Название: Компетенція СБУ відносно 112 статті Кримінально-процесуального кодексу України

Вид работы: реферат

Рубрика: Государство и право

Размер файла: 35.8 Kb

Скачать файл: referat.me-37738.docx

Краткое описание работы: Служба безпеки України (СБУ) як державний правоохоронний орган спеціального призначення. Функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. Напрямки забезпечення національної безпеки України. Права, надані органам і співробітникам.

Компетенція СБУ відносно 112 статті Кримінально-процесуального кодексу України

Зміст

Вступ

Розділ 1. Стаття 112 кримінально-процесуального кодексу України (витяг)

Розділ 2. Компетенція служби України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У Законі України "Про Службу безпеки України" її функції не визначено. Не ставлячи завданням визначити загальні функції СБУ, що виходить за межі цього дослідження, спробуємо сформулювати функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. До таких доцільно віднести:

1. Участь у розробленні та реалізації державної політики щодо забезпечення внутрішньої безпеки.

2. Участь у підготовці концепції (стратегії, програми) у сфері внутрішньої безпеки за напрямками діяльності СБУ.

3. Участь у створенні нормативно-правової бази, необхідної для ефективного функціонування системи забезпечення внутрішньої безпеки.

4. Постійний моніторинг потенційних загроз внутрішній безпеці, які зобов’язані попереджувати та припиняти органи та підрозділи СБУ.

5. Надання пропозицій щодо фінансування пріоритетних напрямів забезпечення внутрішньої безпеки відповідно до покладених на СБУ завдань.

6. Участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та інших законодавчих актів заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації.

7. Проведення профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкриття, провадження дізнання і попереднього (досудового) слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на СБУ.

8. Проведення у випадках, передбачених законодавством України, спеціальних заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

9. Розшук осіб, які переховуються у зв’язку із вчиненням злочинів та у інших випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами [4, 21].

Розділ 1. Стаття 112 кримінально-процесуального кодексу України (витяг)

У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими органів Служби безпеки України. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України (2341-14), вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими органів Служби безпеки України, у тому числі й ті, що вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" (3723-12), та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад державних службовців, а так само вчинені працівниками правоохоронних органів [1, 54].

Розділ 2. Компетенція служби України

Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:

вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень СБУ, перевіряти у цьому зв’язку документи, які посвідчують їх особу, а також здійснювати огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльності;

подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, у тому числі про припинення роботи, пов’язаної з державними таємницями, яка виконується з порушенням встановлених правил;

одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу СБУ від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об’єднань дані й відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”;

входити в порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і у службові приміщення;

мати слідчі ізолятори для тримання осіб, узятих під варту та затриманих органами СБУ;

використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставляння до лікувальних установ осіб, які потребують термінової медичної допомоги;

виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ, переслідуванні осіб, що підозрюються в їх вчиненні, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки й оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

вживати гласних і негласних оперативних заходів у порядку, визначеному Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”;

здійснювати співробітництво з громадянами України та іншими особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності та конфіденційності цих відносин;

користуватися на договірних засадах службовими приміщеннями підприємств, установ, організацій, військових частин, а також жилими та іншими приміщеннями громадян;

направляти військовослужбовців СБУ для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках у порядку, визначеному колегією СБУ, допускається направлення на роботу таких військовослужбовців в установи, підприємства і організації з ініціативи їх керівників;

в інтересах розвідки, контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі та порядку, що визначаються завданнями, покладеними на СБУ;

морально і матеріально заохочувати співробітників СБУ та інших осіб за заслуги у забезпеченні державної безпеки; представляти їх у встановленому порядку до державних нагород;

позачергово придбавати квитки на всі види транспорту незалежно від наявності місць і поселятися в готелях при пред’явленні посвідчення про відрядження;

безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного та водного транспорту приміського сполучення, автобусами приміських маршрутів, а також попутним транспортом;

видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров’я особам, узятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку [6, 35].

Військовослужбовці СБУ мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України “Про міліцію”, військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.36 Закону законні вимоги співробітників СБУ при виконанні ними службових обов’язків є обов’язковими для громадян і посадових осіб. Непокора або опір законним вимогам співробітників СБУ, неправомірне втручання в їх законну діяльність передбачає встановлену законодавством відповідальність.

На СБУ відповідно до її основних завдань покладаються такі обов’язки:

виконувати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного здійснення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов’язаних з національною безпекою України;

здійснювати розвідувальну діяльність відповідно до закону;

здійснювати заходи контр-розвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов’язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ; здійснювати дізнання і слідство в цих справах; розшукувати осіб, які переховуються через вчинення зазначених злочинів;

здійснювати контр розвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об’єднань;

здійснювати контр-розвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв’язку, а також важливих об’єктів інших галузей господарства;

брати участь у розробці та здійсненні заходів захисту державних таємниць України, в передбаченому законодавством порядку сприяти підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

у межах визначеної законодавством компетенції забезпечувати захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров’ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих осіб;

сприяти Прикордонним військам України в охороні державного кордону України;

сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій;

подавати наявними силами і засобами, у тому числі й технічними, допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю;

брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в’їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил;

забезпечувати засекреченим і шифрованим зв’язком державні органи України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України;

здійснювати наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх результати у практику діяльності СБУ;

виконувати за дорученням Верховної Ради України або Президента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави [7, 34].

Відповідно до вимог ст.35 Закону співробітники СБУ самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони повинні відмовлятись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать чинному законодавству. За протиправні дії та бездіяльність співробітники СБУ несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Співробітники СБУ, які виконують свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень і в межах закону, не несуть відповідальності за завдані майнові збитки. Такі збитки відповідно до законодавства компенсуються за рахунок державного бюджету.

Висновки

Служба безпеки України як державний правоохоронний орган спеціального призначення забезпечує національну (державну) безпеку України у певних напрямках. У науковій літературі такі напрямки класифікуються, як правило, залежно від методів та засобів, які застосовуються під час оперативно-розшукової діяльності, та мети їх застосування.

Так, Ю.П. Битяк до таких напрямків відносить: контррозвідувальну діяльність, яка полягає у виявленні, запобіганні, припиненні розвідувальної та іншої діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди безпеці України; боротьбу з корупцією і організованою злочинністю, сутність якої полягає у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті шпигунства, терористичної діяльності, організованої злочинності, корупції, незаконного обігу зброї і наркотичних засобів, контрабанди та інших злочинів; проведенні дізнання і попереднього слідства в справах, віднесених до компетенції органів Служби безпеки України; виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті діяльності незаконних збройних формувань, окремих осіб і громадських об’єднань, які мають за мету насильницьку зміну конституційного ладу України, вирішують інші завдання у сфері боротьби зі злочинністю; розвідувальну діяльність, під якою розуміється комплекс заходів спеціального призначення, спрямованих на інформаційно-аналітичне забезпечення ефективного вирішення органами виконавчої влади питань внутрішньої і зовнішньої діяльності, пов’язаних з національною безпекою [5, 34].

Такі ж самі напрямки забезпечення національної безпеки України виокремлюють С.В. Ківалов, О.П. Коренєв, В.С. Четверіков, Б.М. Габрічідзе, О.Г. Чернявский, С.М. Кузнєцов [8, 23].

Список використаної літератури

1. Закон України "Про Службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради. - 1992.

2. Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навч. посіб. - К., 2003.

3. Грошевий Ю.М. Кримінальний процес України. - Харків: Право, 2004.

4. Кримінальний процес України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. заклад. освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. - Х., 2000.

5. Литвак О.М. Служба Безпеки України. - К.: Юрінком-Інтер, 2000.

6. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юрінком Інтер, 2003.

7. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. - К., 2004.

8. Тертишник В.М. Кримінальне-процесуальне право України. - К.: Видавництво А.С.К., 2005.

9. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

10. Тертишник Я.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. - Харків: Арсіс, 2004.