Referat.me

Название: Будівлі

Вид работы: книга

Рубрика: Литература и русский язык

Размер файла: 17.38 Kb

Скачать файл: referat.me-192752.docx

Краткое описание работы: Автор: Бажан Микола. I. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і рук.

Будівлі

Автор: Бажан Микола .

I. СОБОР

У тіні пагорків, процвівши потаймиру,
Звучить колона, як гобоя звук,
Звучить собор камінним Dies irae,
Мов ораторія голодних тіл і рук.
Встає огонь святобливої готики,
Як ватра віри,
як стара яса,
І по-блюзнірському піднеслись в небеса
Стрілчасті вежі —
пальців гострих дотики.
Рукою обійми холодні жили твору
І дай рукам своїм німим
Піднести серце власне вгору
На грановитих списах рим,
Щоб в очі скнарі темних веж
Заглянуло воно,
мов дзвін сухий, забилось.
І тінь впаде із пальців веж, як стилос,
І почекру її на серці не знесеш.
Немов кістляві й люті пута,
На серце ляже слів важкий узор.
Залізом,
полум'ям,
єлеєм,
кров'ю
куто
Зловіщу повість про собор,
Як в захваті стражденних юрм,
У скреготі зубів
і скреготі граніту,
Мов смертний спів,
мов клич одчайних сурм,
Щоб пломеніти і гриміти,
Здіймавсь собор на славу феодалу,
Яскриня віри,
кишло прощ, —
І на лункі тарелі площ
Вже дзвін його упав помалу,
Мов мідний шаг,
офіри мідний шаг.
Так в католицьких висохлих руках
Бряжчать разки з пахучого сандалу.
На дзвін не йшли,
а плазували лігма
Раби та блазні, дуки й королі;
І роззявлявсь собор,
немов солодка стигма
Безвольної й самітної землі.
І падали,
і дерлись під склепіння
Тіла без рук і руки, що без тіл;
Роти, розірвані навпіл,
В камінну бистрину вплітали голосіння.
І, як худа стріла,
злітав над ними вгору,
Як рук голодних гостроверхий сніп,
Натхненний корабель собору
У фанатичнім, виснаженім сні.
Крутилися роки в похмурій веремії,
Та не згасали, щоб ізнов блищать,
Вогні готичних яросних багать
На щерблених мечах і косах Жакерії,
Бо зводився собор — гнобитель і захисник,
Юрби благання і юрби прокльон,
Й готичний розцвітав трилисник,
Мов хрест, мов квіт,
мов псалма і мов сон.

II. БРАМА

У грі нелюдській,
в спразі неприродній,
Потрясши ланцюги прикрас,
Важкою зморшкою напнувся владний м'яз,
Обняв краї
спокійної безодні.
Підніс,
як пожаданний келих,
Широку браму в вишину,
Широку браму,
грішну і земну,
Мов круглий перстень на руках дебелих.
І творчий хист,
що не втомивсь,
не вистиг,
Снопи принадних зел на камені поклав,
Як груди дів,
гарячих і нечистих,
У шпетних ігрищах уяв.
Так щедро кинув семенасту брость,
Як звик на ложе кидати коханку,
Що зна любовний піт,
важких запліднень млость,
І ситий сон,
і спрагу на світанку.
На брості — квіт,
на брості — квіт, мов око
Розпаленого самкою самця
Ще тих століть,
коли в серця
Вливалась пристрасть хтивого барокко,
Що плинула з віків старого лабіринта,
Що поєднала іздаля
Вкраїнських брам рясне гілля
З вільготними акантами Корінта.
І той акант — не лавр
на голові державця,
І брами щедрої ніхто не розчиняв,
Щоб бранців пропустить
з подоланих держав.
Бо шлях звитяг крізь браму не прослався.
То брама пристрасті пригнобленій і лютій
Старих століть.
Одягнені в шарлат,
Тоді здвигав свої дзвіниці злотокуті,
Мов пишні бунчуки,
бундючний гетьманат.
Тоді, немов бучний вінець,
На масне волосся степу
Поклав церкви свої Мазепа,
Поет,
і гетьман,
і купець;
Тоді, програвши гру одчайну,
Навчився бігати назад
Мазепин білий кінь, оцей Пегас без стайні,
Безхвостий Буцефал
прийдешніх гетьманят.
Женіть того коня,
хода його хай втихне!
Мов списа ржавого,
дзвіниць ламайте тінь!
І мовкнуть дзвони,
дзвони з-під склепінь,
Бо серце наше більше, аніж їхнє!

III. БУДИНОК

Мов райдуга, що викута в гамарні,
Уже нагнувсь над домом віадук,
Але ще юрбами навколо ходить гук,
Стає в стовпи громохкі й незугарні.
Стовпи громохкі. Палі риштувань.
Підойми зігнуті. Поламані домкрати.
Кипить могутніх будувань
Гарячий бунтівничий кратер.
В'їдається у степ завзята праця та,
Як смерч, поставлений донизу головою.
Трясе рівниною і двигає горою,
Мов аркуші, шари земні горта.
І вибуха, як постріл, рух,
Розряд міцних натуг.
Тут
Буяє труд.
І пруг
ляга на плуг,
І кут
ляга на кут;
Луна іде навкруг
Споруд.
Ідуть потужні голоси,
Прокочуються в танці,
І відгукаються баси
Тяжких електростанцій,
Де на моторах, з-під щіток,
Між нафтових калюжок,
Повзе, закручуючись, ток,
Немов стальний остружок.
Наллявши сяйва в склянку ламп,
Він в'є свою спіраль
Від паль
До дамб,
Від дамб
До паль,
Кваплячись у даль,
Де хаос ям і хаос куп
Піску й рудої ржі,
Де на твердий, упертий шруб
Нагвинчуються етажі.
Колонки електричних гроз
В дротах прогримотіли,
І лопає тривалий трос.
Як лопаються жили.
І смерчі звуків випряда
Оскаженіла хуга;
То крутиться мерщій труда
Велична центрифуга.
Обертається мерщій,
Луна на гони й гони
По рейках гомінких колій,
Як вагонетки, гонить.
Копають степ, свердлять масив
І закладають тут же
Масиви стін,
І дула димарів,
І кратери споруджень.
Зубами чорними зубил
Рубають ромби брил,
Бетон громадять в кучугури,
І пахне, як озон, їдкий металу пил,
І котяться важкі акорди сил,
Широких спин і мускулястих тіл
З залізної клавіатури.
Залізо б'ють і гнуть прекрасну мідь
І горбатих м'язах руки чоловіка.
Над землею гримить,
Над старою землею гримить,
Як марш нечуваних століть,
Будування висока музика.
І стогне степ,
і стугонить країна,
Стальна запінена турбіна
Електростанцій громових,
І рухається день, як верств одвічний здвиг,
І другий день уже чекає черги,
Бо кожен день — як вибух і як штурм,
Шалений марш напружень і енергій,
Салют,
і виклик сурм,
і натиск,
і алярм.

Похожие работы

  • Методика вивчення твору з хором Елементи хорового звучання

    Реферат з хорезнавства на тему: Методика вивчення твору з хором. Елементи хорового звучання” План 1.Ансамбль і його види. 2. Значення ансамблю в хорі.

  • Человек создан для счастья, как птица для полета

    Человек создан для счастья, как птица для полета Есть такое состояние человеческой души, когда хочется жить и жить, взлететь в небо, смеяться и петь, дарить свою радость всем, кто рядом. Такое чувство называют счастьем. Но, наверное, никто не может дать точного определения этого понятия, как никто до сих пор не определил точно, что такое любовь.

  • Романтическое осмысление действительности в романе Виктора Гюго Собор Парижской Богоматери

    Романтическое осмысление действительности в романе Виктора Гюго Собор Парижской Богоматери Известный представитель французского романтизма, поэт, драматург, романист Виктор Гюго (1802-1885) написал множество прекрасных произведений. Сам писатель утверждал, что человечество прошло три этапа развития.

  • Добро и зло в романе Гюго Собор парижской Богоматери

    Добро и зло в романе Гюго Собор парижской Богоматери Виктор Гюго - великий французский писатель - прожил длинную жизнь, на протяжении которой много и плодотворно работал и оставил огромное творческое наследство. За 70 лет своей литературной деятельности он создал немало поэм, стихов, драматических произведений, но для многих читателей Гюго, в первую очередь, автор известных романов «Человек, который смеется», «Труженики моря», «Девяносто третий» и т.п..

  • Добро и зло в романе Виктора Гюго Собор Парижской Богоматери

    Добро и зло в романе Виктора Гюго Собор Парижской Богоматери Виктор Гюго – великий французский писатель - прожил долгую жизнь, в течение которой много и плодотворно работал и оставил потомкам огромное наследство. За 70 лет своей литературной деятельности он написал множество поэм, стихов и драматических произведений.

  • Сочинение про Раскольникова

    На Николаевском мосту (теперь — мост лейтенанта Шмидта) Раскольников вглядывается в Исаакиевский собор. В картине, описываемой Достоевским есть странная двойственность, раскол, который касается даже восприятия Раскольниковым пространства. С одной стороны, это храм как символ чистоты и безгрешности.

  • Микола

    Микола Автор: Есенин С.А. В шапке облачного скола, В лапоточках, словно тень, Ходит милостник Микола Мимо сел и деревень. На плечах его котомка, Стягловица в две тесьмы,

  • Петербург в лирике О. Э. Мандельштама

    Осип Мандельштам вырос и долгие годы жил в Петербурге, но стихов, посвященных этому городу, у него не так много. Однако некоторые из них известны, насколько могут быть известны стихи долго пребывавшего в забвении автора.

  • Рима. Види рим. Способи римування

    Реферат на тему: Рима. Види рим. Способи римування Рима (гр. rhythmos — мірність, сумірність, узгодженість) — суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Інакше кажучи, — це співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

  • Способи римування. Цезура. Клаузула

    Реферат на тему: Способи римування. Цезура. Клаузула Звучання вірша залежить не тільки від того, які рими за своєю природою, а й від того, як вони розташовані, які способи римування застосовує поет.