Название: Місце людини в суспільстві

Вид работы: реферат

Рубрика: Социология

Размер файла: 18.03 Kb

Скачать файл: referat.me-327164.docx

Краткое описание работы: Вступ Місце людини в суспільстві Спілкуваня Групи людей та нації 3). Глобалізація суспільства Висновок. Список використаної літератури. Вступ Всі ми живемо в суспільстві. Все життя ми шукаємо своє місце. Деякі, отримують задоволення від своєї спеціальності, гроші ідуть як хвіст комети. Але для того, щоб знайти своє місце, потрібно залишити в спокої самонавіяність, сісти на березі річки, і заглибившись в себе, віднайти саме своє призначення.

Місце людини в суспільстві

План :

Вступ

1.) Місце людини в суспільстві

1.1) Спілкуваня

2.) Групи людей та нації

3). Глобалізація суспільства

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Всі ми живемо в суспільстві. Все життя ми шукаємо своє місце. Деякі, отримують задоволення від своєї спеціальності, гроші ідуть як хвіст комети. Але для того, щоб знайти своє місце, потрібно залишити в спокої самонавіяність, сісти на березі річки, і заглибившись в себе, віднайти саме своє призначення. Якщо це вдається, ти на коні, якщо ні – ти страждаєш, не відчуваєш самореалізації.

Метою роботи ставлю показати основні тенденції співжиття людей у групі, сім’ї , суспільстві...

1.) Місце людини в суспільстві

Кожна людина живе серед людей, вона пов'язана з ни­ми тисячами різноманітних зв'язків. Універсальною фор­мою взаємозв'язку між людьми є спілкування. Саме зав­дяки йому людина стає людиною, може узгоджувати свої дії з діями інших людей, пізнавати їх й саме у цьому во­на може найповніше виражати свій внутрішній світ, свою сутність. Разом з тим спілкування — це надзвичайно складна царина людського життя. Тому, щоб воно прино­сило не тільки користь, а й радість, робило людей більш щасливими, кожна людина повинна вчитися спілкуван­ню, оволодівати його культурою й мистецтвом.

1.1) Спілкуваня

Серед відносин, що складаються поміж людьми в про­цесі їхньої спільної діяльності й спілкування, особливе значення для людини мають міжособистісні стосунки. В них найповніше розкриваються всі аспекти людського єства, можуть бути передані найтонші відтінки людських настроїв, почуттів, думок. Саме вступаючи в них, ми мо­жемо повною мірою відчути магічну силу й тепло люд­ських взаємовідносин, які особливо яскраво виявляються у таких здобутках людської культури, як товаришування, дружба, любов.

Однією з найвищих цінностей у людському житті є сім'я. Вона є тією ланкою, завдяки якій здійснюється без­посередній зв'язок генерацій, забезпечуються послідовність та єдність розвитку родини, нарбду, людства. У сім'ї насамперед людина знаходить підтримку й розуміння, вчиться вимовляти своє перше святе слово «мамо», яке відкриває їй шлях до всього найціннішого, що є в люд­ському житті, пізнає незрівнянну радість подружньої й батьківської любові. Тому від того, якою буде наша сім'я, величезною мірою залежить щастя або нещастя не тільки наше, але й найближчих і найдорожчих нам людей.

Кожне суспільство складається з великої кількості різноманітних об'єднань і груп. І кожна людина, завдяки багатогранності своєї життєдіяльності, включена водночас у багато з них. Належність до тієї чи тієї групи певною мірою накладає свій відбиток на особистість, її власти­вості. Але ще більше значення має те, що належно під відносин, які існують у групі, до якої наложить людини, мо­же складатися її життя. Тому кожен а нас повинен праг­нути того, щоб не тільки розуміти й аналізувати групові відносини, але й уміти змінювати та вдосконалювати їх.

2.) Групи людей та нації

До великих людських груп належать нації. Склавши­ся на підґрунті етнічних об'єднань, що сягають своїм ко­рінням сивої давнини, вони акумулюють і зберігають у собі найцінніші досягнення багатьох генерацій наших предків. Упродовж багатьох тисячоліть вироблялися різ­ні соціальні культури, звичаї, формувалися національні типи й національні характери. Й сьогодні вони — це жи­ва історія, або історія нашого народу, яка живе у кожно­му з нас, навіть якщо ми цього й не помічаємо. Втратити свою національну пам'ять — це значить зрадити своїх предків, позбутися своєї національної честі й гордості, за­крити собі шлях у майбутнє, стати манкуртами. Ми по­винні бути безмежно вдячні тим, хто навіть у найважчі часи оберігав нашу національну мову й культуру. Але ра­зом з тим ми повинні пам'ятати, що наше завдання сьо­годні полягає не тільки в тому, щоб відродити й зберегти, але й у тому, щоб збагатити наші національні надбання новими досягненнями у різних царинах життя. А крім того, ми повинні ще й розуміти, що не тільки ми, але й усі інші люди мають незаперечне право пишатися своєю національною історією та культурою.

Живучи в суспільстві, людина завдячує йому всім. То­му її обов'язок як громадянина полягає не тільки в тому, щоб узгоджувати свої дії з існуючими у ньому нормами ті законами, але й у тому, щоб намагатися цими діями при­нести користь суспільству, зробити його кращим, ніж во­но є. Бути справжнім громадянином, займати чітку гро­мадянську позицію — це ще одна важлива грань людсь­кої особистості, без якої вона була б неповною.

3). Глобалізація суспільства

Й нарешті, кожна людина не може не усвідомлювати сьогодні своєї належності до найбільшої людської спіль­ноти — людства. Бо у наш час, як ніколи раніше, людст­во стає єдиним. І сприяння зростанню цієї єдності, нала­годженню дружніх відносин між усіма народами й людь­ми є найпершою запорукою успішного розв'язання тих величних проблем і завдань, що стоять перед людством загалом на порозі XXI сторіччя.

Висновок.

Не знайдемо ми зараз людини, що не жила б у постійних відносинах з суспільством. Ми не можемо забезпечити зараз себе, у техногенну добу усім необхідним не звертаючись до інших з метою забезпечення своїх найнеобхідніших духовних, фізичних потреб.

Найбільша майстерність – прожити життя, як можна зменшивши конфлікти, допомагаючи в складну хвилину людям, залишивши своє невеличке, але вкрай значне слово в історії українського суспільства.

Давайте жити так, щоб на старості було що згадати, було що розказати онукам, і озирнувшись перед смертю сказати: “я прожив життя людини, чого бажаю усім своїм родичам, мене будуть пам’ятати, хоча б кілька поколінь. ”

Список використаної

літератури.

1. Войскунский А.Е. Я говорю, ми говорим. — М., 1990.

2. Воробьев Г.Г. Твоя информационная культура. — М., 1988.

3. Громов АЗ., Кузин О.С. Неформалы: кто єсть кто? — М., 1990.

4. Цобрович А.Г. Общение: наука и искусство. — М., 1980.

5. Жутикова Н.В. Психологические уроки обиденной жизни. — М., 1990.