Название: Організація трудових ресурсів 2

Вид работы: реферат

Рубрика: Менеджмент

Размер файла: 40.04 Kb

Скачать файл: referat.me-246112.docx

Краткое описание работы: Тема : Організація трудових ресурсів. Лекція План. 1.Суть, завдання, принципи організації трудових процесів. 2.Організація системи забезпечення та обслуговування робочих місць.

Організація трудових ресурсів 2

Тема : Організація трудових ресурсів.

Лекція

План.

1.Суть, завдання, принципи організації трудових процесів.

2.Організація системи забезпечення та обслуговування робочих місць.

1.Суть, завдання, принципи організації трудових процесів.

Давно відомо, що люди це центральна ланка в центрі управління . без людей нема організації. Без потрібних людей ні одна організація не може досягти своєї мети і вижити.

При визначенні мети своєї організації підприємство має визначити потребу в ресурсах не тільки в матеріальних, а в першу чергу трудових.

Трудові ресурси – це склад працівників, які мають необхідні для даноговиду діяльності знання і вміння ефективно воконувати відповідні функції.

Усі виробничі кадри поділяються на: робітників, службовців, спеціалістів, керівників.

Робітники – це працівники, які самостійно виготовляють продукцію, мають середню і спеціальну освіту. Це найбільш численна категорія, яка в деяких галузях народного господарства становить 80% від загальної кількості працівників. Робітники діляться на: основні, допоміжні.

Службовці – працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документів, облік і контроль, господарське обслуговування (касири, діловоди, секретарі).

Спеціалісти – працівники, які виконують інженерно – технічні та економічні роботи, мають вищу освіту, здатні приймати неординарні рішення (інженери, технологи, економісти).

Керівники – особи, які займають керівні посади (директори, їх заступники, начальники відділів) які маютьвищу освіту і необхідні організаційні здібності.

Визначення загальної кількості працівників персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до якої небудь галузі народного господарства.

Визначаючи чисельність керівників необхідно врахувати зовнішні фактори:

- ринкову коньюктуру, пов’язану з ти чи іншим видом діяльності;

- циклічність розвитку економіки,передбачення загальноекономічного спаду;

- регіональні особливості ринку праці;

- державні програми та замовлення;

- юридичні аспекти (закони, угоди з профспілками);

- можливості використання тимчасового наймання прцівників для надомної праці.

2.Організація системи забезпечення та обслуговування робочих місць.

Загальна чисельністьпромислово – виробничого персоналу визначається трьома методами:

1) Метод коригування базової чсельності:

; Ч_З ,Ч_Б – чисельність загальна, базова;

і – коефіцієнт зміни обсягів виробництва;

DЧ – сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливої зміни продуктивності праці.

2) Метод розрахунку на основі нової трудомісткості виготовлення продукції:

St_i – повна трудомісткість виробничої програми (нормо / год);

Т_р∙е – розрахунковий ефективний фонд робочого часу на одного працівника (год);

К_ВН – коефіцієнт виконання нормативів.

3) Метод підсумування: Ч_З = Ч_Н + Ч_НН + Ч_Д + Ч_СЛ

а) чисельність робітників, які виконують роботи, що нормуються:

n – кількість видів виробів;

t_i – трудомісткістьт одиниці виробу;

m – кількість виробів.

Прикла: Визначити обліковий склад топорів універсалів, якщо трудомісткість топорної операції = 0,3 год , кількість деталей, що потребують оборобки 73000шт. Середній

Квн =1,2 ; плановий відсоток невиходів на роботу 10%.

Фонд часу нормативний 2025 год.:

а) ; коефіієнт ефективногоробочого часу 100-10%=90%=0,9.

б) ; для допоміжних робітників, на роботах, на які є норми обслуговування.

Соб – кількість обслуговуючих агрегатів;

S – кількість змін;

Кяо – коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову ( )

ƒ – невиходи в %.

Ноб – норма обслуговування.

Приклад : Визначити чисельність чергових електриків, якщо обсяг робіт по технічному обслуговуванню: Соб = 10600 ремонтних одиниць; норма обслуговування 1000рем.од.

Режим роботи = 2 зміни; планові витрати робочого часу 10%;

а);

б);

в) чисельність допоміжних працівників (охорона, приберальниці, гардеробники, двірники):

Ч_д = n_РМ ∙ n_ЗМ ∙Кяо;

г)чисельність службовців, УТР і керівників можна визначити трьома способами:

1) методом прямого нормування;

2) кореляційна залежність від факторів;

3) по типових штатних розкладах.

Чисельність працівників служитьбазою для продуктивності праці – це виготовлення продукції одиницю виробництва за певний час, або кількість витраченої праці на виготовлення одиниці продукції.

Показники , шо характеризують продуктивність праці:

1) прямий показник: ;

2) обернений показник: .

Визначення продуктивності праці проходить в натуральних показниках, у вартісних і нормативних одиницях:

1) визначення продуктивності праці в натуральних показниках.

Продуктивність праці:

- для окремогоробітника:; Q – кількість випущеної продукції;

Чсо – с/обл.чиселність

- за певний проміжок часу одиниця устаткування: (це техн. Продуктивність)

Аоб – облікова чисельність устаткування.

- за одиницю часу: ; Т – час на виготовлення продукції.

Визначення продуктивності праці в натуральних показниках є найбільш вирогідним методом, але він має обмежене застосування, оскільки не дає можливості зіставити продуктивність різного устаткування і по різних видах робіт.

2) визначення продуктивності праці у вартісних показниках:

; ; . V – кількість випущеної продукції у вартісному виді.

Така продуктивність дає змогу узагальнити в одному показнику продуктивність праці при виконанні різних робіт. Але недолік пов’язаний з тим, що підвищення продуктивності праці залежить від росту кількості випущеної продукції в вартісних показниках, а вона може зрости за рахунок росту ціни, тобто витрат на сировину і матеріали, а це не показує збільшення віддачі виробництва.

3) визначення продуктивності праці у нормативних одиницях:

(нормо – год ) сумарний обсяг виконаної роботи, нормо – год., який визначається по і – тій операції нормативно.

Нормативизібрані у довідниках відповідних галузей народного господарства, що розробляється певними міністерствами. Цей метод також недосконалий через свою відносність. Він не дає уявлення про абсолютний рівень продуктивності праці людини.

Приклад: Зіставити планові і фактичні значення виробітку одного працюючого у звітньому періоді, якщо відомо:

показники	завдання
	Пл.	Ф.
1. обсяг ТП (млн.грн.)	120	108
2. вартість машин і напівфабрикатів (млн.грн.)	60	71
3. амортизаційні відрахування (млн.грн.)	8	9
4. чисельність (чол.)	2000	1700

1) по товарній продукції:

Впл = 120/2000 = 60000 грн.

Вф = 108/1700 = 63530 грн.

у

2) по чистій продукції:

Впл = (120 – 60 – 8)/2000 = 26000 грн.

Вф = (108 – 71 – 9)/1700 = 16470 грн.

У

Виробіток змешився по чистій продукції в три рази, хоча по товарній продуктивності праці зросла за рахунок скорочення чисельності.

Приклад: Знайти економію чисельності, якщо при впровадженні верстатне напівавтоматне трудомісткість операцій механообробки зменшилось на 0,22 год., при річному обсязі виробництва 72000шт.

Фактичний нормативний робочий час 2025 год., втрати часу за рахунок не виходів 10%.

Квн = 1,25.