомості індивіда і суспільства, культури народу і нації, перетворюваннями суспільної ідеології:

І етап (XVI—XVII ст.ст.): процес визрівання передумов (економічних, політичних, ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом та законом;

II етап (кінець XVII — кінець XIX ст.ст.): формування громадянського суспільства в найбільш розвинутих буржуазних країнах на засадах загальної юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.

Саме цей етап відкрив можливості для прояву індивідуальності: з'являється громадянин як самостійний суб'єкт, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства. Він наділений певним комплексом прав, свобод і водночас несе відповідальність перед суспільством, тобто виконує свої обов'язки. Держава все більше віддаляється від виконання функцій власника. Розвиваються правові механізми, що стримують політичну владу, підкоряють їх закону. Відбувається становлення представницької демократії — постійно діючих представницьких загальнонаціональних установ парламентського типу з суворо позначеними повнова­женнями затверджувати податки і приймати закони;

Ш етап (рубіж XIX — XX ст.ст.): розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організаці­єю праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до рук вчених-спеціалістів із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму;

розширення і поглиблення рівноправності людей.

ПІДХОДИ ДО СПІВВІДНОШЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ

Сформувалися три підходи до співвідношення громадянського суспільства і держави:

1) держава і громадянське суспільство — збіжні соціальні системи;

за цим підходом правова держава та громадянське суспільство є одним і тим самим, і не різняться між собою.

2) держава і громадянське суспільство — різні соціальні системи, де провідною є держава, що контролює громадянське суспільство;

3) держава і громадянське суспільство — різні соціальні системи, держава виконує службову (підпорядковану) роль щодо громадянського суспільства.

Держава здатна сприяти розвитку суспільства або перешкоджати йому.

У функціонуванні громадянського суспільства роль цивілізованої держави має виражатися в тому, що вона:

— служить формою, що організує громадянське суспільство і створює умови для його розвитку;

— є відносно самостійною щодо громадянського суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси усіх членів суспільства;

— встановлює «правила гри», яких повинні дотримуватися громадяни та їх об'єднання, створює сприятливі умови для їх існування і розвитку;

— не втручається у приватну сферу сім'ї, побуту, культури (перший рівень громадянського суспільства): таке втручання може відбуватися лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;

— надає необхідний захист громадянському суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціаль­ної безпеки громадян;

— виступає знаряддям соціального компромісу громадянського суспільства, пом'якшує соціальні суперечності між різними соціальними групами;

— юридичне забезпечує можливості громадянина бути влас­ником, створювати громадські об'єднання, комерційні корпорації, брати активну участь у політичному житті суспільства;

— має межі регулювання відносин у суспільстві, які визначаються конституцією держави, стандартами в галузі прав і свобод людини, закріпленими в міжнародних актах.

І громадянське суспільство, і держава функціонують для за­доволення потреб та інтересів людини. Громадянським суспільст­вом можна назвати таке суспільство, у якому головною діючою особою є громадянин як автономна особа.

Під поняттям автономної особи розуміється що:

• суб'єкт, який усвідомлює себе вільним членом суспільства;

вільним економічно - який має право вибору форм і видів трудової діяльності, у тому числі підприємницької; вільним ідеологічно і політично, тобто таким, що може без вказівок держави обирати собі життєвий шлях, створювати політичні об'эднання тощо;

• суб'єкт, який наділений правами і свободами, у тому числі правом приватної власності;

• суб'єкт, який усвідомлює відповідальність перед суспільством;

• суб'єкт, який захищений законом від прямого втручання і довільних обмежень з боку держави.

Громадянське суспільство ґрунтується на багатоманітності форм і видів власності. Кожна з них покликана:

- забезпечити добробут усіх;

- відкрити економічний простір для збільшення власності на основі більшої інтенсивності праці, здібностей, творчої ініціативи і підприємливості. Переваження у державі так званого «середнього класу» — один із показників сформованого в ній громадянського суспільства.

Сучасна концепція громадянського суспільства виходить із того, що воно є передумовою соціальної правової держави. Взаємовідносин громадянського суспільства і держави є складними і суперечливими, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці. Громадянське суспільство як система, що сама розвивається, завжди відчуває тиск із боку державної влади. У свою чергу, держава не може розвиватися без вільного розвитку громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громадянського суспільства штовхає державу до узурпації його прав окремими державними органами або посадовими особами, у результаті чого відбувається перерозподіл функцій держави і громадянського суспільства. У тако­му разі держава, крім власних функцій, привласнює ще й функції громадянського суспільства, змушує його виконувати виключно державні рішення. Держава і суспільство існують у вигляді суперечливої безупинної взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громадянського суспільства і його інститутів

Похожие работы

  • Ознаки та принципи правової держави

    Національний Університет "Києво-Могилянська академія" Реферат "ОЗНАКИ ТА ПРИНЦИПИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ" ПЛАН 1. Вступ. 2. Принципи правової держави.

  • Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні

    Створення інституційної основи незалежної Української держави. Становлення багатопартійної системи, причини його уповільнення. Громадянське суспільство в перші роки незалежності, чинники його формування. "Економічний вимір" української демократизації.

  • Мої права

    Реферат Мої права Молодь є особливо активною складовою сучасного українського суспільства. Молодим поколінням належить реалізувати започатковані у нашій державі реформи та розвинути їх до рівня системних соціaльно-економічних перетворень. Саме від здатності молоді бути активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи державорозбудовчого процесу в Україні.

  • Конституційно-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства

    Ознайомлення із конституційно-правовими передумовами становлення та історичним процесом розвитку громадянського суспільства на теренах України. Структурні елементи системи самостійних і незалежних суспільних інститутів, їх правова характеристика.

  • Суть та принципи соціальної держави

    Проблеми взаємозв’язку держави, суспільства, особи, влади і демократії в Україні. Громадянське суспільство як соціальне утворення, що протистоїть державі. Суспільство-середовище життєдіяльності особи, яке формується зі спільної діяльності людей.

  • Характеристика громадянського суспільства в сучасному праві

    Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства, характеристика етапів і умови його формування. Уяви науковців давнини про громадянське суспільство. Сучасні погляди на громадянське суспільство у юридичній літературі як на складову правової держави.

  • Розвиток місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства

    Становлення й розвиток місцевого самоврядування. Розвиток та формування громадянського суспільства в європейський країнах. Конституційний механізм політичної інституціоналізації суспільства. Взаємний вплив громадянського суспільства й публічної влади.

  • Громадянське суспільство та держава

    Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності. Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві та роль громадських організацій в суспільному житті. Проблеми його деполітизації.

  • Громадянське суспільство в Україні

    Суспільство України за часи радянської влади та незалежності. Формування правового поля та інститута громадянського суспільства в незалежній країні. Інститути громадянського суспільства і громадські організації та перспективи їх подальшого розвитку.

  • Громадянське суспільство в правовій системі

    Особливості формування громадянського суспільства в Україні. Сутність та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Взаємовідносини правової держави і громадянського суспільства на сучасному етапі, основні напрямки подальшого формування.