Головні філософські праці Г.В. Лейбніца. Філософські і методологічні основи учення Лейбніца. Поняття субстанціональних форм. Монадологія Лейбніца і концепція сприйняття. Співвідношення душі і тіла. Диференціація "простого" та "свідомого" сприйняття.

Л. Витгенштейн (1889-1951) як справжній духівник неопозитивізму, його біографія, діяльність, наукові праці та загальна характеристика його основних поглядів на життя. Проблема пізнання як проблема відносин свідомості насамперед до матеріальної дійсності.

Сократ як видатний мислитель епохи високої класики Стародавньої Греції, втіленням еллінської мудрості. Дитинство і юність філософа, принципи його діяльності. Завдання "сократівського" методу, натурфілософський період в історії старогрецької філософії.

Філософські категорії "нове" і "старе". Особливості об'єктивних процесів діалектичного заперечення. Принцип роздвоєння єдиного на протилежності. Абстрактне і конкретне. Взаємодія між різними протилежними сторонами. Форми прояву матеріальних систем.

Методи філософських досліджень. Недолікии марксистської інтерпретації діалектики і метафізики. Феноменологічний, трансцендентальний методи. Герменевтика. Функції філософії. Світовий філософський процес. Ситуація глухого кута. Духовна культура людства.

Становлення філософської системи, специфічного стилю і форми філософського мислення великого українця. Фундаментальні цінності очима Г. Сковороди. Традиції неоплатонізму і християнської символіки. Принцип барокової культури. Суперечності світу.

Умови формування філософських поглядів Т.Г. Шевченка. "Філософія трагедії" та спроби деміфологізації української історії. Ідеальне суспільство в уявленні Т.Г. Шевченка. Простір для розквіту ідеальних сил. Національна пам'ять й національна гідність.

Історичні віхи та коріння містицизму як всезагального світового явища. Містичні концепції від Античності до епохи Нового часу. Філософські досягнення найвидатніших представників німецького містицизму XIV-XVI століть та роль генія Мейстера Екхарта.

Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.

Англійський філософ-матеріаліст Томас Гоббс, його погляди на державу, захист теорії суспільного договору. Погляди Т. Гоббса на право та законодавство, тенденція до раціоналізації державного механізму, політичної влади. Уявлення Гоббса про природу людини.

Семіотичні категорії логіки. Показники, символи і сигнали як немовні знаки. Денотат та концепт імені. Оповідна пропозиція у формальній логіці. Таємниця гегелівської діалектичної логіки. Саморефлексія ідеології марксиста: приховані основи тоталітарності.

Особенности формальной логики. Диалектическая логика Г. Гегеля, ее развитие в работах русских философов. Законы диалектики. Функции диалектической логики в структуре марксистской философии. Сходство и отличия формальной и диалектической логики.

Структура формальной логики и ее практическое значение. Основные формально-логические законы тождества, противоречия, исключенного третьего, достаточного основания. Формы и элементы мышления, без которых невозможно ни обыденное, ни научное мышление.

Теоретическое построение В.Б. Шкловского и русский футуризм. Автоматизм восприятия слов языка, образов и положений, форм искусства по причине привычности. "Сборники по теории поэтического языка" и "Общество по изучению поэтического языка" – ОПОЯЗ.

Интеллект как система познавательных способностей индивида. Формирование представлений об интеллекте в истории философии. Основные подходы в психологии к формированию интеллекта. Концептуальные линии в трактовке природы интеллекта, уровни его устройства.

Основные направления формирования методологических идей в области гуманитарного знания. Становление философии истории как науки. Социальные концепции А. Сен-Симона, Дж. Коллингвуда и О. Шпенглера. Философско-методологические проблемы социального познания.

Исторические и философские предпосылки появления панисламизма и реформаторских идей. Исторические и философские предпосылки. Деятельность Джемаль ад-Дина аль-Афгани и Мухаммеда Абдо и реформация ислама. Панисламизм на современном этапе.

Включення людини в ноосферу через підвищення духовності: педагогіка духовності і сприяння максимально ефективному духовному розвиткові особистості. Наука, мистецтво, мораль та релігія як складові розвитку особистості. Духовний та педагогічний потенціал.

Исследование некоторых загадочных явлений человеческого сознания. Формы рационального познания действительности. Понятие как форма мысли. Чувственно-образное, понятийное и логическое развитие мышления. Восприятие как процесс категоризации ощущений.

Осваивая действительность самыми разнообразными методами, научное познание проходит различные этапы. Каждому из них соответствует определенная форма развития знания. Характеристика и анализ основных из них: факт, теория, проблема, гипотеза, программа.