Название: Право державної власності
Вид работы: реферат
Рубрика: Государство и право
Размер файла: 22.55 Kb
Скачать файл: referat.me-38175.docx
Краткое описание работы: Тернопільська академія народного господарства Інститут обліку і аудиту Реферат з предмету “Господарське право” на тему: “Право державної власності”
Право державної власності
Тернопільська академія народного господарства
Інститут обліку і аудиту
Реферат
з предмету “Господарське право”
на тему:
“Право державної власності”
Підготував студент групи ОПзс –– 31
Костюк Володимир
Перевірив:Пігач Я.М.
Тернопіль
2001
Державна власність, як і раніше, є основою економіки України. Навіть після проведення приватизації її питома вага буде досить значною.
До державної власності в Україні згідно із Законом «Про власність» належать загальнодержавна, республіканська власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, республіканської Автономна Республіка Крим, а суб'єктами права комунальної власності - адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад (зазначимо, що відповідно до ст. 142 Конституції України
суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст).
Згідно з чинним законодавством (п. 5 ст. 116 Конституції України) управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України. Декретом від 15 грудня 1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» Кабінет Міністрів України поклав здійснення функцій з управління зазначеним майном на міністерства та інші підвідомчі йому органи державної виконавчої влади. Як виняток, функції з управління майном, що є у державній власності, було делеговано ряду корпорацій - «Укрбуд», «Украгропромбуд», «Укрмонтажспецбуд», «Укрбудматеріали» та ін.
Органи, які здійснюють управління майном, що є державною власністю, реалізують надані їм повноваження та ким чином:
• приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;
• затверджують статути (положення) таких підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);
• укладають і розривають контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;
• контролюють ефективність використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна;
• дають згоду Фондові державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є державною власністю;
• готують разом з відповідними місцевими радами висновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування майна між державною, республіканською (Автономної Республіки Крим) і комунальною власністю;
• беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України з питань державної власності.
При здійсненні зазначених повноважень з управління майном міністерствам та іншим органам державної виконавчої влади заборонено пряме втручання в господарську діяльність підприємств.
Виходячи з різного ступеня усуспільнення державного майна, його значення для народу, держави, законодавство відносить до об'єктів права державної власності: землю;
майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;
• оборонні об'єкти; єдину енергетичну систему; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення;
• кошти державного бюджету; національний банк та його установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди;
• майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. У державній власності може перебувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.
Певні особливості встановлені законодавством щодо управління державним майном, закріпленим за казенним підприємством. Більш жорсткий характер управління майном цих підприємств з боку органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, дає підстави (з урахуванням змісту ст. 38 Закону «Про підприємства в Україні») говорити про управління казенним підприємством.
Міністерство або інший центральний орган виконавчої влади:
• призначає на посаду та звільняє з посади керівника казенного підприємства за погодженням із Кабінетом Міністрів України;
• затверджує статут казенного підприємства та зміни до нього, здійснює контроль за додержанням статуту та приймає рішення у зв'язку з його порушенням;
• здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством;
• здійснює планування і фінансовий контроль за господарською діяльністю казенного підприємства, затверджує фінансовий план і план розвитку казенного підприємства та обов'язково укладає з ним державні контракти на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) для державних потреб;
125
• визначає порядок використання чистого прибутку казенного підприємства шляхом встановлення обов'язкових нормативів розподілу такого прибутку;
• затверджує умови та фонд оплати праці казенного підприємства з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою.
Управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України від 21 травня 1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені і в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, які на своїх пленарних засіданнях вирішують питання:
• встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
• про відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності;
придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним; створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;
• про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
• створення у разі потреби органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);
• відповідно до законодавства про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.
Згідно з Законом України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» (ст.19) місцева державна адміністрація:
• здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад;
• здійснює управління майном інших суб'єктів права власності в разі передачі його в установленому порядку;
• вносить пропозиції власникам майна підприємств, установ і організацій, що має важливе значення для забезпечення державних потреб, щодо його відчуження у власність держави.
Перелік об'єктів права комунальної власності визначено в ст. 35 Закону України «Про власність». До нього входить майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;
майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність відповідної територіальної громади іншими суб'єктами права власності.
У зв'язку з поділом державної власності на загальнодержавну та комунальну Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 5 листопада 1991 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», якою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць. Постановою також встановлено порядок розмежування майна між власністю областей, міст, районів та інших адміністративно-територіальних одиниць.
Слід зазначити, що процес розмежування майна не завершено. Він проходить і сьогодні шляхом передачі окремих об'єктів із загальнодержавної власності у комунальну власність і навпаки (наприклад, постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 1996 р. № 23 «Про передачу майна, що перебуває у комунальній власності, до загальнодержавної власності», від 9 січня 1996 р. № 26 «Про передачу загальнодержавного майна у власність Автономної Республіки Крим та областей»).
Передача майна у зазначених випадках здійснюється у порядку, передбаченому Законом України від 3 березня 1998 р. «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (Відомості Верхов. Ради України.-1998.—№ 34.- Ст. 228), який регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність. Детально порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності врегульовано Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 (Офіційний вісник України.- 1998.-№ 38).
Використана література
1. Я.М. Пігач, Л.М. Труфанова, Б.М. Гурневич, Господарське законодавство, Тернопіль., Навчальний посібник, 2001р.
2. В.С. Щербинова, Господарське право України, К., Навчальний посібник, 1999р.
Похожие работы
-
Основні етапи процесу державної реєстрації підприємства
Реферат на тему: Основні етапи процесу державної реєстрації підприємства Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво". Державна реєстрація підприємств є обов'язковою юридичною дією при їх створенні. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
-
Аграрне право як самостійна галузь права
Реферат на тему: “Аграрне право як самостійна галузь права” Аграрне право як галузь юридичної науки Наука аграрного права — одна зі спеціальних галузей юридичної науки. Її предметом є теорії, уявлення й ідеї, у яких відображається аграрне право як об'єктивна реальність, що склалася на основі об'єднання взаємозалежних норм, що складають комплексну галузь права.
-
Суб єкт господарювання Група суб єктів господарювання
Реферат на тему: Суб’єкт господарювання. Група суб’єктів господарювання” 1. Поняття суб'єкта господарювання Поняття суб'єкта господарювання обґрунтоване теорією господарювання, яка виходить з того, що суб'єктами господарювання є учасники господарських відносин, тобто організації та їхні структурні підрозділи.
-
Ринковий обіг земель в Україні
Поняття та механізми діяльності ринкового обігу земель, порядок формування його принципів та нормативно-законодавчої бази. Характеристика суб’єктів та об’єктів ринку земель, їх взаємодія. Сучасні способи продажу земельних ділянок, їх особливості.
-
Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу
Порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу. Система відомостей і документів про розподіл об’єктів рослинного світу між власниками і користувачами земельних ділянок. Забезпечення невиснажливого використання природних рослинних ресурсів.
-
Форми і види права власності
Реферат на тему: Форми види права власності Форми права власності. В законі "Про власність" зазначено, що власність в Україні виступає у формах приватної, колективної і державної власності. Отже, в Україні мають місце такі форми права власності: право приватної, право колективної і право державної власності.
-
Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів
Основні документи, на підставі яких провадиться державна реєстрація транспортних засобів. Правила державної реєстрації та обліку. Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів. Договір дарування транспортних засобів. Технічний паспорт.
-
Поняття права спільної власності
Реферат на тему: Поняття права спільної власності Право власності може належати як одній особі (роздільне право власності), так і кільком особам одночасно (спільне право власності).
-
Правовий порядок регулювання земельних ділянок сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств
Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств. Визначення їх місця розташування при ліквідації сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Землі фермерського господарства. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств.
-
Поняття, встановлення, зміна цільового призначення земель України
Цільове призначення земель в межах території України, головний і єдиний критерій диференціації земель на окремі категорії, які мають особливий правовий режим. Правові наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.