Новые тенденции в понимании исторического процесса. Рамки развития. Первичные желания (4500-1200 гг. до н.э.) Стремление к богатству (1200 г. до н.э. – 200 г.н э.) . Стремление к почету, власти и славе (200-1500 гг.). Жажда знаний.

Необхідність ігрової поведінки пов'язана з періодом в розвитку дитини, протягом якої вона повинна підготуватися до "дорослої" життєдіяльності. Значення ігри і полягає в тому, що виробляються і удосконалюються різні здібності, у тому числі здатність психіч

Загальна характеристика уявлень про "ідеальну державу" Давньої Греції. Творчість Платона. Біографія Платона. Вчення Платона про суспільство і державу. Творчість Арістотеля. Життєвий шлях Арістотеля. Політико-правові погляди на державу в "Політиці" Арісто

Специфіка етіко-філософської проблематики у працях Ф. Ніцше, його критика теорії пізнання, використання логіки, моралі. Ресентимент як рушійна сила у процесі утворення й структурування моральних цінностей у філософії Ніцше, його критика християнства.

Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.

Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.

Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.

Постмодерн та філософія діалогу, соціальні концепції постмодерністів. Сучасна релігійна філософія, традиціоналізм, пріоритет віри над розумом. Екофілософія, господарська діяльність соціуму. Шляхи і способи вирішення сучасних глобальних проблем людства.

Признание Поппером, что истина имеет объективный, абсолютный характер, что знание в принципе несовершенно, подлежит постоянному пересмотру. Отклонение Поппером попытки оправдания знания ссылками на авторитет экспертов. Поппер о критическом рационализме.

Рациональность поведения как основа метода экономической теории. Обоснование рациональности поведения человека в науке Каббала. Главная характеристика современного экономического человека заключается в максимизации целевой функции.

Сложность исследования. Специфика развития. Специфика языка каббалистических текстов. Неизвестная науке методика познания. Основы нового подхода. Принципиальные совпадения представлений. О возможных результатах интеграции.

Отличие научного знания (науки) от художественно-эстетического, религиозного и философского знания в философии и логике Канта. Соединение противоположности в единстве как заслуга Канта перед философией. Учение Канта об антиномиях и "вещи в себе".

Место диалектического противоречия в теории диалектики. Тождество противоположностей у Гераклита. Мировоззрения и столкновение серьезных философских позиций. Противоборство способов понимания сущего, рассматриваемое Кантом. Теоретическая система Гегеля.

Философия от греческого-люблю и мудрость, любовь к мудрости. Каждый человек, вольно или невольно, постоянно сталкивается с проблемами, вопросами которые обсуждаются и решаются в философии. Как устроен мир? Развивается ли он по определенным законам?

Система критической философии, разработанная Иммануилом Кантом. Исследование природы и границ человеческого познания в надежде поднять философию до уровня науки. Первые представители кантианства. Марбургская школа неокантианства. Неокантианство в России.

Мировая история. Современное и будущее. Смысл истории. Понятие "осевого времени", введенное Ясперсом, является у него своеобразной точкой отсчета истории. Основные положения в концепции Ясперса. Целостная концепция философии истории.

Лозунги политической свободы, образование, жизненный уровень и моральное удовлетворение человека. Двойная природа человека и небесная генетика Духа; характер человека, его способности к обучению, желания, потребности и достижения, мыслительные уровни.

Понятие "картина мира". Специфика философской картины мира. Философская теория бытия. Специфика человеческого бытия. Исходный смысл проблемы бытия. Учения о принципах бытия. Иррациональное постижение бытия. Материальное и идеальное.

Категории как формы мышления, таблица категорий. Учение об антиномиях чистого разума, соотношение категорий рассудка и идей разума в философии Канта. Начало логики, проблема выведения всех логических категорий из чистого бытия в философии Гегеля.

Логіка – наука, що вивчає мислення людини. Категоричні силогізми, в яких засновником є судження-визначення та побудовані із судження можливості. Судження як вираження реченнь утверджень чи заперечень, які володіють обумовленим значенням істинності.