Название: Омела біла орлики звичайні остудник голий
Вид работы: реферат
Рубрика: Астрономия
Размер файла: 26.9 Kb
Скачать файл: referat.me-4575.docx
Краткое описание работы: Реферат на тему: ОМЕЛА БІЛА, ОРЛИКИ ЗВИЧАЙНІ, ОСТУДНИК ГОЛИЙ ОМЕЛА БІЛА Viscum album Багаторiчний напiвпаразитичний вiчнозелений кулястої форми кущик родини омелових. Гілки голi, зеленаво-жовтi, вилчасторозгалуженi, цилiндричнi, у вузлах - потовщенi i крихкi. Листки супротивнi, шкiрястi, цiлокраї, сидячi, жовто-зеленi.
Омела біла орлики звичайні остудник голий
Реферат на тему:
ОМЕЛА БІЛА,
ОРЛИКИ ЗВИЧАЙНІ,
ОСТУДНИК ГОЛИЙ
ОМЕЛА БІЛА
Viscum album
Багаторiчний напiвпаразитичний вiчнозелений кулястої форми кущик родини омелових. Гілки голi, зеленаво-жовтi, вилчасторозгалуженi, цилiндричнi, у вузлах - потовщенi i крихкi. Листки супротивнi, шкiрястi, цiлокраї, сидячi, жовто-зеленi. Квiтки одностатевi (рослина дводомна), жовтi, сидячi, зiбранi у головчастi суцвiття в розвилках гiлок. Цвiте у березнi - квiтнi. Плоди ягодоподiбнi, кулястi, з трохи вдавленою верхiвкою.
Омела бiла паразитує на листяних деревах (береза, груша, дуб, клен, липа, тополя, яблуня), закрiплюючись присосками, через якi й живиться за рахунок дерева, на якому оселиться.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують молодi гiлки з листками. Заготовляють, зрiзаючи секаторами пiзно восени або взимку.
Сировина омели мiстить вiскотоксин, вiсцерин, холiн, спирти, флавоноїди, смолистi i мiнеральнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати проявляють гiпотензивну, седативну, в'яжучу, кровоспинну, сечогiнну, цитолiтичну дiю.
Застососвують при гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозі, кровотечах, епiлепсiї, при запамороченнях, iстерiї, при неоперабельних формах раку, для пiдвищення тонусу органiзму.
Внутрiшньо - настiй омели (15 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настоянку омели (1:5) на 70% розчинi спирту, вживати по 50 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - 2 ст ложки сумiшi (порiвну) омели i деревiю звичайного заварюють в 1 л окропу, настоюють до охолодження i використовують для спринцювань при кольпiтi.
ОРЛИКИ ЗВИЧАЙНІ
Aquilegia vulgaris
Водосбор обыкновенный
Багаторiчна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, до 80 см заввишки, у верхнiй частинi розгалужене. Листки черешковi, роздільні, по краях зубчастi. Квiтки 4 - 5 см в діаметрі, на довгих нiжках, одиничнi в пазухах листків при основi видовженi в шпорку пелюстками рiзного забарвлення. Цвiте у червнi - липнi. Плід - збiрна листянка.
Орлики звичайні зрiдка зустрiчається в лiсових районах по чагарниках і лісах. Вирощують як декоративну рослину.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають надземну частину рослини пiд час цвiтiння.
Трава орликів звичайних мiстить алкалоїди, цiаногеннi сполуки, кислоту аскорбiнову.
Галеновi препарати орликів звичайних мають антисептичнi, заспокiйливi, жовчогiннi, потогінні, болетамувальні, сечогінні, відхаркувальні властивостi, стимулюють статеву активнiсть у чоловiкiв.
Застосовують при шлункових колiках, кровотечах, альгоменореї, застiйних явищах (у печiнцi, селезiнцi, жовчному мiхурi), при iмпотенцiї. Настоєм полощуть рот при запальних процесах ротової порожнини (стоматит, гiнгiвiт), а також лікують висипи на шкірі.
Внутрiшньо - настiй трави орликів звичайних (1 ст ложка сировина на 300 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Чай з трави орликів звичайних (20 г сировини на 1 л окропу, настоюють 10 хв) пити зранку і ввечері по 500 мл ковтками. Сік свiжої рослини пити по 15 крапель двічі на день.
Зовнiшньо - настiй трави орликів звичайних (1 ст ложка сировини на 500 мл окропу) служить для ванночок при висипах на шкiрi, дерматиті, вуграх.
Симптоми отруєння: порушення функцiї серцево-судинної системи, пригнiчення дiяльностi центральної нервової системи.
Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, камфора олійний розчин 20 %-2 мл, кордiамiн - 2 мл, кофеїну натрiю бензоат 10% - 1мл.
ОСТУДНИК ГОЛИЙ
(грижниця гола, польове мило, собаче мило)
Herniaria glabra
Грыжник голый
Багаторічна розпростерта жовтаво-зелена рослина родини гвоздикових. Стебло розгалужене, короткоопушене або майже голе, лежаче або висхідне, до 30 см завдовжки. Листки цілокраї, голі, супротивні, еліптичні. Квітки дрібні, двостатеві, з жовтаво-зеленою чашечкою і ниткоподібними пелюстками, зібрані в щільні пазушні клубочки. Цвіте у червні - серпні. Плід - сухоплівчастий кулястий однонасінний горішок.
Росте по всій території України на відкритих місцях, галявинах та при дорогах як бур'ян.
Для виготовлення галенових препаратів використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини.
У траві остудника містяться кумарини, флавоноїди, тритерпенові сапоніни, дубильні речовини, фенолкарбонові кислоти, алантоїн, ефірні олії, вітаміни.
Галенові препарати остудника голого виявляють сечогінні, в'яжучі, спазмолітичні й антибактеріальні властивості. Використовують при серцевій недостаності, запальних процесах сечового міхура, пієліті, мимовільному сечовипусканні, ниркокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, артриті, гонорейних запаленнях сечовидільних шляхів, при бронхіті, болях у м'язах після важкої фізичної праці. Зовнішньо використовують при діатезі, хворобах шкіри, гнійних ранах.
Внутрішньо - настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв). Пити по 1 ст ложці 4 рази на день. Свіжий сік рослини приймають по 2 ст ложки 4 рази на день.
Зовнішньо - настій трави (1:10) для ванни при діатезі.
ОЧИТОК ЇДКИЙ
(бурячки, гiнець, гусинець, заяча капуста їдка, капустка,
молодильник, молодець, мошнач, рум'янило, часник гадячий, чистик)
Sedum acre
Багаторiчна невеличка, до 20 см, трав'яниста рослина родини товстолистих. Стебла численнi, соковитi; квiтконоснi - висхiднi; вегетативнi - часто лежачi. Листки дрiбнi, сидячi, м'ясистi, широкояйцеподібнi. Квiтки двостатевi, правильнi, з подвiйною п'ятичленною оцвiтиною, в розгалужених щиткоподібних суцвiттях; пелюстки золотаво-жовтi, в 2 - 3 рази довшi за чашечку. Цвiте у травнi - липнi. Плід - збiрна листянка.
Росте на сухих вiдкритих пiщаних i кам'янистих мiсцях, у свiтлих лiсах, серед чагарникiв.
Для лiкарських потреб збирають траву у червнi.
Трава очитку їдкого мiстить алкалоїди (нiкотин, седамiн, седридин, сединiн, сединон), дубильнi речовини, глiкозиди, вiтамiни, органiчнi кислоти, мiнеральнi речовини.
Препарати очитку їдкого посилюють моторику шлунково-кишкового тракту, стимулюють дихання, проявляють гіпотензивну, загальнотонiзуючу активнiсть. У народнiй медицинi препарати очитку їдкого застосовують при судомах, епілепсії, недокрiв'ї, захворюваннях печiнки та як протипухлинний засіб.
Застосовують при гiпертонiчнiй хворобi, гепатитах, анемiї, атеросклерозi, запорах, епiлепсiї, геморої, злоякiсних пухлинах шкiри.
Експериментальні дослідження показують, що галенові препарати очитку ідкого посилюють моторну діяльність шлунково-кишкового тракту, посилюють дихання. Вживають усередину при епілепсії, недокрів'ї, жовтяниці. У поєднанні з омелою і глодом використовують при гіпертонії.
Внутрiшньо - настiй трави очитку (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 50 мл 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - мазь (10 г порошку очитку їдкого iз 40 г вазелiну) накладати на мозолi, бородавки, змазувати гнiйнi рани i виразки, при опіках. Товчена свіжа трава при новоутвореннях шкіри.
Похожие работы
-
Нейронна теорія Нервова система Біла та сіра речовини мозку Ядра Кора Нервові волокна Нерв
Реферат Тема: Нейронна теорія. Нервова система. Біла та сіра речовини мозку. Ядра. Кора. Нервові волокна. Нервові вузли. Нервові закінчення. ПЛАН Нейронна теорія.
-
Перестріч гайовий перстач білий перстач гусячий
Реферат на тему: ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ, ПЕРСТАЧ БІЛИЙ, ПЕРСТАЧ ГУСЯЧИЙ ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ (брат-і-сестра, братики, братки, братчики, день-i-нiч, жовтушка, зебрій, iван-i-марiя, мар'янник, сестрички)
-
Любисток лікарський льонок звичайний
Реферат на тему: ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ, ЛЬОНОК ЗВИЧАЙНИЙ ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ (вегета, магi) Levisticum officinale Багаторiчна гола трав'яниста рослина родини селерових. Стебло кругле, трубчасте, розгалужене, до 200 см заввишки. Листки блискучi перисторозсiченi. Квiтки двостатевi, правильнi, п'ятипелюстковi, свiтло-жовтi, зiбранi у верхiвковi круглi складнi зонтики.
-
Лікарські рослини та їх застосування арніка гірська беладонна звичайна омеля біла
Лікарські рослини та їх застосування (Арніка гірська, беладоння звичайна, омеля біла) Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені.
-
Липа серцелиста листовик сколопендровий лілія біла
Реферат на тему: ЛИПА СЕРЦЕЛИСТА, ЛИСТОВИК СКОЛОПЕНДРОВИЙ, ЛІЛІЯ БІЛА ЛИПА СЕРЦЕЛИСТА Tilia cordata Липа серцелистная Високе дерево родини липових. Листки черговi, округлі або довгастi, з серцеподібною основою. Квiтки правильнi, двостатевi, п'ятичленнi; пелюстки - жовто-бiлi. Цвiте у червнi - липнi.
-
Лобода біла лобода доброго генріха лопух справжній
Реферат на тему: ЛОБОДА БІЛА , ЛОБОДА ДОБРОГО ГЕНРІХА , ЛОПУХ СПРАВЖНІЙ ЛОБОДА БІЛА (волок, лебеда дика, лебеда собача, лобода прісна, лобода свиняча, лобода собача, натина)
-
Шовковиця біла шоломниця звичайна
Реферат на тему: ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА ШОВКОВИЦЯ БІЛА (еперка, шовковиця) Morus alba Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями.
-
Характеристика рослин авран лікарський агрус звичайний аїр тростиновий
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ, АГРУС ЗВИЧАЙНИЙ, АЇР ТРОСТИНОВИЙ АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ (бождерево, жовчинець лiкарський, благодатка, благодать,
-
Характеристика рослин глід колючий глуха кропива біла горіх волоський
Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ГЛІД КОЛЮЧИЙ ГЛУХА КРОПИВА БІЛА ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ ГЛІД КОЛЮЧИЙ (боярка, глід звичайний, глідина, глог, глоєна,
-
Собача кропива сокирки польові солодка гола 2
Назва реферату : Собача кропива, сокирки польові, солодка гола Розділ : Біологія Собача кропива, сокирки польові, солодка гола СОБАЧА КРОПИВА (кропивничок, пустирник звичайний,