Название: Дослідження рухів зубообробного вестата

Вид работы: учебное пособие

Рубрика: Промышленность и производство

Размер файла: 184.01 Kb

Скачать файл: referat.me-298199.docx

Краткое описание работы: Характеристика основ кінематики верстата, визначення колової та радіальної подач, схеми їх здійснення. Дослідження радіального врізання довбача у заготовку і пристрої для їх спостереження. Суть кінематичних ланцюгів колової та радіальної подач.

Дослідження рухів зубообробного вестата

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи на тему

"ДОСЛІДЖЕННЯ РУХІВ ЗУБООБРОБНОГО ВЕРСТАТА

МЕТА РОБОТИ

Закріпити теоретичні знання з кінематики верстата; засвоїти визначення колової та радіальної подач, схеми їх здійснення; розглянути схеми, які пропонуються для дослідження рухів подач; виконати запропоновані дослідження та набути навичок проведення досліджень.

ОБГРУНТУВАННЯ РОБОТИ

З аналізу верстатів, які працюють зуборізальним довбачем, відомо, що для створення вінця зубчатого колеса потрібна наявність якнайменше чотирьох рухів: - головного – зворотного – поступового руху довбача;

- колової подачі;

- обкату та ділення;

- радіальної подачі.

При роботі верстата застосовується і п’ятий, допоміжний рух, що зменшує тертя між довбачем та заготовкою.

Найбільш складними для засвоєння студентами є кінематичні ланцюги колової та радіальної подач, але не кінематика цих ланцюгів, а чітке уявлення того, що таке колова та радіальна подачі, їх визначення та призначення.

Визначення колової та радіальної подач

Колова подача – це переміщення довбача по діаметру ділильного кола, мм, за один подвійний хід довбача (рисунок 1). Розмірність колової подачі – мм/подв.хід. Саме це складне визначення і потрібно засвоїти при виконанні роботи.

Радіальна подача – це переміщення довбача в радіальному напрямку за один його подвійний хід (рисунок 2). Розмірність радіальної подачі – також мм/подв.хід. Радіальне переміщення може здійснюватися або довбачем (штосельною бабкою), або заготовкою, що залежить від конструкції верстата (моделі верстата), який працює за тим або іншим принципами ( рисунок 3 ). Так, на верстатах моделей 514, 5В12, 5А12 застосовується принцип радіального врізання від кулачка. На верстатах моделей 5140, 5122 радіальна подача здійснюється за допомогою

Рисунок 1 – Схема, що пояснює визначення колової подачі

Рисунок 2 – Схема, що пояснює визначення радіальної подачі

Рисунок 3 – Схеми радіального врізання на верстатах різних моделей гідромеханічної системи – переміщення клина гідросистемою верстата.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження колової та радіальної подач виконуються з використанням допоміжних пристроїв. Так, для дослідження колової подачі довбач знімають із штоселя верстата, а на його місці розміщують пристрій, що несе стрілку. На столі верстата розміщують та кріплять сектор, що має поділки в мм. Для кращого спостереження потрібно, щоб діаметр сектора збігався із діаметром стола верстата і значно перевищував діаметр реального зуборізального інструмента. Схема пристрою подана на рисунку 4. На рисунку позначені: 1- штосель верстата; 2 – стіл верстата; 3 – сектор з поділками; 4 – стрілка. Перед початком досліджень ланцюг ділення та обкатки розмикають, щоб стіл верстата був нерухомий. Для цього на верстаті мод. 5140 розмикають гітару. Схема розімкнутої гітари показана на рисунку 5. Дослідження ведуть з майстром, що навчає, або викладачем.

Рисунок 4 – Схема пристрою для дослідження колової подачі

а) б)

Рисунок 5 - Схема гітари ділення та обкату зімкнутої а) та розімкнутої б)

Рисунок 6 - Передня панель штосельної бабки верстата 5140

Порядок виконання цієї частини роботи такий. Після розміщення пристроїв (стрілки та сектора) перевіряють хід штоселя. Для цього штосель рухають за допомогою ключа, обертаючи спеціальний квадрат, розміщений на передній панелі штосельної бабки ( рисунок 6). При нижньому положенні штоселя перевіряють та регулюють розміщення стрілки відносно сектора. При нижньому положенні штоселя стрілка не повинна торкатися сектора, а її кінець повинен бути розміщений над шкалою з відліком „0” (рисунок 4). Після цих дій можна вмикати верстат у роботу. Спочатку вмикається гідравлічна система, а потім головний рух верстата. Краще проводити дослідження на найменшій частоті подвійних рухів (65 подвійних рухів), тобто перед вмиканням верстата потрібно усвідомити, на яку частоту налагоджений головний рух верстата. Для того щоб знімати показання, викладач або майстер, що навчає, призначає одного – двох студентів лічити кількість подвійних рухів і голосно вигукувати кожний 10 - й; двох-трьох студентів призначають спостерігати за переміщенням стрілки та записувати показання відліків у журнал звітів.

Запис відліків потрібно вести згідно з таблицею 1.

Після заповнення таблиці дослідження припиняють. Для усунення випадкових недоліків підраховують середнє арифметичне значення колової подачі, мм/подв.хід,

,

де S_i – значення дослідженої колової подачі.

Отримане S значення подачі штучне, тому що при дослідженні використовується пристрій, розмір якого не збігається з розмірами реального довбача. Тому згідно зі схемою рисунка 4 потрібно перераховувати S_дос доS_факт , користуючись пропорцією

,

де D_d - діаметр довбача, до якого у таблицях довідників подано значення колової подачі;

D с - діаметр сектора , мм.

S факт перевіряють за таблицями (стандартні значення), на які налагоджується ланцюг колової подачі. Роблять висновки про співвідношення табличної та дослідної подач.

Дослідження радіального врізання довб ача у заготовку

Для спостереження за радіальним врізанням можна скористатися такою схемою (рисунок 7). На схемі позначені: 1 – штосель верстата; 2 – стіл верстата; 3 – магнітний стояк; 4 – індикатор годинникового типу з ціною відліку 0,01 мм. На станині верстата розміщують магнітний стояк (поз. 3) з індикатором годинникового типу ( поз.4 ). Рухомий стержень індикатора повинен мати змогу торкатися стола верстата (поз.2). При виконанні роботи вмикається гідравліка верстата і стіл за допомогою пульта керування зрушують праворуч (за схемою ) у крайнє робоче положення. При цьому важіль радіального врізання залишається у нейтральному положенні. Кінцем стержня індикатора дотикаються до столу і забезпечують натяг не менш ніж 7-8 мм.

Рисунок 7 – Схема пристрою для дослідження радіальної подачі

Нульову поділку шкали індикатора суміщають із нульовою поділкою сектора радіального врізання верстата. На верстаті розмикають усі ланцюги, крім головного та радіального врізання. Верстат вмикають і слідкують за рухом стрілки індикатора. Після зупинки стола ( закінчення радіального врізання ), фіксують значення переміщення у таблиці 2. Такі дослідження проводять декілька разів. Для зменшення або збільшення значення врізання регулюють розміщення упорів на барабані радіального врізання ( рисунок 8 ). Порівнюють відліки за барабаном радіального врізання і отримані за індикатором. Роблять висновки співвідношення подач за барабаном і фактичного.

ЗВІТ ДО РОБОТИ ПОВИНЕН МІСТИТИ:

- тему роботи та мету;

- визначення колової та радіальної подач;

- схему дослідження колової подачі;

- результати досліджень та висновки;

- схему дослідження радіальної подачі;

- результати досліджень та висновки.

Рисунок 8 - Барабан радіального врізання з упорам