Название: Основи деонтологічної поведінки медичної сестри
Вид работы: реферат
Рубрика: Психология
Размер файла: 15.45 Kb
Скачать файл: referat.me-314984.docx
Краткое описание работы: Деонтологія — не лише наука про професійний обов'язок медичних працівників щодо хворого, його родичів та колег по роботі, це ще й комплекс дій, спрямованих на одужання хворого, а також поведінка медичної сестри в конкретній ситуації.
Основи деонтологічної поведінки медичної сестри
Деонтологія — не лише наука про професійний обов'язок медичних працівників щодо хворого, його родичів та колег по роботі, це ще й комплекс дій, спрямованих на одужання хворого, а також поведінка медичної сестри в конкретній ситуації.
Безумовно, деонтологія не може дати рецептів для різних ситуацій, що виникають у медичній практиці, адже коженпацієнт — це особистість з певним ставленням до хвороби і медичного персоналу.
Кожен медичний працівник дитячого лікувального закладу повинен знати особливості психіки, темпераменту хворої дитини із врахуванням її віку, характеру і важкості захворювання, а також фактори, які визначають поведінку дитини.
Лікарняна обстановка справляє негативний вплив на психіку, емоції й поведінку дитини. Діти шкільного віку страждають через відсутність у лікарні умов для задоволення їхніх інтересів, духовних запитів, занять улюбленою справою. В умовах стаціонара діти почуваються одинокими серед незнайомих людей, страждають від нестачі ласки, уваги, тепла материнських рук. Діти не вміють формувати скарги і на окремі симптоми — відчуття болю, вигляд крові та ін. — іноді проявляють бурні емоційні реакції, які не відповідають важкості захворювання. У дітей дошкільного віку відсутнє усвідомлення хвороби в цілому. Навіть при легкому перебігу пневмонії у дітей раннього віку з'являються ознаки дратливості, послаблення інтересу до іграшок, порушення сну, зниження апетиту.
Під час хвороби яскраво виявляються недоліки виховання дитини, її егоїзм, нестриманість, вередливість, вимогливість щодо задоволення своїх бажань та примх. Яка причина цього? У хворої дитини в період гострого, а особливо хронічного захворювання нерідко послаблюються гальмівні процеси в корі великого мозку, з'являється емоційна нестійкість, нестриманість у вчинках, слабкий контроль розуму над почуттями. Тимчасово може обмежуватись здатність до самообслуговування. Звичайно, дітям на допомогу приходять медперсонал і батьки, які готові виконати будь-які їхні прохання, а часом і примхи. Хвора дитина починає жити в атмосфері постійної підвищеної турботи. Але надмірна увага, максимальна готовність дорослих виконати будь-яке бажання хворого поступово (а іноді швидко) виробляють у дітей егоїзм і споживацьке ставлення до людей, які опікуються ними.
Отже, необхідно піклуватися не лише про фізіологічні потреби хворої дитини, а й про здорову морально-психологічну обстановку, яка б виключала культивування егоїзму, егоцентризму, розслабленості та зніженості, черствості й озлобленості.
У більшості дітей однією з основних причин негативних емоційних реакцій є почуття страху перед можливим болем і незрозумілими їм медичними маніпуляціями. Звідси прояви різкого негативізму не тільки до лікувальних процедур, але й до спілкування з медичною сестрою, особливо якщо в її руках шприц чи інші" медичні інструменти й апарати. Необхідно допомогти дитині подолати почуття страху, вмовити її на проведення процедури і виконати останню по можливості без болю. Тут медсестра має покладатися на свою професійну майстерність.
Одне з важливих завдань медичної сестри — знаходити контакт з дітьми, особливо у відділеннях, де лікуються діти раннього віку. Турботливе, уважне ставлення до дитини, вміння зрозуміти її — це свого роду мистецтво, в якому професійний рівень поєднується з особистими якостями медичної сестри. В такій роботі необхідні певні знання з дитячої психології. Дуже важливо відволікати увагу дитини від хвороби, захопити її грою — таким важливим елементом життя дитини. При роботі зі старшими дітьми необхідно, крім ігрового компоненту, знайти цікаве заняття для заповнення їхнього дозвілля. Можна зацікавити дітей малюванням, ліпленням з пластиліну, вишиванням, колективним та індивідуальним читанням тощо.
У спілкуванні з підлітком контакт знайти легше, якщо спиратися на його самостійність. Неприпустимо обговорювати стан його здоров'я при інших хворих, оскільки це може травмувати психіку дитини-підлітка і порушити контакт з нею.
Серйозні труднощі виникають у медичних працівників дитячих відділень при спілкуванні з батьками. Природними є переживання, стурбованість батьків, страх за дитину. Необхідно тактовно і переконливо пояснити батькам, що їхня тривога при спілкуванні з дитиною може вплинути на неї негативно. Нелегко буває досягнути взаєморозуміння з батьками, які нездатні критично оцінити реальні факти і дуже емоційно реагують на захворювання дитини. В таких випадках медична сестра повинна виявити терпіння, витримку і вміння переконувати.
Ніколи не слід позбавляти батьків надії на одужання дитини, але й не можна давати невиправданих обіцянок щодо швидкого одужання. Медична сестра не повинна давати прямих відповідей на запитання про діагноз, результати лабораторних обстежень, не слід обговорювати при інших хворих та батьках стан дитини, треба завжди контролювати свої дії в присутності батьків.
Похожие работы
-
Особливості психіатричного мислення
Амбівалентне відношення до всього нового як характерна риса всіх сигнальних систем, що існують у живій природі. Аналогії між об'єктивною (біологічної) і суб'єктивної (психологічної) сторонами життя. Метаболізм - одна з найбільш характерних рис життя.
-
Застосування антибіотиків у хірургії
Антибіотики широко застосовуються в хірургії для лікування та профілактики інфекції. Ефективність їх безперечна. Призначення антибіотиків хворим з гострою та хронічною інфекцією в більшості випадків є конче потрібним заходом. Ефективність їх залежить від характеру інфекції та адекватності вибору режиму лікування.
-
Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею 2
Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею Вступ. Поведінка індивіда у психологічному аспекті є наслідком відчуття (усвідомлення) ним певних потреб, а першопричиною його цілеспрямованої діяльності є їх задоволення.
-
Психопрофілактика і психогігієна Лікувально-охоронний режим
Тема: . ПЛАН. Психогігієна. Розділи психогігієни, їх характеристика і значення. Психопрофілактика, її види. Лікувально-охоронний режим. 1. Психогігієна – це система наукових знань і практичних міроприємств, спрямованих на збереження і зміцнення психічного здоров’я населення.
-
Типи поведінки в конфліктних ситуаціях. Зміна домінуючої стратегії поведінки та захисту протягом тижня
Опис типів поведінки людей в конфліктних ситуаціях. Двовимірна модель регулювання конфліктів. Суперництво (стиль конкуренції), стиль ухилення (запобігання), співробітництва та компромісу. Тестування за методиками К. Томаса в адаптації Н.В. Гришиної.
-
Психіатрична медична сестра
Специфічність ролі психіатричної медичної сестри. Відмінні риси психіатрії від інших галузей медицини. Організаційні обов'язки психіатричної медсестри. Психіатрична медсестра - професія, яка вимагає терпіння, самовладання й постійної роботи над собою.
-
Сім`я та шлюбно-сімейне законодавство
Зміст 1.1. Значення сім”ї для суспільства. Сучасні тенденції розвитку сім”ї. Причини подібності шлюбно-сімейного законодавства України та країн Східної Європи.
-
Граничні нервово-психічні розлади
Визначення граничних нервово-психічних розладів та їх патопсихологічна діагностика. Поглиблена індивідуально-особистісна характеристика хворого для успішного проведення психотерапії. Опитувальники розладів особистості, їхнє значення для патодіагностики.
-
Криза відносин лікаря до хворого
Взаємозв'язок "тілесних" та "психічних" захворювань. Необхідність осмислення факту "лікар лікує хворого, а не хворий орган", принципи та етапи побудування взаємовідносин між лікарем та пацієнтом. Установка науковця та лікаря-практика, їх співвідношення.
-
Увага Види порушення
Реферат з психології. Увага. Види, порушення. На органи чуття людини одночасно діє безліч різноманітних подразників. Але не всі вони безпосередньо проникають у її свідомість. Відбувається неначе добір тієї інформації, що становить інтерес і має важливе значення для особистості. Решта сприймається як другорядне, нечітко або взагалі не помічається.