Название: Розвиток української літератури до Другої Світової війни
Вид работы: реферат
Рубрика: Литература и русский язык
Размер файла: 17.77 Kb
Скачать файл: referat.me-199372.docx
Краткое описание работы: Реферет на тему: Розвитокт української літератури до Другої Світової війни Доля української літератури-доля України. Важко знайти в світовій історії аналогію,щоб жива мова,мова великого народу,систематично заборонялася й переслідувалась спеціальними державними вердиктами й актами.Наприклад: указ Миколи 2,про скасування української преси (1914).
Розвиток української літератури до Другої Світової війни
Реферет на тему:
Розвитокт української літератури до Другої Світової війни
Доля української літератури-доля України.
Важко знайти в світовій історії аналогію,щоб жива мова,мова великого народу,систематично заборонялася й переслідувалась спеціальними державними вердиктами й актами.Наприклад: указ Миколи 2,про скасування української преси (1914). Численні більшовицькі,відкриті і таємні постанови,спрямовані на “викриття українського буржуазного націоналізму” а насправді проти української культури,мови й національної свідомості.
Промовистий факт:всі історії української літератури створені до 1917р.або поза межами “підцензурної радянської”України,не рекомендувалися для вивчиння,не перевидавалися,належали до заборонених видань.Навіть відома праця І.Франка “Нарис історії українсько-руської літератури до 1890р.”(1910) вважалася забороненою.
З часів громадянської війни в Радянській Росії поширився курс на відхід від традицій минулої,”дорадянської культури” і створення нової пролетарської культури,звільненої від “буржуазного мистецтва”.Так з”явилася організація
“Пролеткульту”, яка будувала свою діяльність на засадах:
1. Відмови від загальної буржуазної культури,
2. Створення культурної спадщини трудящих,
3. Залучення до створення пролетарської культури широких народних мас.
На відміну від Росії,”Пролеткуль” в Україні не мав особливого впливу,але дав поштовх до створення різноманітних масових літературних організацій.У 20-ті рр. в Харкові діяла письменницька організація “Плуг(голова-С.Пилепенко),яка ставила собі за мету “виховання як своїх членів,так і широких селянських мас у дусі пролетарської революції,притягнення їх до активної творчості в цьому напрямі.”
1.
1823р. була заснована спілка пролетарських письменників України “Гарт”(голова-В.Еллан-Блакитний).У своїй програмі вона декларувала”боротьбу проти буржуазного мистецтва,” залучення “до літературної творчості пролетарських мас.”
До “Гарту” входили П.Тичина,В.Сосюра,М.Йогансен,В.Поліщук,М.Хвильовий.
Головним центром спілки став Харків,відкрилась філія в Києві,Одесі,Дніпропетровську.
Група діячів укаїнської культури в 1925р. створила Вільну академією пролетарської літератури(ВАПЛІТЕ) (голова-М.Хвильовий).До неї увійшли П.Тичина,М.Бажан,Ю,Яворський та ін.
Важливою подією літературного життя України другої половини 20-х рр. стала дискусія про майбутні перспективи й напрямки розвитку української літератури.У її центрі опинився М.Хвильовий,який виступив натхненником широкого використання досягнень європейського мистецтва відступу всіх вульгаризації й просвітлянщини,(їх проводили “Гарт”і “Плуг”),однобокої орієнтації на російську культуру.Без Європи,поза європою М.Хвильовий не уявляв українського ренесансу.
Він проголосив украй сміливе тоді гасло:
“Геть від Москви !Дайош Європу!”
Московське керівництво,особливо Й.Сталін,оцінили виступ М.Хвильового як поширення антиросійських настроїв в Україні.Письменника гостро критикували,але в решті-решт його разом з діячами ВАПЛІТЕ змусили писати лист розкаяння “Хвильовизм”був розбитий.а ВАПЛІТЕ розпущенна.
У кінці 20-х-на початку 30-х рр. починаються судові процеси,більшість з яких була сфабрикована.Їхня мета-знищити цвіт української нації,її інтелектуальну та культурну еліту.Сумна стастика свідвичить,що серед репресованих письменників Радянського Союзу половина-українці.
2.
За настоновками ВКП впроваджено єдиний всесоюзний літературний напрям,для назви якого пропунували такі форми: “пролетарський реалізм,” ”психологічний,” “тендендінційний,” “конструктивний,” метод “комуністичного реалізму”.
Довгі роки стильові пошуки мали визначитися саме критеріями соцреалізму як офіційно визначеного провідного літературного методу.Він вимагав зображення реальних подій,оспівування революційного іделу,обов”язкової поляризації персонажів,чітко визначеного морального аспекту(“Загибель ескадри”О.Корнійчука,” “Оптимістична трагедія”В.Вишневецького)
Проте час від часу,з”являються твори ,що виходять за рамки звуженого підходу до літературної творчості ,вони стають гордістю української літератури(“Патентична соната”Миколи Куліша,безмерті усмішки короля українського гумору Остапа Вишні.)
Це засвідчує неабиякий мистецький хист майстрів слова,їхнє прагнення відстоювати власну індивідуальність,творчу свободу,вільне виявлення внутрішнього світу.
3.
Список використаної літератури
1. ”Новий довідник :Історії України”С.Крупчан,Т.Крупчан.
Видавнича фірма “Казка.”(2005)
2. “Новий довідник Українська мова та
література”О.Скопенко,О.Іванюк.
Видавнича фірма “Казка”(2005)
3. Історія Української літератури 20 століття. “Книга перша”
Видавнича фірма “Либідь”(1998)
4. Історія Української літератури 20 століття. “Книга друга”
Видавнича фірма “Либідь”(1998)
5. “Підручник з української літератури” Петро Хропко (1995)
4.
Похожие работы
-
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ «Еней був парубок моторний...» (за поемою Івана Котляревського «Енеїда») Появу поеми Івана Котляревського «Енеїда» вважають початком нової української літератури, до творців якої належать такі видатні митці, як Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш, що також писали живою українською мовою. «Енеїда» стала першим друкованим твором нової української літератури, представивши до того ж досить рідкісний жанр — пародію, а точніше — травестію, за законами якого письменник мав дотримуватися запозиченого сюжету та творити свої образи на його основі.
-
Кобилянська Ольга
(1863 — 1942) Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці минули в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг.
-
Іван Кочерга
(1881 — 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті.
-
Медицинская терминология как составная часть украинского языка. История украинской медицинской терминологии (Медична термінологія як складова частина української лексики)
Питання медичної термінології як складової частини української лексики досить широке. У своєму рефераті я зупинилася на історії розвитку української медичної термінології та проблемі її використання на практиці.
-
Значення і світова слава Тараса Шевченка
Міністерство освіти України Київський державний торговельно-економічний університет РЕФЕРАТ Значення і світова слава Тараса Шевченка Київ –1999
-
Бурлескно-травестійне віршування 18 ст.
РЕФЕРАТ на тему: Бурлескно-травестійне віршування XVIII ст. як передумова появи "Енеїди" І.Котляревського студентки факультету: Українська філологія
-
Кисельов Леонід
(1946-1968) Народився у Києві, в 1946 р., в родині російськомовного письменника Володимири Кисельова. Не сягнувши зеніту свого поетичного обдарування, помер у жовтні 1968 р. від недуги лейкемії, проживши всього двадцять два роки.
-
Назарук Осип
Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми.
-
Маланюк Євген
(1897 — 1968) Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві, після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є.
-
Вишенський Іван
Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й «власть мирскую», польсько-шляхетських і українських гнобителів.