Название: Методи прийняття управлінських рішень

Вид работы: контрольная работа

Рубрика: Менеджмент

Размер файла: 22.54 Kb

Скачать файл: referat.me-235009.docx

Краткое описание работы: Єдиноначальність як принцип управління. Основні етапи раціональної технології прийняття і реалізації управлінського рішення. Методика групового ухвалення рішень, колективне обговорення проблем. Номінальний груповий спосіб. Сутність методу "дельфі".

Методи прийняття управлінських рішень

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТАВРІЙСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра менеджменту і маркетингу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни « Менеджмент»

на тему: «Методи прийняття управлінських рішень»

Вступ

Діяльність будь-якого керівника пов'язана з розробкою і реалізацією рішень у рамках виконання їм посадових обов'язків у компанії. Основний принцип управління - єдиноначальність. Суть його в тім, що влада, право рішення, відповідальність і можливості контролювати процеси і відносини в організації надаються тільки одній посадовій особі. Відповідно керівник - особа яка персоніфікує відповідальність, владу і право контролю. Відносини єдиноначальності багато в чому формують ієрархічну піраміду організації.

Оскільки уся влада і відповідальність за функції контролю над відносинами закріплені за одною особою (керівником), а він фізично не в змозі здійснювати його в повному обсязі, керівник змушений делегувати частину своїх повноважень підлеглим. Саме це і формує вертикальні (лінійні) ієрархічні структури. Спеціалізація управлінських функцій і форми їхньої координації породжують твердий рисунок функціональної структури сучасної організації. У створеної в такий спосіб управлінської ієрархії кожен працівник має власного керівника і всі, крім рядових виконавців, мають підлеглих. Звідси випливає специфіка двоїстої формальної позиції будь-якого керівника, що накладає істотний відбиток на образ його поводження.

Проблема прийняття управлінських рішень займає одне з центральних місць у соціології організації. Вважаючи організацію інструментом управління, багато соціологів і фахівці з теорії управління, починаючи з М. Вебера, прямо пов'язують її діяльність у першу чергу з підготовкою і реалізацією управлінських рішень. Ефективність управління багато в чому обумовлена якістю таких рішень. Інтерес соціологів до цієї проблеми обумовлений тим, що в рішеннях фіксується вся сукупність відносин, що виникають у процесі трудової діяльності і управління організацією. Через них переломлюються цілі, інтереси, зв'язки і норми.

1. Етапи прийняття і реалізація управлінського рішення

Раціональна технологія прийняття і реалізації управлінського рішення передбачає такі етапи: підготовку, прийняття, реалізацію рішення.

1. Етап підготовки- проведення економічного аналізу ситуації на мікро- і макрорівні; охоплює пошук, накопичення, опрацювання інформації, виявлення і формулювання проблем, що потребують вирішення та ретельного вивчення чинників, що їх обумовили.

2. Етап прийняття- охоплює розроблення й оцінювання альтернативних рішень, визначення критеріїв вибору оптимального рішення, вибір і прийняття рішення. У межах існуючих ресурсних чи інституційних обмежень з розроблених рішень вибирають те, що відповідає обумовленим критеріям вирішення проблеми. Кількість запропонованих для вирішення проблеми варіантів залежить від наявних ресурсів, часу, інформації, необхідної для обґрунтування рішення тощо.

3. Етап реалізації- розроблення заходів для конкретизації рішення і доведення його до виконавців; здійснення контролю за його виконанням; внесення необхідних коректив; оцінювання результату, отриманого внаслідок реалізації рішення.

Реалізація управлінських рішень - важлива ланка технології управління. Поки рішення не втілене у життя - це не рішення, а лише наміри. Потрібна велика організаторська робота, щоб досягти його реалізації. Часто справа ускладнюється тим, що люди своєю діяльністю можуть вносити суттєві корективи у початковий варіант рішення (поліпшувати його або погіршувати), і здебільшого це викликає додаткові «шуми» в системі, які потрібно долати. Тому в технологічному ланцюзі управлінських операцій, спрямованих на розв'язання проблем, складним і відповідальним є етап виконання прийнятих рішень.

2. Моделі групових методів прийняття рішень

Методика групового ухвалення рішень.

Існує три відомих методи групового ухвалення рішень, що обмежують проблеми групового мислення:

1) колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення

Цей метод передбачає послабити структурованість групи. Обговорення починається з стислого пояснення ситуації, ознайомлення учасників з проблемою. Після цього кожен член групи (що виявив бажання виступити) по черзі і без зауважень з боку решти викладає власну думку. Кожна ідея реєструється, а критика чи дискусія не виникає до того часу, поки не будуть вислухані всі варіанти вирішення проблеми чи погляди. Основна умова - висувати ідеї може будь-хто з учасників.

2) номінальний груповий спосіб - цей метод засновано на таких принципах:

· з'ясовується суть проблеми і кожен член групи у письмовій формі висловлює свої ідеї з цього приводу;

· кожен з учасників обговорення пропонує лише одну ідею і дискусія не розпочинається до тих пір, поки всі присутні не сформулюють власну думку стосовно даного питання;

· групове обговорення покликане підсумувати, увиразнити та оцінити висунуті ідеї;

· кожен член групи знайомиться з усіма висунутими ідеями і на основі більшості голосів ухвалюється остаточне рішення у вигляді ідеї, що визнана найдосконалішою.

3) Метод "дельфі" (дельфійський спосіб);

Цей метод застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці. Він значно триваліший за попередні і складається з таких стадій:

· кожен з учасників пропонує можливе вирішення проблеми анонімно, незалежно від інших, у формі відповіді на поставлені запитання;

· результати опитування зводяться у таблицю, зміст якої доводиться до опитуваних;

· учасники обговорення висловлюють згоду з обраним рішенням, а у випадку розмаїття думок пропонують нові ідеї чи шукають шляхи до компромісу;

· ці стадії повторюються до того часу, поки анонімна група не прийде до загального рішення.

3. Задача

Фірма «Інтелект», виробляючи обчислювальну техніку, провела аналіз ринку персональних комп'ютерів. Можливість сприятливого і несприятливого наслідків фірма оцінює однаково. Дослідження ринку, яке може провести аналітик, коштує 15 тис. грн. Експерт вважає, що з імовірністю 0,65 ринок виявиться сприятливим. У той же час при позитивному висновку сприятливі умови очікуються ліпне з імовірністю 0,75. При негативному висновку з імовірністю 0,25 ринок також може виявитися сприятливим. Якщо буде випущено велику партію комп'ютерів, то при сприятливому ринку прибуток становитиме 250 тис. гри., а при несприятливих умовах «Інтелект» понесе збитки в 185 тис. грн. Невелика партія техніки у випадку її успішної реалізації принесе фірмі 50 тис. грн. прибутку і 10 тис. грн. збитків при несприятливих зовнішніх умовах. Визначте: найкраще рішення (без додаткового обстеження ринку), використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки (ОГО); найкраще рішення з додатковим обстеженням ринку, використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; чи варто замовити експерту додаткову інформацію, що уточнює кон'юнктуру ринку; яка очікувана цінність точної інформації?

250000.00 х 0.75=187500.00

185000.00 х 0.25=46250.00

187500.00+46250.00=233750.00

50000.00 х 0.75=37500.00

10000.00 х 0.25= 2500.00

37500.00+2500.00=40000.00

250000.00 х 0.75=187500.00

185000.00 х 0.25=46250.00

15000.00 х 0.65=9750.00

187500.00+46250.00+9750.00= 243500.00

50000.00 х 0.75=37500.00

10000.00 х 0.25= 2500.00

15000.00 х 0.65=9750.00

37500.00+2500.00+9750.00= 49750.00

Найкраще рішення випуск великої партії продукції. Замовляли експерту додаткову інформацію нема потреби.

Компанія виробляє один вид продукції, обсяг реалізації якого за рік планується в кількості 20000 одиниць по продажній ціні 15 грн.

Змінні витрати на одиницю:	Кошторисні показники компанії ( у грн.)
Основні матеріали	2,00
Заробітна плата	1,90
Накладні витрати	0,50
Постійні накладні витрати за рік	100000

Компанія сплачує комісійні в розмірі 14% від продажної ціни.

Потенційний покупець запропонував разове додаткове замовлення на 1000 одиниць продукції по ціні 9 грн. за одиницю.

Прийняти рішення щодо доцільності пропозиції.

100000 : 20000= 5.00 постійні накладні витрати на одиницю продукції

14% від 15.00= 2.10 комісійні з одиниці продукції

2.00+1.90+0.50+5.00+2.10=11.50 собівартість

Пропозиція покупця неприйнятна для компанії

Список використаної літератури

1. Жигалов В.П., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.- К.: Вища школа. 1994.

2. Курочкин А.С. Организация управления предприятием. Учебник. – К.: МНУП, 1996.

3. Мескон Н.Х., Хедоури Ф., Альберт М. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992.

4. Наука управляти з історії менеджменту. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993.

5. Наука управляти з історії менеджменту. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993.

6. Поршнев В.А. Управление организацией. – М.: Дело, 1996.

7. Рузавич Г.И. Основы рыночной экономики. – К.: Полиграфкнига, 1993.

8. Савицкая А.Л. Анализ хозяйственной деятельности. – М.: Экономика, 1992.

9. Саймон А.К. и др. Менеджмент в организациях. - М.: Экономика, 1995.

10. Тарнавська Н.П. Пушкар Р.М. “ Менеджмент: теорія та практика” Тернопіль 1997.