Referat.me

Название: Поняття юридична особа

Вид работы: реферат

Рубрика: Государство и право

Размер файла: 16.01 Kb

Скачать файл: referat.me-48433.docx

Краткое описание работы: Поняття "юридична особа" Юридичні особи є активними суб'єктами міжнародного приватного права. Ними вважаються підприємства, організа ції, установи, створені відповідно до законодавства певної дер Жави. Проте поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно визначеним.

Поняття юридична особа

Поняття "юридична особа"

Юридичні особи є активними суб'єктами міжнародного приватного права. Ними вважаються підприємства, організа ції, установи, створені відповідно до законодавства певної дер Жави. Проте поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно визначеним. У законодавстві та прак­тиці здебільшого визнається, що юридична особа створюється в порядку, передбаченому законодавством, має власне най­менування, характеризується організаційною єдністю, має від­особлене майно, права та обов'язки, переважно майнові, самостійно (від свого імені) виступає в цивільних правовід­носинах та господарському обігу, відповідає за зобов'язаннями з договорів та деліктів.

Організаційна єдність юридичної особи забезпечує дію ко­лективу осіб як єдиного цілого, формування єдиної волі. Ця єдність визначається у статуті, договорі, законі чи адміністра­тивному акті.

Кожна юридична особа має власне найменування, відмінне від найменування інших суб'єктів права. Воно необхідне для ідентифікації цієї особи у цивільному чи господарському обі­гу. Законодавство держав іноді визначає особливості, пов'яза­ні з найменуванням юридичної особи. Наприклад, воно може містити рекомендацію уникати у найменуванні іноземних ви­разів та слів. Судова практика держав знає випадки, коли власники відомих фірм зверталися з позовами про відшкоду­вання немайнової шкоди, заподіяної використанням наймену­вання цієї фірми іншою, менш респектабельною. Законодав­ство Австрії, ФРН, Швейцарії містить рекомендації стосовно доцільності чи небажаності використання у назві фірми імені хоч би одного з її членів, а також зазначення існування ком­панії (і К°) або вказівку на вид її діяльності (торгівля товара­ми, продаж автомобілів тощо). Законодавство цих держав міс­тить норми про доцільність вказівки у назві форми товариства чи ступеня відповідальності (повне товариство, акціонерне, з обмеженою відповідальністю тощо).

95

Майнова відокремленість означає роздільність майна юри­дичної особи та її членів, засновників і інших осіб. Майно юридичної особи може бути власністю її членів, належати їй на праві господарського відання чи оперативного управління.

Юридична особа самостійно, без доручення здійснює ци­вільну та господарську діяльність. Самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями власним майном. Іноді, відповідно до статуту, закону чи договору, відповідальність може бути по­кладена на інших осіб.

Юридичні особи можуть поділятися на суб'єкти публічного та приватного права залежно від природи акта, внаслідок якого їх створено. Юридичні особи публічного права переваж­но виникають у розпорядчому порядку на підставі спеціаль­них публічно-правових актів, прийнятих компетентними дер­жавними органами (закон, декрет, указ, адміністративний на-^ каз). До таких осіб належать органи управління адміністра­тивно-територіальними одиницями, торгові, торгово-промис­лові палати, університети, музеї, державні залізниці й банки тощо. Грунтуючись у своїй діяльності в основному на вимогах нормативно-правових актів публічного характеру, вони іноді виступають як суб'єкти приватного права, керуючись при цьому нормами цивільного чи торговельного права.

Юридичні особи приватного права створюються переважно у нормативно-явочному порядку. Вони обліковуються у спе­ціальних реєстрах або отримують спеціальний дозвіл від ком­петентних органів. Це банки, страхові компанії та ін. На них поширюються норми цивільного або торговельного права. Вони можуть виступати у різних формах, що передбачені за­конодавством держав. Це спілки та установи відповідно до статей 21, 22 німецького Цивільного зводу, товариства й асо­ціації згідно зі статтями 1832, 1842 Цивільного кодексу Фран­ції; корпорації (об'єднання осіб) та установи — за правом Швейцарії; корпорації з кількох осіб (зокрема, державні під­приємства) та корпорації з однієї особи, так звані one-man-company, а також король, служителі церкви — в Англії. Діяль­ність one-man-company регулює, зокрема, Закон про компанії 1989 p.

Загалом функціонування юридичних осіб з однієї особи от­римало поширення з середини XX ст. Ця практика була зако­нодавче закріплена у багатьох державах (§ 401 Закону про підприємницькі корпорації штату Нью-Йорк, ст. 87, 95 Ци­вільного кодексу Російської Федерації). Проте законодавство більшості держав вимагає наявності кількох учасників для створення юридичної особи. Якщо ж за час діяльності юри-

96

дичноі особи її члени вибули й залишився тільки один учас­ник, діяльність такої юридичної особи дозволяється (Франція, ФРН, Великобританія).

Поділ юридичних осіб на публічні та приватні має фор­мальний характер. У майновому обігу юридичні особи публіч­ного та приватного права мають однакові права. Виняток в окремих випадках може становити держава (якщо вона визна­ється юридичною особою). Перехід юридичної особи з однієї форми в іншу здійснюється відповідно до норм права без припинення діяльності цієї особи.

Законодавство держав допускає функціонування так зва­них спілок чи інших утворень, які не мають статусу юридичної особи. Так, німецький Цивільний звід, німецький Торговий звід, спеціальне законодавство ФРН, зокрема Закон про ак­ціонерні товариства 1966 p., дозволяють діяльність спілок, що не мають статусу юридичної особи.

Колишні колонії держав "сім'ї континентального" чи "за­гального права" сприйняли правові норми метрополій щодо встановлення та регулювання правового статусу юридичних осіб. Водночас у законодавстві цих держав зазвичай відсутнє визначення поняття юридичної особи. Винятком є норми Цивільного кодексу Еквадору 1861 p., Цивільного кодексу Ко­лумбії 1873 р. та актів деяких інших держав. Класифікація юридичних осіб у цих правових системах повторює ту, що прийнята в державах, правові системи яких стали зразком права для колишніх колоній. А нормативні акти деяких дер­жав взагалі не проводять ніякої класифікації юридичних осіб. Наприклад, цього розмежування не спостерігається в Цивіль­ному кодексі Алжиру 1975 p., Цивільному кодексі Перу 1984 p.

Похожие работы

  • Систематизація законодавства

    Тема: Систематизація законодавства 1.Форми систематизації 2.Правовідносини та правосвідомість. 3.Людина, особа, громадянин. 1. C истематизація законодавства – це діяльність по впорядкуванню чинних правових актів і проведення їх у певну систему.

  • Обставини які можуть впливати на юридичну силу дій

    Реферат на тему: Обставини можуть впливати юридичну силу Для того, щоб та чи інша дія тієї чи іншої особи набула юридичної сили, потрібно щоб ця дія була юридично значимою і спричиненою волевиявленням цієї особи. Воля є вродженою здатністю людини. Як уже зазначало­ся, вона має внутрішній і зовнішній прояви.

  • Суб єкти цивільних прав та обов язків Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин

    Реферат з правознавства Суб’єкти цивільних прав та обов’язків. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин Поняття та види учасників цивільних відносин.

  • Суть цивільно-правових дій та їх види

    Реферат на тему: Суть цивільно-правових дій та їх види Дії як акти поведінки людини (окремої особи, наділеної волею і здатністю вияв­ляти цю волю) є предметом вивчення психології або інших наук про людину. В тому ж випадку, коли волевиявлення від­бувається у взаємодії, спілкуванні однієї людини з іншими, що призводить до су­спільних відносин, дії можуть викликати і юридичний інтерес, причому такий ін­терес можуть викликати не лише проти­правні, а й правомірні дії.

  • Право- та дієздатність іноземців

    Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у бага­тьох державах регулюють норми окремих розділів кодифіко­ваних цивільних актів, як-от: книга І Цивільного кодексу Франції "Про особи", гл. І книги І німецького Цивільного зводу "Загальна частина" та книга IV цього ж зводу "Сімейне право", титул І першої частини Цивільного кодексу Швейцарії "Фізичні особи" та друга частина щойно згаданого кодексу "Сімейне право".

  • Реєстрація приватного підприємства

    Темою своєї роботи я обрала створення (заснування) підприємництва (власного діла). Саме тому треба розглянути всі аспекти даного питання. Проте слід зауважити, що дане питання є досить широким і різнобічним, тому я буду розглядати заснування приватного підприємства, а точніше: його реєстрацію, оскільки, маю надію, що знання у цій сфері в майбутньому знайдуть своє практичне відображення.

  • Держава у цивільних правовідносинах з іноземним елементом

    Держава у цивільних правовідносинах з "іноземним елементом" Держава вступає у різні майнові відносини, внаслідок чого відбувається її розвиток та розвиток суспільства в цілому. Як зауважувалося, ці відносини з іншими державами, міжнарод­ними організаціями, юридичними чи фізичними особами поді­ляються на два види.

  • Поняття права спільної власності

    Реферат на тему: Поняття права спільної власності Право власності може належати як одній особі (роздільне право власності), так і кільком особам одночасно (спільне право власності).

  • Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві

    Серед суб'єктів міжнародного приватного права важливе місце у правовідносинах займають фізичні особи, правовий статус яких може бути різноманітним. У доктрині, законодав­стві, практиці до цих осіб застосовують поняття "іноземці". Воно вважається широким за змістом і включає вужчі за зна­ченням поняття: "іноземний громадянин", "особа без грома­дянства" (апатрид), "особа з кількома громадянствами" (бі­патрид) та ін.

  • Особистий статут і національність юридичної особи

    Особистий статут і "національність" юридичної особи Особистий статут юридичної особи означає її правове ста­новище, зокрема, чи є ця особа юридичною чи просто спілкою фізичних осіб; порядок її створення та припинення існування;