Название: Кримінально-правові заходи протидії проявам злочинних угруповань у місцях позбавлення волі
Вид работы: реферат
Рубрика: Государство и право
Размер файла: 15.05 Kb
Скачать файл: referat.me-48805.docx
Краткое описание работы: Кримінально-правові заходи протидії проявам злочинних угруповань у місцях позбавлення волі Кримінальний кодекс України у главі VIII “Злочини проти правосуддя” встановлює відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 183 КК), за ухилення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі (ст.
Кримінально-правові заходи протидії проявам злочинних угруповань у місцях позбавлення волі
Кримінально-правові заходи протидії проявам
злочинних угруповань у місцях позбавлення волі
Кримінальний кодекс України у главі VIII “Злочини проти правосуддя” встановлює відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 183 КК), за ухилення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі (ст. І831 КК) та за злісну непокору законним вимогам адміністрації виправно-трудової установи (ст. 1833 КК). У главі 1 КК “Злочини проти держави” у ст. 691 передбачено відповідальність за дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ.
За своєю спрямованістю перелічені діяння є протидією режиму відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Тому доцільно склади всіх згаданих злочинів помістити в одну главу. з огляду на це, ми вважаємо вірним об’єднання цих складів злочинів в одному розділі Проекту КК. Хоча, на наш погляд, наведені склади злочинів мають бути не в розділі Проекту КК “Злочини проти правосуддя”, а в іншому розділі, де передбачено відповідальність за посягання на порядок управління, адже діяльність виправних установ є не правосуддям, а різновидом управлінської діяльності.
Зазначені склади злочинів певною мірою є недосконалими. Так, по-перше, назва статті 691 КК є надзвичайно загальною.
По-друге. У диспозиції ч. 1 ст. 691 КК передбачено чотири форми прояву дій, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ: тероризування засуджених, що стали на шлях виправлення; напад на адміністрацію; організація з цією метою злочинного угруповання; активна участь у такому угрупованні. На наш погляд, диспозиція потребує коригування з урахуванням об’єктивної реальності. А ця реальність є такою, що і вплив на засуджених, які не виправляються, також є порушенням режиму відбування покарання у вигляді позбавлення волі, і також дезорганізує роботу виправно-трудової установи.
Далі, як відзначалось раніше, Пленум Верховного Суду в Постанові від 26 березня 1993 р. № 2 зміст терміну “адміністрація” у ст. 691 КК розкриває ширше, ніж аналогічного терміну у ст. 1833 КК. Вважаємо, що єдинообразні терміни у КК повинні мати єдиний зміст.
Крім того, зважаючи на те, що у проекті КК передбачено в ст. 230 відповідальність за створення злочинної організації, належить вилучити зі ст. 691 КК (і з аналогічної статті Проекту КК) вказівку на створення злочинного угруповання або активну участь у ньому. Достатньо було б зазначити про відповідальність групи осіб.
На останнє. Стосовно ч. 1 ст. 691 КК, в якій передбачено відповідальність як за напад на адміністрацію, так і за тероризування засуджених (фактично, про що йшлось вище) – це відповідальність за насильницькі дії чи погрозу їх застосування щодо потерпілих). Тому пропонується спростити диспозицію ч. 1 ст. 691 КК – вжити в ній саме вказівку про відповідальність за насильство або його погрозу, причому в диспозиції норми вказати як на потерпілих – на персонал виправної установи (а не адміністрації, як зараз), так і на засуджених.
По-третє. У ч. 2 ст. 691 КК та в ч. 2 ст. 1833 КК передбачено відповідальність особливо небезпечних рецидивістів та осіб, яких засуджено за тяжкі злочини. Виходячи з того, що на рівень суспільної небезпеки вчиненого цими особами діяння їх статус не впливає, пропонуємо передбачити відповідальність зазначених осіб на загальних підставах. Інша річ, що покарання цим особам за об’єктивних умов може призначатися з наближенням до максимального терміну.
По-четверте. з огляду на необхідність протидії втечі затриманих в порядку стст. 106, 115 КПК, слід передбачити відповідальність цієї категорії осіб.
Зважаючи на нашу пропозицію встановити відповідальність за насильство над персоналом виправної установи та засудженими або його погрозу, немає потреби передбачати відповідальність за втечу при обтяжуючих обставинах. Адже всі вони, хіба що за виключенням повторної втечі, тією чи іншою мірою є насильницькими проявами.
По-п’яте. Як результат наведених зауважень пропонуємо відповідальність за порушення режиму відбування покарання у вигляді позбавлення волі чи режиму тримання під вартою встановити в одній нормі та викласти її в такій редакції.
“Стаття... Протидія діяльності по виконанню покарання у вигляді позбавлення волі або тримання під вартою:
1. Застосування насильства або погрози його застосування, що не є небезпечним для життя чи здоров’я, до представників персоналу виправної установи, установи тримання під вартою, у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків засудженого до позбавлення волі, заарештованого чи затриманого.
2. Застосування насильства або погрози його застосування, що є небезпечним для життя або здоров’я зазначених в ч. 1 даної статті потерпілих, а так само застосування будь-якого насильства чи його погрози, вчиненого групою осіб.
3. Втеча засудженого до позбавлення волі, заарештованого чи затриманого з місця, відведеного для його перебування.
4. Злісна непокора чи інша ненасильницька протидія персоналу виправної установи у здійсненні її функцій, вчинена засудженим до позбавлення волі протягом року з дня відбуття ним стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) чи тюрми.
5. Неповернення без поважних причин засудженого до позбавлення волі, якому дозволено короткостроковий виїзд, до місця відбування покарання після закінчення такого строку”.
Кримінально-правовий захист режиму відбування покарання у вигляді позбавлення волі чи режиму тримання під вартою в одній статті Кримінального закону надає можливість його компактного забезпечення, подібним до цього є підхід до захисту засобами Кримінального закону режиму відбування покарання чи тримання під вартою, що передбачено в Карному кодексі Республіки Польща. Так, у ст. 242 одночасно передбачено відповідальність за втечу особи, яка позбавлена волі (§ 1); за неповернення особи до виправної установи чи слідчого ізолятора (§ 2); за втечу особи, яка позбавлена воді, за змовою з іншими особами, із застосуванням насильства чи пошкодженням місця ув’язнення (§ 4).
Такий підхід логічно вмонтовується до структури захисту порядку управління.
Похожие работы
-
Злочини проти волі особи
ЗМІСТ Вступ 3 Злочини проти волі особи. Їх види, кримінально-правова характеристика. 6 А. Незаконне позбавлення волі. Поняття, склад і види цього злочину. 10
-
Поняття кримінального права його предмет методи та завдання Система кримінального права Украї
Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання. Поняття “кримінальне право” прийнято розглядати у двох його значеннях: 1) позитивне (об‘єктивне) кримінальне право як галузь законодавства, виявом якої є Кримінальний кодекс України; 2) кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, його історію і теорію, про кримінальний закон інших держав.
-
Строки погашення судимості Зняття судимості Обчислення строків погашення судимості
Реферат на тему: Такими, що не мають судимості, визнаються: І) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
-
Умовне засудження суть підстави та порядок застосування
Ст.45 підстави умовного засудження – це сукупність факторів, що стосуються обставин справи та особи винного, які свідчать про можливість досягнення мети виправлення та перевиховання засудженої особи без відбування основного покарання шляхом реального застосування лише додаткового (додаткових) покарання (покарань) та обов‘язкового випробування засудженого зі здійсненням за його поведінкою державного контролю і можливого застосування заходів громадського нагляду та впливу.
-
Судимість: строки погашення та умови її зняття
Судимість як правовий наслідок засудження особи вироком суду до кримінального покарання. Особливості і підстави визначення строків погашення судимості. Обчислення строків судимості. Порядок зняття судимості за Кримінально-процесуальним кодексом України.
-
Кримінально-виконавче право
Контрольна робота Кримінально-виконавче право План 1. Поняття про кримінально-виконавче право, його завдання 2. Загальні положення виконання покарань у вигляді
-
Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув язнення Звільнення від відбува
Реферат на тему: Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення Звільнення від відбування покарання з випробуванням Звільнення від покарання та його відбування
-
Звільнення від відбування покарання у зв язку із закінченням строків давності виконання обвинува
Реферат на тему: Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
-
Життя людини як об’єкт кримінально-правової охорони
Злочини проти життя та здоров’я особи. Принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини. Реформування кримінального законодавства. Правовий аналіз гарантій правової охорони права людини на життя.
-
Класифікація злочинів Кримінальна відповідальність поняття момент виникнення та припинення
Реферат на тему: Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації). Законодавча класифікація злочинів – віднесення злочинів до тих чи інших груп, їх об‘єднання в такі групи, яке здійснюється самим законодавцем. Законодавча класифікація злочинів у чинному законодавстві провадиться за суб‘єктом посягання, формою вини, характером і ступенем суспільної небезпеки.