Название: Поняття юридична особа
Вид работы: реферат
Рубрика: Государство и право
Размер файла: 16.01 Kb
Скачать файл: referat.me-48433.docx
Краткое описание работы: Поняття "юридична особа" Юридичні особи є активними суб'єктами міжнародного приватного права. Ними вважаються підприємства, організа ції, установи, створені відповідно до законодавства певної дер Жави. Проте поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно визначеним.
Поняття юридична особа
Поняття "юридична особа"
Юридичні особи є активними суб'єктами міжнародного приватного права. Ними вважаються підприємства, організа ції, установи, створені відповідно до законодавства певної дер Жави. Проте поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно визначеним. У законодавстві та практиці здебільшого визнається, що юридична особа створюється в порядку, передбаченому законодавством, має власне найменування, характеризується організаційною єдністю, має відособлене майно, права та обов'язки, переважно майнові, самостійно (від свого імені) виступає в цивільних правовідносинах та господарському обігу, відповідає за зобов'язаннями з договорів та деліктів.
Організаційна єдність юридичної особи забезпечує дію колективу осіб як єдиного цілого, формування єдиної волі. Ця єдність визначається у статуті, договорі, законі чи адміністративному акті.
Кожна юридична особа має власне найменування, відмінне від найменування інших суб'єктів права. Воно необхідне для ідентифікації цієї особи у цивільному чи господарському обігу. Законодавство держав іноді визначає особливості, пов'язані з найменуванням юридичної особи. Наприклад, воно може містити рекомендацію уникати у найменуванні іноземних виразів та слів. Судова практика держав знає випадки, коли власники відомих фірм зверталися з позовами про відшкодування немайнової шкоди, заподіяної використанням найменування цієї фірми іншою, менш респектабельною. Законодавство Австрії, ФРН, Швейцарії містить рекомендації стосовно доцільності чи небажаності використання у назві фірми імені хоч би одного з її членів, а також зазначення існування компанії (і К°) або вказівку на вид її діяльності (торгівля товарами, продаж автомобілів тощо). Законодавство цих держав містить норми про доцільність вказівки у назві форми товариства чи ступеня відповідальності (повне товариство, акціонерне, з обмеженою відповідальністю тощо).
95
Майнова відокремленість означає роздільність майна юридичної особи та її членів, засновників і інших осіб. Майно юридичної особи може бути власністю її членів, належати їй на праві господарського відання чи оперативного управління.
Юридична особа самостійно, без доручення здійснює цивільну та господарську діяльність. Самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями власним майном. Іноді, відповідно до статуту, закону чи договору, відповідальність може бути покладена на інших осіб.
Юридичні особи можуть поділятися на суб'єкти публічного та приватного права залежно від природи акта, внаслідок якого їх створено. Юридичні особи публічного права переважно виникають у розпорядчому порядку на підставі спеціальних публічно-правових актів, прийнятих компетентними державними органами (закон, декрет, указ, адміністративний на-^ каз). До таких осіб належать органи управління адміністративно-територіальними одиницями, торгові, торгово-промислові палати, університети, музеї, державні залізниці й банки тощо. Грунтуючись у своїй діяльності в основному на вимогах нормативно-правових актів публічного характеру, вони іноді виступають як суб'єкти приватного права, керуючись при цьому нормами цивільного чи торговельного права.
Юридичні особи приватного права створюються переважно у нормативно-явочному порядку. Вони обліковуються у спеціальних реєстрах або отримують спеціальний дозвіл від компетентних органів. Це банки, страхові компанії та ін. На них поширюються норми цивільного або торговельного права. Вони можуть виступати у різних формах, що передбачені законодавством держав. Це спілки та установи відповідно до статей 21, 22 німецького Цивільного зводу, товариства й асоціації згідно зі статтями 1832, 1842 Цивільного кодексу Франції; корпорації (об'єднання осіб) та установи — за правом Швейцарії; корпорації з кількох осіб (зокрема, державні підприємства) та корпорації з однієї особи, так звані one-man-company, а також король, служителі церкви — в Англії. Діяльність one-man-company регулює, зокрема, Закон про компанії 1989 p.
Загалом функціонування юридичних осіб з однієї особи отримало поширення з середини XX ст. Ця практика була законодавче закріплена у багатьох державах (§ 401 Закону про підприємницькі корпорації штату Нью-Йорк, ст. 87, 95 Цивільного кодексу Російської Федерації). Проте законодавство більшості держав вимагає наявності кількох учасників для створення юридичної особи. Якщо ж за час діяльності юри-
96
дичноі особи її члени вибули й залишився тільки один учасник, діяльність такої юридичної особи дозволяється (Франція, ФРН, Великобританія).
Поділ юридичних осіб на публічні та приватні має формальний характер. У майновому обігу юридичні особи публічного та приватного права мають однакові права. Виняток в окремих випадках може становити держава (якщо вона визнається юридичною особою). Перехід юридичної особи з однієї форми в іншу здійснюється відповідно до норм права без припинення діяльності цієї особи.
Законодавство держав допускає функціонування так званих спілок чи інших утворень, які не мають статусу юридичної особи. Так, німецький Цивільний звід, німецький Торговий звід, спеціальне законодавство ФРН, зокрема Закон про акціонерні товариства 1966 p., дозволяють діяльність спілок, що не мають статусу юридичної особи.
Колишні колонії держав "сім'ї континентального" чи "загального права" сприйняли правові норми метрополій щодо встановлення та регулювання правового статусу юридичних осіб. Водночас у законодавстві цих держав зазвичай відсутнє визначення поняття юридичної особи. Винятком є норми Цивільного кодексу Еквадору 1861 p., Цивільного кодексу Колумбії 1873 р. та актів деяких інших держав. Класифікація юридичних осіб у цих правових системах повторює ту, що прийнята в державах, правові системи яких стали зразком права для колишніх колоній. А нормативні акти деяких держав взагалі не проводять ніякої класифікації юридичних осіб. Наприклад, цього розмежування не спостерігається в Цивільному кодексі Алжиру 1975 p., Цивільному кодексі Перу 1984 p.
Похожие работы
-
Систематизація законодавства
Тема: Систематизація законодавства 1.Форми систематизації 2.Правовідносини та правосвідомість. 3.Людина, особа, громадянин. 1. C истематизація законодавства – це діяльність по впорядкуванню чинних правових актів і проведення їх у певну систему.
-
Обставини які можуть впливати на юридичну силу дій
Реферат на тему: Обставини можуть впливати юридичну силу Для того, щоб та чи інша дія тієї чи іншої особи набула юридичної сили, потрібно щоб ця дія була юридично значимою і спричиненою волевиявленням цієї особи. Воля є вродженою здатністю людини. Як уже зазначалося, вона має внутрішній і зовнішній прояви.
-
Суб єкти цивільних прав та обов язків Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин
Реферат з правознавства Суб’єкти цивільних прав та обов’язків. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин Поняття та види учасників цивільних відносин.
-
Суть цивільно-правових дій та їх види
Реферат на тему: Суть цивільно-правових дій та їх види Дії як акти поведінки людини (окремої особи, наділеної волею і здатністю виявляти цю волю) є предметом вивчення психології або інших наук про людину. В тому ж випадку, коли волевиявлення відбувається у взаємодії, спілкуванні однієї людини з іншими, що призводить до суспільних відносин, дії можуть викликати і юридичний інтерес, причому такий інтерес можуть викликати не лише протиправні, а й правомірні дії.
-
Право- та дієздатність іноземців
Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у багатьох державах регулюють норми окремих розділів кодифікованих цивільних актів, як-от: книга І Цивільного кодексу Франції "Про особи", гл. І книги І німецького Цивільного зводу "Загальна частина" та книга IV цього ж зводу "Сімейне право", титул І першої частини Цивільного кодексу Швейцарії "Фізичні особи" та друга частина щойно згаданого кодексу "Сімейне право".
-
Реєстрація приватного підприємства
Темою своєї роботи я обрала створення (заснування) підприємництва (власного діла). Саме тому треба розглянути всі аспекти даного питання. Проте слід зауважити, що дане питання є досить широким і різнобічним, тому я буду розглядати заснування приватного підприємства, а точніше: його реєстрацію, оскільки, маю надію, що знання у цій сфері в майбутньому знайдуть своє практичне відображення.
-
Держава у цивільних правовідносинах з іноземним елементом
Держава у цивільних правовідносинах з "іноземним елементом" Держава вступає у різні майнові відносини, внаслідок чого відбувається її розвиток та розвиток суспільства в цілому. Як зауважувалося, ці відносини з іншими державами, міжнародними організаціями, юридичними чи фізичними особами поділяються на два види.
-
Поняття права спільної власності
Реферат на тему: Поняття права спільної власності Право власності може належати як одній особі (роздільне право власності), так і кільком особам одночасно (спільне право власності).
-
Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві
Серед суб'єктів міжнародного приватного права важливе місце у правовідносинах займають фізичні особи, правовий статус яких може бути різноманітним. У доктрині, законодавстві, практиці до цих осіб застосовують поняття "іноземці". Воно вважається широким за змістом і включає вужчі за значенням поняття: "іноземний громадянин", "особа без громадянства" (апатрид), "особа з кількома громадянствами" (біпатрид) та ін.
-
Особистий статут і національність юридичної особи
Особистий статут і "національність" юридичної особи Особистий статут юридичної особи означає її правове становище, зокрема, чи є ця особа юридичною чи просто спілкою фізичних осіб; порядок її створення та припинення існування;