Referat.me

Название: На згарищі

Вид работы: книга

Рубрика: Литература и русский язык

Размер файла: 15.11 Kb

Скачать файл: referat.me-200726.docx

Краткое описание работы: Автор: Тютюнник Григір. Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, «гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому». На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: «Дядя п'яні».

На згарищі

Автор: Тютюнник Григір .

Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, «гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому». На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: «Дядя п'яні». Та старшеньке його швиденько поправило: «Цить! Удяді ножки немає».

Прийшовши додому, Федір Несторович зняв протез, дістав свої старі, ще госпіталівські милиці й пошкандибав за село. Йому вслід з болем у душі дивилася Одарка, жінка, у якої він квартирував після того, як повернувся з госпіталю. «А він ішов обніжком, розгойдуючись між милицями, далеко вперед викидаючи ногу. Плащ на спині напнувся халабудою, плечі гостро піднялися вгору, рукава підсукалися по лікті».

В степу пахло свіжою землею, літало гайвороння, паслися корови. За ярами він звернув на «свою» стежку. Федір Несторович прийшов на згарище.

Стояв і спомини густою павутиною оповили голову: ось тік, де колись молотили, вибивали соняшники, лущили квасолю, «де не було жодної грудочки землі, якої б він не роздавив босою п'ятою, і жодної шпички, якої б не загнав у дитинстві», колодязь, з якого все життя пив воду. Йому здалося, що він бачить, як вони удвох з батьком складають сіно, а з хати виглядала дружина Катерина з сином Дмитриком...

Та ось хтось його покликав, обірвавши павутину споминів. Це був сусід, старий дід Макар. У нього колись була велика сім'я, та «у сорок першому Макарових хлопців забрали на війну, дівчат — у Германію, а Макариху разом з наймолодшим, Сашком, розірвало снарядом у грядках. Тільки клаптик синових штанців знайшов Макар...»

І ось тепер живе сам на згарищі. Він вже вкотре розповідав Федору Несторовичу, як у їхню хату влучила бомба, «як у повітрі довго вирувало пір'я з подушок, а літак кружляв так низько, що навіть було видно ошкірені льотчикові зуби і блискучу стрічку на комбінезоні». І не було в його розповіді трагічних зітхань, а було лише старече бажання «пригадати все таким, яким воно було насправді».

Дощ закінчився, і вчитель зібрався додому. Сутеніло. На левадах розлігся туман. З туману назустріч Федору Несторовичу вийшла Одарка, яка, хвилюючись, чекала його повернення: «Пізно вже, не встигнете і до уроків підготуватися».

«Я вже приготувався,— сказав сам собі, зітхнув і знову заквапився, загойдався на милицях, далеко вперед викидаючи ногу».

Похожие работы

  • Урок музики та позакласна робота

    Реферат на тему: Урок музики та позакласна робота Урок музики та позакласна музично-виховна робота в сільській школі залежить від багатьох умов і принципів, які визначають успішність роботи вчителя музики і якими йому необхідно керуватись в процесі художньо-естетичної діяльності. В сукупності своїй ці умови і принципи утворюють міцну навчально-методичну базу.

  • Климко

    Автор: Тютюнник Григір. Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов'янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.

  • Біла лелека

    Автор: Голобородько Василь. Біла лелека — дивний птах. Він увесь білий, тільки на кінці крил — чорний. Коли крила згорнуті, то чорне залишається ззаду. Тому його називають чорногузом. У деяких місцевостях України лелека носить німецьке ім'я гайстер. Чому названо лелеку турецьким Ім'ям «лелека» — це загадка.

  • Герасим`юк Василь

    Герасим'юк Василь Василь Герасим'юк народився 18 серпня 1956 року у Караганді, де відбували заслання його батьки. Дитинство провів у Прокураві. Тут закінчив неповну середню школу, а середню — у Коломиї. Вірші почав писати ще у початкових класах.

  • Каторжна

    Автор: Грінченко Борис Її тільки й звали — каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п'яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці.

  • Вогник далеко в степу

    Автор: Тютюнник Григір. Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями — Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев'ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся.

  • Хто ти

    Автор: Гуцало Євген. Колишній матрос у смугастому тільнику, штанях— кльош та безкозирці зіскочив з підніжки автобуса. За ним зійшла дівчина. Вона була вогнисто— руда. Коси здіймалися полум'ям, біле лице вродливе, а очі — глибокі й блакитні. Тільки погляд був якийсь жорсткуватий і непривітний.

  • Блакитна дитина

    Автор: Дімаров Анатолій. Коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв. Син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

  • Дім на горі повість-преамбула

    Автор: Шевчук Валерій. У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все — і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір'я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену.

  • Тютюнник Григір

    (1931 — 1980) Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо.