Referat.me

Название: Правовий статус іноземців в Україні їхні право- та дієздатність

Вид работы: реферат

Рубрика: Государство и право

Размер файла: 19.2 Kb

Скачать файл: referat.me-35356.docx

Краткое описание работы: Правовий статус іноземців в Україні, їхні право- та дієздатність Конституція України проголошує принцип національного та здійснення прав, свобод і обов'язків іноземцями. вказано, що іноземці та особи без громадянства, які ють в Україні на законних підставах, користуються , самими правами і свободами, а також несуть такі самі л'язки, як і громадяни України — за винятками, встанов­леними Конституцією, законами чи міжнародними договора­ми України.

Правовий статус іноземців в Україні їхні право- та дієздатність

Правовий статус іноземців в Україні, їхні право- та дієздатність

Конституція України проголошує принцип національного та здійснення прав, свобод і обов'язків іноземцями. вказано, що іноземці та особи без громадянства, які ють в Україні на законних підставах, користуються , самими правами і свободами, а також несуть такі самі л'язки, як і громадяни України — за винятками, встанов­леними Конституцією, законами чи міжнародними договора­ми України. Зазначений принцип щодо здійснення прав, сво­бод і обов'язків іноземцями закріплено і в Законі України "Про правовий статус іноземців" (ст. 2). Іноземці можуть реалізувати ці права і обов'язки так само, як і громадяни України. Наприклад, у Водному кодексі України від 6 червня

1995 р.1 зазначено, що водокористувачами в Україні можуть бути громадяни України, іноземні фізичні особи та особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають у них зворотні води або користуються водними об'єктами. Закон України "Про відпустки" від 15 листопада

1996 р. гарантує іноземним громадянам та особам без грома­дянства, які працюють в Україні за дозволом, право на від­пустки нарівні з громадянами України2 .

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" національний правовий режим для іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності означає, що вказані суб'єкти мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської ді­яльності України. Національний режим застосовується до здійснення усіх видів господарської діяльності, пов'язаної з інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяль­ності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів (ст. 7).

А втім, якщо іноземною державою встановлено обмеження і юдо реалізації прав і свобод громадянами України (реторсія), кабінет Міністрів України може прийняти рішення про вста-овлення відповідного порядку реалізації прав і свобод гро-і нами цієї держави на території України. Це рішення надає чинності після його опублікування та може бути скасоване, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийняте (ч. З ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців").

Вказівка на застосування до прав та обов'язків іноземців національного режиму чи можливого застосування реторсії міститься і в статтях 565, 566 Цивільного кодексу України.

На поширення національного режиму щодо користування іноземцями процесуальними правами, наданими законодав­ством України, вказується у ч. 1 ст. 423 та ст. 424 Цивільного процесуального кодексу України. За цими нормами іноземці мають право звертатися до судів України, користуватися ци­вільними процесуальними правами нарівні з громадянами України. Можливість реторсії передбачена ч. З ст. 423 Кодек­су, відповідно до якої законодавством України можуть уста­новлюватися відповідні обмеження щодо цивільних процесу­альних прав громадян тих держав, у яких допускаються спе­ціальні обмеження таких же прав громадян України.

Законодавча практика засвідчує, що національний режим стосовно здійснення окремих прав іноземців може запровад­жуватися навіть після запровадження законодавством цього режиму щодо загального обсягу прав та обов'язків іноземців. Так, Указом Президента України "Про заходи забезпечення приватизації у 1995 році" від 23 червня 1995 p. було встанов­лено запровадити з 1995 p. національний режим щодо участі іноземних інвесторів у приватизації майна зазначених у ньому об'єктів (п. 10). Вказане положення поширювало свою дію на іноземців — іноземних інвесторів. Право іноземних громадян, осіб без громадянства бути покупцями об'єктів приватизації передбачено Законом України "Про приватизацію майна дер­жавних підприємств" (у редакції від 19 лютого 1997 p.).

Поширення на права іноземців в Україні національного ре­жиму означає також, що вони не можуть вимагати надання прав, не передбачених законодавством України або міжнарод­ними договорами. Таке право може бути невідомим в Україні або не поширюватися на іноземців. Наприклад, не відомим законодавству України є інститут набувальної давності, роз­дільного проживання подружжя, вимога відшкодувати мо­ральну шкоду, заподіяну відмовою в одруженні. Не поширю­ється на іноземців право громадян України набувати у влас­ність земельну ділянку.

У деяких випадках законодавство України та міжнародні договори кореспондують один одному. Наприклад, іноземці можуть займатися в Україні певною діяльністю, використо­вуючи свою кваліфікацію. Але тільки міжнародними догово­рами встановлюється еквівалентність атестатів, дипломів, нав­чальних курсів, кваліфікації, вчених ступенів і звань (ст. 64 Закону України "Про освіту" від 23 березня 1996 p.).

Закріплений у законодавстві національний режим стосовно цивільної правоздатності іноземців має безумовний характер. Це означає, що згаданий вид режиму надається іноземцям у кожному конкретному випадку без вимоги взаємності, неза­лежно від того, чи надаються такі ж права громадянам України на батьківщині іноземців.

Законодавство України може встановлювати винятки щодо правоздатності іноземців (ч. 1 ст. 565 та ст. 566 Цивільного кодексу України). Винятки стосуються, зокрема, обмежень призначення на посади або певної діяльності, що пов'язано з належністю до громадянства України (ч. 4 ст. 8 Закону України "Про правовий статус іноземців"). Так, відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 p.1 право на державну службу мають тільки громадяни України. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 p.2 право на зайняття судової посади мають тільки громадяни України.

Іноземці не можуть бути адвокатами, аудиторами і нотаріу­сами (ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р.3 , ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р., ст. 3 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 p.4 .

Щодо здійснення окремих прав іноземцями законодавством України встановлено обмеження. Наприклад, відповідно до ст. 24 Закону України "Про свободу совісті та релігійні орга­нізації" від 23 квітня 1991 p.5 іноземні громадяни, зокрема священнослужителі, релігійні проповідники, інші представни­ки зарубіжних організацій, які тимчасово перебувають в Ук­раїні, можуть займатися проповідуванням релігійних віро­вчень, виконанням релігійних обрядів чи іншою канонічною діяльністю лише в тих релігійних організаціях, за запрошен­ням яких прибули, і за офіційним погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) від­повідної релігійної організації.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про охорону прав на вина­ходи і корисні моделі", ст. 4 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"2 , ст. 4 Закону України "Про охо­рону прав на знаки для товарів і послуг"3 , що були прийняті 15 грудня 1993 p., а також ст. З Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р.4 іноземні громадяни та особи без громадянства, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межа­ми України, свої права на винаходи, корисні моделі, промис­лові зразки для товарів і послуг, топографії інтегральних схем здійснюють тільки через представників, зареєстрованих відпо­відно до Положення про представників у справах інтелекту­альної власності (патентних повірених), затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 p.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про державну таєм­ницю" від 21 січня 1994 p. іноземним громадянам та особам без громадянства у виняткових випадках на підставі міжна­родних угод або письмового розпорядження Президента Ук­раїни надається доступ до державної таємниці.

В окремих сферах діяльності, зокрема інвестиційній, торгівельній, до здійснення прав та обов'язків іноземців може застосовуватися режим найбільшого сприяння. У законодав­стві України суть цього режиму сформульовано, зокрема, у ст. 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Тут режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб'єк­ти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків і зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльнос­ті будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим. Ре­жим найбільшого сприяння надається на основі взаємної уго­ди суб'єктам господарської діяльності інших держав з відпо­відними договорами України та застосовується у сфері зов­нішньої торгівлі. Позбавити вказаного режиму може Верховна Рада України. Таке рішення цей орган приймає у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союз­ів або економічних угруповань (ст. 29).

На підставі національного закону чи міжнародного догово­ру України іноземцям для здійснення ними прав і обов'язків може надаватися спеціальний режим.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" пе­редбачає, що спеціальний режим може застосовуватися від­носно територій спеціальних економічних зон, територій мит­них союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними дого­ворами за участю України з державами, які мають з Україною спільні морські чи сухопутні кордони (ст. 7, 24, 25). У Законі України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 p.1 передбачено спеціальний режим щодо зарплати; га­рантій переведення доходів іноземних працівників, одержаних від роботи у вільній зоні, і т. ін. Спеціальний режим може виявлятись і в пільговому оподаткуванні.

Яскравим прикладом встановлення спеціального режиму є, зокрема, підписання Президентом України у 1998 p. Указу "Про економічний експеримент "Яворів", а 15 січня 1999 p. прийняття Закону "Про спеціальну економічну зону "Яворів", Законів "Про спеціальні економічні зони та спеціальний ре­жим інвестиційної діяльності в Донецькій області"2 , та "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області"3 від 24 грудня 1998 р., "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Труска-вець" від 6 жовтня 1998 p.

Правовий статус іноземців, окрім правоздатності, включає і їхню дієздатність. Оскільки питання повної дієздатності по-різному регламентується у правових системах, колізійні нор­ми законодавства України допомагають вирішити колізійні проблеми у цій сфері. Відповідно до ст. 566' Цивільного ко­дексу України до визначення цивільної дієздатності інозем­ного громадянина застосовується закон країни його громадян­ства. До визначення цивільної дієздатності особи без грома­дянства застосовується закон країни постійного п місця, про­живання. Проте цивільна дієздатність іноземних громадян і осіб без громадянства щодо угод, які укладаються в Україні, та зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди в Україні, визначається за і? законом.

У законодавстві України також установлено колізійну нор­му, яка вирішує питання визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною. Відповідно до ч. 4 ст. 566 Цивільного кодексу України, іноземні громадяни та особи без грома­дянства можуть бути визнані недієздатними або обмежено дієздатними у порядку, встановленому законодавством України, тобто за статтями 15, 16 Цивільного кодексу нашої держави.

Похожие работы

  • Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземців

    Законодавство України про поняття "іноземець" та зміну правового статусу іноземців Нормативно-правовим актом, який в основному визначає статус іноземців в Україні, тобто закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян і осіб без громадян­ства, які перебувають в Україні, є Закон України "Про пра­вовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 p.

  • Іноземці як суб єкти конституційних правових відносин

    РЕФЕРАТ на тему: “Іноземці як суб єкти конституційних правових відносин” Вступ Будь-яка країна має поширювати свої конституційні права, свободи та обов’язки не тільки на своїх громадян, але й на осіб, які у тій чи іншій ролі перебувають на її території. Тому, з точки зору конституційного права, є важливим дослідження іноземців у ролі суб’єктів конституційних правових відносин.

  • Право- та дієздатність іноземців

    Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у бага­тьох державах регулюють норми окремих розділів кодифіко­ваних цивільних актів, як-от: книга І Цивільного кодексу Франції "Про особи", гл. І книги І німецького Цивільного зводу "Загальна частина" та книга IV цього ж зводу "Сімейне право", титул І першої частини Цивільного кодексу Швейцарії "Фізичні особи" та друга частина щойно згаданого кодексу "Сімейне право".

  • Іноземні громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин

    Загальна характеристика суб’єктів правового статусу іноземців та осіб без громадянства. Загальні положення про правоздатність і дієздатність іноземних громадян в Україні. Деякі аспекти правового статусу іноземців як суб’єктів права на землю в Україні.

  • Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України

    Міністерство Освіти України Національний Технічний Університет України "КПІ" навчальна дисципліна: міжнародне приватне право ЗАГАЛЬНИ ПИТАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

  • Я - Громадянин Держави Україна конституційний статус громадянства України

    Національний Університет “Києво-Могилянська Академія” Основи Конституційного Права України Реферат Я- Громадянин Держави Україна (конституційний статус громадянства України)

  • Проблема реформування виборчої системи в Україні

    Реферат на тему: Проблема реформування виборчої системи в Україні Згідно з Конституцією України вищою формою безпосереднього здійснення влади народом визначено вибори та референдуми, що, в свою чергу, врегульовуються відповідним законодавством. На даний момент, існує близько 7-ми Законів України (Конституція України, "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори депутатів місцевих рад, та сільських, селищних та міських голів") і велетенська кількість різноманітних постанов, інструкцій та роз'яснень Верховної Ради, ЦВК та інших державних установ, що повинні забезпечити проведення виборів та референдумів у відповідності з принципами законності, гласності, демократичності і гуманізму.

  • Працевлаштування іноземних громадян

    Правове регулювання праці іноземних громадян в Україні. Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства. Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

  • Характеристика громадянства України

    Законодавство України про громадянство. Документи, що підтверджують громадянство України. Правила набуття та умови прийняття до громадянства України, підстави для його припинення і втрати. Повноваження органів та посадових осіб у сфері громадянства.

  • Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві

    Серед суб'єктів міжнародного приватного права важливе місце у правовідносинах займають фізичні особи, правовий статус яких може бути різноманітним. У доктрині, законодав­стві, практиці до цих осіб застосовують поняття "іноземці". Воно вважається широким за змістом і включає вужчі за зна­ченням поняття: "іноземний громадянин", "особа без грома­дянства" (апатрид), "особа з кількома громадянствами" (бі­патрид) та ін.