Название: Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов язку

Вид работы: реферат

Рубрика: Государство и право

Размер файла: 19.38 Kb

Скачать файл: referat.me-48627.docx

Краткое описание работы: Реферат з правознавства Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку. Санкції за невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.

Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов язку

Реферат з правознавства

Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку.

1.

Санкції за невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.

2. Поняття, види та форми цивільно-правової відповідальності.

3. Підстави (умови) цивільно-правової відповідаьності.

4. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

1. - У разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку до його порушника може бути застосовано цивільно-правову санкцію.

- Цивільно-правова санкція- це негативний правовий наслідок, встановлений нормою цивільного права, що застосовується до правопорушника у разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку.

- За змістом та порядком застосування виділяються три види цивільно-правових санкцій:

- примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку;

- оперативні санкції;

- цивільно-правова відповідальність.

- Примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку

У разі невиконання боржником свого цивільного обов’язку добровільно він може бути примушений до його виконання в примусовому, тобто судовому порядку.

- Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та виманати її передання відповідно до умов зобов’язання.

Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це не можливо визначити,- кредитор який першим пред’явив позов.

- Оперативні санкції- передбачені договором або актом цивільного законодавства засоби оперативного впливу на боржника, спрямовані на попередження інших правопорушень або зменшення їх шкідливих наслідків.

- не залежать від сили державного примусу;

- застосовуються управненою особою в односторонньому порядку.

- За спрямованістю поділяються на:

1). Оперативні санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідношення (ч.2 ст. 849 ЦК- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору);

2). Оперативні санкції, спрямовані на односторонню зміну правовідношення (ч.2 ст. 678 ЦК- у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати заміни товару).

- Цивільно-правова відповідальність.

2. - Три підходи щодо розуміння суті цивільно-правової відповідальності:

- Суть відповідальності полягає в пкладенні на правопорушника обов’язку перетерпіти певні негативні наслідки. Відповідальість виражається у заміні невиконаного обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку додаткового обов’язку, або у позбавленні права, з якого випливає порушений обов’язок (О.С. Іоффе).

- Суть відповідальності полягає в «охоронному правовідношенні». Цивільна відповідальність це не просто обов’язок особи зазнати в майбутньому певних втрат, а право відношення зміст якого складають взаємні права та обов’язки правопорушника і владного органу держави Малєїн Н.С.).

- Суть відповідальності полягає в ототожненні її із санкцією (засобом державного примусу) (Красавчиков О.А.).

- Суть цивільної відповідальності в реалізації відповідно ї санкції, її реальному застосуванні. Вона завжди лежить за межами головного правовідношення, є по відношенню до нього додатковим заходом.

- Цивільно-правова відповідальність- це застосування уповноваженим державою органом до порушника цивільних прав передбачених договором або актом цивільного законодавства додаткового негативного наслідку майнового або особистого (ст. 277 ЦК- спростування недостовірної інформації) характеру.

Види цивільно-правової відповідальності.

І За підставою виникнення:

договірна (глава 51 ЦК- відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірного зобов’язання);

недоговірна (глава 82 ЦК- відповідальність за заподіяння шкоди).

ІІ Залежно від розподілу прав та обов’язків між суб’єктами зобов’язання з множинністю осіб:

часткова (при частковій відповідальності кожна із зобов’язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно до розміру своє частки спільного боргу- ст. 540 ЦК);

солідарна (при солідарній відповідальності кредитор може вимагати відшкодування збитків і сплати неустойки як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо, причому як повністю так і частині боргу- ст. 542-543 ЦК);

субсидіарна (при субсидіарній відповідальності у разі відмови основного боржника задовольнити вимогу кредитора або відсутності його відповіді на таку вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну (додаткову) відповідальність- ст. 619 ЦК).

ІІІ За обсягом:

повна (ч.1 ст. 1166 ЦК- особа, яка задала шкоду відшкодовує її в повному обсязі);

обмежена (ч.2 ст. 924- перевізник несе відповідальність у розмірі фактично шкоди);

кратна

Форми цивільно-правової відповідальності

І За сферою застосування:

загальна ( відшкодування збитків);

спеціальні (сплата неустойки, втрата завдатку, примусове позбавлення права власності та ін.)

3. - Поділ підстав цивільно відповідальності на юридичну і фактичну.

Юридичною підставою цивільної відповідальності є договір або акт

цивільного законодавства, а фактичною правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.

Цивільно-правова відповідальність настає за таких умов (складу правопорушення):

1). наявність шкоди (збитків);

2). протиправна поведінка (дії чи бездіяльність ) особи;

3). причиний зв’язок між протиправною поведінкю і шкодою (збитками);

4). вина.

Шкода (збитки): майнова або немайнова (моральна)

- Під майновою шкодою (збитками) відповідно до ст. 22 ЦК розуміються:

1) втрати яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі;

2) витрати, які особа зробила або мусить зроьити для відновлення свого прушеного права;

Реальні збитки

3) доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене

Упущена вигода

- Немайнова (моральна) шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або ішим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Протиправна поведінка

- Умови правомірності дій

- Умови правомірності бездіяльності

Причинний зв’язок

(безпосередність такого зв’язку)

Вина

- Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання- презумпція вини особи.

Форми вини: умисел і необережність (їх правове значення).

Ст. 1193 Урахування вини потерпылого ы матерыального становища фызичноъ особи, яка завдала шкоди (груба необережнысть).

Відповідальність без вини (ч. 5 ст. 1187- шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки).

4. - Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання , звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 263 К України непереборною силою вважається надзвичайна або навідворотна за даних умов подія.

- Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків конгтагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника відповідних коштів.

- Звільненя від відшкодування шкоди, завданої особою при здійсненя нею права на самозахист (в т.ч. при необхідній обороні- ст. 1169 ЦК).

- Звільнення від відшкодування шкоди, завданої особою в стані крайньої неохідності (ст. 1171 ЦК).

План

практичного заняття з Цивільного права України для студентів 2-го курсу Правничого коледжу

Тема 2. Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов ’язку.

Завдання 1. Розкрийте поняття санкцій за невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.

Примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку.

Оперативні санкції в цивільному праві. Випишіть із Цивільного кодексу України п’ять прикладів оперативних санкцій.

Завдання 2. Дайте поняття та визначіть суть цивільно-правової відповідальності.

Як співвідносяться між собою поняття «цивільно-правова санкція» і «цивільно-правова відповідальність»?

Завдання 3. Види цивільно-правової відповідальності.

Письмово наведіть приклади часткової, солідарної та субсидіарної відповідальності за Цивільним кодексом України.

Випишіть з Цивільного кодексу випадки повної, обмеженої та кратної відповідальності.

Завдання 4. Форми цивільно-правової відповідальності.

Розкрийте поняття збитків і моральної (немайнової) шкоди.

Реальні збитки та упущена вигода.

Інші форми цивільно-правової відповідальності. Випишіть з Цивільного кодексу України прояви інших форм цивільно-правової відповідальності.

Завдання 5. Підстави (умови) цивільно-правовї відповідальності.

Сформулюйте умови правомірності дій та умови правомірності бездіяльності.

Чи має в цивільному праві значення форма вини? На власну думку наведіть приклади грубої необережності.

Випишіть з Цивільного кодексу України випадки відповідальності без вини.

Завдання 6. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

Чи є на вашу думку випадок підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності.

Наведіть приклади обставин непереборної сили.

Звільнення від відповідальності у зв’язку із самозахистом та крайньою необхідністю.

Керівник курсу викл. Володимир Цікало