Субъективная и объективная реальность. Знание как продукт взаимодействия субъекта и объекта. Характеристика познавательной деятельности субъекта. Основное противоречие существования субъекта в мире. Реализация субъектом своей конечной причинности в мире.

Биография выдающегося русского философа Николая Александровича Бердяева. Увлечение марксизмом, административная ссылка. Участие в религиозно-общественных движениях русской эмиграции в Германии. Мировоззрение и философия Бердяева: краткий обзор работ.

Актуальность вопроса о специфике русской философии в настоящее время. Проблема "Россия и Запад" в философских исканиях и теориях Н. Бердяева, Н.Я. Данилевского. Осмысление особенностей отечественной культуры, русского национального самосознания.

Суждение как форма мышления, представляющая собой утверждение или отрицание существования предметов и явлений, связей или отношенияй между ними. Суждения: простое и сложное, атрибутивные, релятивные и экзистенциальные; равносильность или истинность.

Суждение как форма мышления. Структура простого категорического суждения в логике. Суждение как логическая форма мышления. Суждение и вопрос. Требование истинности предпосылок при постановке вопроса, логические ошибки. Принципы классификации суждений.

Проблема самоубийства в философии и медицине. Факторы, влияющие на явление суицида. Религиозный фактор. Социальные факторы. Отношения некоторых социальных групп к суициду. Поколение среднего возраста. Молодежь.

Понимание того, были ли сумасшедшими или вполне нормальными люди, генерирующие идеи. Отношение общественного мнения к этим идеям. Работа итальянского ученого Цезаря Ломброзо "Гений и помешательство" - богатое собрание патографических материалов.

Поняття – суспільство та свідомість. Структура та соціальні призначення суспільної свідомості. Її функції, носії та види. Свідомість як сфера людської духовності, яка включає світ думок. Суспільна свідомість як існування свідомості у суспільній формі.

Суспільство: історичне виникнення і філософська сутність. Структурна будова і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку. Типологія сучасного суспільства. Суспільство і особистість. Вплив розвитку цивілізації на суспільство.

Поширення суб'єктивістських поглядів на процес пізнання у західній філософії XIX століття. Ознайомлення із історією заснування, поширенням, сутністю та основними принципами неореалізму на основі статті У.Т. Монтегю "Історія американського реалізму".

Релігія як об'єкт осмислення світським розумом у протестантській традиції. Погляди на протестантську ортодоксію М. Лютера та Ж. Кальвіна. Розвиток протестантської філософської теології в XIX-XX столітті: погляди Ф. Шлейєрмахера, К. Барта, П. Тілліха.

Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.

Особенности феноменологического, онтологического, гносеологического и социокультурного уровней познания действительности. Рассмотрение специфики философии, ее научного и религиозного содержания. Формирование цивилизации - главная философская проблема.

Общенаучный характер системного подхода. Понятия структуры и системы, "множество отношений". Роль философской методологии в формировании общенаучных понятий. Содержательные признаки и общие свойства систем. Основные содержательные признаки систем.

Особливості зародження життя у всесвіті. Подальший розвиток теорії зародження: панспермія. Класичне вчення про самозародження. Хімічна еволюція: сучасна теорія походження життя на підставі самозародження. Вплив різних критеріїв на зародження життя.

Доведення як сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності судження. Правила та помилки в доведенні та спростуванні. Способи здійснення та побудови прямої і непрямої аргументації. Зміст спростування через критику демонстрації та доказів.

Становлення та розвиток теорії Джона Роулза. Джон Роулз – великий борець за теорію справедливості. Два правила пріоритету та концепція демократичної рівності. Інститути справедливого суспільства, два принципи справедливості i проблема стабільності.

Противоречие между человеком и машиной как источник кризиза культуры XX века. Причины роковой роли техники в человеческой жизни. Итоги XIX века. О.Шпенглер. Х.Ортега-и-Гассет. Процесс отчуждения. А.Шопенгауэр, Ф.Ницше. Экзистенциализм. А.Камю.

Процесс происхождения философии техники как специфического проявления в становлении общей философии. Сущность истоков и развития философского осмысления техники, экзистенциалистская ее интерпретация, оптимизм и пессимизм "технического мировоззрения".

Проявление развития научной мысли в ее современных формах как единства гения и техники, синтез тезиса и антитезиса. Ограниченный, линейный, топологический, измеренный детерминизм. Стремление человека к освоению природы и человеческий фактор в науке.