Китайська філософія як уявлення про людину й світ як співзвучні реальності. Початок китайського філософського мислення. Класичні книги китайської освіченості. Сто шкіл - період розквіту китайської філософії. Сторіччя, що передувало династії Цінь.

Навчання джайнізму й буддизму. Ведична релігія, тексти індуської (хараппської) культури (2500-1700 років до н.е). Проповіді Будди у Варанаси. Основні тези упанішад. Ідеології ведичного брахманізму, ритуализма. Буддійський канон чотирьох шляхетних істин.

Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.

Сутність і проблемна сфера філософії економіки. Зміст та еволюція поняття "економіка". Виробничі відносини. Матеріальне виробництво. Духовне виробництво. Філософія грошей. Гроші є продуктом суспільства, витвором, за який воно має нести відповідальність.

Особливості розвитку середньовічної філософії (патристики, ранньої і пізньої схоластики): пошук способів обгрунтування догматів віри. Вчення про людину, натурфілософське пояснення першооснови явищ світу, уявлення про життя суспільства в епоху Відродження.

Загальна характеристика філософії Просвітництва та висвітлення проблеми людини і суспільства. Докритичні і критичні погляди І. Канта. "Коперніканський переворот" у пізнанні. Філософський метод і система Гегеля та антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

Причини формування пристрасті до руйнування у Ніцше. Його погляд на зовнішність людини. Надлюдина як вища стадія людства. Необхідність "привілейованої" вищої освіти. Переоцінка цінностей Ніцше. Його філософія щодо походження моралі. Гармонія добра і зла.

Зміст поняття "Філософія", її специфіка та шлахи її розвитку. Філософія як світогляд. Міфологія, релігія, філософія і наука. Напрямки філософської думки. Система образів і понять, які розкривають відношення людини до світу. Горизонти філософського пошуку.

Проблемы и необходимость философского осмысления бытия человека. Мировоззренческая основа западной цивилизации. Основные задачи современной философии. Понятие духовной культуры, главные критерии духовности. Право и наука в системе духовной культуры.

Биография А.А. Богданова. Анализ его работы "Тектология" как исторической предпосылки для возникновения общей теории систем, а впоследствии системного анализа. Основные концепции теории (прогрессивный подбор, "закон наименьших", динамическое равновесие).

Бюджетный учет как упорядоченная система сбора, регистрации и обобщения информации в денежном выражении о состоянии финансовых и нефинансовых активов и обязательств органов государственной власти, его основные цели, задачи. Направления бюджетной реформы.

Новый поворот к человеку: проблема человека в неклассической философии. Философия жизни: А. Шопенгауэр, Ф. Ницше. Экзистенциализм и его проблемы. Открытие бессознательного: З. Фрейд и психоанализ. Школы и течения западной неклассической философии.

Духовна діяльність людини. Визначальні фактори Нового часу. Наукова революція і формування буржуазного громадянського суспільства. Протилежні напрями у філософії Нового часу: емпіризм і раціоналізм; матеріалізм і ідеалізм; раціоналізм і ірраціоналізм.

Изучение кантовской концепции об антиномиях. Теория Канта о трансцендентальности знаний в акте познания реальности. Природа конфликтов в рамках теории познания Канта. Обусловленность существующих социальных конфликтов субъективизмом мышления индивида.

Возникновение русской философии как самостоятельного направления. Предфилософия и философия как самостоятельные периоды в истории русской философии. Проблема духовного наследия в русской философии, ее антропоцентризм и социальная направленность.

Философия как творческий акт. Человек, микрокосм и макрокосм. Творчество и искупление. Самосознание человека как творца. Свобода личности, индивидуализм и универсализм. Аскетизм, гениальность и святость. Мужское и женское, род и личность в творчестве.

Философия истории - самостоятельная область философского знания, осмысливающая своеобразие общества в его отличии от природы. Философский анализ общественной жизни, методологические принципы изучения общества. Социальный опыт в философии истории Тойнби.

Гносеология как выражение сомнения в силе и оправданности философского познания. Характеристика таких этических категорий, как добро, зло, человек. Этика закона, искупления и творчества. Понятие эсхатологической этики. Смерть и бессмертие, ад и рай.

Возникновение сознания. Впервые сознание как особая реальность, отличная от материальных явлений была выявлена Парменидом. Духовная реальность как составная часть и отражение общественного бытия. Структура общественного сознания: уровни, формы и функции.

Существование двух типов цивилизаций, которыми представлено человеческое общество: традиционная и западная. Классы структурных образований организованной человеческой деятельности. Значение личностного элемента социальной среды в формировании общества.