Referat.me

Название: Конвалія звичайна Convallaria majalis L

Вид работы: реферат

Рубрика: Астрономия

Размер файла: 15.83 Kb

Скачать файл: referat.me-3820.docx

Краткое описание работы: Конвалія звичайна, Convallaria majalis L. Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину. Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, нукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Конвалія звичайна Convallaria majalis L

Конвалія звичайна, Convallaria majalis L.

Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину.

Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, нукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Фармакологічні властивості. Конвалія регулює діяльність серця, підвищує його працездатність, збільшує діурез.

Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екст­расистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, знач­не фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, безсоння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як се­чогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.

Способи застосування. Внутрішньо—настій (6 г квітів на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці або спиртову настой­ку— по 10—15 крапель на прийом 3 рази на день.

Для промивання очей застосовують настій (15 г квітів на 200 мл окропу).


Льон звичайний — Linum usitatissimum L.

Однорічна трав'яна рослина. Стебло циліндричне, вго­рі гілчасте, листки чергові, вузьколанцетовидні, квітки крупні, голубі, зібрані розлогими зонтовидними суцвіттями. Віночок з п'ятьма пелюстками блакитного кольору з темно-синіми прожилками. Плід — куляста коробочка з десятьма насінинами.

Цвіте з червня до серпня, насіння достигає у липні— серпні.

Вирощують як культурну рослину.

Райони поширення — північні і середні області Євро­пейської частини.

Для виготовлення ліків використовують товчене насін­ня або порошок з лляної макухи.

Збирають восени і сушать на вільному повітрі. Обо­лонка сім'я гладенька, блискуча, сім'я солодке, без за­паху.

Сім'я льону містить 40 % жирної олії, оболонки — 6—8% слизових речовин, до 24% білків, вітамін С, каротин. В усіх частинах льону є глюкозид лінамарин, який при роз­кладанні утворює синильну кислоту. Слизові речовини льону в гарячій воді набрякають, утворюючи слизовий від­вар, що має здатність обволікати запалені слизові оболон­ки і пом'якшувати дію різних подразників.

У народній і науковій медицині сім'я використовують як пом'якшувальний і обволікальний засіб, легке про­носне. З лляної олії готують різні мазі.

Застосовують: 1) як обволікальний протизапальний за­сіб — слиз, який готують безпосередньо перед використан­ням: 1 чайну ложку сім'я заварюють у 4 столових ложках окропу;

2) у випадку частих запорів — відвар 1 чайної ложки сім'я на 1 склянку окропу або свіжу лляну олію по 1—2 столові ложки на прийом;

3) для припарок беруть 1 склянку товченого сім'я або лляної макухи.

Льон входить до складу пом'якшувальної суміші.


Малина звичайна — Rubus idaeus L.

Багаторічний гілчастий кущ заввишки 0,5—2 м. Ко­рінь дерев'янистий, покручений (звивистий), сланкий, з надземними відгалуженнями. Стебла колючі, листки довгасто-яйцевидні, зверху зелені, зісподу білоповстисті. Квітки середні, зеленувато-білі, знаходяться в пазухових китицях і на кінцевому щитовидно-волотистому суцвіт­ті. Плід — складна кістянка, куляста, малиново-червона, зрідка жовта; дрібні кістянки вкриті волосинками. До­стиглі плоди легко знімаються з конічного квітколожа.

Цвіте у травні—червні, достигає у липні—серпні. Росте дика малина у лісах, між чагарниками. Райони поширення — майже вся територія СРСР. Найбільше малини в лісах північної і середньої смуги Єв­ропейської частини СРСР і в Сибіру, трапляється в горах Карпат, Кавказу, Середньої Азії. Садову малину вирощу­ють повсюди. Збирання і заготівля: Свердловська і Том­ська області, Краснодарський край, Чувашія, Татарія, Білорусія, Україна.

Для виготовлення лі­ків використовують до­стиглі плоди (ягоди) без квітколожа.

Збирають стиглі ягоди в липні—серпні, обережно відокремлюючи ягоди від квітколожа і складаючи у кошик.

Ягоди, очищені від зіп­сованих плодів, сушать негайно після збирання, розклавши їх тонким ша­ром на полотняних ра­мах, ситах, фанерних ли­стах на вільному повітрі, горищі, на печі, а також в овочевих сушарках при температурі 50—60° С. Рекомендується перед су­шінням ягоди прив'ялю­вати на сонці. Добре висушені плоди не повинні забарв­лювати рук, злипатися в грудки; почорнілі ягоди вики­дають. Малина пахуча, кисло-солодка.

Зберігати малину треба у сухому місці, стежачи, щоб вона не збивалась у грудочки, щоб не завелися черви.

Малина містить органічні кислоти (яблучну, винну, ли­монну), цукор, барвники, слиз, вітамін С. Малина — найкращий засіб проти простуди (відвар, варення, сироп).. Витяжка з малинового кореня має антигонадотропну дію.

Застосовують у випадку простуди — перебуваючи пер­ший день у ліжку п'ють по 2—3 склянки на ніч малинового чаю з 4 столових ложок ягід сухої малини в 2 склянках окропу (настоюють 20 хв., проціджують), а як потогінний засіб — п'ють 2—3 склянки чаю на ніч з малиновим ва­ренням (2 чайні ложки на 1 склянку окропу). Малиновий сироп додають до ліків для дітей. Ягоди малини входять До складу потогінного чаю № 1, 2.

Похожие работы

  • Дикі ягоди і трави

    Суниця лісова Багаторічна трав’яниста з повзучими пагонами рослина сімейства розоцвітих. Листя трійчате. Квіточки великі, білі в щитовидних суцвіттям їх. Плоди – моди яскраво-червоного кольору, пахучі. Цвітуть в травні-червні, плоди дозрівають в червні-липні.

  • Нагідки лікарські - Calendula Officinalis L

    Нагідки лікарські - Calendula officinalis L. Для лікування використовують квіткові кошики. Хімічний склад: ефірна олія (0,02%), сапоніни, каротиноїдні (каротин, віолаксантин, рубиксантин, цитроксантин, флавохром, флавоксантин) і гіркі речовини, фітостерин, слиз (2,5%), ферменти, смоли (3,44%), кислота яблучна (6— 8%), фітонциди, багато аскорбінової кислоти.

  • Арніка гірська оман високий конвалія звичайна

    Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з корот­ким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками.

  • Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна

    Реферат на тему: Опис рослин: КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ, КОМОННИК ЛУЧНИЙ, КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ (чокабук) Galega officinalis Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків.

  • Калина звичайна капуста городня

    РЕФЕРАТ з біології на тему: Калина звичайна, капуста городня” КАЛИНА ЗВИЧАЙНА iburnum opulus – гіллястий кущ або невелике (2—4 м заввишки) дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі, голі, гладенькі, місцями з вели­кими сочевичками. Листки супротивні, широкояйцевидні, 3-5-лопатеві, з яйцевидними вищерблено­зубчастими гострими лопатями, зверху голі, зіспо­ду — бархатистоопушені, 5—10 см завдовжки, 5—8 см завширшки, черешки листків довгі, з булавчастими залозками при основі з сидячими тарілчастими за­лозками вгорі при основі лист­кової пластинки.

  • Слива домашня і смоковниця звичайна

    Реферат з біології на тему: СЛИВА ДОМАШНЯ І СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА СЛИВА ДОМАШНЯ лива звичайна, Prunus domestica — дерево родини розових, заввиш­ки 6—12 м. Гілки неколючі, голі, з гладенькою корою. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, темно-зелені, товсті, зісподу опушені, зарубчасто-пилчасті.

  • Шовковиця біла шоломниця звичайна

    Реферат на тему: ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА ШОВКОВИЦЯ БІЛА (еперка, шовковиця) Morus alba Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями.

  • Лікарські рослини та їх застосування валеріана лікарська чистотіл звичайний хвощ польовий

    Лікарські рослини та їх застосування (Валеріана лікарська, чистотіл звичайний, хвощ польовий) Валеріана лікарська - Valeriana officinalis L. Для лікування використовують кореневище з коренями.

  • Лікарські рослини золототисячник конвалія звичайна шишпина

    Лікарські рослини (золототисячник, конвалія звичайна, шипшина) Золототисячник звичайний — Centaurium erithraea Raf.. Російська назва — золототисячник обыкновенный.

  • Аїр звичайний Acorus calamus L

    Аїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus L, Хімічний склад: ефірна олія (1,5—4,8%), до складу якої входять азарон (7,8%), азариновий альдегід каламсон, сесквітерпен, алкоголь каламенол, камфен (7%), алкалоїд ка­ламін (10%), гіркий глікозид акорин (0,2%), глікозиди ізоакорин, акоретин, органічні кислоти та їхні мінеральні солі, крохмаль (20—40%),- камфора (8,7%), евгенол (6%), про­азулен, холін, пальмітинова й аскорбінова (0,15 г на 100 г кореневища) кислоти.