Referat.me

Название: Лікарські рослини золототисячник конвалія звичайна шишпина

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 134.87 Kb

Скачать файл: referat.me-2223.docx

Краткое описание работы: Лікарські рослини (золототисячник, конвалія звичайна, шипшина) Золототисячник звичайний — Centaurium erithraea Raf.. Російська назва — золототисячник обыкновенный.

Лікарські рослини золототисячник конвалія звичайна шишпина

Лікарські рослини

(золототисячник,

конвалія звичайна,

шипшина)

Золототисячник звичайний — Centaurium erithraea Raf..

Російська назва — золототисячник обыкновенный .

Родина тирличеві — Gentianaceae.

Дворічна трав'яниста рослина. Стебло чотиригранне, зав­вишки 20—55 см, голе, вгорі — розгалужене. Листки цілокраї, біля прикореневої розетки — обернено-яйцеподібні, стеблові — супротивні. Квітки яскраво-рожеві, зібрані в суцвіття, які утворюють щиткоподібні віяла. Цвіте рослина з середини червня до середини вересня. Поширений золототисячник зви­чайний на сонячних .галявинах, узліссях, сухих луках, пагор­бах, сіножатях. Райони поширення — Європа, Кавказ, Середня Азія.

Сировина. Збирають усю рослину під час цвітіння, зрізую-чи її ножем. Сушать у затінку, в теплих приміщеннях.

Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди еритроцен-таурин, еритрамін, алкалоїди генціанін (близько 1 %), ерит-рицин, олеанову та аскорбінову кислоти, смоли, дубильні ре човини, солі органічних кислот.

Застосування. Препарати золототисячника звичайного сти­мулюють секрецію залоз травного каналу, виявляють анесте зуючі та жарознижувальні властивості, посилюють жовчови' ділення.

Наукова медицина використовує золототисячник звичайний як засіб, що збуджує апетит при анацидному та гіпоацидно-му гастритах, а також при атонії кишечника. У народній медицині золототисячник звичайний застосовується як засіб . для стимуляції виділення шлункового соку, при хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті. У суміші з травою бобів­ника трилистого, чебрецю звичайного і материнки звичайної його використовують для лікування алкоголізму.

При гіперацидному гастриті, що супроводжується печією, готують настій 2 столових ложок трави золототисячника зви-І. чайного і 2 столових ложок кореня або листків алтеї лікарської на 3 склянках окропу. Настоюють 4 год. П'ють по 50 мл , 4 рази протягом доби за 30 хв. до їди.

При холециститі ми застосовуємо траву золототисячника
звичайного, цмину ліскового, меліси лікарської, корінь цикорію дикого і листки берези бородавчастої у співвідношенні 1:2:2:2:2. Беруть 4 столові ложки суміші на 2 склянки води, кип'ятять 10 хв і настоюють 4 год. П'ють по 50—70 мл,
натщесерце, а далі по 70 мл через 1 год після їди. Для лікування хворих на алкоголізм ми застосовували траву золототисячника звичайного, бобівника трилистого, чеб­рецю звичайного і материнки звичайної у співвідношенні 1:1:3:3. Беруть 4 столові ложки суміші, заливають 2 склян­ками окропу, настоюють 10 хв. П'ють по 100 мл 3 рази на день за 30 хв до їди і 4-й раз — перед сном. Курс лікування триває 1,5—2,5 міс. На початку лікування хворому належить відмовитися не лише від алкоголю, а й від куріння.

Неодмінною умовою успіху лікування є активна психо­терапія шляхом навіювання у стані гіпнозу огиди до алко­голю та надії на повне видужання.


Конвалія звичайна (травнева) — Convallaria Majatis L.

Російська назва — ландыш майский .

Родина лілійні — Liliaceae.

Багаторічна трав'яниста рослина з повзким кореневищем. Стебла прямі, невеликі, листки піхвові. Квітки білі, надзвичайно запашні, на дугоподібних квітконіжках. Плід — яскраво-червона ягода з трьома насінинами. Починає цвісти конва­лія в травні і цвіте до середини червня. Рослина поширена в листяних та мішаних лісах, на галявинах та узліссях. Росте в європейській частині колишнього СРСР, на Кавказі, у Схід­ному Сибіру, на Далекому Сході.

Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, листки і всю рослину. Під час цвітіння їх обережно зрізують ножем на відстані 10—15 см від землі. Сушать у теплих і темних приміщеннях. Зберігають сировину в герметичне упа­кованій тарі.

Хімічний склад. З рослини виділено 13 серцевих глікози­дів, 22 речовини карденолідної природи, сапоніни. Хімічний склад конвалії звичайної вивчено ще не досить.

Застосування. Препарати конвалії травневої застосовують як серцеві і сечогінні засоби. Вони досить ефективні при кар­діосклерозі, неврозах серця, вегето-судинній дистонії, гострій та хронічній серцевій недостатності, нервових захворюваннях, зокрема при істерії, неврастенії, виснаженні нервової системи, при стресових станах, сильному хвилюванні і переживаннях.

Медичною промисловістю випускаються такі препарати з конвалії:

а) корглікон. Містить очищені серцеві глікозиди листків конвалії. Застосовується при гострій і хронічній серцевій не­достатності І і III ступеня. Випускається в ампулах по 0,06. Вводять по 0,5—1 мл внутрішньовенне;

б) настойка конвалії на 70% спирті (1 : 10). Містить сер­цеві глікозиди. Застосовується при серцевому неврозі, пору­шеннях серцевої діяльності. Приймають по 15—20 крапель 2—3 рази на добу;

в) конвафлавін.

Флавоноїдний препарат трави конвалії травневої далекосхідної. Застосовується як спазмолітичний і жовчогінний засіб при гострих та хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Приймають по 0,02 г 3 рази на добу за 80 хв. до їди. Курс лікування до 1 міс.

У народній медицині рослину здавна використовують при серцевій недостатності, серцевих та ниркових набряках, хво­робах щитовидної залози, епілепсії, стресових станах, висна­женні нервової системи, депресії, шизофренії, порушенні сну, гіпертонічній хворобі.

Ми застосовуємо конвалію травневу в суміші з квітками глоду колючого, коренями синюхи блакитної, травою собачої кропиви серцевої, листками і квітками меліси лікарської, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1 : 3 : 2 : 2 : 2 : 2. 1 столову ложку суміші заливають 1 склянкою окропу, на­стоюють 1 год. Дають хворому по 1 столовій ложці 4—5 разів на добу за 30 хв. до їди. Рекомендується приймати 1 ложку настою перед сном.

Препарати конвалії не рекомендуються при гострому ендо­кардиті та міокардиті, а також при значному кардіосклерозі.

З метою лікування запальних процесів у сечостатевих органах ми поєднуємо препарати конвалії травневої з препаратами трави вересу звичайного, вероніки лікарської, квіток глоду колючого, шишок хмелю звичайного, бруньок тополі чорної у співвідношенні 1:3:2:3:2:2. 2 столові ложки суміші заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв., настоюють 1 год. П'ють по 1 столовій ложці 4—5 разів на добу за 30 хв. до їди. Через 3—4 доби у хворих зникають біль у попереку, піурія, гематурія, протеїнурія, минають напади ниркової кольки.


Шипшина корична—Rosa cinnamomea L.

Шипшина травнева — Rosa majalis Hermann.

Російська назва— шиповник коричный .

Родина рожеві — Rosaceae.

Шипшина корична — кущова рослина заввишки 2 м і біль­ше. Гілки її густо усіяні серпоподібними колючками. Цвіте шипшина в травні — на початку червня. Квітки великі, блідо-рожеві, запашні. Росте рослина на кручах, узбіччях шляхів, канав, між заростями терну, по берегах річок та ставів. По­ширена в Європі, на Кавказі, у Східному Сибіру, Середній Азії.

Сировина. Використовують квітки, листки та корені росли­ни, але найбільше — плоди (гіпантії). Плоди збирають, коли вони достигли, але ще тверді (у кінці вересня — жовтні). Сушать їх у печах при температурі 70—90 °С. Сухі плоди легко подрібнюються. Вони оранжево-червоного кольору, без запаху, на смак кислуваті.

Хімічний склад. Гіпантії шипшини — справжня комора вітамінів. У їх м'якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні зна­йдено токофероли (а-токоферол).

М'якуш плодів містить каротин (9,76 мг/100 г), пектинові речовини (14,1 %), цитринову кислоту (1,68 %). Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 6,2 %. Олія насіння шипшини містить у своєму складі токо­фероли (170—200 мг/100 г), каротин (10 мг/100 г), ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін. У сві­жих плодах виявлено, окрім того, близько 4 % вітамінів гру­пи Р, флавоноїди, катехіни. В листках, коренях та корі шип­шини знайдено дубильні речовини. Квітки містять флавоноли та антоціани.

Застосування. Плоди шипшини коричної широко застосо­вуються як у народній, так і в науковій медицині. Фармацев­тична промисловість виготовляє кілька препаратів холосас. Застосовується при холециститі та гепатиті по 1 чайній ложці 2—3 рази на добу; сироп з плодів шипшини. Призначається для профілак­тичних цілей як вітамінний препарат (по 0,5—1 чайній лож­ці 2—3 рази на добу); шипшинова олія. Застосовують для лікування тріщин сосків, трофічних виразок, дерматозу, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки; каротолін — олійний екстракт каротиноїдів із м'якуша пло­дів шипшини. Застосовують зовнішньо для лікувандя екземи, трофічних виразок, ран, які погано гояться.

У народній медицині використовують плоди шипшини ко­ричної для приготування відвару. Беруть 1 столову ложку по­дрібнених висушених гіпантіїв, заливають 1 склянкою окро­пу, кип'ятять на малому вогні 5 хв і настоюють 30 хв. П'ють по 2 склянки протягом доби, ковтками, до їди. Застосовують плоди шипшини у суміші з листками кропиви дводомної, кореневищами перстачу прямостоячого та родовика лікар­ського при матковій і шлунковій кровотечах. Беруть по 1 сто­ловій ложці названих рослин на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. і настоюють 4 год. П'ють відвар холод­ним по 100 мл 3 рази на день за 30 хв. до їди 1 4-й раз — перед сном.

Відвар плодів шипшини коричної — полівітамінний природ­ний продукт. Його вживають для лікування сечокам'яної та жовчнокам'яної хвороб, виразок, опіків, для стимулювання кровотворення, лікування атеросклерозу, анацидного та гіпоацидного гастриту; для відновлення сил у хворих, виснажених тяжкими інфекційними хворобами та внаслідок перенесених операцій, травм, переломів кісток, для ущільнення стінок судин при гіповітамінозі, підвищеній радіації, капіляротокси­козі. Відвар гіпантіїв діє сечогінно і має фітонцидні властивості.


Похожие работы

  • Лікарські рослини цикорій дикий

    РЕФЕРАТ на тему: „Лікарські рослини: цикорій дикий” Цикорій дикий, звичайний Cichorium intybus Російська назва — цикорий обыкновенный. В народі цю рослину називають Петровими батогами, серпівником, городньою волошкою.

  • Дикі ягоди і трави

    Суниця лісова Багаторічна трав’яниста з повзучими пагонами рослина сімейства розоцвітих. Листя трійчате. Квіточки великі, білі в щитовидних суцвіттям їх. Плоди – моди яскраво-червоного кольору, пахучі. Цвітуть в травні-червні, плоди дозрівають в червні-липні.

  • Звірочник середній золототисячник малий

    Реферат на тему: ЗІРОЧНИК СЕРЕДНІЙ ЗОЛОТОТИСЯЧНИК МАЛИЙ ЗІРОЧНИК СЕРЕДНІЙ (мокрець) Stellaria media Дворiчна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Стебло лежаче, до 30 см заввишки, цилiндричне, розгалужене. Листки супротивнi, цiлiснi, цiлокраї, бiля основи вiйчастi. Квiтки правильнi, двостатевi, дрiбнi, на довгих квiтконіжках, пелюстки бiлi.

  • Арніка гірська оман високий конвалія звичайна

    Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з корот­ким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками.

  • Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна

    Реферат на тему: Опис рослин: КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ, КОМОННИК ЛУЧНИЙ, КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ (чокабук) Galega officinalis Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків.

  • Конвалія звичайна Convallaria majalis L

    Конвалія звичайна, Convallaria majalis L. Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину. Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, нукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

  • Фітотерапія і дієта сечостатевої системи

    ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.

  • Дієтотерапія для ендокринної системи

    Дієтотерапія для ендокринної системи Правильно спланована дієта має велике значення. У більшості випадків лікувальне харчування являється доповненням медикаментозної терапії лікувальне харчування має свої цілі не тільки зберегти життя хворого, але й зберегти йому працездатність.

  • Ліки довкілля

    Фрагмент уроку "". Тема уроку : "Ліки довкілля". Мета уроку : ознайомити учнів із рослинами луків, вчити розпізнавати Ознайомити з використанням лікарських рослин людиною.

  • Аїр звичайний Acorus calamus L

    Аїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus L, Хімічний склад: ефірна олія (1,5—4,8%), до складу якої входять азарон (7,8%), азариновий альдегід каламсон, сесквітерпен, алкоголь каламенол, камфен (7%), алкалоїд ка­ламін (10%), гіркий глікозид акорин (0,2%), глікозиди ізоакорин, акоретин, органічні кислоти та їхні мінеральні солі, крохмаль (20—40%),- камфора (8,7%), евгенол (6%), про­азулен, холін, пальмітинова й аскорбінова (0,15 г на 100 г кореневища) кислоти.