Название: Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців. Діалектика розвитку колективу

Вид работы: контрольная работа

Рубрика: Педагогика

Размер файла: 33.33 Kb

Скачать файл: referat.me-282497.docx

Краткое описание работы: Гра, змагання, заохочення і покарання - головні методи регулювання і стимулювання діяльності та поведінки вихованців. Колектив і його роль у вихованні школярів, стадії розвитку. Завдання і зміст морального виховання, основні шляхи і засоби процесу.

Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців. Діалектика розвитку колективу

План

1.Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців

2.Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу

3.Діалектика розвитку колективу

4.Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання

Використана література

гра змагання колектив виховання

1. Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців

Методистимулюваннядіяльностійповедінки

Усвоїйсукупностіціметодипокликанірегулювати,коригуватиістимулюватидіяльністьтаповедінкувихованців.Найефективнішісередних—гра,змагання,заохоченняіпокарання.

Гра—одинізвидівдіяльностідитини,щополягаєувідтвореннідійдорослихістосунківміжними.

Видиігорвизначаютьнаосновірізноплановоїдіяльностідітей:ігри-дозвілля(ігризавласнимбажанням),ігрипедагогічні(організованізметоювирішеннянавчально-виховнихзавдань).

Залежновідтого,наскількигнучкими,динамічними,творчими,регламентованимиєрольовідії,правилаізміст,колективнірозважальніігриподіляютьнагрупи:

1.ігритворчі:сюжетно-рольові,конструкторські,драматизаціїзвільнимрозвиткомсюжету,ігри-жарти,ігри-розиграші.

2.Ігризавизначенимиправилами:рухові,хороводні,спортивно-змагальні,настільні.

Педагогічніігридиференціюютьвідповіднодопедагогічноїспрямованості:дидактичні(організовуютьупроцесінавчання),творчіпедагогічні(розробленіпедагогомзметоюдосягненняконкретнихвиховнихзавдань).

Головноюумовоюуспішногозастосуванняігорєактивнезалученняучнівнелишедогри,айдопроцесустворенняїї.Щодостворенняновогооригінальногоігриподіляютьнатакі,якимневистачаєінформації;умовиякихпотребуютьдоповнення;вякихвідомолишесюжет;ізсуперечностямизмісту;іззапланованимипомилкамиузмісті(задлявиправленняпомилок);іззапланованимсюжетоміумовами,результатиякихвизначаютьучасники.Існуютьрізніметодикиорганізаціїтапроведенняпедагогічнихтворчихігор,алеосновніелементиїхспільні—розробкасценарію,розподілролей,визначеннявиховнихцілей.

Змагання—природнасхильністьдітейдоздоровогосуперництвайсамоутвердженнявколективі.

Змаганнябуваютьіндивідуальнимиіколективними.Формамиіндивідуальногозмаганняєпредметніолімпіади,конкурсидитячихтворів,малюнків,виставки,індивідуальнівидиспортивнихзмаганьтощо.Увиховномупланівонистимулюютьдіяльність,щоґрунтуєтьсянаіндивідуальнихмотивахтаособливостях.Формамиколективногозмаганняеігри(футбол,волейболтощо),конкурсихудожньоїсамодіяльності(внутрішкільні,міжшкільні,районнітощо).Підбиваючипідсумкизмагань,відзначаютьдітей,якідосяглиуспіху,йтих,хточерезнедостатнійрівеньпідготовкивідстав,аледокладавмаксимумзусиль.

Заохочення—схваленняпозитивнихдійівчинківзметоюспонуканнявихованцівдоїхповторення.

Полягаєвтому,щовідчуттязадоволення,радості,зумовленігромадськимвизнаннямзусиль,старань,досягненьзміцнюєвпевненістьусвоїхсилах,викликаєприпливенергії,піднесенийнастрій,готовністьдороботи,забезпечуєхорошесамопочуття.

1.Середосновнихвидівзаохоченнявиділяють:схваленняпохвала,нагорода,важливедоручення,авансуванняособистості

Покарання —осуднедостойнихдійтавчинківзметоюїхприпинення,запобіганняумайбутньому.

Покарання,якізаохочення,слідвикористовуватитількияквиховнийзасіб.Вономаєвикликативучнівпочуттясоромуіпровини,намірнеповторюватиподібного.

Беручизаосновуособливостівпливунаучня,виділяютьтаківидипокарань:покарання-вправляння](наприклад,поганевиконанняобов'язківчерговогоукласі_караєтьсядодатковимчергуваітям);покарання-обмеження(обмеженнящодоотриманняпевнихблаг:можливостіпоїхатинаекскурсію,тимчасовазаборонавідвідуванняспортивноїсекції);покарання-осуд/^попередження,доганазвизначеннямпевнихстроківнавиправлення)покараня-умовність(наприклад,учнязалишаютьнапевнийчасукабінетідиректорадляобдумуваннясвоговчинку);покарання-змінаставлення(більшсуворийтонвчителяпідчасаналізувчинку,суворийпогляд).

Покараннямаєбутигуманним,таким,щонеображаєлюдськугідність,ґрунтуватисянадобродушностіпедагогаіповазідоособистостідитини

2. Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу

Колектив —організованаформаоб'єднаннялюдейнаосновіцілеспрямованоїдіяльності.

Дитячий колектив —об'єднаннядітей,згуртованихспільноюкорисноюдіяльністю(навчанням,працею,спортом,громадськоюроботою).

Характернимирисамиколективуєсуспільнезначущамета,щоденнаспільнадіяльність,спрямовананаїїдосягнення,наявністьорганівсамоврядування,встановленняпевнихпсихологічнихстосунківміжйогочленами.Дитячийколективвідрізняєтьсявідіншихколективіввіковимимежами,специфічноюдіяльністю(навчання),послідовноюмінливістюскладу,відсутністюжиттєвогодосвіду,потребоювпедагогічномукерівництві.

Ушколієтакітипиколективів:а)навчальні —класний(первиннийабоконтактний),загальношкільний,предметнихгуртків;б)самодіяльні організації —колективихудожньоїсамодіяльності(хор,ансамблі,гуртки);в)товариства—спортивне,книголюбівтаін.;г)об'єднання за інтересами; ґ) тимчасові об'єднання длявиконанняпевнихвидівроботи.Усітипиколективівпов'язаніміжсобоюзагальноюметоюнавчально-виховноїдіяльностішколи,забезпечуютьзалученняучнівдорізноманітноїдіяльності.Найважливішийзахарактеромдіяльності—колективкласу.Уньомувиникаютьнайтривалішістосункиміжйогочленамитаміжпедагогамиіколективом.Коженколективмаєорганисамоврядування,якіразомстановлятьсистемуучнівськогосамоврядуванняшколи.

Колективздійснюєорганізаторську(керуєсвоєюдіяльністю),виховну(єносіємморальнихпереконань),стимулюючу(сприяєформуваннюморальноціннихстимулів,регулюєповедінкусвоїхчленів,взаємовідносиниучасників)функції.

Шляхизгуртуванняколективу

Дитячийколектив,завченнямА.Макаренка,усвоємурозвиткупроходитьдекількастадій,

Напершійстадії(післяорганізаційногооформленняколективу)важливосформулювативихованцямсистемупедагогічнихвимог,рішучихзаформою,зрозумілихзазмістом,зпевнимиелементаминавіювання.Здійснюютьтакожінтенсивнийвпливнаучнів,формуютьядроактивузучнів,якідобревчаться,виконуютьвимогишкільногорежимуіправиладляучнів.

На другій стадії вимогипедагогапідтримуєчастинавихованців,активставитьвимогидотоваришівідосамихсебе.Цястадіяпочинаєтьсястворенняморганівсамоврядування.Вколективітриваєпроцесвивченняодинодного,пошукитоваришівідрузів.

Особливуувагуприділяютьзасвоєннюорганамисамоврядуваннясвоїхправіобов'язків,методівроботи.Розширюєтьсяактив.

На третій стадії вимогивисуваєколектив.Цьогодосягають,згуртувавшивихованцівуєдинійдіяльності.Педагогпрацюєзактивом,допомагаєйомузавоюватиавторитетсередучнів,контролюєйогодіяльність,прагнучизалучитидоньогонайбільшеучнівзметоюпосиленняйоговиховнихможливостей.

На четвертій стадії коженученьсприймаєколективні,загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Створюютьумовидлянових,складнішихвимог,яківисуваютьсявпроцесірозвиткуколективу,розширюютьсяправатаобов'язкиактиву,ускладнюютьсявидидіяльностіколективу.

Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективупедагогицілеспрямованопрацюютьнадйогозгуртуванням.Важливоюуційроботієсистема —низкапослідовнопоставленихпередколективомцілей,досягненняякихзумовлюєперехідвідпростогозадоволеннядоглибокогопочуттяобов'язку.

3. Діалектика розвитку колективу

Колектив—незастигластруктура,вінпостійнорозвивається,проходячипевністадії.Стадійністьрозвиткуколективуєвираженнямвнутрішньоїдіалектикийогостановлення,восновіякої—рівеньвзаємовідносинміжвихователемівихованцями,міжчленамиколективу.Шкільнийколективусвоємурозвиткупроходитьчотиристадії:

1. Створенняколективуучнів.Спочаткуколективлишеформується,членийогонедостатньознаютьодинодного,невиявляютьініціатививдіяльності.Щенесформованиййогоактив.

Педагогповинендопомогтиучнямсформулюватисистемуєдинихвимог—рішучихзаформою,зрозумілихзазмістом,організуватийогодіяльністьназасадахєдиноначальностікерівництва,педагогічногоавторитаризму.Взаєминиміжпедагогомівихованцямибудуютьсяназасадахбезпосередньоговпливунаколективтанакожногойогоучасника.

2. Поширеннявпливуактивунавеськолектив.Наційстадіївідбуваєтьсязалученняактивістівдокерівництваколективом,акцентуючиїхувагунавідповідальності,ініціативітасамостійності.Водночасвідбуваєтьсязалученняпасивнихучнівдогромадськогожиття.

Стадіятриваєодин—півторароку,залежновідстосунківусерединіколективу.Наїїпочаткуколективнібитоподіленийнатрисоціально-психологічнімікрогрупи:активістів(опорукласногокерівника),пасивнихучнів(якіпоступоводолаютьбайдужість), «ядроопору» (педагогічнезанедбанідіти).Наприкінціїїкласстаєпсихологічнотапедагогічнеоднорідним.

3.Вирішальнийвпливгромадськоїдумкибільшості.Більшістьдітейзпершихднівдієсвідомо,активно,аколективусвідомлюєзавдання,поставленіпередним.Педагогдопомагаєактивовіздобутиавторитетсередучнів,контролюєйогодіяльність.Керівництвоколективомвідбуваєтьсяназасадахдемократизму,визнанніправаколективусамостійновирішуватипитанняпрозаохоченнячипокараннясвоїхучасників,плануванняроботи,оцінюванняповедінкиучнів,запровадженнясистемидорученьмікро-групамучнів,окремимчленамколективу.Наційстадіїпосилюєтьсявпливгромадськоїдумкиколективу,боротьбазайогочесть,орієнтаціятасамоконтрольповедінкиінавчальноїдіяльності.

4.Самовихованняяквищийтипвихованнявколективі.Коженученьсприймаєколективні,загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Унихрозвиваєтьсяінтересдосамовиховання,щопереходитьувнутрішнєпрагненнядовдосконаленняособистихякостей,рисхарактеру.Педагогінструктує,консультує,надаєметодичнудопомогущодоприйомівсамовиховання(самоаналізу,самонавіювання,самонаказу,самовідмовивіднегативного),поступовопривчаючидоньоговеськолектив.Допомагаєучнямвизначитипотрібнідлясамовдосконаленняякості,скластиіндивідуальніпланисамопізнання,саморозвитку.

Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективунеобхіднасистемність—послідовносформульованіпередколективомзавдання,виконанняякихзабезпечуватимеперехідвідпростогозадоволеннярезультатамидоглибокогопочуттяобов'язку.

4. Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання

Закономірностінавчання

Дидактика,якікожнанаука,маєсвоїзакономірності.

Закономірності навчання —об'єктивні,стійкійістотніза'язкивнавчальномупроцесі,щозумовлюютьйогоефективність.

Специфікадидактичнихзакономірностейполягаєвтому,щовонивідображаютьстійкізалежностіміжусімаелементаминавчання—діяльністювчителя,діяльністюучнятаоб'єктомзасвоєння,тобтозмістомнавчання.Закономірностінавчанняєоб'єктивними,властивимипроцесунавчаннязайогосуттю,тасуб'єктивними,залежнимивідучителя,йогодіяльності.

ОБ'ЄКТИВНІЗАКОНОМІРНОСТІПРОЦЕСУНАВЧАННЯ

Виховнийірозвиваючийхарактернавчання.Упроцесінавчанняучнізасвоюютьзнання,наційосновіунихформуютьсянауковийсвітогляд,моральні,трудові,естетичнітафізичніякості,виробляєтьсявідповіднеставленнядопроцесунавчання.Водночасздійснюєтьсяіпроцесрозвиткуособистості,їїпізнавальнихсил—мислення,пам'яті,уваги,уяви,мовленнятаін.

Ефективністьреалізаціїзакономірностівиховногоірозвиваючогохарактерунавчаннязростаєзаумови,щовчительзнаєівраховуєпідчасурокупереконанняучнів,їхнєставленнядознань,глибинуусвідомленості,світоглядніідеїтарисихарактеру,якіформуютьсяврезультатінавчання.Першоряднезавданняпедагога—навчитишколярівмислити,виховувативнихпрагненнядопізнаннянового,досамостійногоопануваннязнаннями.Таказдатністьформується-ірозвивається,коливонимаютьзмогувиявлятисамостійністьіактивність.

Зумовленістьнавчаннясуспільнимипотребами,їїсутністьутому,щокоженетапрозвиткулюдськоїцивілізаціїпотребуєпевногорівнявихованостійосвіченостічленівсуспільства,щозабезпечуєтьсяїхнавчанням.СтановленняірозвитокУкраїнськоїдержавипотребуютьвисокоосвічених,усебічнорозвинутихгромадян,національнесвідомих,зпочуттямпричетностідодержавотворення.Навирішенняцьогозавданняповинніспрямовуватисянавчально-виховнадіяльністьшколи,потенційнівиховніможливостівсіхнавчальнихдисциплін.

Ефективність навчального процесу залежить від умов, у яких він протікає, навчально-матеріальноїбази(навчальнікабінети,майстерні,їхоснащеннятехнічнимизасобаминавчання,приладами,інструментами,комп'ютерноютехнікою,дидактичнимиматеріаламитощо).

Процес навчання залежить від вікових і реальних навчальних можливостей учнів. Йогозмістіметодивизначаютьпередусімзоглядунавіковіособливостідітей..Реальнінавчальніможливостіучнівзумовленірівнемрозвиткуінтелектуальної,емоційноїтавольовоїсфер,знаньівмінь,навичокдонавчання,ставленнямдонавчання,фізичнимстаноміпрацездатністю.Свідченняцього—ушколірізнідітивчатьсяпо-різному.

Ефективність процесу навчання залежить від рівня активності учня. Сутьцієїзакономірностіполягаєвтому,щорезультатинавчанняучнязалежатьвідхарактерунавчально-пізнавальноїдіяльностійрівнярозвиткуйогомотиваційноїсфери.

Навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя, учня і виучуваного об'єкта. Навітьякщоученьопановуєпредметсамостійнозапідручникомчидодатковоюлітературою,вчительспрямовуєйогопізнавальнудіяльністьіконтролюєїї.

Навчальний процес ефективний лише за умови активності учнів. Щобільшарізноманітністьдіяльностіучнівнауроці,щобільшаінтенсивністьїхньоїпраці,організованоїпедагогом,торезультативнішийпроцеснавчання.

Використана література

1.Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. — К., 1973.2.Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1994.3.Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-ми т.— К., 1954. — Т. 5. — С. 9—109.4.Мешко О. І., Янкович О. І., Пизтушко Г. М. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1999.