Название: Географія сільського господарства cвіту
Вид работы: реферат
Рубрика: География
Размер файла: 91.55 Kb
Скачать файл: referat.me-60596.docx
Краткое описание работы: Реферат з економічної географії Географія сільського господарства cвіту Формування світової агропродовольчої системи. Світова агропродовольча система (САПС) формується в результаті розвитку міжнародної кооперації у сфері виробництва та продажу продовольства, її матеріальну основу складають національні агропромислові комплекси (АПК), що включають у себе сільське господарство, яке виробляє продовольчу сировину продукти харчування та переробку і збут сільськогосподарської сировини та продовольства, а також виробництво засобів виробництва для цих галузей.
Географія сільського господарства cвіту
Реферат з економічної географії
Географія сільського господарства cвіту
Формування світової агропродовольчої системи.
Світова агропродовольча система (САПС) формується в результаті розвитку міжнародної кооперації у сфері виробництва та продажу продовольства, її матеріальну основу складають національні агропромислові комплекси (АПК), що включають у себе сільське господарство, яке виробляє продовольчу сировину продукти харчування та переробку і збут сільськогосподарської сировини та продовольства, а також виробництво засобів виробництва для цих галузей.
Формування САПС не тільки не усуває, але й сприяє посиленню нерівномірності розвитку національних продовольчих систем, оскільки конкуренція та поділ праці виходять на глобальний рівень. Провідною ланкою САПС є розвинуті країни через те, що для АПК цих країн зовнішньоекономічні ринки стають основним чинником економічного зростання. Це знаходить своє вираження у поглибленні спеціалізації та кооперування у виробництві продовольства, ресурсів для його виробництва, взаємному посиленню руху капіталів і, технологій.
Досвід розвинутих країн свідчить, що попит на продовольство практично безмежний при досягненні високих норм споживання. Удосконалення відбувається шляхом залучення до господарського обігу все нових рослин і їх видів, розширення асортименту, підвищення «зручності» продовольства (економії праці при приготуванні їжі), виходу на ринок товарів, що займають проміжне положення між продуктами харчування й медичними препаратами.
Прискорення економічного розвитку країн, що розвиваються, перетворює їх у більш активну, хоча й залежну від розвинутих країн ланку САПС, у той же час ця двостороння залежність прискорює розвиток глобальної продовольчої системи. Країни, що розвиваються, намагаючись подолати своє відставання у виробництві й споживанні продовольства, пришвидшують розвиток економіки, у тому числі й сільського господарства. Це приводить не тільки до зростання імпорту продовольства, але й до імпорту ресурсів, технологій і капіталів, необхідних для розвитку національних продовольчих систем.
Країнам з перехідною економікою належить скромне місце у світовій агропродовольчій системі, але їхня частка в окремих регіонах досить суттєва. До загальних проблем, що стоять перед ними, належать: низька ефективність економіки, включаючи АПК, висока залежність від імпорту продовольства, ресурсів для його виробництва, недосконалість або відсутність елементів ринкового господарства тощо.
Посилюється вплив ТНК на розвиток САПС. У розвинутих країнах ТНК переважають у сільськогосподарських сферах національних АПК (сільськогосподарське машинобудування, харчова промисловість, торгівля, сфера обслуговування). У країнах, що розвиваються, ТНК сприяють розвитку сільського господарства, а часто є основою розвитку АПК і ланок з вирощування, переробки, упаковки та транспортування продукції.
Відносно новим явищем стало формування крупних національних і транснаціональних продовольчих компаній у країнах, що розвиваються, насамперед в Азії та Латинській Америці.
Рис. 1. Частка сільського господарства у ВВП країн світу
Глобалізація агро бізнесі відбувається на фоні світової біотехнологічної революції. З 1995 р. почалося масове впровадження трансгенного насіння (сої, картоплі, бавовнику, кукурудзи). Площі під трансгенними культурами досягли у світі 35 млн га, з них 30 млн га у Північній Америці. Сьогодні відбувається масивне впровадження нових сортів рослин з модифікованими технологічними й споживчими характеристиками. Через високу складність й вартість біотехнологічних розробок вони зосереджені в 10 провідних американських і європейських хіміко-біологічних компаніях — «Монсонто», «Новартіс», «Дюпон», «Рон-Пуланк», «Хьохст» та ін.
2. Рослинництво. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво. Під зерновими у світі перебуває більша частина площ орних земель (див. рис. 2). Основні райони вирощування пшениці зосереджені в Європі та Північній Азії (Росія, Україна, Казахстан, Франція, ФРН, Італія тощо), Північній Америці (США, Канада), Азії (Китай, Індія, Туреччина, Пакистан та ін.). Головні країни-виробники пшениці — Китай, Індія, США, Франція, Росія. Найбільшим виробником кукурудзи є США (45% світового збору). Багато кукурудзи збирають Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Франція, Індія, ПАР. Рису щороку вирощується понад 500 млн т: 1/3 його світового виробництва дає Китай, 1/5 — Індія, важливим районом вирощування рису є Південно-Східна та Східна Азія (Індонезія, Бангладеш, В'єтнам, Таїланд, М'янма, Японія тощо).
Рис. 2. Основні райони вирощування зернових культур у світі
Технічні культури — сировина для виробництва продовольчих і промислових товарів. Бавовник — вирощують переважно у країнах, що розвиваються (Індія, Пакистан, Бразилія, Єгипет), інші важливі виробники — Китай, США, Узбекистан, Туркменістан, Туреччина. Джут вирощують, в основному, в Індії, Бангладеш, Шрі-Ланці. Більше 1/2 цукру у світі отримують із цукрової тростини (Куба, Мексика, Бразилія, США, Аргентина, Індія, ПАР, Єгипет, Австралія). Головні райони вирощування цукрових буряків — Україна, Росія, Польща, Чехія, Словаччина, ФРН, Франція. З олійних найбільш поширені соняшник (Росія, Україна, Болгарія, Уругвай, Аргентина) та соя (США, Китай, Росія, Бразилія). Важливими експортними товарами країн Латинської Америки, Азії та Африки є чай (Індія, Шрі-Ланка, Китай), кава (Бразилія, Мексика, Колумбія, Кот-д'Івуар, Індія), какао (Кот-д'Івуар, Бразилія, Гана, Нігерія), арахіс, плодів олійної пальми (Конго, Індонезія, Малайзія).
Табл. 1. Розвиток рослинництва у деяких країнах світу (1995 p.)
Країна |
Кількість тракторів на 1000 га орної землі |
Кількість мінеральних добрив на 1 га ріллі, кг |
Урожайність пшениці ц/га |
Розвинуті країни США Нідерланди Японія Країни з перехідною економікою Україна Угорщина Країни, що розвиваються Мексика Бразилія Нігерія |
25,6 217,4 476,2 12,5 8,9 7,4 10,4 0,4 |
45 266 355 32 32 18 15 7 |
24,1 88,5 36,2 30,9 43,0 41,9 17,0 17,0 |
Тваринництво розвинуте в усіх регіонах земної кулі. В економічно розвинутих країнах Європи, Північної Америки в лісовій та лісостеповій зонах розводять велику рогату худобу молочно-м'ясного та молочного напрямів. У місцях із посушливим та сухим кліматом розвинуте тваринництво м'ясного напрямку (Індія, Пакистан, Аргентина, Австралія). Найбільше поголів'я великої рогатої худоби (до 60%) припадає на країни Азії, Африки (але тут продуктивність дуже низька, використовують її для роботи на полях та як тяглову силу), Південної Америки.
Свинарство поширене у країнах Азії, Північної Америки та Європи. У промислово розвинутих країнах поширене м'ясо-вовняне та м'ясне вівчарство, а вовняне у Австралії, Новій Зеландії, Великобританії, Іспанії, Італії. Птахівництво в розвинутих країнах переведено на індустріальну основу. Подекуди розвивається конярство, верблюдівництво тощо.
Запитання і завдання
1. Які зміни у розвитку сільського господарства відбулися під впливом НТР?
2. Які чинники викликали формування світової агропромислової системи?
3. Проаналізуйте табл. 10 та охарактеризуйте рівень механізації та забезпечення мінеральними добривами сільського господарства країн різних типів економічного розвитку.
4. За картою атласу визначте основні сільськогосподарські регіони світу.
5. Де розміщуються основні регіони вирощування пшениці, кукурудзи, рису?
6. Проаналізуйте структуру світового тваринництва.
7. Проаналізуйте структуру експорту та імпорту пшениці за картами атласу. Визначте найбільших, експортерів та імпортерів зерна. Зробіть висновки.
Це цікаво
Механізація сільського господарства разом з досягненнями прикладної науки привели у розвинутих країнах до різкого скорочення потреб галузі у робочій силі та різкому рості продуктивності праці. Внаслідок цього один фермер може забезпечити продовольством до 80-ти осіб, що спостерігається в Нідерландах, Данії, Великобританії та США. Це дозволяє не тільки задовольнити внутрішні потреби, але й поставляти продукцію на експорт.
У країнах, що розвиваються, до недавнього часу сільське господарство майже повністю базувалося на архаїчному ручному знарядді, а продуктивність праці утримувалась на рівні античної Греції чи Риму. Тому селяни ледь задовольняють потреби своєї сім'ї і часто не в змозі поставити на ринок продукти харчування хоча б ще для однієї сім'ї.
У країнах Південної Азії сільські господарства дотримують традиційної практики вирощування рису, затрачаючи на одну тонну продукції у 20-30 разів більше живої праці, ніж фермери США. При цьому у Південній Азії врожай з одиниці площі знімають у 4-5 разів нижчий, ніж у США.
Похожие работы
-
ГЕОГРАФІЧНИЙ (ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ) ПОДІЛ ПРАЦІ
План Поняття про географічний поділ праці. Фактори розвитку міжнародного поділу праці. Розвиток МПП в епоху науково-технічної революції. 1. Поняття про географічний поділ праці
-
Розвиток агропромислового комплексу України
Реферат на тему: Розвиток агропромислового комплексу України” Розвиток агропромислового комплексу України як пріоритетної галузі національної економіки зорієнтовано на забезпечення продовольчої безпеки держави, зростання її експортного потенціалу, а саме: формування багатоукладної аграрної економіки, забезпечення вільного розвитку підприємництва та малого бізнесу, різнобічних ефективних організаційно-правових форм господарювання з максимальним використанням можливостей кооперації та орендних відносин, вдосконалення прав власності на землю та засоби виробництва; забезпечення опосередкованого державного регулювання економіки агропромислового виробництва з економічною свободою підприємств і організацій в умовах ринкових відносин; державна підтримка розвитку агропромислового комплексу на основі освоєння цільових державних програм; забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників, формування інфраструктури ринку, входження агропромислового комплексу з конкурентоспроможною продукцією і продовольчими товарами у світове співтовариство; удосконалення ринкових механізмів цінового регулювання, кредитно-фінансової системи та податкової політики, формування інфраструктури ринку, спрямування інвестицій на відновлення та розвиток ресурсного потенціалу сільськогосподарського виробництва і харчової промисловості; прискорення розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування та хімічної промисловості для забезпечення агропромислового виробництва сучасною технікою, мінеральними добривами, засобами захисту рослин, ветеринарними препаратами; продовження земельної реформи з першочерговим вирішенням питань прав власності на землю та створення ринку землі; раціональне використання земель, вжиття заходів для екологічної безпеки, оптимізації структури угідь, відновлення зрошувальних та осушувальних систем, нарощування обсягів захисного лісівництва; освоєння новітніх ресурсозберігаючих технологій виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції та охорони довкілля; розвиток інтеграційних процесів у виробництві сільськогосподарської продукції та її промисловій переробці з метою виробництва високоякісних конкурентоспроможних продуктів харчування, здешевлення витрат на переробку та реалізацію продукції; здійснення державної науково-технічної політики для поліпшення наукового, інформаційного та кадрового забезпечення агропромислового виробництва, розвиток селекції і насінництва сільськогосподарських культур та селекційно-племінної справи у тваринництві та рибництві; прискорення соціального відродження села, створення повноцінних умов для проживання населення в сільській місцевості.
-
Економічна характеристика господарства Тернопільської області
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил
-
Донецький економічний район. Роль агропромислового комплексу в економіці України
Економіко-географічний стан Донецького економічного району. Роль і значення агропромислового комплексу в економіці України, його зв'язок з іншими галузями народногосподарської системи. Особливості формування територіальної структури АПК, її форми.
-
Науково-технічна революція
Вплив соціальних, економічних, політичних умов на господарську спеціалізацію країни. Передумови і провідні риси НТР, її вплив на територіальну структуру господарства та напрямки вдосконалення виробництва. Формування міжнародних економічних районів.
-
Промисловий потенціал Харківської області
Характеристика Харківської області і функціонально-галузева структура промисловості. Промислові райони і транспортна мережа. Машинобудування, металообробка і паливно-енергетична промисловість. Потенціал області і пріоритетний напрям його розвитку.
-
Билеты к экзамену по географии для 11-го класса
Білет № 1 1. Будова літосфери та її рухи. Внутрішні сили Землі. 2. Загальна характеристика внутрішніх вод і водних ресурсів України. 3. Складіть типовий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох держав.
-
ЕКОЛОГІЧНА СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ – КРОК ДО ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
План 1. Підвищення рівня життя викликає зростання екологічних потреб населення України. Пріоритетний розвиток екологічно безпечних виробництв є інновацією в господарському комплексі України.
-
Структура світового господарства
Реферат на тему: Структура світового господарства Світове господарство - система, що має багато складних структур. Структура - внутрішня будова системи та сукупність стійких зв'язків у ній, що забезпечують її цілісність.
-
Машинобудування 5
ВСТУП Машинобудування є великою комплексною галуззю обраної промисловості України. В ній зайнята понад третина промислового персоналу. Машинобудування є основою технічного і технологічного прогресу.